ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2024 року
м. Київ
справа № 693/1293/21
провадження № 61-4940св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Ситнік О. М.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідачка (позивачка за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
третя особа - приватний нотаріус Жашківського районного державного нотаріально округу Черкаської області Шелудько Валентина Петрівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Жашківського районного державного нотаріально округу Черкаської області Шелудько Валентина Петрівна, про визнання права на спадщину та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - приватний нотаріус Жашківського районного державного нотаріально округу Черкаської області Шелудько Валентина Петрівна, про визнання недійсною відмови від частини спадкового майна та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_3, на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 18 листопада 2022 року в складі судді Шимчика Р. В. та постанову Черкаського апеляційного суду від 10 січня 2023 року в складі колегії суддів Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог первісного позову
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Жашківського районного державного нотаріально округу Черкаської області Шелудько В. П., про визнання права на спадщину.
Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_4 . Спадкоємцями ОСОБА_4 були позивач та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
20 грудня 2019 року ОСОБА_5 склав заяву, якою відмовився від частини спадщини на користь ОСОБА_1, а саме від земельного паю, який залишився після смерті ОСОБА_4 .
Позивач зазначав, що згідно з вимогами чинного законодавства, відмовляючись від частини спадкового майна, спадкоємець відмовляється від усього спадкового майна.
На час звернення до суду з позовом після смерті ОСОБА_5 його спадкоємцем є ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Як стало відомо позивачу до спадкового майна після смерті ОСОБА_5 увійшло майно, яке останній прийняв у спадок після смерті ОСОБА_4, а саме житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці Скибинської сільської ради.
Однак ОСОБА_5 відмовився від частини спадщини на користь ОСОБА_6 і така відмова не може стосуватися частини належної спадщини, а стосується усього спадкового майна, яке могла отримати особа.
Враховуючи викладене, позивач просив суд визнати за ним право на всю частину спадщини ОСОБА_4, яка могла б належати ОСОБА_5 .
Короткий зміст вимог зустрічного позову
У лютому 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа - приватний нотаріус Жашківського районного державного нотаріально округу Черкаської області Шелудько В. П., про визнання недійсною відмови від частини спадкового майна та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.
Зустрічний позов обґрунтовано тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на спадщину ґрунтуються виключно на заяві ОСОБА_5 від 20 грудня 2019 року про відмову від частки земельного паю на користь ОСОБА_1 .
Заява ОСОБА_5 про відмову від частини спадщини не відповідає вимогам ЦК України та вчинена ним через введення його в оману щодо наслідків написання вказаної заяви, а також помилкою щодо природи вчиненого правочину.
Позивачка за зустрічним позовом вважала, що визнання недійсною вказаної заяви потягне за собою як наслідок відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, тому вказані позови необхідно розглядати в одному провадженні.
ОСОБА_5 та ОСОБА_1 як спадкоємці після смерті ОСОБА_4 дійшли домовленості про поділ спадкового майна таким чином: ОСОБА_5 залишається будинок АДРЕСА_2, а ОСОБА_1 отримує у спадок належну ОСОБА_4 земельну ділянку.
Саме з цією метою ОСОБА_5 подав заяву від 20 грудня 2019 року про відмову від своєї частки у спадковому майні на користь ОСОБА_1, за наслідками чого ОСОБА_1 отримано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку.
ОСОБА_5 подав заяву про відмову від частини спадкового майна на користь ОСОБА_1, помиляючись щодо обставин, які мають істотне значення та існували на момент написання вказаної заяви, зокрема ОСОБА_5 помилявся щодо природи правочину та прав і обов`язків сторін, які виникнуть у сторін за результатами її подання. ОСОБА_5 не мав наміру відмовлятися від усієї спадщини, оскільки його відмова стосувалася тільки земельної ділянки.
Відповідно до заповіту ОСОБА_4 від 22 серпня 2000 року єдиним спадкоємцем за заповітом на все майно після своєї смерті остання призначила свого сина ОСОБА_5 .
За положеннями частини першої статті 1274 ЦК України спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом. Тому ОСОБА_5, маючи бажання відмовитися від усього спадкового майна, міг вчинити таку відмову лише на користь іншого спадкоємця за законом, якого не існує.
Заява ОСОБА_5 від 20 грудня 2019 року не відповідає вимогам ЦК України та не могла бути взята до уваги державним нотаріусом Жашківської державної нотаріальної контори, який завів спадкову справу після смерті ОСОБА_4 .
Враховуючи викладене, позивачка за зустрічним позовом просила суд:
визнати недійсною заяву ОСОБА_5 від 20 грудня 2019 року про відмову від частки земельного паю на користь ОСОБА_1 ;
визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане у спадковій справі № 412/2019, зареєстроване в реєстрі за № 99, посвідчене державним нотаріусом Жашківської державної нотаріальної контори Євич І. П. на ім`я ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 1,8297 га, кадастровий номер 7120987000:02:001:0483;
стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір за подання зустрічного позову у сумі 1 984 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції та мотиви його ухвалення
Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 18 листопада 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано недійсною заяву ОСОБА_5 від 20 грудня 2019 року про відмову від частки земельного паю на користь ОСОБА_1 .
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане у спадковій справі № 412/2019, зареєстроване в реєстрі за № 99, посвідчене державним нотаріусом Жашківської державної нотаріальної контори Євич І. П. на ім`я ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 1,8297 га, кадастровий номер 7120987000:02:001:0483.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції в частині вимог первісного позову ОСОБА_1 мотивовано тим, що позивач обрав неефективний спосіб захисту. Вважаючи, що ОСОБА_5 своєю заявою про відмову від частини спадщини на його користь відмовився від усієї спадщини, ОСОБА_1 слід було звернутися із заявою до нотаріуса про видачу йому свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, що залишився після смерті ОСОБА_4 . Після отримання відмови у видачі свідоцтва з огляду на те, що на вказаний будинок видано свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_2 як спадкоємиці ОСОБА_5, ОСОБА_1 мав право звернутися до суду з позовом про визнання недійсним зазначеного свідоцтва про право на спадщину.
Рішення місцевого суду в частині вимог зустрічного позову ОСОБА_2 мотивовано тим, що заява ОСОБА_5 від 20 грудня 2019 року про відмову від належної йому частки земельного паю подана ним не безпосередньо у нотаріальному органі, а посвідчена виконуючим обов`язки старости села Скибин ОСОБА_7 та адресована нотаріальним органам. При цьому у заяві відсутнє застереження, що ОСОБА_8 відомі наслідки відмови від частини спадщини, що має наслідком відмову від усього спадкового майна. Матеріали спадкової справи також не містять відомостей про те, що ОСОБА_5 нотаріусом роз`яснено про наслідки подання такої заяви.
Суд дійшов до висновку, що оскільки ОСОБА_5 фактично прийняв спадщину, яка складається з житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований на АДРЕСА_1, та не відмовлявся від спадщини у цій частині, він вважається таким, що прийняв усю спадщину, оскільки спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитися.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції та мотиви його ухвалення
Постановою Черкаського апеляційного суду від 10 січня 2023 року, з урахуванням ухвали Черкаського апеляційного суду від 13 січня 2023 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ОСОБА_1, інтереси якого представляв ОСОБА_3, залишено без задоволення. Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 18 листопада 2022 року залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та законними, а також підтверджуються матеріалами справи, оскільки ОСОБА_5 помилявся щодо природи складеної ним заяви про відмову від частини спадкового майна. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд необґрунтовано визнав недійсною відмову ОСОБА_5 від частини спадкового майна, оскільки відмова від прийняття спадщини є одностороннім правочином і жодних доказів того, що на ОСОБА_5 здійснювався тиск чи його було введено в оману або відмова була написана внаслідок насильства, матеріали справи не містять та є безпідставними, оскільки підставою для визнання недійсною відмови від прийняття спадщини вказано вчинення правочину внаслідок помилки, а не обману чи примусу. Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що заявлені позивачем ОСОБА_1 позовні вимоги про визнання за ним права на всю частину спадщини ОСОБА_4, яка могла б належати ОСОБА_5, не є ефективним способом захисту порушеного права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
04 квітня 2023 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_3, засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 18 листопада 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 10 січня 2023 року у цій справі та, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким первісний позов ОСОБА_1 задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник у касаційній скарзі посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає, що судами в оскаржених судових рішеннях застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 705/2897/16.
Заявник указує на те, що у цій справі не надано доказів того, що ОСОБА_5 введено в оману при складанні заяви про відмову від спадщини, у зв`язку із чим суди неправильно застосували положення частини п`ятої статті 1274 ЦК України, а також статей 225, 229-233 ЦК України та частини третьої статті 1268 ЦК України.
Якщо спадкоємець відмовився від частини спадкового майна, то він вважається таким, що відмовився від усього майна. ОСОБА_5 усвідомлював значення своїх дій щодо відмови від спадщини, а суди не послалися на докази, які б підтверджували зворотне. Оскільки частина спадщини після смерті ОСОБА_4 мала належати позивачу, він обрав належний спосіб захисту та підставно просив суд визнати за ним право на спадщину на спірне майно.
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_2 адвокат Головатюк В. В. просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін, посилаючись на правильність та обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанції.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2023 року поновлено строк касаційного оскарження, відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Підставою відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
У червні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу № 693/1293/21 (провадження № 61-4940св23) призначено судді-доповідачеві Сердюку В. В., суддями, які входять до складу колегії, визначено ОСОБА_9, Фаловську І. М .
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 березня 2024 року у зв`язку із відставкою судді Верховного суду ОСОБА_9 на підставі повідомлення судді Сердюка В. В. справу № 693/1293/21 (провадження № 61-4940св23) призначено судді-доповідачеві Сердюку В. В., суддями, які входять до складу колегії, визначено Карпенко С. О., Фаловську І. М.,
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 22 березня 2024 року справу № 693/1293/21 (провадження № 61-4940св23) призначено судді-доповідачеві Сердюку В. В., суддями, які входять до складу колегії, визначено Фаловську І. М., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 травня 2024 року у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Олійник А. С. на підставі повідомлення судді Сердюка В. В. справу № 693/1293/21 (провадження № 61-4940св23) призначено судді-доповідачеві Сердюку В. В., суддями, які входять до складу колегії, визначено Фаловську І. М., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Ситнік О. М .
Установлені судами фактичні обставини справи
Суди встановили, що згідно із заповітом від 22 серпня 2000 року ОСОБА_4 заповіла все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті, на що вона законом матиме право, своєму синові ОСОБА_5 .
Відповідно до заповіту від 25 квітня 2002 року ОСОБА_4 заповіла своєму онукові ОСОБА_1 сертифікат на земельну частку (пай) та свідоцтво про право на частку майна, що знаходиться в колективній власності КСП "Маяк" села Скибин.
28 грудня 2004 року ОСОБА_4 видано державний акт № 211660 на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7120987000:01:002:0678.
Згідно з довідкою державного реєстратора виконавчого комітету Жашківської міської ради Черкаської області від 09 листопада 2020 року кадастровим номером земельної ділянки, зазначеної в державному акті № 211660, слід вважати 7120987000:02:001:0483.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, після якої відкрилася спадщину на належне їй майно. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 були її діти ОСОБА_5 та ОСОБА_14 (мати позивача за первісним позовом).
Згідно із заявою від 28 листопада 2019 року № 1230 у спадковій справі № 412/2019 ОСОБА_14 відмовилася від прийняття спадщини, що залишилася після смерті її матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь свого сина ОСОБА_1 - онука спадкодавиці.
Відповідно до заяви від 28 листопада 2019 року № 1231 у спадковій справі № 412/2019 ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті баби ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно із заявою ОСОБА_5 від 20 грудня 2019 року, зареєстрованою у реєстрі № 74, він відмовився від належної йому частки земельного паю, яка залишилася йому після смерті ОСОБА_4, на користь ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Жашківської міської ради Жашківського району Черкаської області, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, постійно проживала і була зареєстрована на АДРЕСА_1 . Постійно проживав із спадкодавицею на час відкриття спадщини її син ОСОБА_5 . Онук ОСОБА_1 проживав окремо.
Згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом від 23 січня 2021 року, виданим державним нотаріусом Жашківської державної нотаріальної контори Євич І. П., спадкоємцем майна ОСОБА_4, 1926 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є її онук ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається із земельної ділянки, площею 1,8297 га, кадастровий номер 7120987000:02:001:0483, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Скибинської сільської ради Жашківського району Черкаської області, належної спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 211660, виданого 28 грудня 2004 року Жашківською районною державною адміністрацією Черкаської області.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 .
Згідно із заявою № 434 від 18 серпня 2020 року у спадковій справі № 118/2020 ОСОБА_2 (дружина ОСОБА_5 ) прийняла всю спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 березня 2021 року, виданого приватним нотаріусом Жашківського районного державного нотаріально округу Черкаської області Шелудько В. П., спадкоємицею майна ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, є його дружина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого на АДРЕСА_1, на земельній ділянці Скибинської сільської ради. Житловий будинок з надвірними спорудами належав на підставі витягу № 246450934 з ДРРП на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданого 01 березня 2021 року Виконавчим комітетом Жашківської міської ради Черкаської області, ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, спадкоємцем якої був її син ОСОБА_5, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.
ОСОБА_5 є таким, що фактично прийняв спадщину після померлої ОСОБА_4 на підставі частини третьої статті 1268 ЦК України, оскільки проживав разом із спадкодавицею на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги та врахувавши позиції усіх учасників справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам процесуального закону оскаржені судові рішення відповідають з огляду на таке.
Задовольняючи вимоги зустрічного позову ОСОБА_2, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що заява ОСОБА_5 про відмову від спадщини підлягає визнанню недійсною з тієї підстави, що останній помилявся щодо природи складеної ним заяви.
Відмовляючи у задоволенні вимог позову ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що останній обрав неефективний спосіб захисту свого права, яке вважав порушеним.
З такими висновками судів попередніх інстанцій Верховний Суд погоджується.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з вимогами пунктів 1, 2, 5 та 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема: неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
У силу положень статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом статті 1233 та частини першої статті 1235 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.