Постанова
Іменем України
6 червня 2024 року
м. Київ
Справа № 756/7038/15-ц
Провадження № 61-748св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - головуючого судді Крата В. І., судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Червинської М. Є. - розглянув у порядку письмового провадження справу
за участю
позивача - Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - банк),
відповідачів - ОСОБА_1 (далі - позичальник), ОСОБА_2 (далі - поручителька),
особи, яка подала апеляційну скаргу, - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" (далі - новий кредитор),
про стягнення заборгованості за кредитним договором
за касаційною скаргою позичальника на постанову Київського апеляційного суду від 7 грудня 2023 року, прийняту колегією суддів у складі Мельника Я. С., Матвієнко Ю. О., Гуля В. В.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
(1) Вступ
1. Банк звернувся до суду з вимогою до позичальника та поручительки про стягнення заборгованості за кредитним договором. Суд першої інстанції залишив позов без розгляду через те, що банк повторно без поважних причин не з`явився на судові засідання, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, а про причини неявки представника не повідомив.
2. Апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду подав новий кредитор, якому банк відступив право вимоги до позичальника та поручительки. Суд апеляційної інстанції закрив апеляційне провадження за цією скаргою, вважаючи, що ухвала суду першої інстанції не встановлює, не змінює та не припиняє жодних прав або обов`язків для нового кредитора; оскаржена ухвала не перешкоджає у реалізації цим кредитором права на судовий захист шляхом звернення до суду з новим позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
3. Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та скерував справу до останнього для продовження розгляду, бо цей суд не перевірив доводи апеляційної скарги нового кредитора щодо правонаступництва у спірних правовідносинах.
4. Суд апеляційної інстанції скасував ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду та скерував справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Обґрунтував тим, що останній порушив права нового кредитора, коли не залучив його до розгляду справи, хоча цей кредитор мав право вимоги до відповідачів.
5. Позичальник із постановою апеляційного суду не погодився. Подав на неї касаційну скаргу. Стверджував, зокрема, що банк, який був належно повідомлений про рух справи у суді першої інстанції, не повідомив цей суд про перехід права вимоги за кредитним договором до нового кредитора; на судові засідання представник банку не з`являвся, а тому суд правильно залишив позов без розгляду.
6. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду мав відповісти на питання про те, чи є підстави для залишення позову без розгляду, якщо первісний кредитор-позивач, належно повідомлений про розгляд справи, впродовж декількох судових засідань не виявляв інтересу до неї та не повідомив суд про заміну кредитора у зобов`язанні?Вирішив, що у цій справі за декількох неявок представника позивача на судові засідання у суду першої інстанції такі підстави були.
(2) Зміст позовної заяви та судових рішень
7. 21 травні 2015 року банк звернувся до суду з позовом до позичальника і поручительки про стягнення заборгованості за кредитним договором від 22 травня 2008 року № ФЛ-220508-001А у зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору.
8. 2 жовтня 2020 року Оболонський районний суд міста Києва постановив ухвалу, згідно з якою позов залишив без розгляду. Мотивував тим, що представник банку без поважних причин не з`явився на судові засідання, призначені на 30 березня, 29 травня, 5 серпня, 4 вересня та 2 жовтня 2020 року, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, а про причини неявки не повідомив.
9. 11 квітня 2023 року Київський апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою нового кредитора на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 2 жовтня 2020 року. Мотивував так:
- ухвала про залишення позову без розгляду не встановлює, не змінює та не припиняє жодних прав або обов`язків нового кредитора, який не є стороною у справі. Суд першої інстанції не вирішив спір. Це виключає порушення прав нового кредитора;
- із заявою про заміну сторони правонаступником згідно зі статтею 55 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) новий кредитор до суду не звертався. Оскаржена ухвала не перешкоджає реалізації ним права на судовий захист шляхом звернення до суду із власним позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
10. 4 жовтня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду прийняв постанову, згідно з якою скасував ухвалу Київського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року та передав до нього справу для продовження розгляду. Мотивував тим, що останній не перевірив доводи апеляційної скарги щодо правонаступництва нового кредитора і передчасно виснував про наявність підстав для закриття апеляційного провадження.
11. 7 грудня 2023 року Київський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою скасував ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 2 жовтня 2020 року та скерував справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Мотивував так: новий кредитор є правонаступником банку з 15 червня 2020 року; суд першої інстанції не залучив нового кредитора до розгляду справи, хоча він мав право вимоги до відповідачів; оскаржена ухвала суду першої інстанції порушує права нового кредитора.
(3) Зміст вимог касаційної скарги
12. 10 січня 2024 року позичальник подав до Верховного Суду касаційну скаргу (вх. № 1573/0/220-24 від 15 січня 2024 року), у якій просив: (1) поновити строк на касаційне оскарження постанови апеляційного суду від 7 грудня 2023 року, визнавши поважними причини пропуску цього строку; (2) скасувати зазначену постанову та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції від 2 жовтня 2020 року.
13. 9 лютого 2024 року позичальник надіслав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги (вх. № 5152/0/220-24 від 13 лютого 2024 року), у якій: зазначив про відсутність у нього електронного кабінету; надав копію електронного листа з апеляційного суду від 20 грудня 2023 року; обґрунтував поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження; надав квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки від 8 лютого 2024 року № 2 про сплату 605,60 грн судового збору.
14. 6 березня 2024 року позичальник надіслав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги (вх. № 8433/0/220-24 від 11 березня 2024 року) разом із додатками до такої заяви відповідно до кількості учасників справи.
(4) Зміст ухвал суду касаційної інстанції
15. 5 лютого 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення копії тієї ухвали. Позичальник мав: зазначити відомості про наявність або відсутність у нього електронного кабінету; надати докази, що підтверджують отримання ним копії оскарженого судового рішення електронною поштою 20 грудня 2023 року; додатково обґрунтувати пропуск строку на касаційне оскарження та необхідність його поновлення; сплатити 605,60 грн судового збору.
16. 4 березня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою продовжив позичальникові на п`ять днів із дня вручення цієї ухвали строк на усунення недоліків касаційної скарги. Позичальник мав подати до суду копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги разом із додатками до такої заяви відповідно до кількості учасників справи.
17. 25 березня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою позичальника. Вказав, що підставою касаційного оскарження судових рішень є останній абзац частини другої статті 389 ЦПК України.
18. 5 червня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою призначив справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
19. Позичальник мотивував касаційну скаргу так:
19.1. Суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21), від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18), Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21), від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20), Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17 (провадження № 61-19391св21) (щодо повторної неявки позивача у судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності).
19.2. Про чергову дату судових засідань, призначених на 30 березня, 29 травня, 5 серпня, 4 вересня та 2 жовтня 2020 року, банк знав, що підтверджують відповідні докази. Суд мав ще 29 травня 2020 року залишити позов без розгляду, бо це була вже повторна неявка належним чином повідомленого позивача.
19.3. Про заміну кредитора та про перехід права вимоги за кредитним договором банк суду не повідомив.
19.4. Новий кредитор лише через два роки після залишення позову без розгляду через п`яту поспіль неявку банку в судове засідання вирішив звернутися до апеляційного суду з апеляційною скаргою, хоча стверджував, що є сумлінним, справа має для нього велике значення, а суд незаконно порушив його права.
(2) Позиції інших учасників справи
20. 2 квітня 2024 року новий кредитор через систему "Електронний суд" подав відзив на касаційну скаргу позичальника, в якому просив залишити оскаржувану постанову апеляційного суду без змін. Мотивував так:
20.1. Касаційна скарга зводиться до іншого тлумачення норм права, аніж здійснене апеляційним і Верховним Судом;
20.2. Доводи позичальника ґрунтуються фактично на тих самих доводах, які він раніше зазначав у судах апеляційної та касаційної інстанцій, і які відхилив Верховний Суд у постанові від 4 жовтня 2023 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
(1) Межі розгляду справи у суді касаційної інстанції
21. 11 березня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду за касаційною скаргою позичальника постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження на підставі, визначеній останнім абзацом частини другої статті 389 ЦПК України.
22. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).