ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2024 року
м. Київ
справа № 459/824/22
провадження № 61-6044св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування виконавчого комітету Червоноградської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, від імені якої діє адвокат Шевченко Ксенія Михайлівна, на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 25 жовтня 2023 року у складі судді
Грабовського В. В. та постанову Львівського апеляційного суду від 19 березня 2024 року у складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Копняк С. М., Бойко С. М.
Зміст позовної заяви, зустрічної позовної заяви та їх обґрунтування
1. У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з батьком.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що 27 листопада 2018 року між ним та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб.
3. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 .
4. Посилався на те, що з 03 березня 2021 року ОСОБА_2 із сином проживала окремо від нього. Однак, протягом останніх 10 місяців відповідачка проживає у с. Убинів Буського району Львівської області з іншим чоловіком, має іншу сім`ю, не цікавиться вихованням їхнього спільного сина, допомоги на утримання дитини не надає.
5. Зазначав, що у нього є власне житло, у якому він із сином на цей час проживає. У цій квартирі зроблено ремонт, є необхідне обладнання, створено всі умови для проживання та виховання дитини. Зауважував, що він працює, а дитина відвідує дошкільний заклад у м. Червоноград. Натомість у відповідачки відсутні умови для проживання дитини, остання вже була одружена, має дитину від попереднього шлюбу, відносно якої позбавлена батьківських прав. Згоди щодо визначення місця проживання їх спільного сина він з відповідачкою знайти не може.
6. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд визначити місце проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з ним.
7. У липні 2022 року ОСОБА_2 подала до суду зустрічний позов про визначення місця проживання дитини з матір`ю.
8. На обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 зазначала, що фактичні шлюбні відносини з позивачем були припинені з червня 2020 року, коли вона разом із сином переїхала проживати до своєї матері. Шлюб між нею та ОСОБА_1 було розірвано на підставі рішення Буського районного суду Львівської області від 28 квітня 2022 року.
9. Посилалася на те, що з 10 березня 2020 року по 14 березня 2022 року вона проживала з сином, утримувала та виховувала його одноособово. Вона постійно займалася лікуванням сина, проходила усі необхідні обстеження, оскільки дитина часто хворіла, у зв`язку з тим, що була народжена на 36 тижні вагітності. На цей час вона проживає спільно з цивільним чоловіком ОСОБА_4 у будинку, який належить матері останнього, де вони обладнують кімнату для дитини. Зазначала, що має постійну роботу та стабільний дохід.
10. Зауважувала, що після початку військової агресії російської федерації проти України, побоюючись за життя сина, вона погодилася на поїздку сина разом зі своєю матір`ю за межі України, а саме до Республіки Польща. Однак,
31 березня 2022 року дізналася від останньої, що мати ОСОБА_1 самовільно забрала дитину з цієї країни.
11. Зазначала, що ОСОБА_1 чинить їй перешкоди у спілкуванні з дитиною, яка фактично проживає з його батьками. Звертає увагу, що останній проходив лікування від наркотичної залежності.
12. Враховуючи наведене, ОСОБА_2 просила суд визначити місце проживання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з нею.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
13. Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області
від 25 жовтня 2023 року первісний позов задоволено.
14. Визначено місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з батьком ОСОБА_1 .
15. У задоволенні зустрічного позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
16. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з огляду на ставлення сторін до виконання своїх батьківських обов`язків, проживання дитини понад півтора роки спільно з батьком, бабусею та дідусем, в атмосфері любові, матеріальне забезпечення сторін, притягнення відповідачки та її співмешканця до адміністративної відповідальності за фактом вчинення домашнього насильства, беручи до уваги рішення виконавчого комітету Червоноградської міської ради Червоноградського району від 23 травня 2023 року № 77, з метою якнайкращого забезпечення інтересів дитини, місце проживання малолітнього ОСОБА_3 слід визначити з батьком. Разом з тим судом не взято до уваги витяг з рішення виконавчого комітету Червоноградської міської ради
від 24 травня 2022 року № 68 "Про затвердження висновків комісії з питань захисту прав дитини", оскільки при розгляді питання про доцільність проживання ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_2 не було повідомлено ні про засідання комісії з питань захисту прав дитини, ні про засідання органу опіки та піклування.
Основний зміст та мотиви судового рішення апеляційного суду
17. Постановою Львівського апеляційного суду від 19 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 25 жовтня 2023 року залишено без змін.
18. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість залишення дитини у тому середовищі, в якому вона перебуває тривалий час, оскільки це не буде негативно впливати на емоційний стан дитини та не призведе до додаткового її травмування. Крім того, апеляційним судом зазначено, що син сторін відвідує дошкільний заклад, вочевидь має друзів за місцем проживання та навчання, водночас проживання у звичній для нього обстановці створює відчуття захищеності та сприяє стабільності його психічного та емоційного стану. Тоді як визначення місця проживання дитини з матір`ю, яка рішенням Буського районного суду Львівської області від 04 лютого 2019 року позбавлена батьківських прав відносно доньки від попереднього шлюбу, не має у власності свого житла, а тимчасово проживала разом, як із своєю матір`ю, так і з іншим чоловіком у цивільному шлюбі за його місцем проживанням, не забезпечить тих умов, які може створити батько дитини. Зміна місця проживання матері не забезпечить дитині стабільного середовища та його захищеності. Окрім того, ОСОБА_2 не вказала, хто саме буде займатися вихованням сина, коли вона перебуватиме на роботі, в той час як вихованням дитини, коли батько перебуває на роботі, займається його матір - бабуся, яка спільно з ними проживає. Рішення виконавчого комітету Червоноградської міської ради Червоноградського району від 23 травня 2023 року № 77, яким затверджено висновок комісії про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 разом з батьком, не спростований відповідачкою у встановлений законом спосіб (отримання протилежного висновку органу опіки та піклування про доцільність визначення місця проживання малолітнього сина сторін разом із нею). Звернуто увагу, що ОСОБА_1 знятий з обліку у лікаря-нарколога.
Узагальнені доводи касаційної скарги
19. 23 квітня 2024 року ОСОБА_2, від імені якої діє адвокат Шевченко К. М., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 25 жовтня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 19 березня 2024 року, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимогОСОБА_1 та задовольнити її зустрічні позовні вимоги.
20. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та
апеляційної інстанцій заявниця зазначає неправильне застосування судами
норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що
суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування
норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц, у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 495/271/18, від 17 квітня 2019 року у справі № 645/4582/16-ц, від 23 грудня 2019 року у справі № 552/4608/18, від 08 квітня 2020 року у справі № 205/1621/18, від 21 травня 2020 року у справі № 587/2134/17, від 12 січня 2022 року у справі № 663/724/19, (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідили зібрані у справі докази, не надали їм належної правової оцінки та встановили обставини на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
21. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не встановили у повному обсязі усіх фактичних обставин справи. Обставини встановлені на користь позивача, без урахування аспектів, на яких вона наголошувала.
22. Звертає увагу на неврахування нецензурних висловлювань оточення дитини (дідуся) у її сторону, перешкоджання їй у реалізації призначених органом опіки побачень з дитиною, відверто негативне ставлення до неї, вживання позивачем наркотичного засобу під час одноосібного проживання з малолітнім сином, відсутності доказів невживання таких засобів під час розгляду справи, самовільні дії бабусі щодо відібрання дитини у матері, неправильно встановлені обставини щодо вчинення нею та її співмешканцем домашнього насильства.
23. Вважає, що судами попередніх інстанцій не враховано необхідність вирішення справи з урахуванням якнайкращих інтересів дитини, а не інтересів її батька, пов`язаних із лікуванням та забезпеченням власних бажань.
24. Посилається на порушення норм процесуального права при прийнятті недопустимого доказу - висновку комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Червоноградської міської ради від 23 травня 2023 року
№ 77. Зазначає, що орган опіки та піклування не виконав своїх обов`язків та не врахував важливу обставину при винесенні такого рішення - перебування батька на обліку у лікаря-нарколога та вживання на час звернення до органів опіки та піклування наркотичних засобів. Рішення органу опіки від 23 травня 2023 року № 77 вважає необґрунтованим, більш того таке рішення прийняте на підставі її заяви, а тому, на її думку, в органу опіки та піклування не було підстав для висновку про доцільність проживання дитини з батьком, який таку заяву не подавав.
25. Акцентує увагу, що дитиною займаються виключно батьки позивача за первісним позовом, тоді як він постійно на роботі, не контактує з нею та створює їй перешкоди у здійсненні рівноцінного виховання дитини обома батьками. З огляду на наявність у батьків позивача двох наркозалежних дітей, вважає, що це створює ризик розвитку у її сина негативних звичок. Крім того, посилається на малолітній вік дитини, її прив`язаність до сина, а також наявність у неї можливості повноцінно виховувати дитину та займатись її розвитком.
26. Також зазначає, що майновий стан батьків не може бути підставою для залишення дитини з кимось з ним. Водночас у квартирі, яка належить позивачу на праві власності, він не проживає, а її сукупний дохід є вищим від доходу ОСОБА_1 . Висновок судів щодо тривалості проживання дитини з позивачем є необґрунтованим з огляду на строк розгляду справи та його безпідставного, на її думку, затягування, а також виникнення інтересу батька щодо їх спільної дитини лише після введення в Україні воєнного стану.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
27. Ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2024 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 25 жовтня 2023 року та постанови Львівського апеляційного суду від 19 березня 2024 року, відкрито касаційне провадження у справі № 459/824/22, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції. Запропоновано органу опіки та піклування виконавчого комітету Червоноградської міської ради у відзиві на касаційну скаргу відобразити відомості про умови проживання дитини та кожного з батьків, рівень емоційного зв`язку дитини з кожним з батьків, безпекову ситуацію, можливість застосування спільної фізичної опіки з почерговим проживанням дитини з кожним з батьків, а також надати підтримку батькам у врегулюванні конфлікту.
28. 06 травня 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи № 459/824/22.
29. Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
30. 15 травня 2024 року ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Кріль О. М., через засоби поштового зв`язку, подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2, у якому, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить суд відмовити у її задоволенні.
31. Відзив на касаційну скаргу обґрунтований посиланням на те, що суди попередніх інстанцій ухвалили законні та справедливі рішення, з урахуванням необхідності забезпечення якнайкращих інтересів дитини. Зауважує про безпідставність доводів касаційної скарги щодо створення відповідачці перешкод у спілкуванні з сином, а також про відсутність у ОСОБА_2 бажання займатися вихованням малолітнього сина, якого вона відправила до родичів за кордон.
32. Посилається на відсутність у матеріалах справи доказів наявності негативної поведінки батька щодо дитини та існування загрози для неї з його боку. Стверджує, що він не вживає наркотичні засоби, станом на дату написання відзиву на обліку у лікаря-нарколога не перебуває та належним чином здійснює свої батьківські обов`язки.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
33. 27 листопада 2018 року між сторонами було зареєстровано шлюб, який розірвано рішенням Буського районного суду Львівської області від 28 квітня 2022 року.
34. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син - ОСОБА_3 .
35. Згідно з актом Задвір`янського старостинського округу від 28 червня 2022 року № 313, ОСОБА_3 разом зі своєю матір`ю ОСОБА_2 проживав без реєстрації з червня 2020 року по березень 2022 року по АДРЕСА_1 .
36. Відповідно до довідки Буської ЦРЛ, ОСОБА_3 за період 2021-2022 року був задекларований у сімейного лікаря АЗПСМ с. Задвір`я ОСОБА_8 . Загальний стан здоров`я ОСОБА_3 задовільний.
37. Згідно з актом КП "Червонограджитлокомунсервіс" від 29 квітня
2022 року № 1730/07 ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 проживають за адресою: АДРЕСА_2 .
38. ОСОБА_3 відвідує заклад дошкільної освіти ясла-сад № 9, що розташований за адресою: вул. Грінченка, 9-Б, м. Червоноград, з 22 вересня 2022 року, що підтверджується довідкою закладу дошкільної освіти ясла-сад № 9 Червоноградської міської ради Львівської області від 03 жовтня 2022 року № 03-06/475.
39. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 141764374 ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1664871746118.
40. Згідно із судовим наказом Червоноградського міського суду Львівської області від 20 травня 2022 року у справі №459/823/22 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини доходу платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку в місяць.
41. З довідки ТОВ "Тетра-Агро" від 01 червня 2022 року №6/011 вбачається, що ОСОБА_1 працює в ТОВ "Тетра-Агро" підсобним робітником з окладом
7 200,00 грн на місяць.
42. Рішенням Буського районного суду Львівської області від 04 лютого
2019 року ОСОБА_2 (наразі ОСОБА_2 ) позбавлена батьківських прав відносно дочки ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
43. Згідно з довідкою ТОВ "Агроном Центр" ОСОБА_2 працює оброблювачем птиці з 22 червня 2022 року за сумісництвом 4 години щодня з понеділка по п`ятницю. Оклад оброблювача птиці з повним робочим графіком станом на 01 серпня 2022 року становить 8 864,00 грн.
44. Згідно з побутовою характеристикою Задвір`янського старостинського округу від 29 червня 2022 року № 316 за час проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, остання зарекомендувала себе з позитивної сторони. Виховує сина ОСОБА_3, на працює в с. Убині Львівської області, Яричівська ТГ, на забої курей. Заяв та скарг про порушення нею громадського порядку не надходило.
45. Відповідно до характеристик, наданих ОСОБА_11,
ОСОБА_12, ОСОБА_13, які є сусідами ОСОБА_2, остання проживає за адресою: АДРЕСА_4, зарекомендувала себе з позитивної сторони, привітна, ввічлива, активна, працює, має активну громадську позицію, у порушенні громадського порядку та вживанні спиртних напоїв помічена не була.
46. Постановою Буського районного суду Львівської області від 23 липня 2021 року ОСОБА_2 визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зокрема, 09 травня 2021 року приблизно о 21:00 год. ОСОБА_2 по місцю спільного проживання у с. Задвір`я Золочівського району Львівської області, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинила відносно сестри ОСОБА_14 та матері ОСОБА_15 домашнє насильство, а саме дії психологічного характеру, голосно викрикувала, ображала їх нецензурною лайкою. ОСОБА_2 свою вину визнала.
47. Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов життя
від 02 серпня 2022 року, виданим ОСОБА_2, остання проживає у цивільному шлюбі з чоловіком по АДРЕСА_4, без реєстрації. Будинок складається з трьох кімнат, у ньому створені всі умови для проживання, порушень санітарно-гігієнічних норм не виявлено.
48. Відповідно до довідок № 132 та 141 КНП "ЦРЛ БМР" ОСОБА_2 на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
49. Згідно з інформацією наркологічного відділення КП "ЦМЛ ЧМР",
ОСОБА_1 знаходиться на обліку в лікаря-нарколога з 17 листопада 2020 року. Діагноз: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності був встановлений 18 листопада 2020 року у другому відділенні Львівського обласного клінічного наркологічного диспансеру, куди був скерований лікарем-наркологом для встановлення діагнозу з подальшим зарахуванням його на програму ЗПТ (замісної підтримуючої терапії). На ЗПТ хворий перебував з 20 листопада 2020 року по 20 червня 2022 року, яку залишив за власним бажанням. Рецидив хвороби передбачити ніхто не може, він залежить тільки від самого хворого.
50. Згідно з інформацією, наданої лікарем-наркологом наркологічного відділення КП "ЦМЛ ЧМР" ОСОБА_16 на запит суду від 24 січня 2023 року
№ 194, ОСОБА_1 знаходився на обліку в лікаря-нарколога з 17 листопада
2020 року з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності. З 20 листопада 2020 року по 20 червня 2022 року був зарахований на програму замісної підтримувальної терапії, яку залишив за власним бажанням. З того часу наркотичні речовини не вживає, відвідує християнський навчальний центр реабілітації "Новий початок", висловлює установку на здоровий спосіб життя, має стійку ремісію. 19 січня 2023 року ОСОБА_1 знятий з обліку.
51. Рішенням виконавчого комітету Червоноградської міської ради
від 24 травня 2022 року № 68 затверджено висновок комісії з питань захисту прав дитини від 03 травня 2022 року, яким вирішено проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з батьком ОСОБА_1 визнати доцільним.
52. Крім цього, комісією з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Червоноградської міської ради прийнято рішення від 02 серпня 2022 року № 161 про надання дозволу матері ОСОБА_2 зустрічатися з малолітнім сином ОСОБА_3 у першу та третю неділю місяця з 11:00 год. по 14:00 год. та у другу і четверту суботу місяця з 11:00 год. по 14:00 год. у присутності батька ОСОБА_1 .
53. Згідно із заявами ОСОБА_2, адресованими виконавчому комітету Червоноградської міської ради, у визначені комісією з прав дитини час та дні не відбулися зустрічі останньої з малолітнім сином.
54. Відповідно до витягу з рішення виконавчого комітету Червоноградської міської ради Червоноградського району від 23 травня 2023 року № 77 вирішено, що проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 є доцільним.
Позиція Верховного Суду
55. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
56. Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
57. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
58. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
59. Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
60. Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.
61. Суд - це фактично останній інструмент, який підлягає використанню при вирішенні сімейних спорів, коли спір неможливо вирішити іншим шляхом.