ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2024 року
м. Київ
справа № 545/480/21
провадження № 61-14138св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2, Щербанівська сільська рада Полтавського району Полтавської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Панченко Оленою Олександрівною, на постанову Полтавського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Бутенко С. Б., Обідіної О. І., Прядкіної О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, яка була зареєстрована та постійно проживала в с. Мала Перещепила Новосанжарського району Полтавської області.
Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 4,1313 га, кадастровий помер: 5324086200:00:026:0022, розташована на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.
Згідно із заповітом від 03 серпня 2018 року, посвідченого секретарем виконкому Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області Жолоб Н. М., зареєстрованого в реєстрі за № 186, ОСОБА_3 свою земельну ділянку площею 4,1313 га, кадастровий номер: 5324086200:00:026:0022, на випадок своєї смерті заповіла ОСОБА_1 .
Відомостей про інших спадкоємців за заповітом чи за законом у нього на цей час немає. Проте він довідався, що є ще спадкоємець за законом, який теж подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Однак інформацію про цього спадкоємця нотаріус відмовився йому надавати.
Його представник звернувся до нотаріуса з адвокатським запитом про надання інформації про спадкоємців після смерті ОСОБА_3, який залишився без відповіді. Тому просив суд витребувати у нотаріуса документи та інформацію про склад спадкоємців після смерті ОСОБА_3 .
Після звернення до нотаріуса йому було повідомлено, що він пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини і цей строк можливо продовжити лише в судовому порядку, що підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12 лютого 2021 року.
У встановлений законом шестимісячний строк він не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв`язку із тим, що внаслідок недобросовісної поведінки нотаріуса та інших спадкоємців він не був повідомлений та не знав про смерть спадкодавця ОСОБА_3 26 травня 2020 року, а також про необхідність подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Про смерть ОСОБА_3 він дізнався тільки 11 лютого 2021 року коли зателефонував на відомий йому телефон спадкодавиці, йому відповіла невідома особа і повідомила, що ОСОБА_3 померла ще у травні 2020 року.
Після цього, він наступного дня приїхав до нотаріуса і написав заяву про прийняття спадщини, однак отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії через те, що шестимісячний строк на подання такої заяви він пропустив.
Оскільки він не є близьким родичем, знайомим чи другом спадкодавиці ОСОБА_3, постійно з нею не спілкувався і тісних стосунків не підтримував, проживав на відстані близько 50 км від спадкодавиці у с. Малий Тростянець Полтавського району Полтавської області, а спадкодавець проживала у с. Мала Перещепина Новосанжарського району Полтавської області, тому не міг дізнатись про смерть спадкодавиці раніше.
Спадкоємці померлої вирішили не повідомляти його про її смерть, оскільки не бажали, щоб він подав вчасно заяву про прийняття спадщини і бажали, щоб усе спадкове майно і спірна земельна ділянка перейшли до них, а не до нього.
Нотаріусу було відомо про наявність заповіту на його ім`я, однак він не повідомив його про смерть спадкодавиці та про необхідність подання заяви про прийняття спадщини за заповітом чи про відмову від її прийняття, жодного листа від нотаріуса з вищезазначеною інформацією він не отримував, публікації у засобах масової інформації також не було.
У цьому випадку недобросовісною поведінкою є поведінка й спадкоємців померлої ОСОБА_3, і нотаріуса, оскільки останній ухилився від виконання покладених на нього чинним законодавством обов`язків щодо повідомлення всіх спадкоємців про смерть спадкодавця.
Поважними причинами пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини також є перебування його за кордоном з 14 серпня 2020 року до 21 серпня 2020 року та необхідності після цього дотримання самоізоляції протягом 14 днів з метою дотримання карантинних обмежень, які діяли в цей час на території України, а також смерть його бабусі, внаслідок чого він був душевно травмований і зайнятий клопотами щодо її поховання.
Вказані обставини в сукупності є поважними причинами пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини.
Просив визначити додатковий строк для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, терміном у два місяці, з часу набрання рішенням суду законної сили.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 07 вересня 2022 року позов задоволено.
Визначено додатковий строк для подання ОСОБА_1 до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 протягом двох місяців, з дати набрання рішенням суду.
Суд першої інстанції зазначив, що проміжок часу, на який позивач пропустив строк на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, є незначним, а причини пропуску такого строку є поважними.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 07 вересня 2022 року скасовано, ухвалено нову постанову про відмову в позові.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що неповідомлення позивача про відкриття спадщини за умови його обізнаності про вчинення ОСОБА_3 заповіту на його користь та наявності у нього можливості дізнатись про смерть спадкодавця протягом встановленого законом строку не створювало йому перешкод для здійснення права на спадкування за заповітом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2023 року ОСОБА_1 через адвоката Панченко О. О. направив поштовим зв`язком до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року, просив скасувати постанову апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що необхідно відступити від висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, застосованих судом апеляційної інстанції.
Відповідно до встановлених судами попередніх інстанцій обставин у справі відсутні підстави для висновку про те, що відповідач ОСОБА_2 - син померлої, на момент відкриття спадщини за померлою матір`ю та ОСОБА_4 чоловік померлої, який відмовився від прийняття спадщини, не знали про існування ОСОБА_1, як спадкоємця за заповітом, та про факт оформлення на нього заповіту.
Також суди встановили, що відповідач ОСОБА_2 не повідомляв нотаріуса про іншого спадкоємця, а також те, що нотаріус здійснив інформування позивача про відкриття спадщини відповідно до чинного законодавства.
Крім того, ОСОБА_2 навмисно не подавав заяву про прийняття спадщини відразу після смерті матері, а подав її за 10 днів до закінчення шестимісячного строку з метою, щоб нотаріус, навіть перевіривши існування заповітів, не здійснив розшук потенційного спадкоємця у строк, який би дав змогу позивачу вчасно подати заяву про прийняття спадщини.
Оскільки він не є близьким родичем, знайомим чи другом спадкодавиці ОСОБА_3, постійно з нею не спілкувався і тісних стосунків не підтримував, проживав на відстані близько 50 км від спадкодавиці у с. Малий Тростянець Полтавського району Полтавської області, а спадкодавець проживала у с. Мала Перещепина Новосанжарського району Полтавської області, тому ніяк не міг дізнатись про смерть спадкодавця раніше.
Аргументи інших учасників справи
У квітні 2024 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_2 , у якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.
Посилаючись на те, що касаційну скаргу він отримав несвоєчасно, оскільки в касаційній скарзі неправильно зазначена його адреса, тому просив поновити строк для подання відзиву.
Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе задовольнити клопотання ОСОБА_2 та продовжити процесуальний строк для подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 .
Відзив обґрунтований тим, що позивач не надав до касаційної скарги жодних належних та допустимих доказів на обґрунтування підстав для поновлення поважності пропуску шестимісячного строку для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу.
У листопаді 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченоїпунктом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
03 серпня 2018 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким на випадок своєї смерті заповіла земельну ділянку площею 4,1313 га, кадастровий номер 5324086200:00:026:0022, що знаходиться на території Щербанівської сільради Полтавського району Полтавської області ОСОБА_1 . Цей заповіт посвідчений 03 серпня 2018 року секретарем виконкому Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області Жолоб Н. М. та зареєстрований в реєстрі за № 186 (т. 1, а. с. 18).
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04 липня 2013 року № 5680553 вказана земельна ділянка належала ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, серія та номер: 1-1879, виданого 04 липня 2013 року державним нотаріусом Новосанжарської державної нотаріальної контори П?ятенко Л. І. (т. 1, а. с. 26, 50).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_1, виданого виконкомом Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області 27 травня 2020 року за актовим записом № 41, після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно (т. 1, а. с. 49).
12 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Новосанжарського районного нотаріального округу Охрей М. А. із заявою про видачу свідоцтва про право па спадщину за заповітом щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 19).
Постановою приватного нотаріуса Новосанжарського районного нотаріального округу Охрей М. А. від 12 лютого 2021 року відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті заяви про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, оскільки заявник спадщину не прийняв шляхом спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання відповідної заяви у встановлений законом строк до нотаріальних органів про прийняття спадщини (т. 1, а. с. 20).
Згідно з матеріалами спадкової справи № 37/2020, заведеної приватним нотаріусом Новосанжарського районного нотаріального округу Охрей М. А., 13 листопада 2020 року, після смерті ОСОБА_3, до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини за законом у встановленому законом порядку та у визначений шестимісячний строк звернулися її син ОСОБА_2 та чоловік ОСОБА_4 (т. 1, а. с. 82-98).