ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2024 року
м. Київ
справа № 570/4762/16-ц
провадження № 61-3598 св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які є правонаступниками ОСОБА_5, державне підприємство "Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" Рівненської районної державної адміністрації,
третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Кузя Юрія Сергійовича, на рішення Рівненського районного суду Рівненської області
від 23 жовтня 2023 року в складі судді Штогуна О. С. та постанову Волинського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року в складі колегії суддів: Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю., Осіпука В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до ОСОБА_5, державного підприємства "Рівненський науково-дослідний
та проектний інститут землеустрою" Рівненської районної державної адміністрації (далі - ДП "Рівненський інститут землеустрою"), третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Рівненській області), про визнання недійсним державного акта на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є власником житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1, що підтверджується відповідним витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24 лютого 2009 року.
Рішенням Малошпаківської сільської ради Рівненського району від 03 грудня
2010 року йому безоплатно передано у приватну власність земельну ділянку, загальною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування вищевказаного житлового будинку.
Під час оформлення технічної документації на земельну ділянку йому стало відомо, що належна ОСОБА_5 земельна ділянка фактично накладається
на земельну ділянку, де розташований його будинок, що перешкоджає йому
у праві володіння, користування і розпорядження нею.
Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 28 травня 2014 року у справі № 569/7226/14-ц за позовом ОСОБА_5 зобов`язано
ДП "Рівненський інститут землеустрою" за власний рахунок усунути допущені ним помилки у технічній документації із землеустрою щодо відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та складанню державного акта на право власності на землю власниці сертифікату на право на земельну частку (пай) ОСОБА_5 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва
на території Малошпаківської сільської ради Рівненського району Рівненської області, а саме під час визначення ним координат земельної ділянки, площею 2,80 га, складанні її кадастрового плану, правильно визначити координати земельної ділянки, скласти її кадастровий план та підготувати з приводу цього обмінний файл.
Зазначене судове рішення ДП "Рівненський інститут землеустрою" не виконало, оскільки ОСОБА_5 не надавала згоду на перенесення в натурі меж
її земельної ділянки.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1, посилаючись на необхідність захисту свого порушеного права на земельну ділянку та похідний характер права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку від відповідного рішення органу виконавчої влади про передачу такої земельної ділянки, просив суд:
- визнати недійсним розпорядження голови Рівненської районної державної адміністрації від 15 грудня 2004 року № 799 щодо передання у власність ОСОБА_5 земельної ділянки, площею 3,10 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Малошпаківської сільскої ради Рівненського району Рівненської області, кадастровий номер 56:246:867:00:11:066:000;
- визнати недійсним і скасувати державний акт про право на земельну ділянку серії ЯБ № 060663, виданий 17 лютого 2005 року на ім`я ОСОБА_5 щодо вказаної земельної ділянки, виключити відомості про неї із Державного земельного кадастру та скасувати державну реєстрацію права власності.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Суди розглядали справу неодноразово.
І. Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 20 грудня
2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Рівненської області від 27 березня 2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним розпорядження голови Рівненської районної державної адміністрації від 15 грудня 2004 року № 799 відносно передання у власність ОСОБА_5 земельної ділянки, площею 3,10 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Малошпаківської сільської ради Рівненського району Рівненської області.
Визнано недійсним та скасовано державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 060663, виданий на ім`я ОСОБА_5 17 лютого 2005 року щодо земельної ділянки, площею 3,10 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Малошпаківської сільської ради Рівненського району Рівненської області, кадастровий номер 56:246:867:00:11:066:0002, виключено відомості про цю земельну ділянку
з Державного земельного кадастру, скасовано державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим,
що оспорюваний державний акт на право приватної власності на землю виданий ОСОБА_5 з порушеннями вимог статей 116, 118 ЗК України, оскільки
при виготовленні кадастрового плану для його видачі на нього не були занесені межі вкрапленої земельної ділянки стороннього землекористувача (позивача),
що потягло за собою виготовлення державного акта з неправильними межами,
як наслідок порушення прав позивача, а тому позовні вимоги ОСОБА_1
є обґрунтованими та підлягали задоволенню.
Суди встановили, що про своє порушене право ОСОБА_1 дізнався у вересні 2014 року, коли його було повідомлено, що ОСОБА_5 не виконує рішення суду у справі № 569/7226/14-ц, тому саме з цього часу обчислюється початок перебігу позовної давності.
Апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 про те,
що рішенням суду вирішено питання щодо трьох земельних ділянок, а не однієї (площею 3,10 га), оскільки державний акт виданий на одну земельну ділянку, розмежування їх на окремі відсутнє, а також про те, що позивач обрав неправильний спосіб судового захисту.
У травні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_5 на зазначені вище судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.
Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2019 року до участі у справі
залучено правонаступників ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 .
Постановою Верховного Суду від 20 листопада 2019 року в складі колегії
суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які є правонаступниками ОСОБА_5, задоволено, рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 20 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 27 березня 2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд
до суду першої інстанції (провадження № 61-32745св18).
ІІ. Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 23 жовтня
2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним розпорядження голови Рівненської районної державної адміністрації від 15 грудня 2004 року № 799 відносно передання у власність ОСОБА_5 земельної ділянки, площею 3,10 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Малошпаківської сільської ради Рівненського району Рівненської області.
Визнано недійсним та скасовано державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 060663, виданий на ім`я ОСОБА_5 17 лютого 2005 року щодо земельної ділянки, площею 3,10 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Малошпаківської сільської ради Рівненського району Рівненської області, кадастровий номер 56:246:867:00:11:066:0002, виключено відомості про цю земельну ділянку
з Державного земельного кадастру, скасовано державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку.
Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того,
що оспорювані розпорядження та державний акт на право власності на земельну ділянку видані ОСОБА_5 з порушенням вимог статей 116, 118 ЗК України, оскільки при виготовленні кадастрового плану для його видачі на нього не були занесені межі вкрапленої земельної ділянки стороннього землекористувача,
що стало наслідком виготовлення державного акта з неправильними межами.
Суд уважав, що про своє порушене право позивач дізнався саме у вересні
2014 року, а тому з цього часу слід обчислювати початок перебігу позовної давності. Із цих підстав суд відхилив заяву відповідача про застосування позовної давності до спірних правовідносин.
Ухвалами Рівненського апеляційного суду від 04 січня 2024 року та від 05 січня 2024 року заяви суддів Шимківа С. С., Ковальчук Н. М., Хилевича С. В.
про самовідвід задоволено.
Розпорядженням голови Рівненського апеляційного суду від 09 січня 2024 року
№ 1 передано зазначену справу до Волинського апеляційного суду, оскільки потрібної кількості суддів для розподілу цієї справи не вистачає.
Постановою Волинського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Кузя Ю. С., залишено
без задоволення. Рішення Рівненського районного суду Рівненської області
від 23 жовтня 2023 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився із висновками районного суду про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 і наявність правових підстав для задоволення його позову, оскільки ОСОБА_6 не може реалізувати своє право
на оформлення земельної ділянки, оскільки ОСОБА_5 є власником сусідньої земельної ділянки, площею 3,10 га, яка накладається на передану позивачу
у приватну власність земельну ділянку, загальною площею 0,25 га, площа накладання становить 0,2019 га. Обставина, що технічна документація на земельну ділянку ОСОБА_5 виготовлена з порушенням і накладається
на домоволодіння ОСОБА_1, встановлена також рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 23 листопада 2022 року у справі
№ 570/361/22, яке набрало законної сили, за позовом ОСОБА_2
до Дядьковицької сільської ради Рівненського району про визнання недійсним
і скасування рішення сільської ради, а тому право позивача за захистом якого він звернувся до суду з цим позовом є порушеним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її надходження до суду касаційної інстанції
У березні 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Кузь Ю. С., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2023 року
та постанову Волинського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року, й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: судами застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а також належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2024 року, після усунення недоліків, визначених в ухвалі суду від 20 березня 2024 року, відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її із суду першої інстанції, відмовлено
в задоволенні клопотання заявника про зупинення дії постанови апеляційного суду.
У квітні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Кузя Ю. С., мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано відповідні правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування статей 15,
331 ЦК України, статті 125 ЗК України. Залишено поза увагою, що права позивача не порушені, оскільки він не є власником, чи користувачем спірної земельної ділянки, так як саме по собі рішення сільської ради про передання у власність відповідної земельної ділянки не спричиняє виникнення права власності на таку ділянку.
Позивач не довів належними та допустимими доказами, яким чином оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування порушує його права. При цьому суди
не послалися на жодний правовий висновок Верховного Суду, в тому числі й на ті, які вказувалися заявником в усіх процесуальних заявах по суті протягом розгляду цієї справи в судах першої та апеляційної інстанцій.
Вказує, що висновок експерта є недостатньо повним, проте суди в порушення статей 78, 79, 80 ЦПК України не надали йому належної правової оцінки.
Також суд апеляційної інстанції надав неправильну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, у тому числі, помилково послався на технічний паспорт будинку позивача, який він набув у порядку спадкування, проте доказів того, що він знаходиться на земельній ділянці, що є предметом цього спору немає, а також
на земельно-кадастрову документацію, у якій не вказано розташування земельних ділянок позивача.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Розпорядженням голови Рівненської районної державної адміністрації
від 15 грудня 2004 року № 729 прийнято рішення затвердити технічну документацію із землеустрою щодо виділення земельної частки (пай) в натурі
(на місцевості) та складання державного акту на право власності на землю
для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадянці ОСОБА_5 на території Малошпаківської сільської ради Рівненського району Рівненської області, передати ОСОБА_5 у власність земельну ділянку площею 3,1 га та видати останній державний акт на право власності на вказану земельну ділянку.
На підставі зазначеного розпорядження ОСОБА_5 видано державний акт
на право приватної власності на землю серії ЯБ № 060663 від 17 лютого 2005 року, відповідно до якого остання є власником земельної ділянки, площею 3,10 га
для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Малошпаківської сільської ради Рівненського району Рівненської області.
З 24 лютого 2009 року ОСОБА_1 є власником житлового будинку
з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину
за заповітом. Згідно з даними Державного земельного кадастру цей будинок знаходиться на належній ОСОБА_5 земельній ділянці.
Рішенням Малошпаківської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 03 грудня 2010 року ОСОБА_1 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку, площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (а. с. 84, т. 3).
Листом від 22 жовтня 2013 року № 08/3457 ОСОБА_1 повідомлено про те, що відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії
ЯБ № 060663 від 17 лютого 2005 року ОСОБА_5 є власником земельної ділянки, площею 3,1 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Малошпаківської сільської ради Рівненського району Рівненської області.
У ході розгляду звернення Державною інспекцією сільського господарства
в Рівненській області встановлено, що на вказаній земельній ділянці знаходиться житловий будинок із надвірними будівлями, який належить ОСОБА_1 .
З метою усунення виявлених помилок у технічній документації на земельну ділянку ОСОБА_5 звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області
з позовом до ДП "Рівненський інститут землеустрою" (справа № 569/7226/14-ц).
Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 28 травня 2014 року у справі № 569/7226/14-ц за позовом ОСОБА_5 зобов`язано
ДП "Рівненський інститут землеустрою" за власний рахунок усунути допущені ним помилки у технічній документації із землеустрою щодо відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та складанню державного акту на право власності на землю власниці сертифікату на право на земельну частку (пай) ОСОБА_5 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва
на території Малошпаківської сільської ради Рівненського району Рівненської області, а саме під час визначення ним координат земельної ділянки,
площею 2,80 га, складанні її кадастрового плану та підготовки з приводу цього обмінного файлу. Зобов`язано ДП "Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" за власний рахунок у технічній документації із землеустрою щодо відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та складанню державного акту на право власності на землю власниці сертифікату на право
на земельну частку (пай) ОСОБА_5 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Малошпаківської сільської ради Рівненського району Рівненської області правильно визначити координати земельної ділянки, площею 2,80 га, скласти її кадастровий план та підготувати
з приводу цього обмінний файл (а. с. 31-32, т. 2).
01 вересня 2014 року відкрито виконавче провадження із примусового виконання заочного рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 травня 2014 року у справі № 569/7226/14-ц, а 09 вересня 2014 року закінчено виконавче провадження у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду (а. с. 33, 34, т. 2).
13 січня 2017 року ОСОБА_5 через свого представника - адвоката
Глотова М. С., подала заперечення, в яких просила відмовити в позові
ОСОБА_1 із підстав пропуску ним позовної давності (а. с. 43, т. 1).
У відзиві на позовну заяву ОСОБА_3, ОСОБА_4, які є правонаступниками ОСОБА_5, просили відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1
у зв`язку з пропуском ним позовної давності для звернення до суду
(а. с. 24-27, т. 2).
Відповідно до висновку судового експерта ОСОБА_7 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 09 вересня 2021 року
№ 186/20 було встановлено:
"1. За результатами вивчення плану земельної ділянки, експертом виявлено,
що позначені величини по межі земельної ділянки, не співпадають із зовнішніми межами фактичного землекористування: земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 56:246:867:00:11:066:0002, площею 2,8 га, частково накладається на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка перебуває у користуванні гр. ОСОБА_1, і планується до приватизації, на підставі рішення Малошпаківської сільської ради Рівненського району № 260 від 03 грудня 2010 року, площею 0,25 га (т. 1, а. с.13); площа накладання становить - 0,2019 га.
Ураховуючи наведене у дослідницькій частині висновку, можна сказати, що було допущено помилку у конфігурації земельної ділянки, площею 3,1 га (фактично
2,8 га) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Малошпаківської сільської ради Рівненського району Рівненської області, кадастровий номер 56:246:867:00611:066:0002, при розпаюванні земель,
а внаслідок цього і при виготовленні технічної документації із землеустрою щодо виділення вказаної земельної ділянки ОСОБА_5 .
2. Технічна документація виготовлялася з помилкою і як наслідок - оскаржуваний державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 060663, виданий на ім`я ОСОБА_5 17 лютого 2005 року щодо земельної ділянки, площею 2,8 га (3,1 га) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Малошпаківської сільської ради Рівненського району Рівненської області, кадастровий номер 56:246:867:00:11:066:0002.
Тобто, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №060663, виданий на ім`я ОСОБА_5 17 лютого 2005 року щодо земельної ділянки, площею 2,8 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва
на території Малошпаківської сільської ради Рівненського району Рівненської області, кадастровий номер 56:246:867:00:11:066:0002, виданий з допущеною помилкою у конфігурації земельної ділянки та і у її площі.
3. Для усунення помилки, допущеної у конфігурації земельної ділянки,
загальною площею 3,1 га, необхідно змінювати конфігурацію земельної ділянки 1, площею 2,8 га (рілля) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Малошпаківської сільської ради Рівненського району Рівненської області, кадастровий номер 56:246:867:00:11:066:0002, з наступними межами, відповідно до плану меж земельної ділянки: від точки А до Б - 200,64 м; від точки
Б до А: 8,45; 80,62; 56,79; 191,28; 132,02; 12,08 м у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 060663, який видано на ім`я
ОСОБА_5 17 лютого 2005 року, яка має чотирикутну форму - на земельну ділянку, площею 2,5975 га, з наступними межами, починаючи від точки А: 200,64; 8,45; 80,62; 20,48; 63,44; 33,31; 136,75; 132,02; 12,08 м (межі зображені червоною лінією), шестикутної форми (додаток № 2)" (а. с. 118-130, т. 2).
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 23 листопада
2022 року у справі № 570/361/22 у задоволенні позову ОСОБА_2
до Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_1, про визнання недійсним і скасування рішення сільської ради, відмовлено
(а. с. 212-214, т. 2).
22 лютого 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Кузь Ю. С., подав
до суду першої інстанції заяву про застосування позовної давності
(а. с. 240-241, т. 2).
Представник позивача у березні 2023 року подав свої заперечення на заяву
про застосування позовної давності (а. с. 243-245, т. 2).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду