ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2024 року
м. Київ
справа № 752/11445/22
провадження № 61-3979св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів:Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - держава Україна в особі Київського міського центру зайнятості,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2022 року у складі судді Машкевич К. В. та постанову Київського апеляційного суду від 27 лютого 2023 року у складі суддів: Музичко С. Г., Болотова Є. В., Кулікової С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі Київського міського центру зайнятості про відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2022 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 27 лютого 2023 року, позовну заяву визнано неподаною та повернено позивачу.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, керувався тим, що позивач звернувся до суду з позовом через систему "Електронний суд", а саме в електронній формі, тому йому необхідно було надати до позовної заяви докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
26 вересня 2022 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків, згідно з якою недоліки позивач не усунув, а саме в порушення вимог статті 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) доказів надсилання листом з описом вкладення копій поданих до суду документів іншим учасникам справи не надав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 лютого 2023 року, просить їх скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження у справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, а саме статті 3, 55 Конституції України, статті 43, 177 ЦПК України, обмежили його право на доступ до суду, не врахували правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2022 року у справі № 420/12942/21, провадження № К/9901/38515/21, від 29 вересня 2022 року у справі № 160/24302/21, провадження № К/990/13039/22.
Норма щодо зобов`язання учасника справи надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів нівелює сенс використання підсистеми "Електронний суд", перевага якої полягає у відсутності необхідності виготовляти багато копій документів на папері. Зважаючи на функціонал вказаної підсистеми, виконати обов`язок надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів технічно неможливо, оскільки процесуальний документ, який подається до суду (наприклад, позовна заява, відзив, клопотання, тощо), створений у самій системі та за її допомогою надсилається до суду, а у паперовій формі його взагалі немає. Отже, до надсилання документа за допомогою підсистеми "Електронний суд" відправити його копію звичайною поштою неможливо, оскільки самого документа у паперовому вигляді та його копій немає.
Відповідачем у цій справі є держава Україна в особі Київського міського центру зайнятості, який належить до суб`єкта, визначеного статтею 14 ЦПК України, тому Київський міський центр зайнятості як державний орган зобов`язаний мати зареєстрований "Електронний кабінет".
З огляду на відсутність у відповідача "Електронного кабінету" у підсистемі "Електронний суд", хоча він і зобов`язаний був його зареєструвати, має бути застосована стаття 190 ЦПК України щодо обов`язкового надсилання відповідачеві саме судом першої інстанції копій позовної заяви з доданими до неї документів (одночасно з надсиланням копії ухвали про відкриття провадження).
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У червні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 129 Конституції України, частини першої статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 3 ЦПК України верховенство права є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація є гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
З огляду на принцип верховенства права, таку його складову як законність, Верховний Суд в межах доводів касаційної скарги аналізує та оцінює закон, який регулює відповідні правовідносини, щодо його якості як гарантії застосування судом найбільш сприятливого для особи тлумачення закону.
У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) застосовує певні критерії до аналізу якості закону, зазначаючи, що 1) закон повинен бути досить доступним, він повинен служити для громадянина відповідним орієнтиром, достатнім у контексті, в якому застосовуються певні правові норми у відповідній справі; 2) норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає можливість громадянинові регулювати свою поведінку (рішення у справі "Санді Таймс" проти Сполученого Королівства" від 26 квітня 1979 року).
У справі "Сєрков проти України" рішення від 07 липня 2011 року, в якій державні органи неправомірно зобов`язали заявника сплатити податок (пункт 51), ЄСПЛ зазначив, що "… якість законодавства … - доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні"; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводило до його суперечливого тлумачення судом, стала причиною порушення вимог положень Конвенції щодо "якості закону".
Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України головним обов`язком держави є утвердження та забезпечення прав і свобод людини; забезпечення прав і свобод, крім усього іншого, потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (Рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 2004 року № 22-рп/2004).
У справі "Промислово-фінансовий Консорціум "Інвестиційно-металургійний Союз" проти України", рішення від 26 червня 2018 року (пункт 186) ЄСПЛ вказав, що принцип законності передбачає, що чинні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у своєму застосуванні (рішення у справі "Беєлер проти Італії" від 05 січня 2000 року, пункти 109, 110). Аналогічно національне законодавство має надавати засіб юридичного захисту від свавільного втручання державних органів влади у права, захищені Конвенцією (див. рішення у справі "Хасан і Чауш проти Болгарії" від 26 жовтня 2000 року, пункт 84).
Позовна заява за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 175 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 177 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції) позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 185 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частини друга, третя статті 185 ЦПК України).
У серпні 2022 року ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису через систему "Електронний Суд" подав до суду позовну заяву в електронній формі.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12 вересня 2022 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Відповідно до цієї ухвали ОСОБА_1 усупереч вимог пункту 2 частини першої статті 177 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції) не долучив докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції), якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
У зв`язку з тим, що позивач не усунув недоліків позовної заяви, суд першої інстанції ухвалою від 03 жовтня 2022 року визнав позовну заяву ОСОБА_1 неподаною та повернув позивачу. Залишаючи ухвалу суду першої інстанції без змін, суд апеляційної виходив з того, що суд першої інстанції зробив висновки з урахуванням вимог процесуального права, оскільки позовна заява містить недоліки, які позивач у встановлений судом строк не усунув.
Верховний Суд зазначає, що в кожній конкретній справі оцінює доводи касаційної скарги з урахуванням встановлених обставин справи та норм права, які застосував суд.
У цій справі доводи касаційної скарги стосуються порушення судами норм процесуального права в аспекті принципу верховенства права, яким мають керуватися суди.
Оцінюючи доводи касаційної скарги, Верховний Суду зазначає таке.
Відповідно до статті 14 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції) у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.
Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.
Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), розробляються Державною судовою адміністрацією України та затверджуються Вищою радою правосуддя після консультацій з Радою суддів України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів (підпункт 15.2 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України).
Відповідно до частини сьомої статті 15-1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.
05 жовтня 2021 року набрало чинності Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС).
Отже, 05 жовтня 2021 року є датою початку функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний Суд", підсистема відеоконференцзв`язку (30 днів із дня опублікування оголошення Вищою радою правосуддя в газеті "Голос України" оголошення про створення та забезпечення функціонування вказаних підсистем (модулів) ЄСІТС) (див. пункт 7.27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22, провадження №14-48цс22).
Вища рада правосуддя в оголошенні повідомила, що "відповідно до пункту 2 § 2 розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон) окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС, яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.
Отже, з початком функціонування підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистеми відеоконференцзв`язку: вводяться в дію підпункт 1 пункту 3, підпункт "а" підпункту 3 пункту 17, пункт 19 § 1 розділу 4 Закону; підпункт 5 пункту 7 § 1 розділу 4 Закону - в частині щодо можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, функціонування офіційних електронних адрес та процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) ЄСІТС (електронний кабінет); зазнає змін порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 17.1, 17.5, 17.6, 17.14, 17.16 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України; підпунктами 15.1, 15.5, 15.6, 15.14, 15.16 підпункту 15 пункту 1 розділу XIІI "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України; підпунктами 15.1, 15.5, 15.7, 15.15, 15.17 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України; підпунктом 17.7 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, підпунктом 15.7 підпункту 15 пункту 1 розділу XIІI "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України, підпунктом 15.8 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України - в частині фіксування судових засідань, що проводяться в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку.
Ці дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення ЄСІТС), та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.
Відповідно до пункту 3 Положення про ЄСІТС - це сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.
Електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора (підпункт 5.4 пункту 5 Положення про ЄСІТС).
Користувач ЄСІТС (користувач) - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень (підпункт 5.6 пункту 5 Положення про ЄСІТС).
Відповідно до пункту 8 Положення про ЄСІТС підсистема "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.
Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.
Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику (пункт 9 Положення про ЄСІТС).
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку (пункт 10 Положення про ЄСІТС).