1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2024 року

м. Київ

справа № 490/10500/19

провадження № 61-9568св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Тихоши Дмитра Васильовича на рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 25 березня 2022 року у складі судді Черенкової Н. П. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 30 травня 2023 року у складі колегії суддів: Тищук Н. О., Кушнірової Т. Б., Шаманської Н. О.

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що20 квітня 2016 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір позики, за умовами якого він надав у борг відповідачу 400 000 доларів США, строком на 12 місяців, а саме до 20 квітня 2017 року включно. У грошовому еквіваленті борг складає 9 432 000 грн. Факт передання відповідачу коштів підтверджується договором позики та актом приймання грошових коштів.

Посилаючись на невиконання позичальником умов договору, ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь основний борг у розмірі 9 432 000 грн та 857 140,27 грн - три проценти річних за порушення умов виконання договору.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 25 березня 2022 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 30 травня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики в розмірі 9 432 000 грн, три проценти річних - 752 751,12 грн, судовий збір у сумі 9 605 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, вважав доведеним факт укладення договору позики та передачу позикодавцем грошових коштів позичальнику, що підтверджено наданими стороною позивача та долученими до матеріалів справи оригіналів договору позики та акту передачі грошових коштів. Зменшуючи суму трьох процентів річних, суди врахували арифметичну помилку позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

28 червня 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Тихоша Д. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, а 21 липня 2023 року - уточнену касаційну скаргу на рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 25 березня 2022 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 30 травня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389, пункту 5 частини першої, пунктів 1, 3 частини третьої статті 411 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та обґрунтована тим, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 521/15110/14, від 25 березня 2020 року у справі № 569/1646/14 тощо, а також - не дослідили зібрані у справі докази, розглянули справу за відсутності відповідача, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання, необґрунтовано відхилили клопотання сторони відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції і не розглянули заявлені клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи. Крім того, заявник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень ЦПК України при поверненні оригіналу письмового доказу заявнику, яким у даній справі є оригінал договору позики.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Центрального районного суду міста Миколаєва.

30 серпня 2023 року справа № 490/10500/19 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 червня 2024 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Тихоши Д. В. мотивована тим, що матеріали справи не містить належних та допустимих доказів повідомлення відповідача або його представника про відкладення розгляду справи судом першої інстанції на 25 березня 2022 року, натомість 25 березня 2022 року судом було прийнято ухвалу про продовження розгляду справи за відсутності сторони відповідача.

Зважаючи на той факт, що відповідач об`єктивно був позбавлений можливості на прибуття в суд першої інстанції для надання своїх експериментальних зразків підпису, судом було відмовлено у клопотанні про проведення комплексної судової почеркознавчої експертизи шляхом залишення клопотання без розгляду, оцінивши його як зловживання процесуальним правом.

Таким чином відповідача у незаконний спосіб було обмежено у процесуальних правах доведення своєї правової позиції, щодо відсутності факту укладення спірного договору позики.

В суді першої інстанції різними представниками ОСОБА_2 заявлялися клопотання про проведення судової експертизи, а саме 02 грудня 2020 року, 19 лютого 2021 року та 16 лютого 2022 року. Ці клопотання містять різне обґрунтування та різний перелік питань, запропонованих на вирішення експерту. Жодне із зазначених клопотань сторони відповідача не було розглянуто, натомість 17 лютого 2022 року місцевий суд задовольнив клопотання сторони позивача про долучення до матеріалів справи оригіналів доказів, а 25 березня 2022 року, не повідомивши інших учасників про наявність в матеріалах справи нових доказів, судом було постановлено ухвалу про залишення без розгляду клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Іванського А. Й. про призначення комплексної судової експертизи.

Апеляційний суд також не звернув увагу на допущені судом першої інстанції порушення, належним чином не перевірив та не дав оцінки таким порушенням.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 14 березня 2023 року клопотання представника відповідача про призначення комплексної почеркознавчої технічної експертизи було задоволено частково та призначено судову почеркознавчу експертизу.

Після проведення вказаної експертизи 19 травня 2023 року апеляційний суд поновив провадження у справі та призначив її розгляд на 30 травня 2023 року. При цьому суд апеляційної інстанції не вжив заходів щодо інформування сторони відповідача про поновлення провадження у справі, внаслідок чого сторона відповідача не мала можливості належним чином дослідити висновок експерта, складений за результатами проведення судової експертизи.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У вересні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Пугаченко С. Ю. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, зазначивши про їх законність і обґрунтованість та безпідставність доводів скарги.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

20 квітня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, за умовами якого позивач надав у борг відповідачу 400 000 доларів США, строком на 12 місяців, а саме до 20 квітня 2017 року включно.

Факт передачі відповідачу коштів підтверджується договором позики та актом приймання грошових коштів.

У грошовому еквіваленті борг складає 9 432 000 грн.

Пунктом 3.2 договору визначено, що у випадку неповернення у визначений строк позиченої суми, позичальник сплачує позикодавцю три проценти річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

За період з 21 квітня 2017 року по день пред`явлення позову - 17 грудня 2019 року (971 день) сума трьох процентів річних складає 752 751,12 грн.

Однак, в розрахунку трьох процентів річних позивач припустився арифметичної помилки, вказавши загальну суму 857 140,27 грн.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України передбачено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Згідно з пунктами 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи

Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Тихоши Д. В. не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 ЦК України).

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 ЦК України).

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.


................
Перейти до повного тексту