ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2024 року
м. Київ
справа № 357/2194/23
провадження № 61-800св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2023 року у складі судді Бебешко М. М. та постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Мостової Г. І., Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4, про виселення.
2. Позовна заява мотивована тим, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2022 року та постановою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року у справі № 357/5489/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення встановлено, що ОСОБА_1 з 24 березня 2021 року є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі проведених електронних торгів.
3. Також, рішенням Білоцерківському міськрайонного суду Київської області від 09 лютого 2022 року у справі № 357/6781/21 про визнання недійсними електронних торгів встановлено, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, є спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та його дружини, яка є відповідачем у цій справі.
4. Зазначав, що указаний позов поданий з іншими вимогами, а саме: про виселення відповідачів без надання іншого житла у зв`язку з можливістю їх проживання у квартирі АДРЕСА_2 .
5. Відповідачі на теперішній час користуються його квартирою АДРЕСА_1 без жодних правових підстав, не укладаючи договору найму, чим створюють йому перешкоди у користуванні його власністю.
6. ОСОБА_2 має право на користування 1/2 частиною трикімнатної квартири АДРЕСА_2 . Її син ОСОБА_3 також має право на користування вказаним житлом.
7. Відповідачі після виселення будуть забезпечені житловою площею у розмірі 9,925 кв. м на особу, а відтак не можуть бути визнані особами, що потребують поліпшення житлових умов.
8. Відповідачі отримали споживчий кредит, який використали для власних потреб та не бажають встановлювати договірні відносини стосовно користування квартирою АДРЕСА_1, тому позивач вважає справедливим їх обмеження у користуванні його власністю, встановивши можливість їх вселення у квартиру № 100 .
9. У травні 2023 року позивачем подано заяву про зміну предмету позову, у якій фактично він змінив підстави позову та зазначив, що він доводить до відома суду про наявність інших підстав, крім вже зазначених у позовній заяві, що вказують на виселення відповідачів без надання іншого житлового приміщення.
10. Вказував, що з часу набуття ним права власності на квартиру - 24 березня 2021 року і по теперішній час відповідачі не сплачують кошти за отримані житлово-комунальні послуги.
11. Несплата відповідачами боргів за отримані комунальні послуги, які у подальшому будуть стягнуті з нього, порушують його права співвласника квартири у багатоквартирному будинку.
12. Відповідачі не є власниками квартири та членами його сім`ї, тож їх права та обов`язки відносно користування квартирою тотожні з правами та обов`язками наймача житла.
13. Посилаючись на указані обставини просив задовольнити його позовні вимоги.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
14. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
15. Судові рішення мотивовано тим, що ОСОБА_1 придбав квартиру АДРЕСА_1 на електронних торгах при здійсненому приватним виконавцем стягненні на предмет іпотеки у межах виконавчого провадження.
16. Приватний виконавець зобов`язаний був надавати інформацію про обтяження майна, яке реалізується на електронних торгах, зокрема, зазначити, що у ній зареєстрований та проживає власник, який передав майно в іпотеку, разом з членами його сім`ї, а покупець такого майна, в свою чергу, мав оцінити ризики та обмеження, пов`язані з його придбанням.
17. Отже, обмеження права власника, який набув жиле приміщення за результатами звернення стягнення на предмет іпотеки, на підставі статті 109 ЖК України та статті 40 Закону України "Про іпотеку", є передбачуваними.
18. Водночас суди зазначили, що неповне інформування учасників електронних торгів про обтяження майна, яке реалізується, є підставою для відшкодування збитків, що свідчить про наявність альтернативних способів захисту прав нового власника.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
19. У січні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
20. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
21. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
22. У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та задовольнити позовні вимоги.
23. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 353/1096/16-ц, від 11 листопада 2019 року у справі № 337/474/14-ц, від 09 вересня 2020 року у справі № 572/2515/15-ц, від 16 вересня 2020 року у справі № 442/328/19-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
24. Також як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
25. Касаційна скарга мотивована тим, що спірна квартира була предметом іпотеки, належала ОСОБА_2 та була придбана не за кредитні кошти, що встановлено судовими рішеннями у справі № 357/5489/21.
26. Крім того, подружжю Нескорожених на праві спільної сумісної власності належить квартира
АДРЕСА_2. 27 . Заявник зазначає, що 22 травня 2023 року у підготовчому засіданні з`ясовано, що Білоцерківським міськрайонним судом 09 травня 2023 року у справі № 357/3442/23 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя ухвалено рішення, яким визнано особистою приватною власністю ОСОБА_4 вказану квартиру.
28. Посилається на те, що судами не враховано, що 27 березня 2023 року відкрито провадження у справі, яка переглядається, 04 квітня 2023 року відкрито провадження у справі про поділ майна подружжя, а 11 квітня 2023 року про розірвання шлюбу між подружжям Нескорожених.
29. Вважає, що звернення з позовом про поділ майна подружжя обумовлено саме вказаним позовом про виселення.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
30. У березні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 від ОСОБА_2, у якому вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
31. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2023 року у справі № 357/5489/21, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 (а. с. 6-13, 26-35.).
32. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 лютого 2022 року у справі № 357/6781/21 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука А. А. та ОСОБА_1 про визнання недійсними електронних торгів з реалізації квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та витребування з володіння ОСОБА_1 вказаної квартири (а. с. 14-23).
33. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованою станом 31 травня 2021 року, ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_2 . Вказана квартира належить останньому на праві спільної сумісної власності (а. с.24).
34. Відповідно до витягу з реєстру Білоцерківської міської територіальної громади від 25 квітня 2023 року за адресою: АДРЕСА_2, зареєстрована одна особа ОСОБА_4 (а. с. 77).
35. З копії розрахункового листа абонента ОСОБА_1 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1, існує заборгованість за послуги з теплопостачання у сумі 9 150,60 грн, яка виникла за період часу з 01 квітня 2021 року до 01 квітня 2023 року (а. с. 85-86).
36. Згідно з довідкою КП БМР "ЖЕК № 1" заборгованість ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, за період з березня 2021 року до березня 2023 року становить 12 375,02 грн (а. с. 87-88).
37. Позивачем додано копії судових рішень про стягнення з нього заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії, яка виникла за іншою адресою, які не стосуються предмету спору у цій справі (а. с. 89-99).
38. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 09 травня 2023 року у справі № 357/3442/23 задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя та визнано особистою приватною власністю ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_2 .
39. Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року у справі № 357/3442/23 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя.
40. Постановою Верховного Суду від 14 лютого 2024 року у справі № 357/3442/23 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Позиція Верховного Суду
41. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
42. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
43. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
44. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
45. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
46. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.