ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2024 року
м. Київ
справа № 205/2031/23
провадження № 61-15419 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - Дніпровська міська рада;
відповідач - ОСОБА_1 ;
третя особа - комунальне підприємство "Дніпровський метрополітен" Дніпровської міської ради;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 серпня 2023 року у складі судді Антонюка О. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Космачевської Т. В., Канурної О. Д., Халаджи О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2023 року Дніпровська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - комунальне підприємство "Дніпровський метрополітен" Дніпровської міської ради (далі - КП "Дніпровський метрополітен" ДМР), про відшкодування збитків, завданих внаслідок вчиненням кримінального правопорушення.
Позовна заява обґрунтована тим, що TOB "Майстер-Буд", директором якого є ОСОБА_1, було визнано переможцем при розгляді пропозиції щодо закупівлі робіт з капітального ремонту покрівлі будівель КП "Дніпровський метрополітен" ДМР, на виконання яких Дніпровською міською радою було виділено бюджетні кошти.
23 серпня 2017 року між КП "Дніпровський метрополітен" ДМР та TOB "Майстер-Буд" було укладено договір про виконання робіт за державні кошти.
Вказувала, що через неналежне виконання ОСОБА_1, як директором TOB "Майстер-Буд", своїх службових обов`язків, які виразилися у службовій недбалості, останнє безпідставно заволоділо державними коштами у загальному розмірі 1 290 013, 04 грн, які сплачено на рахунок товариства за роботи, які фактично не були виконані, чим заподіяло територіальній громаді м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради шкоду на вказану суму.
Територіальну громаду м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради визнано потерпілою в об`єднаному кримінальному провадженні № 12018040000000611, № 12018040000000691 (справа № 201/7249/18).
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2023 року у справі № 201/7249/18 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 367 Кримінального Кодексу України (далі - КК України), на підставі пункту 3 частини першої статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності; кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 закрито на підставі пункту 1 частини другої статті 284 KПK України у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, а цивільний позов Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в рамках цього кримінального провадження залишено без розгляду.
Вказувала, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності не є реабілітуючою підставою, а тому потерпілий не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про відшкодування заподіяної шкоди у порядку цивільного судочинства.
Ураховуючи викладене, позивач просив судстягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпровської міської майнову шкоду у сумі 1 290 013, 04 грн, а також судові витрати по справі.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 серпня 2023 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року, закрито провадження в цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що вимоги про відшкодування збитків пов`язанні з виконанням господарських зобов`язань за правочином, укладеним між КП "Дніпровський метрополітен" ДМР, який є самостійною юридичною особою, та ТОВ "Майстер-Буд" в особі директора ОСОБА_1, який діяв на підставі статуту, тобто спір у цій справі виник між юридичними особами та пов`язаний з їх господарською діяльністю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2023 року Дніпровська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16, від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15 тощо (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); недослідження судами зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2023 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано виділені матеріали цивільної справи № 205/2031/23 із Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
У квітні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2024 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга Дніпровської міської ради мотивована тим, що у порушення частини шостої статті 82 ЦПК України суд першої інстанції закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, з чим безпідставно погодився суд апеляційної інстанції.
Вважає, що в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Звертає увагу на те, що територіальна громада м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради була визнана потерпілою у об`єднаному кримінальному провадженні № 12018040000000611, № 12018040000000691, яке розглядалось Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська (справа № 201/7249/18), отже, питання визначення потерпілої від кримінального правопорушення особи вже було вирішено компетентним судом під час розгляду кримінального провадження та є встановленою обставиною, зокрема в ухвалі Жовтневого районного суду
м. Дніпропетровська від 30 січня 2023 року у справі № 201/7249/18, якою ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого частиною другою статті 367 КК України на підставі пункту 3 частини першої статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності; кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 закрито на підставі пункту 1 частини другої статті 284 KПK України у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, а позов Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в рамках цього кримінального провадження залишено без розгляду.
Водночас у разі закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності вимоги потерпілого можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття справи на підставах, зазначених у пункті 1 частини другої статті 284 КПК України, не звільняє особу від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду. При цьому заявник посилався на відповідні висновки Верховного Суду.
За таких обставин суди неправильно визначили характер спірних правовідносин і дійшли помилкового висновку про те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скарги
У грудні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від представника ОСОБА_1 - адвоката Бабака Є. В., у якому зазначено, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не свідчать про те, що судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення норм процесуального права; просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
23 серпня 2017 року між КП "Дніпровський метрополітен" ДМР, в особі директора ОСОБА_2 (далі - замовник), і ТОВ "Майстер-Буд", в особі директора ОСОБА_1 (далі - виконавець), укладено договір № НДВ-127/17-3 про виконання робіт за державні кошти, відповідно до пункту 1.1. якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов`язання виконати роботи з капітального ремонту (відновлення) покрівлі будівель (цеха ПР-3 та головного корпусу служби рухомого складу та капітальних ремонтів КП "Дніпровський метрополітен"), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 34-99, т. 1).
ТОВ "Майстер-Буд" уклало цей договір як переможець торгів відповідно до закупівлі, проведеної КП "Дніпровський метрополітен" ДМР згідно з Законом України "Про публічні закупівлі" (а. с. 33, т. 1).
Відповідно до пункту 1.6. статуту КП "Дніпровський метрополітен" ДМР, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 17 серпня 2022 року № 53/26, підприємство (КП "Дніпровський метрополітен" ДМР) є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банку, круглу печатку, кутовий та інші штампи зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.
Відповідно до пункту 1.7. статуту підприємство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 1.11. статуту підприємство не несе відповідальності за зобов`язання власника та його уповноваженого органу. Власник та уповноважений орган не несе відповідальність за зобов`язання підприємства.
Відповідно до пункту 2.1. статуту метою створення і діяльності підприємства є господарська діяльність для досягнення економічних і соціальних результатів з метою отримання прибутку.
Відповідно до пункту 5.6. статуту у всіх сферах своєї господарської діяльності відносини підприємства з іншими юридичними та фізичними особами здійснюються на підставі угод, що не суперечать чинному законодавству України та статуту підприємства (а. с. 125- 135, т. 1).
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2023 року у справі № 201/7249/18 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 367 КК України, на підставі пункту 3 частини першої статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності; кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 закрито на підставі пункту 1 частини другої статті 284 KПK України у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, а цивільний позов Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в рамках цього кримінального провадження залишено без розгляду.
Територіальну громаду м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради було визнано потерпілою в об`єднаному кримінальному провадженні № 12018040000000611, № 12018040000000691 (справа № 201/7249/18).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 15 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.
Касаційна скарга Дніпровської міської ради підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.