ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня2024 року
м. Київ
справа № 211/1305/22-ц
провадження № 61-10145 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - акціонерне товариство "Українська залізниця";
третя особа - Первинна профспілкова організація Вільної профспілки залізничників України Криворізького локомотивного депо,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 січня 2023 року у складі судді Хайнацького Є. С. та постанову Київського апеляційного суду від 16 травня 2023 року у складі колегії суддів: Головачова Я. В., Нежури В. А., Поліщук Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Первинна профспілкова організація Вільної профспілки залізничників України Криворізького локомотивного депо, про визнання незаконним та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Позовна заява обґрунтована тим, що з 1997 року він перебував у трудових відносинах з АТ "Укрзалізниця", працюючи на різних посадах. З 2011 року по 2013 рік він займав посаду начальника "Локомотивне депо Смородине", а в подальшому - помічника машиніста тепловоза.
Наказом начальника виробничого підрозділу "Локомотивне депо Смородине" регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця" ОСОБА_9 від 18 лютого 2018 року № 4 за прогул з 10 листопада 2021 року по 17 листопада 2021 року на нього накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України, а наказом від 18 лютого 2022 року № 14/ос з ним припинено трудові відносини з виплатою компенсації за невикористану відпустку.
Вважав накази про звільнення незаконними, оскільки він був відсутній на роботі у період 10 листопада 2021 року по 17 листопада 2021 року у зв`язку з хворобою та перебуванням на самоізоляції. Крім того, ці дні не були робочим часом помічника машиніста тепловоза, графік роботи на листопад 2021 року не був затверджений та доведений до його відома.
Також зазначав, що в наказах про звільнення викладені суперечливі причини: "з невідомих причин допустив прогул" та "без поважних причин допустив прогул".
Крім того, відповідачем не було дотримано процедуру погодження його звільнення з профспілковою організацією, не надано можливість подати письмові пояснення, пропущено встановлений частиною першої статті 148 КЗпП України строк застосування дисциплінарної відповідальності.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд: визнати незаконним та скасувати наказ від 18 лютого 2022 року № 4 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" у вигляді звільнення на підставі пункту 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України); визнати незаконним та скасувати наказ від 18 лютого 2022 року № 14/ос "Про припинення трудового договору (контракту)" на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України; поновити його на посаді помічника машиніста тепловоза виробничого підрозділу "Локомотивне депо Смородине" регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця"; стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18 лютого 2022 року по день винесення судом рішення, а також судові витрати по справі.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 19 січня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 травня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, вказав, що позивачем не спростовано факт прогулу без поважних причин у період з 10 листопада 2021 року по 17 листопада 2021 року включно, не надано відповідачу оформлених в установленому законом порядку документів, які б підтверджували поважність його відсутності на роботі у цей період, тому підстави для скасування оспорюваних наказів від 18 лютого 2022 року відсутні; звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України є законним. За відсутності підстав для визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, відповідно не підлягають задоволенню і вимоги про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційного скаргою на рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 травня 2023 року, у якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд за встановленою підсудністю.
Підставою касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 22 жовтня 2014 року у справі № 6-163цс14, у постановах Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 821/935/16, від 21 листопада 2018 року у справі № 401/3301/17, від 17 січня 2019 року у справі № 343/6/18, від 22 серпня 2019 року у справі № 309/3460/16-ц, від 29 січня 2020 року у справі № 759/1122/19, від 14 червня 2021 року у справі № 760/32455/19, від 10 листопада 2021 року у справі № 552/2889/20, від 09 лютого 2022 року у справі № 607/4090/21, від 05 жовтня 2022 року у справі № 211/2401/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); недослідження зібраних у справі доказів (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України); встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В., Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. від 23 серпня 2023 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу № 211/1305/22-ц із Печерського районного суду м. Києва.
У жовтні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 листопада 2023 року справу передано судді-доповідачеві Осіяну О. М.; судді, які входять до складу колегії: Білоконь О. В, Сакара Н. Ю.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2024 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність поважних причин невиходу на роботу у період з 10 листопада 2021 року по 17 листопада 2021 року є помилковим, оскільки у цей період він хворів, що підтверджується відповідними записами лікарів у медичній картці за 10 та 12 листопада 2021 року, а з 14 по 27 листопада 2021 року - зобов`язаний був знаходитися на самоізоляції, що підтверджується довідкоюлікаря-епідеміолога Тростянецького відділення Охтирського районного відділу ДУ "Сумський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" ОСОБА_10 та завідувача ОСОБА_2 від 17 листопада 2021 року № 09-2/2550, проте цим доказам суди не надали належної оцінки та безпідставно відмовили у задоволенні позову.
Крім того, графік роботи (змінності) на листопад 2021 року не був розроблений та погоджений в установленому порядку та не доведений до його відома, тому вважає, що у спірний період у нього не виникло ніяких трудових зобов`язань перед роботодавцем. Суди помилково взяли до уваги графік пасажирського руху на листопад 2021 року, який не є графіком роботи (змінності) працівника.
Звертає увагу, що посадова інструкція помічника машиніста тепловоза не затверджувалась, а Інструкція локомотивної бригади та машиніста-інструктора локомотивних бригад від 22 листопада 2004 року № 876-ЦЗ, на яку посилалися суди, не є посадовою інструкцією помічника машиніста тепловоза, оскільки не містить його безпосередніх обов`язків, що спростовує висновки судів про порушення ним посадових обов`язків.
Вказує, що є членом Первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України Криворізького локомотивного депо, а тому питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності обов`язково мало розглядатися за участю її представників. Подання про розірвання трудового договору з працівником від 31 січня 2022 року отримано профспілкою 14 лютого 2022 року і листом від 23 лютого 2022 року було відмовлено у наданні дозволу на його звільнення, однак звільнення відбулося 18 лютого 2022 року, тобто без згоди профспілкового органу. Крім того, притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулося з порушенням встановленого строку, передбаченого статтею 148 КЗпП України.
Доводи особи, яка продала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від АТ "Укрзалізниця", у якому зазначено, що доводи касаційної скарги є безпідставними, а оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій є мотивованими, законними й ґрунтуються на належних та допустимих доказах; судами вірно застосовано норми матеріального та процесуального права щодо спірних правовідносин. Просило касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 15 листопада 2019 року ОСОБА_1 працював помічником машиніста тепловоза у виробничому підрозділі "Локомотивне депо Смородине" регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Українська залізниця"; був членом Первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України Криворізького локомотивного депо (а. с. 89, 95, т. 1).
Згідно з актом від 15 листопада 2021 року, складеним заступником начальника депо ОСОБА_3, старшим нарядником локомотивних бригад ОСОБА_4, виконуючим обов`язки машиніста інструктора локомотивних бригад ОСОБА_5, - помічник машиніста тепловоза ОСОБА_1 не з`явився на роботу без поважних причин 10 листопада 2021 року та відсутній на час складання акту; документи, що підтверджують факт його відсутності на роботі з поважних причин, відсутні (а. с. 109, т. 1).
Того ж дня, 15 листопада 2021 року, комісією у складі: заступника начальника депо ОСОБА_3, помічника начальника (з кадрових питань) ОСОБА_6, голови первинної профспілкової організації ОСОБА_7., виконуючого обов`язки машиніста інструктора локомотивних бригад ОСОБА_5 здійснено виїзд за місцем проживання ОСОБА_1 з метою встановлення причин неявки на роботу. ОСОБА_1 не надав пояснення щодо відсутності на роботі з 10 листопада 2021 року (а. с. 110, т. 1).
16 листопада 2021 року комісія у складі: заступника начальника депо ОСОБА_3, помічника начальника (з кадрових питань) ОСОБА_6, голови первинної профспілкової організації ОСОБА_7 повторно здійснила виїзд до місця проживання ОСОБА_1 для вручення листа щодо його неявки на роботу без поважних причин з 10 листопада 2021 року, однак двері квартири ніхто не відчинив, на телефонні дзвінки ОСОБА_1 не відповідав, про що складено відповідний акт (а. с. 111, т. 1).
Листом виробничого підрозділу "Локомотивне депо Смородине" регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця" від 16 листопада 2021 року № 66 запропоновано ОСОБА_1 терміново надати до відділу кадрів особисте письмове пояснення з приводу його відсутності на роботі з 10 листопада 2021 року. Зазначений лист направлено адресату 17 листопада 2021 року, що підтверджується копією фіскального чека АТ "Укрпошта" від 17 листопада 2021 року; відправлення вручене члену сім`ї 20 листопада 2021 року (а. с. 85-87, т. 1).
Згідно з довідкою Тростянецького відділення Охтирського районного відділу ДУ "Сумський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" від 17 листопада 2021 року № 09-2/2550, ОСОБА_1 мав близький контакт з особою, з підозрілим (ймовірним, підтвердженим) випадком захворювання на інфекцію COVID-19; дата останнього контакту - 13 листопада 2021 року, та повинен знаходитись на самоізоляції з 14 листопада 2021 року по 27 листопада 2021 року (включно) (а. с. 24, т. 1).
Листом виробничого підрозділу "Локомотивне депо Смородине" регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця" від 20 грудня 2021 року № 76 ОСОБА_1 запрошено на оперативну нараду 22 грудня 2021 року з приводу його відсутності на роботі з 10 по 17 листопада 2021 року (а. с. 79, т. 1).
Листом виробничого підрозділу "Локомотивне депо Смородине" регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця" від 06 січня 2022 року № 2 запрошено голову Первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України Криворізького локомотивного депо на оперативну нараду 11 січня 2022 року для вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за прогул помічника машиніста тепловоза "Локомотивне депо Смородине" ОСОБА_1 . Зазначений лист направлено адресату 06 січня 2022 року, що підтверджується копією фіскального чека АТ "Укрпошта" (а. с. 81, 82, т. 1).
Листами від 06 січня 2022 року № 3 ОСОБА_1 також запрошено на оперативну нараду 11 січня 2022 року з приводу його відсутності на роботі з 10 по 17 листопада 2021 року та в чергове запропоновано надати письмові пояснення з цього приводу (а. с. 80, 88, т. 1).
Згідно з актом від 07 січня 2022 року, складеним комісією ТЧ-8, ТЧД-8, ЧМІ-8, ОСОБА_1 відмовився від отримання листа-запрошення на оперативну нараду, а також від надання письмових пояснень щодо неявки на роботу з 10 по 17 листопада 2021 року. ОСОБА_1 було зачитано в голос вищевказані листи, які він сфотографував на свій мобільний телефон (а. с. 84, т. 1).
На оперативній нараді при начальнику "Локомотивне депо Смородине" від 28 січня 2022 року постановлено накласти на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за прогул відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України за допущені прогули без поважних причин з 10 по 17 листопада 2021 року (а. с. 112-114, т. 1).
31 січня 2022 року виробничий підрозділ "Локомотивне депо Смородине" регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця" направив голові Первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України Криворізького локомотивного депо Федоренко В. подання про розірвання трудового договору з працівником ОСОБА_1 за прогул без поважних причин на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, яке було вручено адресату 14 лютого 2022 року (а. с. 25-29, т. 1).
Наказом начальника виробничого підрозділу "Локомотивне депо Смородине" регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця" ОСОБА_9 від 18 лютого 2022 року № 4 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" за допущений з 10 листопада 2021 року по 17 листопада 2021 року включно прогул без поважних причин, чим порушено вимоги пункту 3.3. Інструкції локомотивної бригади ЦТ-0106, затвердженої наказом Укрзалізниці від 22 листопада 2004 року № 876-ЦЗ, накладено на помічника машиніста тепловоза ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за прогул на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України (а. с. 14-15, т. 1).
Наказом (розпорядженням) начальника виробничого підрозділу "Локомотивне депо Смородине" регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця" ОСОБА_9 від 18 лютого 2022 року № 14/ос "Про припинення трудового договору (контракту)" 18 лютого 2022 року ОСОБА_1 звільнено з посади помічника машиніста тепловоза за пунктом 4 статті 40 КЗпП України за прогул без поважних причин (а. с. 16, т. 1).
Листом від 23 лютого 2022 року № 105 Первинна профспілкова організація Вільної профспілки залізничників України Криворізького локомотивного депо постановила не давати згоду на притягнення помічника машиніста тепловоза ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за пунктом 4 статті 40 КЗпП України (а. с. 30-36, т. 1).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно, сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено договір.
Порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків.
Відповідно до частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення догана або звільнення.
Згідно зі статтею 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення (частини перша-друга статті 149 КЗпП України).
Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадках прогулу (у тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин (пункт 4 частини першої статті 40 КЗпП України).
Прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня.
У постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 235/2284/17 (провадження № 61-72св17) вказано, що "прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня (постанова Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 761/30967/15-ц)".