ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27червня 2024 року
м. Київ
справа № 760/2050/23
провадження № 61-5488св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Головне управління Національної гвардії України,
третя особа - військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника
ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 30 січня 2023 року у складі судді Аксьонової Н. М. та постанову Київського апеляційного суду від 08 березня 2024 року у складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної гвардії України (далі - ГУ НГ України), третя особа - військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - ВЧ НОМЕР_1 НГ України), про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу
у ВЧ НОМЕР_1 НГ України, є учасником бойових дій.
30 жовтня 2018 року виконавчий комітет Олександрійської міської ради видав позивачу ордер на службове приміщення № 7 на сім?ю з трьох осіб на право зайняття службового житлового приміщення - квартири
АДРЕСА_1 .
07 березня 2019 року наказом командувача НГ України № 34 о/с припинено (розірвано) контракт про проходження громадянами України військової служби у НГ України та звільнено полковника ОСОБА_1, заступника командира
ВЧ НОМЕР_1 з тилу - начальника тилу ВЧ НОМЕР_1 НГ України з військової служби
у запас на підставі підпункту "б" пункту 2 частини п?ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов?язок і військову службу" (за станом здоров?я).
15 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до військової частини із заявою про надання йому дозволу на переведення наданої йому службової квартири
в житлову площу для постійного користування.
20 лютого 2020 року військова частина розглянула заяву позивача та повідомила, що не має законних підстав для переоформлення службової квартири в постійне користування. Відмова мотивована тим, що переведення службового приміщення в постійне користування відбувається за списком осіб, які перебувають на обліку.
Посилаючись на те, що позивач належить до кола осіб, які не підлягають виселенню із службового жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення, та має право на отримання житла для постійного проживання, оскільки на час звільнення з військової служби у запас загальний термін проходження військової служби становив 27 років 06 місяців, ОСОБА_1 просив:
визнати бездіяльність ГУ НГ України щодо відмови у виключенні житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 із числа службового протиправною;
визнати протиправним та скасувати рішення житлово-побутової комісії ВЧ НОМЕР_1 НГ України, викладене в протоколі засідання житлово-побутової комісії ВЧ НОМЕР_1 від 20 лютого 2020 року № 2, яким ОСОБА_1 відмовлено
у переоформленні службової квартири в постійне користування;
зобов`язати ГУ НГ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виключення житлового приміщення - квартири
АДРЕСА_1 із числа службового (зареєстрована 21 січня 2020 року № 197) з урахуванням чинного законодавства, а саме частини дев?ятої статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями" та пункту 1.3 Інструкції з організації забезпечення, надання військовослужбовцям НГ України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 липня 2007 року № 278.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Солом?янського районного суду м. Києва від 30 січня 2023 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 08 березня 2024 року, у відкритті провадження у справі відмовлено.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що справа не підлягає розгляду
в порядку цивільного судочинства, оскільки право, яке позивач вважає порушеним, він набув саме у зв`язку з проходженням військової служби, а згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року (справа
№ 362/643/21, (провадження № 14-32цс22) спори щодо оскарження особами
з числа військовослужбовців рішень, дій чи бездіяльності відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом житла) комісій є спорами
з приводу проходження позивачами військової служби як різновиду служби публічної. Такі спори належать до юрисдикції адміністративних судів.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
08 квітня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гаморя М. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 30 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 березня 2024 року і передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що 01 квітня 2021 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області виніс рішення у справі
№ 398/3677/20, яким відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 НГ України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов?язання вчинити певні дії. 17 серпня 2021 року Кропивницький апеляційний суд постановою залишив вказане рішення без змін. Судові рішення у справі
№ 398/3677/20 мотивовані тим, що ВЧ НОМЕР_1 НГ України є неналежним відповідачем, оскільки питання щодо виключення житлового приміщення із числа службових відноситься до компетенції ГУ НГ України. Оскільки розгляд вказаної справи відбувся за правилами цивільного законодавства,
ОСОБА_1 не звертався до адміністративного суду, у зв?язку із чим пропустив строк звернення з позовною заявою. Вказана обставини формально унеможливлює доступ позивача до адміністративного суду, у зв?язку із чим заявник вважає, що розгляд цього спору слід продовжити за правилами цивільного судочинства.
Також вказує, що апеляційний суд не врахував висновків, зроблених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Солом?янського районного суду м. Києва.
30 травня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволенняз таких підстав.
Фактичні обставини справи
ОСОБА_1 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 НГ України.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2, виданого 09 липня 2012 року управлінням НГ України, ОСОБА_1 є учасником бойових дій.
30 жовтня 2018 року виконавчий комітет Олександрійської міської ради видав ОСОБА_1 ордер № 7 на службове приміщення на сім`ю з трьох осіб на право зайняття службового житлового приміщення, що складається із 3 кімнат в ізольованій квартирі АДРЕСА_1 .
Ордер виданий на підставі рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 30 жовтня 2018 року № 670.
07 березня 2019 року наказом командувача НГ України № 34 о/с припинено контракт про проходження військової служби громадянами України військової служби у НГ України та звільнено полковника ОСОБА_1, заступника командира військової частини на підставі підпункту "б" пункту 2 частини п?ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" (за станом здоров`я).
ОСОБА_1 має 27 років вислуги.
15 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до військової частини із заявою про надання йому дозволу на переведення наданої йому службової квартири
в житлову площу для постійного користування.
03 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до командира ВЧ НОМЕР_1 із заявою про надання дозволу про розгляд на засіданні житлово-побутової комісії питання щодо надання йому пільг позачергового отримання житла
у зв`язку із звільнення у запас за станом здоров`я.
24 червня 2020 року ОСОБА_1 отримав відповідь, що військова частина не має законних підстав для переоформлення службової квартири
в постійне користування, оскільки переведення службового приміщення
в постійне користування відбувається за списком осіб, які перебувають на обліку.
02 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до командувача НГ України про розгляд питання про переведення службової квартири в житлову площу для постійного проживання.
Згідно з відповіддю ГУ НГ України від 20 липня 2020 року № 27/29/2-Х-626 факт проживання в службових приміщеннях осіб, які звільнені з військової служби
в запас або відставку, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових. Житлові приміщення, виключені з числа службових, розподіляються в установленому порядку серед військовослужбовців, які перебувають на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов згідно з чергою. Станом на 01 липня 2020 року на квартирному обліку при ВЧ НОМЕР_1 перебуває 131 родина військовослужбовців, із яких 76 родин пільговиків. Зазначено, що
ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку у ВЧ НОМЕР_1 з 15 січня 2010 року під № 36 на зальних підставах та в списках на першочергове отримання житла
з 10 липня 2015 року під № 10, питання виключення житлового приміщення із числа службового буде розглянуто житлово-побутовою комісією відповідно до законодавства.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.