ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2024 року
м. Київ
справа № 303/1130/19
провадження № 61-4684св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, від імені
якого діє адвокат Міщенко Ольга Олександрівна, на постанову Закарпатського апеляційного суду у складі колегії суддів: Куштана Б. П., Джуги С. Д.,
Мацунича М. В., від 25 січня 2024 року і виходив з наступного.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, зобов`язання вчинити певні дії.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, щовона та ОСОБА_2 є користувачами суміжних земельних ділянок, розташованих на АДРЕСА_1 .
3. Рішенням Івановецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області від 09 лютого 2017 року "Про встановлення меж земельної ділянки
гр. ОСОБА_2 у АДРЕСА_2" було затверджено акт комісії по встановленню меж вищевказаних суміжних земельних ділянок. Встановлена цим рішенням сільської ради межа проходила по території її земельної ділянки, а належна їй огорожа (№ 3) опинилася на земельній ділянці ОСОБА_2 . Саме тоді відповідач установив на затвердженій межі власну огорожу, демонтувавши належну їй огорожу.
4. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області
від 04 квітня 2017 року у справі № 303/1276/17 відмовлено у задоволенні її позову про скасування рішення Івановецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області від 09 лютого 2017 року.
5. Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 09 листопада
2017 року у справі № 303/1276/17 рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 квітня 2017 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким її позов задоволено. Скасовано рішення Івановецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області від 09 лютого 2017 року "Про встановлення меж земельної ділянки гр. ОСОБА_2 у АДРЕСА_2".
6. Таким чином, дії відповідача щодо демонтажу огорожі (№ 3), яка була розташована між земельними ділянками АДРЕСА_1, та щодо встановлення своєї огорожі вважала неправомірними.
7. Відповідно до технічного паспорту на її домоволодіння АДРЕСА_3 огорожа, позначена під "№ 3" на межі земельних ділянок сторін, виготовлена з металу та має протяжність 22 погонні метри.
8. Розмір збитків у зв`язку із знищенням цієї огорожі ОСОБА_1 оцінила у сумі 22 000 грн, виходячи з вартості одного погонного метра огорожі у сумі
1 000 грн.
9. Зазначала, що зазначеними протиправними діями ОСОБА_2 їй завдано моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях внаслідок такої протиправної поведінки щодо неї. Дії відповідача вважає зухвалими, із застосуванням образ та фізичної сили. Розмір компенсації моральної шкоди ОСОБА_1 оцінила у розмірі 50 000 грн.
10. Враховуючи наведене,ОСОБА_1 просила суд: зобов`язати ОСОБА_2 за власний кошт демонтувати встановлену ним огорожу на межі земельних ділянок АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на її користь шкоду, завдану знищенням огорожі № 3 на межі земельних ділянок АДРЕСА_1, у сумі 72 000 грн, де 22 000 грн - майнова шкода, а 50 000 грн - моральна шкода.
Стислий виклад позиції відповідача
11. ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що огорожа на межі земельних ділянок
АДРЕСА_1 була встановлена його батьком у 70-х роках минулого століття, входила до складу будинковолодіння № 5 та була відображена у технічному паспорті на будинок під № 1-3. Через непридатність для використання огорожа була демонтована через понад 40 років після встановлення зі спорудженням нової огорожі. Таким чином, жодних збитків позивачці не було заподіяно. Водночас, заявляючи позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, позивачка не довела за яких обставин чи якими діями відповідача вона була заподіяна.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
12. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області
від 30 червня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
13. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на місці демонтованої огорожі відповідачем встановлена нова огорожа з металевих листів, тому вимога про зобов`язання відповідача за власний кошт демонтувати огорожу безпідставна, а вимоги про відшкодування майнової та моральної шкоди не доведені належними і допустимими доказами.
14. Додатковим рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 липня 2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 9 806,40 грн витрат, понесених на оплату експертизи.
15. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 11 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 червня 2021 року та додаткове рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 липня 2021 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 3 110, 40 грн, на відшкодування моральної шкоди 1 000 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
16. Постанова суду апеляційної інстанції тим, що ОСОБА_2 не вправі був на свій розсуд, не маючи на те законних підстав і права демонтувати елементи огорожі, самоправно втручатися у право власності позивачки, яке є непорушним і яке підлягає захисту, а завдана такими його діями шкода підлягає відшкодуванню. Дії відповідача з демонтажу металевої огорожі визнані неправомірними. Згідно з висновками повторної судової будівельно-технічної експертизи від 22 грудня 2020 року, призначеної ухвалою міськрайонного суду від 08 січня 2020 року за клопотанням відповідача, вартість демонтованої металевої огорожі з урахуванням її фізичного зносу станом на грудень 2020 року становить 3 110,40 грн. Тому саме цю суму позивачка вправі отримати у рахунок відшкодування завданої їй майнової шкоди. З урахуванням характеру і наслідків завданої шкоди, фактів, що мають значення, результату виконання обов`язку доказування шкоди, вимог розумності і справедливості, апеляційний суд вважав, що розмір компенсації моральної шкоди слід визначити у розмірі 1 000 грн.
17. Постановою Верховного Суду від 01 березня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Закарпатського апеляційного суду від 11 липня 2022 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
18. Скасовуючи оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий апеляційний розгляд, Верховний Суд виходив з того, що суд апеляційної інстанції достовірно встановив незаконність дій відповідача по знесенню старої огорожі, належної позивачці, і побудови нової огорожі на межі земельних ділянок сторін у справі, але разом з тим вимог позову про зобов`язання відповідача за власний кошт демонтувати спірну огорожу не розглянув, замінивши цю вимогу відшкодуванням збитків, яку позивачка не заявляла. Вимога позивачки про відшкодування шкоди стосувалася не компенсації за знесення огорожі, встановленої відповідачем, а іншими обставинами, а саме - знесення її огорожі.
19. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 25 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської областівід 30 червня 2021 року скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_2 за власний кошт демонтувати встановлену ним огорожу на межі земельних ділянок АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 шкоду, заподіяну знищенням огорожі, у розмірі 32 000 грн, з яких 22 000 грн - майнова шкода та 10 000 грн - моральна шкода. Додаткове рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської областівід 15 липня 2021 року скасовано. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
20. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована незаконністю дій відповідача по знесенню старої огорожі, належної позивачці, і побудови нової огорожі на межі земельних ділянок. Частково задовольняючи позовні вимоги щодо відшкодування майнової і моральної шкоди, апеляційний суд дійшов висновку про те, що факт заподіяння шкоди підтверджено висновком будівельно-технічної експертизи № 21-08/19 від 14 серпня 2019 року, а з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, також підлягає стягненню відшкодування моральної шкоди.
Узагальнені доводи касаційної скарги
21. 18 березня 2024 року ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат
Міщенко О. О., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду від 25 січня
2024 року (повний текст якої складено 09 лютого 2024 року) та залишити в силі рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 червня 2021 року.
22. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 03 липня 2018 року у справі № 826/16634/16, від 05 вересня 2018 року у справі № 826/8956/17, від 28 жовтня 2019 року у справі № 554/1583/16-ц. Крім того, зазначає, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив повторний висновок судової
оціночно-будівельної експертизи від 22 грудня 2020 року № 9076, а також вказує, що апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункти 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України).
23. У касаційній скарзі заявниквказує, що сторони користуються суміжними земельними ділянками, на яких розміщені будинки АДРЕСА_1 . Право власності на земельні ділянки жодною із сторін не оформлено, межі земельних ділянок не погоджено та не встановлено. ОСОБА_1 не надано жодного доказу на підтвердження того, що внаслідок встановлення нової огорожі на місці демонтованої старої огорожі були порушені її права. Не надано жодного доказу і на підтвердження того, що нова огорожа відповідачем встановлена на території земельної ділянки позивачки, з порушенням її меж. Посилається на безпідставність відхилення висновку судової оціночно-будівельної експертизи від 22 грудня 2020 року № 9076, зі змісту якого вбачається, що вартість будівництва аналогічної зруйнованої огорожі, з урахуванням всіх будівельних матеріалів та робіт, станом на лютий 2017 року (час демонтажу огорожі, згідно з позовною заявою) складає 4 517 грн, а станом на грудень 2020 року (час проведення експертизи) - лише 6 912 грн. Вартість збитків, заподіяних знищенням металевої огорожі у розмірі 20 446 грн є завищеним. Заявляючи позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди та оцінуючи заподіяну моральну шкоду у розмірі 50 000 грн, позивачка посилалась на образи з боку відповідача та застосування сили до неї, однак зазначені доводи не підтверджуються жодними доказами. У суді першої інстанції в судовому засіданні ОСОБА_1 наголошувала, що образи з боку відповідача та застосування сили до неї відбувалися з боку сина відповідача.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
24. Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків.
25. Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2024 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження судового рішення, відкрито касаційне провадження у справі № 303/1130/19, витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.У задоволенні заяви ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат Міщенко О. О.,про зупинення виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 25 січня 2024 року до закінчення касаційного провадження відмовлено.
26. Ухвалою Верховного Суду від 03 травня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат Міщенко О. О.,про зупинення виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 25 січня 2024 року та зупинення стягнення на підставі виконавчого листа № 303/1130/19, виданого 19 березня 2024 року.
27. 24 травня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
28. 24 травня 2024 року ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Білей С. В.,
через систему "Електронний суд" подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат Міщенко О. О., тобто з пропуском встановленого судом строку для його подання (16 травня 2024 року).
29. Згідно з частиною першою статті 395 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
30. Статтею 120 ЦПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
31. Відповідно до частин другої та шостої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
32. З огляду на те, що копію ухвали про відкриття касаційного провадження позивачка отримала 11 травня 2024 року, ураховуючи, що у період з 14 травня 2024 року до 22 травня 2024 року вона знаходилась на амбулаторному лікуванні, а також незначний пропуск строку на подання відзиву, з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя, колегія суддів вважає, що встановлений судом строк на подання відзиву ОСОБА_1 підлягає продовженню до дати його подання - до 24 травня 2024 року.
33. Відзив обґрунтований посиланням на те, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, а доводи касаційної скарги - безпідставними. Апеляційний суд розглянув позов в межах позовних вимог.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
34. Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка від 17 лютого 2019 року № 156542820) ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 30 грудня
2017 року державним нотаріусом Мукачівської районної державної нотаріальної контори Шпений М. Ю. за реєстровим № 1-1008, є власником 1/2 частки у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_3, власником іншої 1/2 частки у праві власності на цей будинок на підставі аналогічного свідоцтва, виданого 30 грудня 2017 року цим же нотаріусом за реєстровим № 1-1009, є ОСОБА_3 . Право власності цих осіб зареєстровано 30 грудня 2017 року.
35. ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_2 на підставі договору дарування, посвідченого 11 липня 2003 року приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу
Вімертом В. І. за реєстровим № 818. Право власності зареєстровано 27 жовтня 2007 року, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим ТОВ "Мукачівське районне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" 27 жовтня 2007 року за № 16437682.
36. Сторони є користувачами суміжних земельних ділянок, розташованих на АДРЕСА_1 .
37. Технічним паспортом на садибний житловий будинок АДРЕСА_3, складеним 09 вересня 2015 року ТОВ "Мукачівське районне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" на замовлення ОСОБА_1, зафіксовано у характеристиці будинку, господарських будівель та споруд, що до будинку належить огорожа