ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2024 року
м. Київ
справа № 465/7963/22
провадження № 61-296св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Коротуна В. М., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Універсал Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства "Універсал Банк", подану представником Приходько Людмилою Аркадіївною, на постанову Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Цяцяк Р. П., Ванівський О. М. та Шеремета Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2023 року Акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - АТ "Універсал Банк"; Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 04 жовтня 2007 року між ВАТ "Банк Універсальний", правонаступником якого є АТ "Універсал Банк", та ОСОБА_3 укладено Кредитний договір № 004-2900/840-0262 (далі - Кредитний договір) на загальну суму 180 000,00 дол. США.
В результаті невиконання ОСОБА_3 договірних зобов`язань виникла заборгованість за вказаним кредитним договором, у зв`язку із чим АТ "Універсал Банк" звернувся до Франківського районного суду м. Львова з позовною заявою про стягнення заборгованості. 29 липня 2016 року Франківським районним судом м. Львова ухвалено заочне рішення у справі № 465/2135/16-ц, яким позов Банку задоволено. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 05 липня 2018 року відкрито апеляційне провадження у справі № 465/2135/16-ц за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 на заочне рішення Франківського районного суду м. Львова від 29 липня 2016 року, однак станом на дату подачі цієї позовної заяви до суду апеляційна скарга не розглянута, оскільки ухвалою Львівського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року апеляційне провадження зупинено.
05 грудня 2018 року Банку з постанови заступника начальника ВДВС про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 30 листопада 2018 року стало відомо, що ОСОБА_3 помер.
11 грудня 2018 року Банк подав до П`ятої Львівської державної нотаріальної контори претензію до спадкоємців ОСОБА_3 про погашення заборгованості за кредитним договором № 004-2900/840-0262 від 04 жовтня 2007 року. 18 грудня 2018 року згадана нотаріальна контора повідомила Банк, що 14 грудня 2018 року заведено спадкову справу за № 815/2018 після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, повідомлено, що коло спадкоємців не визначено, та у випадку видачі свідоцтва про право на спадщину кредитора буде повідомлено додатково. 05 квітня 2022 року Банком на запит до П`ятої Львівської державної нотаріальної контори щодо надання інформації про майно, яке входить до складу спадщини, було отримано відповідь про те, що коло спадкоємців та склад спадкового майна не визначено.
Згідно Інформаційних довідок № 300108969, № 300374989 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 17 лютого 2022 року та 18 лютого 2022 року, ОСОБА_3 разом з відповідачами був співвласником 3/4 частки трикімнатної квартири АДРЕСА_1 (загальною площею 68,3 кв. м). Банк, враховуючи презумпцію рівності часток, вважає, що частка кожного співвласника у спільній сумісній власності на спірну квартиру є рівною і становить по 1/4 частці (т. 1, а. с. 1-7).
Просив суд визначити частку померлого ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частки трикімнатної квартири АДРЕСА_1 (загальною площею 68,3 кв. м) та покласти на відповідачів сплачений судовий збір в розмірі 2 481,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Франківського районного суду міста Львова від 10 липня 2023 року позов задоволено. Визначено частку померлого ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частки трикімнатної квартири, загальною площею 68,4 кв. м, житловою площею 39,0 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ "Універсал Банк" судові витрати у розмірі 1 240,50 грн судового збору, що було сплачено при поданні позовної заяви. Стягнено з ОСОБА_2 на користь АТ "Універсал Банк" судові витрати у розмірі 1 240,50 грн судового збору, що було сплачено при поданні позовної заяви.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з метою реалізації позивачу своїх майнових прав виникла необхідність у визначені частки у праві спільної сумісної власності у такому майні. Враховуючи, що будь-якої домовленості між співвласниками щодо розміру їх часток не було, співвласник спірної квартири ОСОБА_3 помер, враховуючи презумпцію рівності часток, суд вважає, що частка кожного співвласника у спільній сумісній власності на спірну квартиру є рівною і становить по 1/4 частці.
Обраний позивачем спосіб захисту порушених прав є належним, ефективним та правомірним, з урахуванням пояснень представника позивача в судовому засіданні, що через невизначеність розміру частки померлого боржника у спірному майні АТ "Універсал Банк" не має можливості звернутись до спадкоємців з вимогою про звернення стягнення на успадковане ними майно з метою погашення заборгованості перед банком.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_5, представника ОСОБА_1, задоволено. Рішення Франківського районного суду міста Львова від 10 липня 2023 року скасовано та ухвалено нову постанову. Відмовлено АТ "Універсал Банк" у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визначення частки померлого ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності. Стягнено з АТ "Універсал Банк" на користь ОСОБА_1 3 721,50 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що станом на час звернення Банку до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (30 грудня 2022 року) чи станом на час розгляду апеляційної скарги відсутнє судове рішення, яке б перебувало в законній силі, яке б визнавало боргові зобов`язання ОСОБА_3 перед Банком. Натомість, є наявним судове рішення, яке набрало законної сили (ухвала Львівського апеляційного суду від 05 січня 2021 року у справі № 465/2135/16-ц; т. 1, а. с. 41-42), яке правонаступниками ОСОБА_3 визначає його дружину ОСОБА_4 та синів ОСОБА_6 і ОСОБА_6, які Банком до участі у цій справі не залучені. В той же час, будь-які докази про те, що відповідачі у цій справі є спадкоємцями та/або правонаступниками ОСОБА_3, у матеріалах справи відсутні.
Жодна норма матеріального та процесуального права, якими Банк обґрунтовує заявлену ним позовну вимогу про визначення частки померлого у майні, яке на праві спільної сумісної власності належало йому та відповідачам, не передбачає права Банку на звернення до суду з таким позовом. Натомість статтею 443 ЦПК України (яка знаходиться у розділі УІ "Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)", а не у розділі ІІІ "Позовне провадження") встановлено, що питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця. Тобто, право на звернення до суду з питанням визначення частки боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами (з ОСОБА_1 (апелянтом) та ОСОБА_2 ), має державний чи приватний виконавець (а не кредитор чи стягувач) в процесі виконання судового рішення, що набрало законної сили. А таке судове рішення, як стосовно покійного ОСОБА_3, так і стосовно його правонаступників, відсутнє і саме тому Банк "не має можливості звернутись до спадкоємців з вимогою про звернення стягнення на успадковане ними майно з метою погашення заборгованості перед банком", а не "через невизначеність розміру частки померлого боржника у спірному майні", як зазначено в оскаржуваному рішенні.
Аргументи учасників справи
У грудні 2023 року АТ "Універсал Банк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило постанову апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що порушення прав позивача полягає саме у наявності і створенні таких обставин, які унеможливлюють задоволення вимог кредитора за рахунок нерухомого майна, що належало ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки його частка в такому майні не є визначеною.
Провести розрахунок часток у спільній власності не є можливим, оскільки для цього необхідно подати заяви всіх співвласників, в той же час один із співвласників квартири - спадкодавець ОСОБА_3 помер.
Через невизначеність розміру частки боржника у спірній квартирі позивач не має можливості звернутись до спадкоємців з вимогою про звернення стягнення на успадковане ними майно з метою погашення заборгованості перед АТ "Універсал Банк".
АТ "Універсал Банк" обрало той спосіб захисту прав, який є найбільш ефективним для подальшої можливості задовольнити свої законні вимоги.
Посилання суду апеляційної інстанції на статтю 443 ЦК України є безпідставним, оскільки правовідносини, що виникли, не регулюються указаною нормою. Натомість посилання позивача на загальні норми права щодо вибору способу захисту, який не суперечить вимогам чинного законодавства, хоч і не є чітко визначеним у статті 16 ЦК України, є обґрунтованими, оскільки перелік способів захисту, визначених у цій статті, не є вичерпним.
Крім того, у оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції зазначає про відсутність рішення суду, яке набрало законної сили, де б визнавались боргові зобов`язання ОСОБА_3 перед Банком, АТ "Універсал Банк" не залучив до участі у справі спадкоємців ОСОБА_3 . Проте предметом цього спору є немайнові вимоги, які виникли з правовідносин щодо визначення частки ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності, а не набуття права на таку частку. Вказані правовідносини виникли також не з метою оформлення права на спадщину, а для створення можливості кредитору в подальшому задовольнити свої законні вимоги. Тому залучення до участі у справі правонаступників ОСОБА_3, які були визначені такими згідно ухвали Львівського апеляційного суду від 05 січня 2021 року у справі № 465/2135/16-ц, не є обґрунтованим та доцільним.
Відсутність рішення суду щодо визнання боргових зобов`язань ОСОБА_3 перед АТ "Універсал Банк" не свідчить про відсутність такої заборгованості за договором кредиту. Факт наявності заборгованості у розмірі 275 209,09 дол. США підтверджується долученим до позовної заяви розрахунком заборгованості станом на 21 травня 2018 року. Однак під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не було взято до уваги доказ, який досліджувався судом першої інстанції, та підтверджує наявність заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 004-2900/840-0262 від 04 жовтня 2007 року. Оскільки суд апеляційної інстанції не взяв до уваги наданий Банком розрахунок заборгованості, та зробив невірний висновок щодо наявності порушення прав Позивача, це унеможливило повне, всебічне й об`єктивне встановлення обставин справи.
У березні 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову апеляційного суду - без змін.
Зазначає, що жодна з постанов Верховного Суду, на які посилається позивач у касаційній скарзі, не є прийнятою у правовідносинах, які є подібними у цій справі. Відповідач не зазначає істотних порушень суду апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги по суті зводиться до переоцінки судом касаційної інстанції наявних в матеріалах справи доказів. Позивач не є ні власником, ні співвласником, ні спадкоємцем спірної квартири чи її частини. Будь-які цивільні права, свободи та інтереси позивача відповідачі не порушували і такі не могли бути порушені. Між сторонами не виникло та не могло виникнути жодних цивільних правовідносин. На день смерті ОСОБА_3 відповідачі з ним не проживали та не були зареєстровані, що підтверджується довідкою ЛКП "Затишне" № 3448 від 12 листопада 2018 року. Відповідачі з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до нотаріуса не звертались, свідоцтва про прийняття спадщини відповідачі не отримували.
Станом на 21 червня 2023 року чи на 10 липня 2023 року позивач не подав суду докази недостатності у ОСОБА_3 іншого майна, на яке може бути звернене стягнення (частина перша статті 371 ЦК України). АТ "Універсал Банк" не реалізував майно іпотекодавця ОСОБА_3 згідно договору іпотеки, рішення суду, що набрало законної сили щодо реалізації цього майна, у позивача відсутнє.
Законом не передбачено такий спосіб захисту порушеного права як визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності. З позовом до спадкоємців ОСОБА_3 позивач не звертався, хоча був обізнаний про всіх його родичів та місце їх проживання на день його смерті. Вимоги касаційної скарги та позовні вимоги Банку не відповідають та суперечать вимогам законодавства України та усталеним правовим позиціям Верховного Суду, які викладені у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 554/5261/21-ц. Подібні висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.
05 травня 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подав клопотання про закриття касаційного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 396 ЦПК України.
Клопотання мотивоване тим, що касаційна скарга подана суду та підписана представником АТ "Універсал банк" Приходько Л. А., яка не має повноважень для її підписання від імені Банку, укладення та подання в суд будь-яких документів. Довіреність від 04 серпня 2023 року, видана головою правління АТ "Універсал банк" ОСОБА_7 адвокату Приходько Л. А. є нікчемною, оскільки вона не містить дати її вчинення. Вана містить лише дату її реєстрації в канцелярії банку. Повноваження голови правління АТ "Універсал банк" Старомінської І. О. визначені статутом, який до матеріалів справи позивачем не долучений та в справі відсутній. З чотирьох листків копії різних сторінок статуту АТ "Універсал банк" не вбачається повноважень голови правління видавати та підписувати довіреність на представництво інтересів Банку сторонній особі, яка не є працівником банку. Просить врахувати висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 березня 2023 року у справі № 758/15014/16-ц (провадження № 61-16913св21), у якій Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій, що АТ "ОТП Банк" не надало документів, які підтверджують повноваження представника ОСОБА_8 на подання позовної заяви від імені банку у грудні 2016 року, оскільки право згідно статуту Банку представляти інтереси банку без доручення має тільки Голова правління, а кількість членів Правління Банку становить 3 особи разом з Головою правління, що не відповідає кількості членів Правління (5 осіб), вказаних у рішенні від 31 серпня 2015 року № 249. Разом з тим, статут не містить положень, які надають право правлінню Банку видавати довіреності. Крім того, відповідно до пункту 14.3 статті 14 статуту порядок надання права підпису віднесено до компетенції Наглядової ради Банку.
05 червня 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подав клопотання про закриття касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 396 ЦПК України.
Заявник зазначає про незгоду з підставою касаційного оскарження, за якою Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі, а доводи клопотання зводяться до заперечень аргументів касаційної скарги позивача, які аналогічні тим, що викладені у відзиві ОСОБА_1 на касаційну скаргу.
Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.
В ухвалі вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
Ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2024 року продовжено ОСОБА_1 строк для подання відзиву на касаційну скаргу, справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини
Судивстановили, що 04 жовтня 2007 року між Банком та ОСОБА_3 укладено кредитний договір на придбання квартири АДРЕСА_3, а також договір іпотеки, згідно якого указану квартиру позичальник ОСОБА_3 передав в іпотеку Банку.
29 липня 2016 року заочним рішенням Франківського районного суду міста Львова задоволено позов Банку та стягнуто з позичальника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (як його поручителя) 5 567 914,56 грн заборгованості за указаним кредитним договором від 04 жовтня 2007 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер, у зв`язку з чим 30 листопада 2018 року постановою державного виконавця виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 присудженої заочним рішенням Франківського районного суду міста Львова від 29 липня 2016 року заборгованості перед Банком закінчено.
05 листопада 2018 року ухвалою Львівського апеляційного суду за апеляційною скаргою ОСОБА_4 відкрито апеляційне провадження на заочне рішення Франківського районного суду міста Львова від 29 липня 2016 року, яке ухвалою Львівського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року зупинено до припинення перебування ОСОБА_6 (одного з правонаступників ОСОБА_3 ) у складі Збройних Сил України, судове рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 на заочне рішення Франківського районного суду міста Львова від 29 липня 2016 року відсутнє.