ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2024 року
м. Київ
справа № 752/22847/17
провадження № 61-5939св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - закрите акціонерне товариство "ОТП Банк",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 01 серпня 2023 року в складі судді Плахотнюк К. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 20 березня 2024 року в складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до закритого акціонерного товариства "ОТП Банк" (далі - ЗАТ "ОТП Банк", банк), третя особа - ОСОБА_2, про захист прав споживача.
В обґрунтування позову вказав, що протягом певного періоду часу банк надавав йому як фізичній особі банківські послуги, між ними були укладені кредитні та іпотечні договори, договір овердрафту.
31 травня 2016 року на його мобільний телефон зателефонувала невідома особа, представившись чоловіком співробітниці АТ "ОТП Банк" Яшанової Ірини. Особа почала погрожувати фізичною розправою та вбивством як йому, так і членам його родини. При цьому невідома особа при розмові вказала, що проінформована про адресу його проживання, комерційну діяльність та володіє іншою інформацією, яка була надана ним банку. Тобто особа володіла інформацією, що є об`єктом банківської таємниці, яка була розкрита його дружиною, а саме службовцем АТ "ОТП Банк".
Таким чином, внаслідок протиправних дій працівника банку щодо розголошення третій особі інформації стосовно його місця проживання, діяльності, контактних даних, матеріального становища та інформації щодо наведених договорів, що є об`єктом банківської таємниці, йому завдано шкоду як фізичній особі-споживачу фінансових послуг.
Зокрема відповідач як надавач банківських послуг порушив умови підпункту 2.1.2 кредитного договору № СМ-500/007/2005 та підпункту 2.1.2 кредитного договору № СМ-500/013/2006 (цільове використання кредиту: споживчі цілі - пункт 2 договору), підпункту 2.1.2 договору овердрафту № OD-SME 500/035/2006, договорів іпотеки № РСМ-500/007/2005, № РМ-500/013/2006, якими встановлено зобов`язання відповідача не розголошувати третім особам інформацію про позичальника, що складає банківську таємницю.
За таких обставин позивач просив суд визнати дії Філії ЗАТ "ОТП Банк" протиправними, стягнути із ЗАТ "ОТП Банк" на його користь суму прибутку банку - 15 719 330,73 грн, суму кредитних договорів №№ СМ-500/007/2005, СМ-500/013/2006 та договору овердрафту № ОD-SME 500/035/2006 - 33 525 000,00 грн, стягнути 94 722 552,03 грн за іпотечними договорами № РСМ-500/007/2005 та № РМ-500/013/2006, а всього - 143 966 882,76 грн.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва
від 01 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 20 березня 2024 року, у задоволенні позову
ОСОБА_1 відмовлено.
Установивши, що позивач ОСОБА_1 не довів обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У квітні 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 на вказані судові рішення, в якій заявник просив їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення його позову.
Підставами касаційного оскарження зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах у контексті застосування статті 6 Закону України "Про захист персональних даних", статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів", статей 60-62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" у взаємозв`язку зі статтею 1076 ЦК України (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник оскаржує судові рішення з передбачених пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України підстав (вказує на порушення судами норм процесуального права відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
В обґрунтування доводів скарги заявник вказав, що внаслідок протиправних дій працівника банку щодо розголошення третій особі інформації стосовно місця проживання, діяльності, контактних даних, матеріального становища позивача, що є об`єктом банківської таємниці, останньому завдано шкоду як фізичній особі-споживачу фінансових послуг. Посилання суду першої інстанції на те, що у справі відсутній вирок стосовно працівника банку, який розголосив інформацію, що містить банківську таємницю, а тому суд не може прийняти до уваги у доказ -матеріали кримінального провадження, не відповідає приписам частини першої статті 76 ЦПК України, згідно яких доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, в тому числі, й письмові (стаття 95 ЦПК України). Крім того, всупереч положень статті 82 ЦПК України, суди попередніх інстанцій не врахували преюдиційні обставини щодо розголошення банківської таємниці, установлені Верховним Судом в справі № 522/19792/18.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 06 травня 2024 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Банк надавав ОСОБА_1 як фізичній особі банківські послуги, зокрема між сторонами були укладені: кредитні договори №№ СМ-500/007/2005, СМ-500/013/2006 (цільове використання кредиту - споживчі цілі), договір овердрафту № OD-SME 500/035/2006, договори іпотеки №№ РСМ-500/007/2005, РМ-500/013/2006.
Вказаними договорами встановлено зобов`язання відповідача не розголошувати третім особам інформацію про позичальника, яка складає банківську таємницю (підпункт 2.1.2 кредитних договорів №№ СМ-500/007/2005, СМ-500/013/2006, підпункт 2.1.2 договору овердрафту № OD-SME 500/035/2006).
Згідно із матеріалами кримінального провадження №12016160500008921 від 24 листопада 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 129 КК України, що здійснюється на підстави заяви ОСОБА_1, 31 травня 2016 року приблизно о 15 год. 40 хв. під час знаходження у приміщенні Приморського ВП у м. Одесі на мобільний телефон ОСОБА_1 зателефонувала невідома йому особа, яка, представившись чоловіком співробітниці ПАТ "ОТП Банк" ОСОБА_2., погрожувала йому та членам його сім`ї фізичною розправою.
Станом на час вирішення справи судами зазначене кримінальне провадження триває. 25 травня 2023 року слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси винесено ухвалу про скасування постанови слідчого СД ВП № 2 ОРУП № 1 ГУ НП в Одеській області Самборика А. від 16 серпня 2022 року про закриття КП № 12016160500008921 від 24 листопада 2016 року.
Постановою Верховного Суду від 24 червня 2021 року в справі № 522/19792/18
(провадження № 61-15088св20) залишено без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 28 січня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року, якими позивачу відмовлено у задоволенні позову до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" про стягнення страхових виплат. Предметом вказаної справи було порушення майнових інтересів страхувальника ( ОСОБА_1 ) нерухомого майна, що перебуває у іпотеці банку, зумовлене, на його переконання, розголошенням відомостей відносно нього, що містять банківську таємницю.
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
ОСОБА_1 є споживачем фінансових послуг, що надавалися йому ЗАТ "ОТП Банк". Вважаючи протиправними дії працівників банку із розголошення банківської таємниці, він звернувся до суду з цим позовом, керуючись положеннями Закону України "Про захист прав споживачів".
Оскільки підставою пред`явлення ОСОБА_1 позову до ЗАТ "ОТП Банк" було розголошення банком банківської таємниці, отриманої під час укладення договорів споживчого кредиту, іпотеки та овердрафту, тому Верховний Суд дійшов переконання, що на зазначені спірні правовідносини розповсюджується дія Закону України "Про захист прав споживачів".
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21 листопада 2018 року прийнятій у цій справі.
Відповідно до статті 1-1 Закону України "Про захист прав споживачів" цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
Зазначений Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування" (стаття 11 Закону України "Про захист прав споживачів").