1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

20 червня 2024 року

м. Київ

справа № 359/4563/21

провадження № 61-17645св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Коротуна В. М., Краснощокова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа - ОСОБА_3,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 постанову Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року в складі колегії суддів: Нежура В. А., Верланов С. М., Невідома Т. О.,

Історія справи

Короткий зміст позову

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 належить 1/3 частки в праві власності на земельну ділянку площею 0,0573 га з кадастровим номером 3210500000:06:012:0090 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва на АДРЕСА_1 .

Іншими співвласниками цього об`єкта нерухомого майна є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, кожному з них належить по 1/3 частці в праві власності на земельну ділянку.

У зв`язку з тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 3210500000:06:012:0090 не має виходу на АДРЕСА_1, дістатись до цього об`єкта нерухомого майна можливо виключно через земельну ділянку площею 0,10 га з кадастровим номером 3210500000:06:012:0104 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), розташовану по АДРЕСА_1 . Власником вказаної земельної ділянки є ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 просила:

встановити постійний земельний сервітут шляхом надання позивачу права проходу та проїзду транспортним засобом через земельну ділянку площею 0,10 га з кадастровим номером 3210500000:06:012:0104 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої по АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2023 року в складі судді: Семенюти О. Ю., позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Встановлено постійний земельний сервітут шляхом надання ОСОБА_1 право проходу через земельну ділянку площею 0,10 га з кадастровим номером 3210500000:06:012:0104 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по АДРЕСА_1 .

Межі проходу площею 0,0156 га встановлено за координатами, визначеними у варіанті № 4 висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № 4753/22-41 від 18 листопада 2022 року.

У задоволенні позову в частині вимоги про надання права проїзду транспортним засобом ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

з копії схеми з опорного плану м. Бориспіль встановлено, що земельна ділянка площею 0,0573 га з кадастровим номером 3210500000:06:012:0090 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташована по АДРЕСА_1, не має виходу на дорогу по вул. Старокняжицька;

з веб-сайту Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/93668641 стало відомо про те, що в провадженні Бориспільського міськрайонного суду перебувала справа № 359/4675/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Бориспільська міська рада, про встановлення земельного сервітуту. Розгляд вказаної справи був закінчений ухваленням рішення Бориспільського міськрайонного суду від 02 грудня 2020 року. З мотивувальної частини цього судового рішення, що набрало законної сили, встановлено, що дістатись до земельної ділянки по АДРЕСА_1, співвласниками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2, можливо через земельну ділянку площею 0,10 га з кадастровим номером 3210500000:06:012:0104 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), розташовану по АДРЕСА_1 . На підставі частини четвертої статті 82 ЦПК України ця обставина не підлягає доказуванню. Натомість, сторони не можуть самостійно досягнути домовленості про встановлення земельного сервітуту з метою забезпечення доступу ОСОБА_1 до земельної ділянки, співвласником якої вона є. В такому випадку спір про встановлення земельного сервітуту вирішується в судовому порядку;

у матеріалах цивільної справи міститься висновок експерта за результатом проведення судової земельно-технічної експертизи № 4353/22-41 від 18 листопада 2022 року, в якому викладені чотири варіанти встановлення земельного сервітуту: варіанти № 1 та № 3 - без урахування споруди, розміщеної на земельній ділянці відповідача; варіанти № 2 та № 4 - навпаки з урахуванням розташування вказаної споруди. Представник відповідача ОСОБА_6 не подав докази на підтвердження того, що станом на день ухвалення судового рішення його довіритель ОСОБА_2 демонтував споруду, розташовану на його земельній ділянці. Тому при встановленні земельного сервітуту суд не застосовує варіанти № 1 та № 3. Натомість, варіант № 2 визначений з урахуванням виділу в натурі 2/3 часток позивача з земельної ділянки по АДРЕСА_1, а варіант № 4 - без урахування такого виділу;

у матеріалах цивільної справи відсутня копія рішення суду, що набрало законної сили, про поділ в натурі земельної ділянки площею 0,0573 га з кадастровим номером 3210500000:06:012:0090 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташованої по АДРЕСА_1 . Тому при встановленні земельного сервітуту суд не застосував варіант № 2;

на підтвердження існування інших способів встановлення земельного сервітуту, ніж це передбачено у висновку експерта за результатом проведення судової земельно-технічної експертизи № 4353/22-41 від 18 листопада 2022 року, представник відповідача ОСОБА_6 подав фотографії із зображеннями сусідніх земельних ділянок. Однак з`ясування вказаних обставин потребує спеціальних знань в галузі землеустрою та геодезії. Способи встановлення земельного сервітуту можуть бути визначені виключно висновком експерта, а не письмовими або електронними доказами. Ці обставини свідчать про те, що фотографії, подані представником відповідача ОСОБА_6, не є допустимими доказами в розумінні частини другої статті 78 ЦПК України. Тягар доказування існування інших, менш обтяжливих для ОСОБА_2, способів встановлення земельного сервітуту покладається на відповідача. Всупереч частині першій статті 81 ЦПК України його представник ОСОБА_6 не подав інших доказів на підтвердження вказаних обставин;

тому суд зробив висновок, що з метою відновлення порушеного права позивача належить встановити постійний земельний сервітут шляхом надання ОСОБА_1 право проходу через земельну ділянку площею 0,10 га з кадастровим номером 3210500000:06:012:0104 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по АДРЕСА_1 . В такому випадку межі проходу площею 0,0156 га слід встановити за координатами, визначеними у варіанті № 4 висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № 4753/22-41 від 18 листопада 2022 року;

в схемі забудови земельної ділянки відповідача відсутня інформація про облаштування проїзду в межах цього об`єкту нерухомого майна. Крім того, станом на день ухвалення рішення суду ОСОБА_2 закінчив будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1, ввів цей об`єкт нерухомого майна в експлуатацію та зареєстрував за собою право власності на нього. Ця обставина підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 311216040 від 29 вересня 2022 року (а. с. 160). Ці обставини свідчать про те, що встановлення земельного сервітуту є втручанням держави у право відповідача на мирне володіння не тільки земельною ділянкою, а також його житловим будинком. Таке втручання ґрунтується на законі та відповідає приватному інтересу ОСОБА_1 . Однак здійснення позивачем проїзду через чужу земельну ділянку призведе до істотного обмеження ОСОБА_2 у можливості користування його житловим будинком;

використання транспортних засобів безпосередньо на подвір`ї житлового будинку по АДРЕСА_1 може створити загрозу для життя та здоров`я ОСОБА_2 та членів його сім`ї. Ці обставини свідчать про те, що вжиття вказаного заходу буде надмірним індивідуальним тягарем для відповідача, що виключить розумне співвідношення (пропорційність) між метою, яку прагне досягнути ОСОБА_1, та засобами, обраними нею для досягнення означеної мети. У зв`язку з тим, що надання позивачу права проїзду транспортним засобом через чужу земельну ділянку порушить справедливий баланс, задоволення пред`явленого позову в повному обсязі не узгоджується з гарантіями, запровадженими пунктом 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод;

тому суд вказав, що підстави для надання позивачу права проїзду транспортним засобом відсутні й у задоволенні позову в частині цієї вимоги ОСОБА_1 слід відмовити.

Додатковим рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2023 заяву представника позивача ОСОБА_7 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково та ухвалено додаткове рішення суду.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи в розмірі 9 060,96 грн.

У задоволенні заяви в частині вимоги про стягнення витрат на проведення експертизи в більшому розмірі відмовлено.

Додаткове рішення мотивоване тим, що:

представник позивача зробив заяву до закінчення судових дебатів про подання доказів витрат на проведення експертизи;

пред`явлений позов задоволений частково, тому понесені витрати слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка подана адвокатом Ковальчуком С. М., задоволено частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2023 року змінено та викладено резолютивну частину в наступній редакції:

"позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про встановлення земельного сервітуту задоволено. Встановлено постійний безоплатний земельний сервітут шляхом надання ОСОБА_1 право проходу та проїзду через земельну ділянку площею 0,10 га з кадастровим номером 3210500000:06:012:0104 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої по АДРЕСА_1 . Межі проходу площею 0,0156 га встановити за координатами, визначеними у варіанті № 4 висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № 4753/22-41 від 18 листопада 2022 року, що проходять за відповідними поворотними точками".

Додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2023 року змінено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 19 029,92 грн.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені рішенням суду, визначені статті 99 ЗК України і цей перелік не є вичерпним. Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном. Отже, закон вимагає від позивача надання суду доказів того, що нормальне використання своєї власності неможливе без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. При цьому слід довести, що задоволення потреб позивача неможливо здійснити будь-яким іншим способом;

як вбачається з наданих позивачем доказів, земельна ділянка, загальною площею 0,0573 га, кадастровий номер; 3210500000:06:012:0090, надана для індивідуального садівництва, що знаходиться по АДРЕСА_1, не має виходу на АДРЕСА_1 . Доступ до цієї земельної ділянки можливий через земельну ділянку, площею 0,10 га з кадастровим номером: 3210500000:06:012:0104 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої по АДРЕСА_1 . Власником такої земельної ділянки, загальною площею 0,10 га, з кадастровим номером: 3210500000:06:012:0104, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться по АДРЕСА_1 є відповідач ОСОБА_2

обставини про можливість виділення сервітуту на земельній ділянці з кадастровим номером 3210500000:06:012:0104 підтверджено судовим рішенням по справі № 359/4675/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Бориспільська міська рада, про встановлення земельного сервітуту, під час розгляду якого було встановлено, що дістатись до земельної ділянки по АДРЕСА_1, співвласниками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2, можливо через земельну ділянку площею 0,10 га з кадастровим номером 3210500000:06:012:0104 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), розташовану по АДРЕСА_1 . Це судове рішення набрало законної сили. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість встановлення земельного сервітуту для надання проходу по земельній ділянці з кадастровим номером 3210500000:06:012:0104;

при відмові у наданні земельного сервітуту для надання проїзду по земельній ділянці ОСОБА_2 судом першої інстанції було зазначеного, що таке втручання призведе до істотного обмеження останнього у можливості користування його житловим будинком. Однак, такі висновки суду першої інстанції суперечать нормам чинного законодавства, а саме статті 98 ЗК України, у частині третьої якої закріплено, що встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею;

встановлюючи сервітут лише в частині надання проходу, суд таким чином, обмежує право позивача на користування своєю земельною ділянкою. Тому, посилання суду першої інстанції на те, що там вже побудовані і введено в експлуатацію об`єкти нерухомого майна, що становить загрозу (небезпеку) життю та здоров`ю мешканців цієї земельної ділянки відхиляються, оскільки їх будівництво і введення в експлуатацію було здійснено вже після пред`явлення цього позову і відкриття провадження у справі. До того ж, такий висновок суду об`єктивно нічим не підтверджений. Таким чином, з огляду на те, що позивачем доведено унеможливлення користування майном у спосіб інший, ніж через встановлення сервітуту, тому суд апеляційної інстанції доходить висновку про зміну рішення суду першої інстанції шляхом надання позивачу земельного сервітуту для проходу та проїзду через земельну ділянку, власником якої є ОСОБА_2 ;

відповідно до частини третьої статті 270 ЦПК України додаткове рішення є невід`ємною частиною основного рішення. З огляду на те, що судом апеляційної інстанції змінено дане судове рішення, тому підлягає зміні й додаткове рішення від 16 березня 2023 року. Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції, керуючись статтями 133, 141 ЦПК України, дійшов висновку, що у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог ОСОБА_1, заява про ухвалення додаткового рішення та розподіл понесених судових витрат підлягає частковому задоволенню, та було стягнуто з відповідача на користь позивача понесені витрати, пов`язані з проведенням експертизи у пропорційному відношенні до задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 9 060,96 грн. У зв`язку зі зміною основного судового рішення та задоволення позовних вимог, підлягає зміні й додаткове рішення від 16 березня 2023 року, та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на проведення експертизи та судовий збір за звернення до суду з позовом у розмірі 18 121,92 грн + 908,00 грн = 19 029,92 грн;

тому апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду змінити, виклавши резолютивну частину в редакції цієї постанови.

Аргументи учасників справи

У грудні 2023 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2023 року, додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року (повне судове рішення складено 06 листопада 2023 року), в якій просив: оскаржені судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовити повністю; стягнути судові витрати.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

cудами не враховано висновок Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 18 січня 2021 року № 372/1567/17 про те, що суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або і землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном. Отже, закон вимагає від позивача надання суду доказів на підтвердження того, що нормальне використання своєї власності неможливо без обмеження сервітутом чужої земельної ділянки. При цьому слід довести, що задоволення потреб позивача неможливо здійснити яким-небудь іншим способом;

суди не врахували, що реалізація прав позивача на отримання сервітуту, що передбачено в статті 98 ЗК України можлива виключно в разі надання доказів та доводів, що задоволення потреб позивача неможливо здійснити яким-небудь іншим способом;

додані ОСОБА_1 до позовної заяви та до апеляційної скарги докази та аргументи містять дані, які по факту ввели суд першої інстанції та апеляційний суд в оману щодо відсутності альтернативи доступу до земельної ділянки ОСОБА_1 ;

ОСОБА_2 неодноразово закликав суд першої та апеляційної інстанції прислухатися до його позиції відносно того, що ОСОБА_1 знала і знає про існування земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:06:012:1007 ( АДРЕСА_2 ), яка перебуває у власності ОСОБА_8 і межує з 1/3 частиною земельної ділянки ОСОБА_1 з кадастровим номером 321050000:06:012:0090 і суміжна частина якої використовується її власником як дорога для під`їзду до будинку (інформація Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку і зображення додаються). Крім того, ще однією суміжною із частиною земельної ділянки ОСОБА_1 є земельна ділянка із кадастровим номером 3210500000:06:012:0098 ( АДРЕСА_3 ), яка належить ОСОБА_9 та є абсолютно вільною від забудови, не використовується за призначенням та може бути більш прийнятною альтернативою для ОСОБА_1 ;

суди першої та апеляційної інстанцій проігнорували такий обов`язок ОСОБА_1, яка знала про наявність найменш обтяжливих для власників інших суміжних ділянок варіантів встановлення земельного сервітуту і не конкретизували їх, приховавши від суду об`єктивну інформацію; не було враховано невідповідність статті 95 ЦПК України доказів, поданих представником ОСОБА_1 ; не враховано вимогу сторони ОСОБА_2 про дослідження оригіналів доказів, ксерокопії яких було додано до матеріалів справ.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2024 року:

касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2023 року в частині розподілу судових витрат, додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року в частині зміни додаткового рішення суду першої інстанції та в частині розподілу судових витрат повернуто.

Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2024 року:

відкрито касаційне провадження у справі;

у задоволенні заяви ОСОБА_2 про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року відмовлено.

26 січня 2024 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.

Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2024 року:

закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2023 року в частині встановлення постійного безоплатного земельного сервітуту шляхом надання ОСОБА_1 права проходу через земельну ділянку площею 0,10 га з кадастровим номером 3210500000:06:012:0104 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої по АДРЕСА_1 ;

призначено справу до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 15 січня 2024 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 18 січня 2021 року у справі № 372/1567/17; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

З урахуванням закритого касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2023 року в частині встановлення постійного безоплатного земельного сервітуту шляхом надання ОСОБА_1 права проходу, то предметом касаційного перегляду є постанова Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року в частині позовної вимоги встановити постійний безоплатний земельний сервітут шляхом надання ОСОБА_1 проїзду через земельну ділянку площею 0,10 га з кадастровим номером 3210500000:06:012:0104 та стягнення судових витрат.

Фактичні обставини

Суди встановили, що ОСОБА_1 належить 1/3 частки в праві власності на земельну ділянку площею 0,0573 га з кадастровим номером 3210500000:06:012:0090 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташованій по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 належить 1/3 частки в праві власності на земельну ділянкуплощею 0,0573 га з кадастровим номером 3210500000:06:012:0090.

ОСОБА_3 належить 1/3 частки в праві власності на земельну ділянкуплощею 0,0573 га з кадастровим номером 3210500000:06:012:0090

Згідно копії схеми опорного плану АДРЕСА_1, співвласниками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2, межує з земельною ділянкою площею 0,10 га з кадастровим номером 3210500000:06:012:0104 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), розташованою по АДРЕСА_1 . Власником цього об`єкта нерухомого майна є ОСОБА_2 .


................
Перейти до повного тексту