1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

23 травня 2024 року

м. Київ

справа № 518/520/20

провадження № 61-15357св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач), суддів: Гудими Д. А., Коротуна В. М., Краснощокова Є. В., Крата В. І. (суддя, який оформив постанову),

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Прогрес-Плюс",

відповідачі: державний реєстратор Одеської обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Хоміна Марія Ігорівна, ОСОБА_1, товариство з обмеженою відповідальністю "Укрзерно Трейд",

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Прогрес-Плюс" на постанову Одеського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року в складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П., Князюка О. В.,

Історія справи

Короткий зміст позову

У квітні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Прогрес-Плюс" (далі - ТОВ "Агрофірма "Прогрес-Плюс") звернулося з позовом до державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Хоміної М. І., ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзерно Трейд" (далі - ТОВ "Укрзерно Трейд") про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування рішень державного реєстратора.

Позов мотивований тим, що 07 березня 2018 року між ТОВ "Агрофірма "Прогрес-Плюс" та ОСОБА_1 укладено нотаріально посвідчений договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарського призначення (емфітевзису) кадастровий номер № 5125455100:01:001:0554, загальна площа 4,93 га, у тому числі ріллі 4,93 га, яка знаходиться на території Миколаївської сільської ради Ширяївського району Одеської області, строком на 25 років.

У пунктах 21.1., 21.2. договору від 07 березня 2018 року визначено, що договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін шляхом складання договору про розірвання даного договору, який має бути нотаріально посвідченим, або за рішенням суду у випадках передбачених чинним законодавством України.

Позивач зазначав, що договір емфітевзису від 07 березня 2018 року в установленому законом та договором порядку не розірваний, оскільки відсутнє нотаріальне посвідчення розірвання договору, а також відсутнє відповідне рішення суду про розірвання зазначеного договору. Земельна ділянка знаходиться у користуванні ТОВ "Агрофірма "Прогрес-Плюс" відповідно до умов договору емфітевзису.

Проте, 15 травня 2018 року позивачу стало відомо, що згідно з рішенням державного реєстратора Одеської обласної філії комунальне підприємство "Центр державної реєстрації" Хоміної М. І. проведено державну реєстрацію договору від 20 березня 2018 року за номером 25177973 про дострокове розірвання договору, укладеного 07 березня 2018 року між ТОВ "Агрофірма "Прогрес-Плюс" та ОСОБА_1, індексний номер 40526878.

Позивач наполягав, що в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні будь-які відомості про нотаріальне посвідчення договору про дострокове розірвання договору емфітевзису, укладеного 07 березня 2018 року між ТОВ "Агрофірма "Прогрес-Плюс" та ОСОБА_1 та реєстрацію цього договору, у зв`язку із чим, на думку позивача, до договору про дострокове розірвання договору емфітевзису слід застосувати наслідки нікчемного правочину та скасувати його державну реєстрацію.

Також, позивачу стало відомо, що між ОСОБА_1 та ТОВ "Укрзерно Трейд" було укладено договір оренди зазначеної вище земельної ділянки та державний реєстратор Одеської обласної філії КП "Центр державної реєстрації" Хоміна М. І. здійснила реєстрацію договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та ТОВ "Укрзерно Трейд", індексний номер 40527252 від 06 квітня 2018 року.

Позивач зазначав, що договір емфітевзису від 07 березня 2018 року є чинним, тому наявні підстави для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та ТОВ "Укрзерно Трейд", індексний номер 40527252 від 06 квітня 2018 року та, в зв`язку з цим, слід скасувати його державну реєстрацію.

ТОВ "Агрофірма "Прогрес-Плюс", з урахуванням уточненої позовної заяви, просило суд:

застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, а саме договору укладеного 20 березня 2018 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 06 квітня 2018 року, про дострокове розірвання договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарського призначення (емфітевзису) кадастровий номер 5125482900:01:001:0554, загальна площа 4,93 гектар, у тому числі ріллі 4,93 гектар, яка знаходяться на території Миколаївської сільської ради Ширяєвського району Одеської області, укладеного 07березня 2018 року між ТОВ "Агрофірма "Прогрес-Плюс" та ОСОБА_1 ;

скасувати державну реєстрацію від 06 квітня 2018 року договору про дострокове розірвання укладеного 20 березня 2018 року між ТОВ "Агрофірма "Прогрес-Плюс" та ОСОБА_1 проведену державним реєстратором Одеської обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Хоміною Марією Ігорівною індексний номер: 40527252;

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 29 березня 2018 року та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 06 квітня 2018 року, кадастровий номер 5125482900:01:001:0554, загальна площа 4,93 гектар, у тому числі ріллі 4,93 гектар, яка знаходяться на території Миколаївської сільської ради Ширяєвського району Одеської області, між ОСОБА_1 та ТОВ "Укрзерно Трейд";

скасувати рішення про державну реєстрацію індексний номер 40527252 від 06 квітня 2018 року договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та ТОВ "Укрзерно Трейд", проведену державним реєстратором Одеської обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Хоміною М. І.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ширяївського районного суду Одеської області від 28 жовтня 2021 року позов ТОВ "Агрофірма "Прогрес-Плюс" задоволено частково.

Застосовано наслідки недійсності нікчемного правочину, а саме: договору, укладеного 20 березня 2018 року, та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 06 квітня 2018 року, про дострокове розірвання договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарського призначення (емфітевзису) кадастровий номер 5125482900:01:001:0554, загальна площа 4,93 га, у тому числі ріллі 4,93 га, яка знаходиться на території Миколаївської сільської ради Ширяївського району Одеської області, укладеного 07 березня 2018 року між ТОВ "Агрофірма "Прогрес-Плюс" та ОСОБА_1 .

Скасовано рішення державного реєстратора Одеської обласної філії комунальне підприємство "Центр державної реєстрації" Хоміної М. І. за індексним номером 40526878 від 06 квітня 2018 року про державну реєстрацію припинення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та визнано за ТОВ "Агрофірма "Прогрес-Плюс" право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) з кадастровим номером 5125482900:01:001:0554, загальною площею 4,93 га, що розташована на території Миколаївської сільської ради Ширяївського району Одеської області, масив 8, ділянка № НОМЕР_1, на підставі договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб "емфітевзис), укладеного 07 березня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Агрофірма "Прогрес-Плюс", який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Харитонюк Т. А. та зареєстровано у реєстрі під № 311.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5125482900:01:001:0554, загальною площею 4,93 га, у тому числі ріллі 4,93 га, яка знаходиться на території Миколаївської сільської ради Ширяєвського району Одеської області, укладений 29 березня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Укрзерно Трейд" та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 06 квітня 2018 року.

Скасовано рішення про державну реєстрацію за індексним номером 40527252 від 06 квітня 2018 року щодо реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5125482900:01:001:0554 за ТОВ "Укрзерно Трейд", яке прийнято державним реєстратором Одеської обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Хоміної М. І. на підставі договору оренди земельної ділянки від 29 березня 2018 року міх ОСОБА_1 та ТОВ "Укрзерно Трейд", та припинено право оренди ТОВ "Укрзерно Трейд" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5125482900:01:001:0554.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

сторони дійшли згоди про обов`язковість нотаріального посвідчення договору емфітевзису та договору про розірвання договору емфітевзису, у той час як розірвання вказаного договору емфітевзису між сторонами відбулося в письмовій формі без нотаріального посвідчення, що є порушенням статті 654 ЦК України;

недодержання погодженої сторонами в договірному порядку форми розірвання договору з обов`язковим нотаріальним посвідченням, має наслідком його нікчемність;

нікчемність угоди про розірвання договору тягне недійсність рішення державного реєстратора про державну реєстрацію припинення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та визнання за ТОВ "Агрофірма "Прогрес-Плюс" такого права, а також недійсність договору оренди цієї земельної ділянки між ОСОБА_1 та ТОВ "Укрзерно Трейд", скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди та припинення права оренди.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Одеського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року апеляційну скаргу представника ТОВ "Укрзерно Трейд" адвоката Власюка В. В. - задоволено частково. Рішення Ширяївського районного суду Одеської області від 28 жовтня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

згідно з частиною першою та шостою статті 102-1 ЗК України, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України. Укладення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови здійснюється відповідно до ЦК України з урахуванням вимог цього Кодексу. За домовленістю, сторін договори про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови можуть бути посвідчені нотаріально.

відповідно до частини першої статті 407 ЦК України, право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Право емфітевзису частиною першою статті 395 ЦК України віднесено до речового права на чуже майно. Це означає, що для його виникнення потрібно не лише укласти відповідний договір, а й зареєструвати це право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Саме з моменту такої реєстрації власник земельної ділянки вважатиметься таким, що передав право емфітевзису емфітевтові, а емфітевт - його набув.

правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін (частина перша статті 209 ЦК України). Тобто, закон виокремлює 2 самостійні підстави, коли правочин вчинений у письмовій формі підлягає нотаріальному посвідченню - 1) лише у випадках, встановлених законом; 2) за домовленістю сторін.

відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Оскільки законом не встановлено обов`язковість нотаріального посвідчення договору емфітевзису, відсутні підстави нікчемності (недійсності в силу закону) угоди про розірвання договору емфітевзису;

в розумінні статей 215 та 216 ЦК України учасники цивільних відносин не можуть на рівні того чи іншого договору здійснювати його кваліфікацію як недійсного (нікчемного чи оспорюваного), визначати правові наслідки нікчемності правочину. За домовленістю сторін можуть змінюватися тільки правові наслідки оспорюваного правочину;

у разі наявності дефекту волевиявлення під час укладення угоди про розірвання договору це може бути підставою для визнання цього правочину недійсним, як оспорюваного. Проте таких вимог ТОВ "Агрофірма "Прогрес-Плюс" не заявило, а звернулось з позовом про застосування до угоди про розірвання договору емфітевзису наслідків нікчемного правочину через порушення нотаріальної форми, яка була погоджена сторонами в умовах договору емфітевзису;

суд, виходячи з того, що сторони в договорі емфітевзису погодили обов`язковість нотаріального посвідчення угоди про розірвання даного договору, що дотримано не було, дійшов до помилкового висновку про нікчемність даного договору та безпідставно застосував наслідки недійсності вказаного правочину, як нікчемного (недійсного в силу закону), не врахувавши, що з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню лише у випадках встановлених законом, а не за домовленістю сторін. Зробивши хибний висновок про нікчемність угоди від 20 березня 2018 року про розірвання договору емфітевзису від 07 березня 2018 року, яка була укладена ОСОБА_1 та ТОВ "Агрофірма "Прогрес-Плюс" у письмовій формі, та безпідставно застосувавши наслідки недійсності даної угоди про розірвання договору емфітевзису, як нікчемного правочину, суд першої інстанції зробив помилкові висновки про задоволення вимог місцевий суд дійшов помилкових висновків про те, що договір від 20 березня 2018 року про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки (емфітевзису) від 07 березня 2018 року є нікчемним у зв`язку з тим, що сторони не посвідчили його нотаріально, оскільки законом не передбачено обов`язкової форми нотаріального посвідчення договору емфітевзису, а отже і договір про його розірвання також не підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню. Нікчемними є тільки ті правочини, які підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню лише у випадках встановлених законом, а не за домовленістю сторін;

зробивши помилковий висновок про про нікчемність угоди від 20 березня 2018 року про розірвання договору емфітевзису, яка була укладена ОСОБА_1 та ТОВ "Агрофірма "Прогрес-Плюс" у письмовій формі, та безпідставно застосувавши наслідки недійсност угоди про розірвання договору емфітевзису, як нікчемного правочину, суд першої інстанції зробив помилкові висновків про задоволення вимог про скасування рішень реєстратора та недійсність договору оренди як похідних позовних вимог, задоволення яких перебуває у причино-наслідковому зв`язку із задоволенням вимог про застосування наслідків нікчемного правочину до угоди про розірвання договору емфітевзису;

звернення до суду з відповідними позовними вимогами відбулось через 2 роки після розірвання договору емфітевзису між ОСОБА_1 та ТОВ "Агрофірма Прогрес-Плюс" та укладення ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки з ТОВ "Укрзерно Трейд", що є недобросовісною поведінкою позивача;

Вимоги до державного реєстратора Одеської філії КП "Центр державної реєстрації" Хоміної М. І., апеляційний суд залишив без задоволення з підстав їх заявлення до неналежного відповідача.

Аргументи учасників справи

24 жовтня 2023 року ТОВ "Агрофірма "Прогрес-Плюс" подало касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року, у якій просило:

скасувати оскаржену постанову апеляційного суду;

залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 20 квітня 2022 року в справі № 454/148/20 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16-Ц, від 14 листопада 2018 року в справі № 2-383/2010 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що:

місцевий суд дійшов обґрунтованих висновків про те, що згідно положень статей 638, 639, 654 ЦК України, договір від 20 березня 2018 року про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки (емфітевзису) від 07 березня 2018 року не може вважатися укладеним, оскільки не було дотримано належної форми, якою є його нотаріальне посвідчення. Тобто, розірвання договору відбулося не такій самій формі, що й договір, що розривається, що прямо суперечить вищенаведеним нормам матеріального права, а також умовам основного договору, який на підставі статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами;

ігноруючи принцип "jura novit curia" ("суд знає закон"), суд апеляційної інстанції не надав оцінку договору від 20 березня 2018 року про розірвання договору емфітевзису в контексті: чи може він вважатись укладеним без дотримання сторонами форми нотаріального посвідчення; не застосував до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, які підлягають застосуванню для остаточного вирішення спору;

недобросовісність поведінки позивача ґрунтується лише на припущеннях апеляційного суду та в ході судового розгляду не підтверджена належними доказами.

Викладені обставини призвели до прийняття Одеським апеляційним судом незаконної постанови від 05 вересня 2023 року, якою скасоване законне рішення суду першої інстанції від 28 жовтня 2021 року в частині, що стосується задоволення позову.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 518/520/20 та витребувано цивільну справу з Ширяївського районного суду Одеської області.

Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 23 лютого 2024 року зазначено, що підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 20 квітня 2022 року в справі № 454/148/20 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16-ц, від 14 листопада 2018 року в справі № 2-383/2010 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Як свідчить зміст касаційної скарги, постанова апеляційного суду оскаржується в частині відмови в задоволенні позовних вимог товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Прогрес-Плюс" до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзерно Трейд" про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину від 20 березня 2018 року, скасування рішення державного реєстратора за індексним номером 40526878 від 06 квітня 2018 року, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5125482900:01:001:0554, від 29 березня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Укрзерно Трейд", скасування рішення про державну реєстрацію за індексним номером 40527252 від 06 квітня 2018 року. В іншій частині постанова апеляційного суду не оскаржується, а тому в касаційному порядку не переглядається.

Фактичні обставини

Апеляційний суд установив, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером № 5125482900:01:001:0554 загальною площею 4,93 га, у тому числі ріллі 4,93 га, яка знаходиться на території Миколаївської сільської ради Ширяївського району Одеської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 479995 від 07 червня 2011 року, виданим відділом Держкомзему у Ширяївському районі Одеської області на підставі розпорядження Ширяївської районної державної адміністрації Одеської області від 01 серпня 2008 року № 266, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 512548291000278.

07 березня 2018 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Агрофірма" Прогрес-Плюс" укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Харитонюк Т. А. та зареєстровано у реєстрі під № 311.

У договорі від 07 березня 2018 року сторони передбачили, що:

власник надає землекористувачу на умовах емфітевзису, за плату, на встановлений цим договором строк, з метою використання для сільськогосподарських потреб, а землекористувач приймає в користування від власника земельну ділянку площею 4,9300 га, в тому числі з земельними угіддями: рілля - 4,9300 га, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Миколаївської сільської ради Ширяївського району Одеської області, масив 8, ділянка № НОМЕР_1, кадастровий номер земельної ділянки: 5125482900:01:001:0554 (пункт 1);

строк користування земельної ділянкою землекористувачем на праві емфітевзису за цим договором складає 25 років (пункт 6);

власник зобов`язується не передавати іншим особам земельну ділянку протягом строку, визначеного в пункті 6 цього договору, в оренду або у користування на праві суперфіцію (пункт 10.6);

земельна ділянка передається власником землекористувачу у користування в день нотаріального посвідчення цього договору, і вважається переданою з моменту державної реєстрації права емфітевзису (пункт 14);

цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і нотаріального посвідчення, та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним. Зміни та доповнення до цього договору вносяться шляхом укладання сторонами відповідного договору, посвідченого нотаріально (пункт 18);

цей договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін шляхом складання договору про розірвання даного договору, який має бути нотаріально посвідченим (пункт 21.1).

07 березня 2018 року приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Харитонюк Т. А. зареєструвала у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідне право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) за ТОВ "Агрофірма "Прогрес-Плюс", що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 07 березня 2018 року № 116555321.

Згідно з наданими Ширяїської районної державної адміністрації Одеської області копіями з електронної реєстраційної справи земельної ділянки з кадастровим номером 5125482900:01:001:0554 у матеріалах вказаної електронної реєстраційної справи міститься сканована копія договору від 20 березня 2018 року про дострокове розірвання договору від 07 березня 2018 року, підписантами якого є ОСОБА_1 та ТОВ "Агрофірма "Прогрес-Плюс". Договір виконаний у письмовій формі без його нотаріального посвідчення.

Рішенням державного реєстратора Одеської обласної філії КП "Центр державної реєстрації" Хоміної М. І., індексний номер 40526878 від 06 квітня 2018 року, зареєстровано припинення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), що зареєстровано за ТОВ "Агрофірма "Прогрес-Плюс" на підставі нотаріально посвідченого договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) № 311 від 07 березня 2018 року. Указане рішення прийнято на підставі договору про дострокове розірвання від 20 березня 2018 року.

29 березня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Укрзерно Трейд" укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5125482900:01:001:0554, право оренди за яким зареєстровано за ТОВ "Укрзерно Трейд". Рішення про реєстрацію права оренди ТОВ "Укрзерно Трейд" прийнято державним реєстратором Одеської обласної філії КП "Центр державної реєстрації" Хоміною М. І., індексний номер 40527252 від 06 квітня 2018 року.

Позиція Верховного Суду

Щодо відсутності підстав для кваліфікації договору від 20 березня 2018 року про розірвання договору емфітевзису як нікчемного

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).

Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін (абзац 1 частини першої статті 209 ЦК України


................
Перейти до повного тексту