Постанова
Іменем України
26 червня 2024 року
м. Київ
справа № 642/2325/19
провадження № 61-18270св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК",
відповідачі : ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення
за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" на ухвалу Харківського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Бурлака І. В., Мальованого Ю. М., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - АТ КБ "ПРИВАТБАНК", банк) звернулося до суду з позовом, у якому просило в рахунок погашення боргу позичальника ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, в сумі 1 781 974,69 грн за кредитними договорами від 21 липня 2008 року № HAE6GA0000000003, від 16 лютого 2007 року № HAE6GA00000007, від 24 травня 2007 року № 133/Е-07, звернути стягнення на спадкове майно в межах його вартості.
У лютому 2020 року АТ КБ "ПРИВАТБАНК", уточнивши свої позовні вимоги, просило звернути стягнення на спадкове майно в межах його вартості, яке фактично прийняте спадкоємцями ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: на житловий будинок загальною площею 68,2 кв. м, житловою площею 34,6 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; на 1/2 частини житлового будинку, загальною площею 34,40 кв. м, житловою площею 16,0 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ; на квартиру АДРЕСА_3 ; на нежитлову будівлю, літ. Б-1 загальною площею 83,4 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 ; на нежитлові будівлі, літ. В-1 площею 40,9 кв. м, літ. Г-1 площею 117,6 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_4 .
Ленінський районний суд м. Харкова ухвалою від 18 вересня 2020 року виключив із числа відповідачів ОСОБА_5 у зв`язку із її смертю.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ленінський районний суд м. Харкова рішенням від 21 вересня 2020 року в задоволенні позову відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивоване обґрунтованістю заявлених вимог, проте з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 банк звернувся з пропуском строків, передбачених статтею 1281 ЦК України, а до ОСОБА_1 з недотриманням позовної давності, що є підставною для відмови в задоволенні позову.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Харківський апеляційний суд ухвалою від 05 грудня 2023 року закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2020 року.
Ухвала апеляційного суду мотивована помилковістю відкриття апеляційного
провадження поза межами присічного річного строку на оскарження рішення суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, АТ КБ "ПРИВАТБАНК" просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року та
передати справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 522/2455/17, від 04 травня 2022 року у справі № 548/467/20, від 20 липня 2022 року у справі № 569/7129/21, від 16 листопада 2022 року у справі № 752/24301/19, від 25 лютого 2021 року у справі № 679/219/20, від 03 листопада 2021 року у справі № 2-3552/10, від 19 січня 2022 року у справі № 752/19105/21, від 14 квітня 2021 року у справі № 205/1129/19, від 02 серпня 2021 року у справі № 914/1191/20, від 14 червня 2023 року у справі № 308/10650/19.
На обґрунтування вимог касаційної скарги банк вказує на порушення норм процесуального права, адже така підстава, як помилкове відкриття апеляційного провадження, не вказана у вичерпному переліку статті 362 ЦПК України. Присутність представника банку в судовому засіданні 18 вересня 2020 року, в якому оголошено перерву до 21 вересня 2020 року, не спростовує факт недотримання судом першої інстанції процедури надіслання як скороченого, так і повного тексту судового рішення стороні, яка не була присутня при оголошенні рішення, як і не свідчить про ознайомлення сторони зі змістом такого рішення та його мотивами. Надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду.
Оскільки відповідно до статті 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження продовжений до закінчення строку карантину, всі судові рішення судів першої інстанції, які були ухвалені під час дії карантину, набудуть чинності лише після його закінчення, тобто коли закінчиться строк на апеляційне оскарження, проте апеляційний суд на це уваги не звернув. Законом № 540-ІХ передбачено, що процесуальні строки у визначених ним випадках не зупиняються, не поновлюються, а автоматично продовжуються, установлений у судовому рішенні строк не може бути меншим, ніж строк дії карантину. Тобто на період дії карантину обчислення процесуальних строків зупиняється.
У лютому 2024 року до Верхового Суду надійшов відзив адвоката Сібільової О. В. як представника ОСОБА_1 на касаційну скаргу, мотивований законністю
ухвали суду апеляційної інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
28 травня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
21 вересня 2020 року у цій справі ухвалено рішення по суті заявлених вимог.
Не погоджуючись з рішенням суду, 10 липня 2023 року АТ КБ "ПРИВАТБАНК" за допомогою системи "Електронний суд" звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Харківський апеляційний суд ухвалою від 07 вересня 2023 року поновив АТ КБ "ПРИВАТБАНК" строк на апеляційне оскарження рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2020 року, апеляційну скаргу залишив без руху та надав строк 10 днів для сплати судового збору в розмірі 40 816,74 грн з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвалами Харківського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17 жовтня 2023 року о 10:30.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року знято справу з апеляційного розгляду та повернено до Ленінського районного суду м. Харкова для усунення недоліків, а саме долучення до матеріалів справи протоколу судового засідання від 18 вересня 2020 року.
Справа надійшла до суду апеляційної інстанції 27 жовтня 2023 року.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПРИВАТБАНК" залишено без руху та надано строк для надання заяви про поновлення строку з зазначенням інших причин пропуску строку, а саме обставин, що передбачені пунктами 1, 2 частини другої статті 358 ЦПК України, з наданням відповідних доказів щодо цього з дня отримання копії цієї ухвали.
Зокрема, в ухвалі вказано, що після відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду виявлено, що зазначені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними, адже не зазначені випадки, передбачені частиною другою статті 358 ЦПК України, тоді як банк подав апеляційну скаргу з пропуском річного строку з дня складення повного тексту судового рішення.
На виконання цієї ухвали суду 07 листопада 2023 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява банку про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, у якій він вказав, що присутність його представника у судовому засіданні 18 вересня 2020 року та повідомлення його про розгляд справи не спростовує недотримання судом першої інстанції вимог ЦПК України щодо направлення йому копії рішення суду. Оприлюднення тексту рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов`язку суду вчасно направляти копії судових рішень. Копію повного тексту рішення суду отримано лише 09 вересня 2023 року в суді під розписку та подано апеляційну скаргу у тридцятиденний строк з цього дня. Крім того, строки на апеляційне оскарження були продовжені на час дії карантину.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу,