ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2024 року
м. Київ
справа № 369/10857/21
провадження № 61-15936св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Київської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 грудня 2022 року
у складі судді Дубас Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від
21 червня 2023 року у складі колегії суддів: Болотова Є. В., Кулікової С. В., Музичко С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Київської області, про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.
На обґрунтування позову зазначав, що поширена в акті обстеження Служби
у справах дітей Борщагівської сільської ради на предмет проживання
від 25 травня 2021 року інформація не відповідає дійсності, є негативною
і такою, що порушує його честь, гідність та ділову репутацію.
ОСОБА_1 просив визнати недостовірною і такою, що порушує його права на повагу до гідності, честі та недоторканість ділової репутації, інформацію, поширену ОСОБА_2 в акті на предмет проживання за адресою:
АДРЕСА_1, від
25 травня 2021 року, а саме: "за зверненням гр. ОСОБА_3 до Борщагівської служби у справах дітей допомогти побачити своїх дітей: ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яких не бачить другий рік"; "Згідно з розпорядженням ССДС від
04 вересня 2020 року № 444 Печерської РДА в м. Києві тижнями перебування дітей з матір`ю є другий та четвертий тиждень місяця"; "25 травня 2021 року
о 8:00 год ранку головний спеціаліст ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 виїхали за вказаною адресою, щоб з`ясувати причини перешкоджання бачитися матері з дітьми. ОСОБА_6 подзвонила в домофон і чоловік англійською мовою відповів, що ОСОБА_1 з дітьми немає вдома. ОСОБА_6 не зустрілась з дітьми". Також просив зобов`язати ОСОБА_2, протягом трьох календарних днів з дня набрання чинності рішенням законної сили спростувати інформацію, поширену щодо ОСОБА_1 в акті на предмет проживання за адресою: АДРЕСА_1, складеному 25 травня 2021 року, у спосіб, у який вона була викладена та поширена, і стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 грудня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що вказана в акті обстеження на предмет проживання від 25 травня 2021 року інформація не стосується особи позивача та не порушує його особисті немайнові права. ОСОБА_2 як головний спеціаліст служби у справах дітей мала право реагувати на звернення матері дітей, здійснювати збір матеріалів, враховуючи наявність численних судових спорів між батьками дітей, здійснювати перевірку виконання розпорядження районної адміністрації. В описовій частині акта від 25 травня 2021 року відповідачка зазначила про події, які їй повідомила ОСОБА_3, яку не залучено як відповідача у справі. ОСОБА_2 по суті лише зафіксувала факт того, що ОСОБА_3 не побачила дітей під час такого візиту. При чому такий факт не заперечували учасники процесу.
Постановою Київського апеляційного суду від 21 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 грудня 2022 року залишено без змін.
Постанова мотивована тим, що в цьому випадку мало місце складання службовою особою органу місцевого самоврядування письмового документа
в межах посадових обов`язків, а не поширення недостовірної інформації.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
08 листопада 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, з урахуванням уточненої редакції просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 червня 2023 року й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що всі твердження, які зазначені в акті від
25 травня 2021 року, є недостовірними, оскільки не відповідають дійсності. Вказаний акт відповідачка склала саме як фізична особа, а не як уповноважений працівник Служби у справах дітей Борщагівської громади. Суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши факт поширення відповідачкою інформації шляхом її викладення в акті з подальшим його розповсюдженням в матеріалах численних судових справ та звернень ОСОБА_3 до органів влади та місцевого самоврядування, дійшли помилкового висновку про те, що викладена в акті інформація не є негативною, тобто такою, що принижує честь, гідність та/або ділову репутацію позивача. Жодної оцінки аргументам позивача щодо недостовірності інформації суди не надали.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених
у постановах Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі
№ 404/3230/16-ц, від 30 березня 2020 року у справі № 523/9870/18-ц,
від 28 березня 2018 року у справі № 761/8035/16-ц, від 08 травня 2018 року
у справі № 369/1052/16-ц, від 15 серпня 2018 року у справі № 207/1161/17-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України) щодо застосування статті 277 ЦК України.
Крім того, підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає порушення судами норм процесуального права, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи інших учасників справи
30 січня 2024 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 червня 2023 року - без змін.
Відзив мотивований тим, що із змісту заявлених вимог відомо, що позов пред?явлено до ОСОБА_2 у зв?язку з виконанням нею трудових обов?язків. Зміст інформації, викладеної в акті від 25 травня 2021 року, не стосується безпосередньо тієї інформації, яку поширювала відповідачка як суб?єкт владних повноважень, а є описовою частиною акта про події, які повідомила заявниця. Відповідачка як посадова особа служби у справах дітей лише зафіксувала факти, які дійсно мали місце.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Києво-Святошинського районного суду Київської області.
25 січня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені
у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи
25 травня 2021 року головний спеціаліст Служби у справах дітей Борщагівської сільської ради Шафолова Т. М. склала акт обстеження на предмет проживання, в якому зазначено, що " ОСОБА_3 звернулась до Борщагівської служби
у справах дітей з проханням допомогти побачити своїх дітей: ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яких не бачить другий рік. Згідно з розпорядженням ССДС від
04 вересня 2020 року № 444 Печерської районної державної адміністрації
в м. Києві тижнями перебування дітей з матір`ю є: 2-й та 4-й тиждень місяця.
25 травня 2021 року о 08:00 год ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 виїхали за вказаною адресою для того, щоб з`ясувати причини перешкоджання матері бачитися з дітьми. ОСОБА_6 подзвонила у домофон і чоловік англійською мовою відповів, що ОСОБА_1 немає вдома. ОСОБА_6 не зустрілась із дітьми".
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.