ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2024 року
м. Київ
справа № 317/854/22
провадження № 61-12045св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Коротенка Є. В., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Валок",
третя особа ? ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Запорізького апеляційного суду від 11 липня 2023 рокуу складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Онищенко Е. А., Трофимової Д. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2022 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валок" (далі - ТОВ "Валок") про стягнення коштів.
Позов мотивований тим, що ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 5002-3/4321-2012 від 20 травня 2019 року затверджено мирову угоду від 07 травня 2019 року, укладену в процедурі банкрутства між ініціюючим конкурсним кредитором - ОСОБА_3 та ТОВ "Валок". За умовами указаної мирової угоди відповідач зобов`язався щомісячно, за період з 27 грудня 2020 року до 27 травня 2022 року включно сплачувати на користь позивача грошові кошти в розмірі 73 098,20 грн на місяць. Загальна сума платежів становить 1 315 767,60 грн.
Однак відповідач виконував свої зобов`язання несвоєчасно та станом на момент подання цього позову виконав їх не у повному обсязі.
Збільшивши позовні вимоги, просив суд стягнути на його користь із відповідача 845 354,68 грн, з яких основний борг - 730 982,00 грн, 3 % річних - 11 078,95 грн та суму втрат від інфляції - 96 594,99 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 21 квітня 2023 року позов задоволено частково.
Стягнено з ТОВ "Валок" на користь ОСОБА_3 грошові кошти за мировою угодою від 07 травня 2019 року в розмірі 797 955,03 грн, з яких: 730 967,60 грн - основний борг, 55 908,48 грн- втрати від інфляції та 11 078,03 грн - 3 % річних.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнено з ТОВ "Валок" на користь ОСОБА_3 7 979,55 грн судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що загальна сума, виплачена відповідачем позивачу, становить 584 800,00 грн. Таким чином, сума несплаченої основної заборгованості за мировою угодою від 07 травня 2019 року становить: 1 315 767,60 грн - 584 800 грн = 730 967,60 грн.
Відповідності до приписів п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Вказана норма діє з 17 березня 2022 року, що видно з інформаційної картки на сайті Верховної Ради України.
Враховуючи те, що господарська діяльність ТОВ "Валок" здійснювалась на територіях, які окуповані російськими військами, що, очевидно, вплинуло на здатність відповідача виконувати свої зобов`язання, суд частково погоджується з доводами представників відповідача та третьої особи і вважає справедливим та обґрунтованим стягнути з ТОВ "Валок" суми 3 % річних та втрат від інфляції включно до дня набрання чинності вказаною правовою нормою.
При цьому суд погоджується з доводами представника позивача, висловленими ним у судовому засіданні щодо того, що введення в Україні воєнного стану не може бути підставою для звільнення від виконання своїх зобов`язань, тобто сума основного боргу за цей період підлягає повному стягненню.
За період з березня по травень 2022 року 3 % річних та втрати від інфляції не нараховуються. Таким чином, сума 3 % річних за період із грудня 2020 року по лютий 2022 року становить 12 100,06 грн. Враховуючи те, що позивачем до стягнення в цій частині позовних вимог заявлено 11 078,03 грн, саме ця сума підлягає стягненню, адже суд розглядає позовні вимоги лише в межах, заявлених позивачем.
Сукупний розмір втрат від інфляції за означені періоди становить 55 908,48 грн. Тому вказана сума підлягає стягненню.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Запорізького апеляційного суду від 11 липня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ "Валок" задоволено. Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 21 квітня 2023 року змінено.
Стягнено з ТОВ "Валок" на користь ОСОБА_3 грошові кошти за мировою угодою від 07 травня 2019 року в розмірі 534 197,83 грн, із яких: основного боргу -511 666,60 грн, втрат від інфляції - 16 847,62 грн, 3% річних - 5 863,61 грн.
Стягнено з ОСОБА_3 на користь ТОВ "Валок" судові витрати в сумі 12 680,30 грн.
Стягнено з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 2 258,78 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав про стягнення з ТОВ "Валок" на користь ОСОБА_3 суми коштів як наслідок невиконання мирової угоди є законним та обґрунтованим. Проте, колегія суддів вважає слушними і доводи апеляційної скарги стосовно неправильно здійсненого розрахунку суми, яка підлягає стягненню.
Вважаючи сплаченими ТОВ "Валок" ОСОБА_3 лише 584 800 грн, суд першої інстанції помилково вважав, що сума, яка підлягає стягненню, становить 730 967,60 грн, і неправильно порахував і втрати від інфляції в сумі 55 908,48 грн та 3 % річних - 11 078,30 грн. Суд першої інстанції безпідставно не врахував суму платежів, які були перераховані ОСОБА_3 в період з квітня 2020 року по січень 2021 року включно в розмірі 158 300,41 грн в основну суму заборгованості на виконання мирової угоди. При цьому в судовому рішенні відсутнє обґрунтування неприйняття вказаних доказів (а. с. 214, 215). Розрахунок заборгованості, наданий ОСОБА_3, суд першої інстанції не перевірив.
ТОВ "ВАЛОК" перерахував ОСОБА_3 на виконання мирової угоди загальну суму 804 100,00 грн, а не як було вказано судом першої інстанції - 730 967,60 грн. Із вказаного випливає, що сума заборгованості за основним зобов`язанням на виконання мирової угоди становить 511 666,60 грн.
Окрім цього, враховуючи те, що за грудень 2020 року, січень, вересень та жовтень 2021 року заборгованості за зобов`язанням не було, то і 3% річних та інфляційних витрат за вказані місяці не повинно бути нараховано.
Посилаючись на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд першої інстанції не застосував вказані приписи, нараховуючи 3% річних та інфляційних витрат за період з 24 лютого 2022 року по 16 березня 2022 року.
Із врахуванням викладеного, перевіривши надані сторонами розрахунки, апеляційний суд вважає, що заборгованість за зобов`язанням ТОВ "Валок" перед ОСОБА_3 становить 511 666,60 грн, втрат від інфляції - 16 847,62 грн, 3% річних - 5 683,61 грн, а всього - 534 197,83 грн і саме вказана сума підлягає стягненню з ТОВ "Валок" на користь ОСОБА_3 .
Аргументи учасників справи
У серпні 2023 року ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив постанову апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що, додаючи до апеляційної скарги фільтровані банківські виписки за період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року та за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, відповідач не навів жодної поважної причини, що перешкоджала йому подати ці докази до суду першої інстанції до закриття підготовчого провадження. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Валок" позивач категорично заперечував проти прийняття до розгляду судом апеляційної інстанції указаних нових доказів.
Крім того, ці виписки додавалися також відповідачем до письмових пояснень до суду першої інстанції 20 квітня 2023 року, тобто в день прийняття судом першої інстанції рішення по суті спору, а тому ці докази і судом першої інстанції не могли бути прийняті до розгляду, оскільки подані на стадії судового розгляду. АТ КБ "ПриватБанк", клієнтом якого є відповідач, не зупиняв свою діяльність і відповідач мав змогу у будь-який час отримати відповідні виписки та надати їх суду першої інстанції на стадії підготовчого провадження у справі до його закриття. Суд апеляційної інстанції, без наведення будь-яких обґрунтованих підстав прийняття ним нових доказів, надав їм оцінку, як належним і допустимим доказам, якими і мотивував своє рішення про необхідність зміни рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 12 серпня 2020 року у справі № 704/192/18.
Представник відповідача заявляв лише про неможливість виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань через військовий стан і припинення господарської діяльності (форс-мажор).
Мирова угода між ним і ТОВ "Валок" не є кредитним договором за своєю юридичною природою, а тому до правовідносин, встановлених мировою угодою, положення п. 18 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України не можуть бути застосовані. Однак апеляційний суд не врахував його доводи і зробив помилковий висновок про необхідність застосування п. 18 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України до відповідальності відповідача за прострочення виконання ним грошових зобов`язань перед ним і звільнив відповідача від нарахувань 3 % річних та інфляційних втрат за період з 24 лютого 2022 року.
Законом визначена правова природа виникнення правовідносин між позичальником та кредитодавцем (позикодавцем), якою є договір, що узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 19 січня 2021 року у справі № 916/661/20. До грошових зобов`язань відповідача перед позивачем, які виникли на підставі мирової угоди, затвердженої господарським судом у процедурі банкрутства, положення п. 18 "Перехідних та прикінцевих" ЦК України не можуть бути застосовані.
Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду
Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (апеляційний суд в оскарженому судовому рішенні порушив норми процесуального права - пункти 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України та застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного постановах Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 683/1084/21, від 12 серпня 2020 року у справі № 704/192/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/661/20).
Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що постанова суду апеляційної інстанції оскаржуються в частині зменшення розміру заборгованості за позовними вимогами ОСОБА_3 до ТОВ "Валок" про стягнення 219 301,00 грн основного боргу, 39 060,86 грн втрат від інфляції та 5 214,42 грн 3% річних, а всього 263 576,28 грн. В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.
Фактичні обставини
Суди встановили, що 07 травня 2019 року у справі № 5002-3/4321-2012 про банкрутство ТОВ "Валок" була затверджена мирова угода. Умовами мирової угоди був визначений графік погашення заборгованості боржником ТОВ "ВАЛОК" перед кредиторами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який є додатком до мирової угоди.
Вказаним графіком встановлено, що ТОВ "Валок" зобов`язаний виплачувати ОСОБА_3 по 73 098,20 грн щомісячно, з граничним терміном до 27 числа кожного місяця, починаючи з 27 грудня 2020 року і до 27 травня 2022 року. Сумарно - 1 315 767,60 грн.
ТОВ "Валок" свої зобов`язання за мировою угодою не виконувало та не сплачувало кошти ОСОБА_3 згідно визначено графіку.
Позивачем разом з позовною заявою також подано виписку з АТ "Універсал Банк" по картці позивача ОСОБА_3 № НОМЕР_1, з якої вбачається, що на користь позивача від ТОВ "Валок" надходили грошові кошти: 15 вересня 2021 року - 7 платежів по 73 100,00 грн та 11 жовтня 2021 року - 1 платіж на суму 73 100,00 грн. Загальна сума, виплачена відповідачем позивачу, становить 584 800,00 грн.
Позиція Верховного Суду
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя статті 12, частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).
Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частини сьома та восьма статті 178 ЦПК України).
Відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті (частина четверта статті 179 ЦПК України).