ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2024 року
м. Київ
справа № 465/7041/16-ц
провадження № 61-8817св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - Львівська міська рада,
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольга Петрівна, Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду міста Львова від 11 лютого 2022 року у складі судді Дзеньдзюри С. М. та постанову Львівського апеляційного суду від 29 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року Львівська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Новосад О. П., Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (далі - Управління комунальної власності), про скасування державної реєстрації та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позов обґрунтований тим, що на підставі розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 17 травня 2006 року № 844 "Про оформлення права власності на нежитлові приміщення на АДРЕСА_1, АДРЕСА_13, АДРЕСА_2" оформлено право власності територіальної громади м. Львова на нежитлові приміщення першого поверху № 1-26, площею 298,8 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 27 квітня 2009 року № 296 оформлено право комунальної власності на нежитлові приміщення підвалу на АДРЕСА_3 № 6-1, 6 -2, 6 - 3, 6 - 4, 6 - 5, 6 - 6, 6 - 7, 6 - 8, 6 - 9, 6 - 10, 6 - 11, I, II, III, IV, V, VI, VII, VIII, IX, X, загальною площею 241,2 кв. м.
Рішенням Постійно діючого третейського суду при асоціації "Український правовий альянс" у справі № 1-23/09 зобов`язано Обласне комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" (далі - ОКП ЛОР "БТІ та ЕО") зареєструвати право приватної власності на зазначені нежитлові приміщення за Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Вектор" (далі - ТОВ "КВФ "Вектор").
У подальшому ці нежитлові приміщення неодноразово відчужувалися за відплатними договорами, а саме, за договорами купівлі-продажу: від 26 червня 2012 року, укладеним між ТОВ "КВФ "Вектор" і Приватним підприємством "Перевізник-Лев" (далі - ПП "Перевізник-Лев"), від 26 червня 2012 року, укладеним між ПП "Перевізник-Лев" і Приватним підприємством "Перевізник- Міф" (далі - ПП "Перевізник-Міф"), від 06 липня 2012 року, укладеним між ПП "Перевізник-Міф" і Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК "Діалог" (далі - ТОВ "ФК "Діалог").
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2016 року скасовано рішення реєстратора ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" Вдов`як Н. Б. від 08 травня 2012 року про державну реєстрацію права власності ТОВ "КВФ "Вектор" на нежитлові приміщення, загальною площею 504,0 кв. м, що розташовані в будівлі літ. "А-1" за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер 36601515).
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2016 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції (далі - реєстраційна служба Львівського МУЮ) внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації скасовано та ухвалено постанову, якою зобов`язано реєстраційну службу Львівського МУЮ внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації права власності ТОВ "КВФ "Вектор" на нежитлові приміщення, загальною площею 504,0 кв. м, які розташовані в будівлі літ. "А-1" на АДРЕСА_3, реєстраційний номер 36601515.
Крім того, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03 грудня 2015 року витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ "ФК "Діалог" на користь територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради нежитлові приміщення, загальною площею 504,0 кв. м, у тому числі приміщення підвалу площею 234,0 кв. м, а саме: приміщення № І-X, 6-1-6-10, II, III, 5-1-5-2, та першого поверху площею 270,0 кв. м, а саме: приміщення № від № 1-1 до № 1-15, від № 1-22 до 1-25, 1-16, 1-17, 1-21, які розташовані в будівлі літ. "А-1" за адресою: АДРЕСА_3 .
Незважаючи на відкриття виконавчого провадження щодо витребування спірних нежитлових приміщень з володіння ТОВ "ФК "Діалог" на користь територіальної громади міста Львова в особі Львівської міської ради, 01 листопада 2016 року приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Новосад О. П. прийняла рішення про проведення державної реєстрації приміщення на АДРЕСА_3, загальною площею 504,0 кв. м за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 01 листопада 2016 року.
Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу. Право власності є непорушним, а тому власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави ним заволоділа і в якої майно фактично знаходиться.
Просить суд:
- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради нежитлові приміщення, загальною площею 504,0 кв. м, у тому числі приміщення підвалу площею 234,0 кв. м, а саме: приміщення № I-X, 6-1-6-10, II, III, 5-1-5-2 та першого поверху площею 270,0 кв. м, а також приміщення від № 1-1 до № 1-15, від № 1-22 до № 1-25, 1-16, 1-17, 1-21, які розташовані в будівлі літ. "А-1" за адресою: АДРЕСА_3 ;
- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення, загальною площею 504,0 кв. м за адресою: АДРЕСА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 11 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 29 серпня 2022 року, позов Львівської міської ради задоволено частково.
Витребувано в ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради нежитлові приміщення, загальною площею 504,0 кв. м, у тому числі приміщення підвалу площею 234,0 кв. м, а саме: приміщення № I-X,
6-1-6-10, II, III, 5-1-5-2 та першого поверху площею 270,0 кв. м, а також приміщення від № 1-1 до № 1-15, від № 1-22 до № 1-25, 1-16, 1-17, 1-21, які розташовані в будівлі літ. "А-1" за адресою: АДРЕСА_3 .
В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суди попередніх інстанцій керувалися тим, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03 грудня 2015 року у справі № 914/779/15, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 14 липня 2016 року, витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ "ФК "Діалог" на користь територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради нежитлові приміщення, загальною площею 504,0 кв. м, за адресою АДРЕСА_3, та встановлено, що спірні нежитлові приміщення належать на праві власності територіальній громаді м. Львова.
Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна підтверджено, що станом на 01 листопада 2016 року право власності на нежитлові приміщення, загальною площею 504,0 кв. м на АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 01 листопада 2016 року, укладеного ним з ОСОБА_2 (попередній власник, продавець).
ОСОБА_2 набув право власності на вказані нежитлові приміщення шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі іпотечного договору від 13 липня 2016 року, тобто після того, як рішеннями Львівського апеляційного господарського суду від 03 грудня 2015 року та Вищого господарського суду України від 14 липня 2016 року у справі № 914/779/15 підтверджено право власності на спірне нерухоме майно за територіальною громадою м. Львова.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її надходження до Верховного Суду
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Франківського районного суду міста Львова від 11 лютого 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 29 серпня 2022 року, у якій просить скасувати указані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована таким.
Суди попередніх інстанцій не врахували усталену судову практику щодо добросовісності набуття майна та неможливості втручання держави у право мирного володіння майном. Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, і помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Неналежна реалізація Львівською міською радою своїх процесуальних прав під час розгляду справи № 914/779/15 призвела до безперешкодного відчуження ТОВ "ФК Діалог" спірних приміщень на користь третіх осіб. Після ухвалення господарським судом рішення про витребування спірного майна Львівська міська рада не контролювала зміну його власників. Такі дії Львівської міської ради вказують на недотримання позивачем принципу належного урядування.
Суди проігнорували доводи відповідача про те, що початок перебігу позовної давності за вимогами про витребування майна згідно із статтею 388 ЦК України необхідно обчислювати з моменту набуття добросовісним набувачем права власності на майно, а не з моменту, коли особа дізналася про вибуття свого майна до іншої особи, яка згодом його відчужила добросовісному набувачу.
Отже, факт порушення майнового права Львівської міської ради відбувся 08 травня 2012 року - з моменту вибуття спірного майна із її власності та проведення державної реєстрації права власності на це майно за
ТОВ "КВФ "Вектор".
Крім того, ОСОБА_1 набув спірне майно у власність у порядку примусової реалізації майна на стадії виконання судового рішення у справі № 461/6096/16-ц.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає те, що суди суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16, від 06 жовтня 2020 року у справі № 2-24/494-2009, провадження № 12-4гс20, від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19, провадження № 12-35гс21, від 24 квітня 2019 року у справі № 523/10225/15-ц, провадження № 14-159цс19, від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, провадження
№ 14-183цс18.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
У поясненнях на касаційну скаргу третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління комунальної власності просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Управління комунальної власності зазначає, що суди попередніх інстанцій досліджували питання добросовісності набуття відповідачем спірного майна. Встановили, що на момент звернення позивача до суду з цим позовом відповідач набув право власності на спірне майно на підставі договору купівлі-продажу, а не на електронних торгах, що є визначальною умовою для застосування частини другої статті 388 ЦК України до подібних правовідносин.
Витребування спірного майна у відповідача не призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2022 року зупинено дію рішення Франківського районного суду міста Львова від 11 лютого 2022 року та постанови Львівського апеляційного суду від 29 серпня 2022 року до закінчення касаційного розгляду справи.
У листопаді 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Згідно зі статтею 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Обставини справи, встановлені судами
Відповідно до копії свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення від 17 травня 2006 року територіальній громаді м. Львова на праві власності належать нежитлові приміщення площею 298,8 кв. м, які знаходяться на АДРЕСА_1 .
Згідно з копією свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення від 27 квітня 2009 року нежитлові приміщення, загальною площею 241,2 кв. м, які знаходяться на АДРЕСА_3, належать на праві комунальної власності територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради.
Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно 08 травня 2009 року за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради зареєстровано право власності на нежитлові приміщення, загальною площею 241,2 кв. м, на АДРЕСА_3 .
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03 грудня 2015 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 14 липня 2016 року у справі № 914/779/15, витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ "ФК "Діалог" на користь територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради нежитлові приміщення, загальною площею 504,0 кв. м, за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до договору купівлі-продажу від 01 листопада 2016 року, укладеного між ОСОБА_2 (продавець) і ОСОБА_1 (покупець), посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О. П., продавець передає у власність покупця нежитлові приміщення, загальною площею 504,0 кв. м на АДРЕСА_3 .
Право власності продавця на об`єкт продажу зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26 серпня 2016 року, номер запису про право власності 16147364, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 870621846101 (пункт 1.2 договору купівлі-продажу).
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У частині першій статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Спірні правовідносини стосуються захисту права власності на об`єкти нерухомого майна, а саме нежитлові приміщення, загальною площею 504,0 кв. м, розташовані в будівлі літ. "А-1" за адресою: АДРЕСА_3 .
У статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, а також право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
З огляду на вказані норми власник майна має право витребувати майно з чужого незаконного володіння за наявності підстав, передбачених статтею 388 ЦК України, зокрема шляхом подання віндикаційного позову.