ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2024 року
м. Київ
справа № 334/3710/22
провадження № 61-4072 св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
треті особи: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, виконавчий комітет Кам`янської селищної ради Пологівського району Запорізької області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Розума Олександра Вікторовича - на постанову Запорізького апеляційного суду від 20 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Полякова О. З.,Кухаря С. В., Крилової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, виконавчий комітет Кам`янської селищної ради Пологівського району Запорізької області, про визначення місця проживання дитини.
Позовна заява обґрунтована тим, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, у якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_4 . Рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області від 22 лютого 2022 року у справі № 319/7/22 шлюб між ним та відповідачкою розірвано.
Вказував, що на цей час він разом з дитиною проживає у своєї сестри у м. Запоріжжя, куди вимушений був переїхати у зв`язку з окупацією російськими військами смт Кам`янка Пологівського району Запорізької області. Відповідачка залишилась проживати на тимчасово окупованій території.
Під час телефонних розмов відповідачка чинить сварки та вмовляє його повернути сина до смт. Кам`янка, однак він проти повернення дитини до тимчасово окупованої території.
Вказував, що ним створені всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини, він маєпостійний дохід та може забезпечити гармонійний розвиток особистості сина в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості. Син навчається у другому класі Запорізької спеціалізованої школи I-ІІІ ступенів № 100, в якій зарекомендував себе як старанний, здібний, активний, комунікабельний учень. Вони проживають у комфортабельному приватному будинку з п`яти кімнат, де створені всі побутові та санітарно-гігієнічні умови для проживання та виховання дитини, а сестра має змогу допомагати йому у догляді за дитиною під час його відсутності вдома.
Відповідачка не має достатнього постійного доходу для матеріального забезпечення сина, мешкає на тимчасово окупованій території та не може забезпечувати умови для нормального розвитку дитини, її навчання, а найголовніше - безпеку життю та здоров`ю сина в умовах окупації.
Зазначав, що постановою державного виконавця від 12 серпня 2022 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання судового наказу, винесеного Солонянським районним судом Дніпропетровської області 09 червня 2022 року про стягнення з ОСОБА_3 на його користь аліментів на утримання сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини від її заробітку (доходу) щомісячно.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визначити місце проживання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з ним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2023 року у судді ОСОБА_5 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що між сторонами відсутній спір щодо визначення місця проживання дитини з батьком, оскільки з січня 2022 року, тобто ще до пред`явлення позову, дитина за погодженням сторін проживає разом з позивачем. Крім того, судом не встановлено, що відповідачка заперечує проти того, щоб дитина залишалась проживати з батьком та не встановлено тієї обставини, що відповідачка чинить перешкоди такому проживанню та намагається відібрати дитину у батька. За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги про визначення місця проживання дитини заявлені позивачем передчасно, оскільки зверненню до суду з відповідним позовом має передувати спір між батьками щодо місця проживання дитини та, принаймні, існувати на час вирішення справи в суді, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 20 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2023 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.
Визначено місце проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з батьком - ОСОБА_1 .
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Апеляційний суд, врахувавши наявність спору між батьками щодо місця проживання малолітньої дитини, який вони у досудовому порядку вирішити не змогли, психофізіологічні особливості дитини, виходячи з балансу інтересів дитини та батьків, з найкращих інтересів дитини, а також безпекову ситуацію в Україні, суд дійшов висновку про те, що встановлення місця проживання дитини з батьком буде максимально відповідати інтересам дитини.
При цьому, суд апеляційної інстанції врахував висновок районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району від 04 січня 2023 року № 17-01/01-27/3, як органу опіки та піклування, щодо визначення місця проживання дитини, згідно з яким орган опіки та піклування вважав за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з батьком - ОСОБА_1 .
Апеляційний суд послався на Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо врахування якнайкращих інтересів дитини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2024 року представник ОСОБА_3 - адвокат Розум О. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського Запорізького апеляційного суду від 20 лютого 2024 року скасувати й залишити в силі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2023 року.
Підставою касаційного оскарження указаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 757/555/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); недослідження зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 травня 2024 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу № 334/3710/22 із Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.
У травні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2024 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків про наявність між сторонами спору щодо визначення місця проживання дитини. ОСОБА_2 ніколи не заперечувала та не заперечує проти проживання дитини з батьком, висновок органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з батьком - ОСОБА_1 не оспорювала, а наявність її заперечень у цій справі обумовлені саме спростуванням неправдивих відомостей, які зазначав позивач щодо неї, та не стосуються незгоди з місцем проживання дитини з батьком.
Водночас судом першої інстанції надана належна правова оцінка доказам і обставинам справи та ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення про відмову у задоволенні позову, яке безпідставно скасовано судом апеляційної інстанції.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
04 червня 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали шлюб, який рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області від 22 лютого 2022 року у справі № 319/7/22 розірвано (а. с. 13-14, 21, т. 1).
У шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 10, т. 1).
З січня 2022 року дитина проживає разом із батьком ОСОБА_1 . Вказані обставини сторонами не заперечуються.
Згідно з актом про фактичне проживання (не проживання) громадянина та склад його сім`ї від 15 лютого 2022 року № 46, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 - з 07 липня 2003 року, ОСОБА_6 - з 17 листопада 1990 року, ОСОБА_4 - з 01 січня 2022 року (а. с. 129, т. 1).
Згідно з довідками від 12 квітня 2022 року № 2303-5000969603, № 2303-5000973364
ОСОБА_1 та ОСОБА_4, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, взяті на облік як внутрішньо переміщені особи, фактичне місце їх проживання/перебування встановлено за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 8, 9, т. 1).
Згідно з інформацією, наданою Міністерством соціальної політики 01 березня 2023 року, ОСОБА_3 була зареєстрована та фактично проживала за адресою: АДРЕСА_3 . Адреса листування та фактичного проживання з 07 квітня 2022 року - АДРЕСА_4 (а. с. 97, т. 1).
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області виконавця Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 12 серпня 2022 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання судового наказу № 192/629/22, виданого 09 червня 2022 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/4 частини від її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 24 травня 2022 року (а. с. 17-18, т. 1).
Відповідно до скріншотів платіжних переказів, ОСОБА_3 здійснювала переказ коштів, призначення платежу: "на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4", "переказ власних коштів Владіку": 27 квітня 2022 року - 500 грн, 23 травня 2022 року - 3 000 грн, 16 липня 2022 року - 1 600 грн, 04 серпня 2022 року - 1 600 грн, 27 вересня 2022 року - 1 200 грн, 07 жовтня 2022 року - 1 200 грн, 20 жовтня 2022 року - 2 000 грн, 26 жовтня 2022 року - 2 000 грн., 19 листопада 2022 року - 2 000 грн, 18 грудня 2022 року - 2 000 грн, 28 грудня 2022 року - 1 500 грн, 14 січня 2023 року - 1 500 грн, 18 лютого 2023 року - 2 000 грн (а. с. 116-118, 120-125, т. 1).
Відповідно до інформації відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 07 серпня 2023 року, заборгованості ОСОБА_2 по аліментах станом на 01 серпня 2023 року становить 3 170, 51 грн (а. с. 84, т. 2).
Згідно з довідками Запорізької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 100 Запорізької міської ради Запорізької області та характеристикою, ОСОБА_4 є учнем 2-В класу цього навчального закладу.Батько хлопчика цікавиться його навчанням та відповідально ставиться до його виховання, бере активну участь у житті класу, регулярно відвідує батьківські збори (а. с. 5, 6, 12, т. 1).
Згідно з характеристикою від 17 серпня 2022 року № 15, виданою головою квартального комітету № 42 ОСОБА_7, ОСОБА_1, 1987 року народження, проживає з дитиною за адресою: АДРЕСА_2, з квітня 2022 року по дату видачі довідки. За період проживання скарг від сусідів щодо нього не надходило, за свідченням сусідів - працьовитий, ввічливий, врівноважений, займається вихованням дитини належним чином (а. с. 11, т. 1).
ОСОБА_1 працює на посаді продавця продовольчих товарів у ТОВ "Апельмон Прайм" з 01 лютого 2023 року, що підтверджується довідкою від 08 лютого 2023 року № 32 (а. с. 89, т. 1).
ОСОБА_3 працює у КУ "Фінансово-господарська група з централізованого обслуговування закладів та установ освіти, культури" на посаді завідуюча відділом культурно-освітньої роботи та організації дозвілля, сума її доходів за період з 01 березня 2022 року по 28 лютого 2023 року за винятком аліментів становить 69 771, 71 грн. За місцем роботи характеризується виключно позитивно (а. с. 128, зворот; а. с. 156, т. 1).
09 вересня 2022 року головою районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району видано розпорядження, яким визначено місце проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом із батьком ОСОБА_1 (а. с. 153, т. 1).
Згідно з висновком районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району від 04 січня 2023 року № 17-01/01-27/3, орган опіки та піклування вважав за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з батьком ОСОБА_1 (а. с. 62-63, т. 1).
Відповідно до висновку від 09 березня 2023 року № 01-02/84, в присутності практичного психолога малолітній ОСОБА_8 надав відповідь, що йому дуже подобається жити з батьком. Обмежене спілкування з мамою ніяк не впливає на дитину, але він хотів би чути іноді маму, у присутності тата. Дитина відчуває себе комфортно і в безпеці разом із батьком. До батьків ставлення позитивне, Владислав хотів би жити разом із обома батьками на території України, але був ображений на матір через те, що вона не хоче жити разом з татом. Мати не хотіла виїжджати з окупованої території, батько забрав дитину з окупованої території за його згодою та бажанням. Дитина має більшу прихильність до батька (а. с. 97-99, т. 2).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга представника ОСОБА_3 - адвоката Розума О. В. задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.