ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2024 року
м. Київ
справа № 559/2760/20
провадження № 61-7281св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1 ;
відповідачі: Дубенське міжрайонне управління водного господарства, Південне міжрайонне управління водного господарства;
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 18 квітня 2023 рокуу складі колегії суддів: Майданіка В. В., Вейтас І. В., Гордійчук С. О.
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дубенського міжрайонного управління водного господарства (далі - Дубенське МУВГ), Південного міжрайонного управління водного господарства (далі - Південного МУВГ) про визнання наказу незаконним та його скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов мотивований тим, що 20 жовтня 1977 року він був прийнятий на роботу інженером-меліоратором у Дубенське управління експлуатації осушувальних систем Дубенського МУВГ.
Після цього кілька разів змінював свої посади, останній раз, 04 жовтня 2017 року, він був переведений на посаду інженера водних ресурсів І категорії.
25 березня 2020 року його попередили про вивільнення із займаної посади з
29 травня 2020 року на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у зв`язку з реорганізацією Дубенського МУВГ шляхом приєднання до Південного МУВГ, з одночасною пропозицією з переліком посад, на котрі він мав право перевестися з урахуванням освіти, кваліфікації тощо, подавши відповідну заяву.
За своєю освітою, кваліфікацією, стажем та досвідом роботи в Дубенському МУВГ він відповідає кваліфікаційним вимогам посади "сторож", оскільки має вищу освіту за спеціальністю "Гідромеліорація" та кваліфікацію "Інженер-гідротехнік". На момент звільнення його безперервний стаж у Дубенському МУВГ становив 42 роки 7 місяців 10 днів.
27 березня 2020 року він написав на ім`я начальника Південного МУВГ, правонаступника Дубенського МУВГ, заяву про бажання перевестися на посаду сторожа, проте його звільнили. При цьому, пунктами 76-79 наказу Південного МУВГ від 06 травня 2020 року № 34-ос у порядку переведення з Дубенського МУВГ були прийняті на роботу чотири працівники на посаду сторожа: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які мають середню або середню спеціальну освіту, найбільший безперервний стаж роботи на підприємстві наявний у ОСОБА_5 та ОСОБА_3 орієнтовно до 10 років. Тому вважає, що, під час здійснення процедури звільнення не було враховане його переважне право на залишення на роботі в розумінні статті 42 КЗпП України.
14 травня 2020 року відбулося засідання профспілкового комітету Дубенського МУВГ, яке проведене у закритому режимі, без запрошення членів профспілки, згоду на звільнення котрих і мав дати профспілковий комітет. Він був позбавлений права на захист своїх трудових прав, в тому числі на надання членам профспілкового комітету доводів щодо своєї кваліфікації, продуктивності праці, наявності інших обставин, які підлягали з`ясуванню для визначення наявності (відсутності) в того чи іншого працівника переважного права на залишенні на роботі. Зі змісту протоколу засідання профспілкового комітету Дубенського МУВГ взагалі не вбачається, що Дубенським МУВГ проводився який-небудь порівняльний аналіз працівників щодо залишення на роботі згідно з статтею 42 КЗпП України, а було формальне голосування за вивільнення працівників згідно з попередньо наданого списку, без будь-яких обговорень і застережень.
29 травня 2020 року його було звільнено у зв`язку зі скороченням штату працівників згідно з пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України на підставі наказу підприємства від 29 травня 2020 року №42-к.
На час звільнення він був депутатом Дубенської районної ради Рівненської області. Однак, Дубенське МУВГ не повідомило про його плановане вивільнення у письмовому вигляді в строк не менше 15 днів до дати такого вивільнення Дубенську районну раду, чим роботодавець порушив приписи частину третю статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад".
Вважає, що його звільнення не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому, відповідно до статті 235 КЗпП України, це є підставою для поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ Дубенського МУВГ від 29 травня 2020 року №42-к в частині його звільнення з роботи;
- поновитийого на посаді інженера з використання водних ресурсів І категорії Дубенського МУВГ з дати звільнення - 29 травня 2020 року;
- стягнути з Дубенського МУВГ на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Справа судами переглядалась неодноразово.
Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 21 жовтня
2021 року позов було задоволено повністю.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 22 березня 2022 року апеляційну скаргу Південного міжрайонного управління водного господарства було залишено без задоволення, а рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 21 жовтня 2021 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 31 серпня 2022 рокукасаційну скаргу Південного міжрайонного управління водного господарства було задоволено частково, рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 21 жовтня 2021 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 22 березня 2022 року було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 грудня
2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним і скасовано наказ Дубенського міжрайонного управління водного господарства від 29 травня 2020 року № 42-к в частині звільнення ОСОБА_1 з роботи.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді інженера з використання водних ресурсів І категорії Дубенського міжрайонного управління водного господарства.
Стягнуто з Дубенського міжрайонного управління водного господарства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період часу з
30 травня 2020 року до 28 грудня 2022 року включно у розмірі 154 311,30 грн, без виключення сум на податки, збори та обов`язкові платежі, справляння і сплата яких є обов`язком роботодавця. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць з 30 травня 2020 року до 28 грудня 2022 року включно у розмірі 4 719,00 грн без виключення сум на податки, збори та обов`язкові платежі, справляння і сплата яких є обов`язком роботодавця.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що роботодавцем при звільненні ОСОБА_1 порушено гарантії депутата місцевої ради, відповідно до частини третьої статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" міг бути звільнений лише за умови попередження власником або уповноваженим ним органом з письмовим повідомленням Дубенської районної ради не менш ніж за 15 днів. При цьому суд першої інстанції визнав як безпідставні заперечення відповідача Південного МУВГ, що сам працівник не подав відповідних документів про свій статус, а в особовій картці, яку вело Дубенське МУВГ такої інформації не було, тому не було обов`язку повідомляти відповідну раду.
Фактично Дубенське МУВГ не працює, а де-факто існує лише його правонаступник Південне МУВГ, де-юре юридична особа Дубенське МУВГ досі не припинило своє існування, бо не внесено до єдиного державного реєстру запису про її припинення згідно з частиною п`ятою статті 104 ЦК України, а тому ОСОБА_1 має бути поновлено на попередній посаді в Дубенському МУВГ і з нього ж стягнено середній заробіток за час вимушеного прогулу. Рішення ж суду в частині стягнення коштів може бути виконане в порядку примусового виконання за рахунок майна боржника або його правонаступником.
При звільненні ОСОБА_1 було порушено норму частини другої статті 39 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", згідно якої подання роботодавця мало розглядатися у присутності працівника, щодо якого воно подано.
Наслідком недотримання процедури звільнення є визнання такого звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року апеляційну скаргу Південного міжрайонного управління водного господарства задоволено.
Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 грудня 2022 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що Південне міжрайонне управління водного господарства, як правонаступник Дубенського МУВГ, є належним скаржником у цій справі на рішення суду, яким позивача було поновлено на роботі в Дубенському МУВГ.
Позивач не заперечує, що в його особовій справі на роботі у відповідача Дубенському МУВГ були відсутні дані про те, що він є депутатом місцевої ради, оскільки він не надавав відділу кадрів Дубенського МУВГ документи, які підтверджують його статус депутата районної ради. При цьому, з огляду на вказане, має ознаки припущення та не свідчить про встановлення дійсного факту (факту наявності у позивача статусу депутата місцевої ради, що вимагало письмове попередження районної ради про звільнення позивача) знання зі слів про нібито депутатство позивача, що висловив ОСОБА_6, керівник юридичної особи в стані припинення Дубенського МУВГ.
Крім того, позивачем не доведено, в чому саме полягає порушення його прав розгляд профспілковим комітетом Дубенського МУВГ подання роботодавця про звільнення його з роботи за його відсутності та за встановлених обставин, які позивачем не заперечуються, а саме за обставин встановлення червоної зони епідемічної небезпеки від COVID-19.
А тому, відсутність письмового попередження Дубенської районної ради, депутатом якої був позивач на момент звільнення, про його звільнення роботодавцем не менш ніж за 15 днів, що передбачено частиною третьою статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", а також розгляд профспілковим комітетом подання роботодавця про звільнення позивача з роботи за його відсутності за встановлених обставин не можуть вважатися як кожен окремо, так і у сукупності, порушенням законодавства, що тягне за собою поновлення позивача на роботі та визнання незаконним і скасування наказу про звільнення позивача з роботи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати й залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказує, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від
22 лютого 2023 року у справі № 463/3825/21, від 06 липня 2022 року у справі № 947/12894/20 тощо (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)), а також не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою ВерховногоСуду у складіколегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 червня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Дубенського міськрайонного суду Рівненської області.
13 липня 2023 року справа № 559/2760/20 надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд першої інстанції звільнення позивача з роботи визнав незаконним з двох підстав:
- відсутність письмового попередження Дубенської районної ради, депутатом якої був позивач, про звільнення позивача роботодавцем не менш ніж за 15 днів, що передбачено частиною третьою статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад";
- подання роботодавця про звільнення мало розглядатися профспілковим комітетом Дубенського МУВГ у присутності працівника, щодо якого воно подано, тобто у присутності позивача, однак воно розглядалося за його відсутності.
Суд апеляційної інстанції, хоча і зазначив, що ОСОБА_1
25 березня 2020 року було запропоновано перелік посад, на які він міг перевестися, що він обрав із запропонованого переліку посаду сторожа, подавши відповідачу
27 березня 2020 року письмову заяву про це, однак, суд апеляційної інстанції не надав правової оцінки тому факту, що його фактично не було переведено на посаду сторожа, його не було повідомлено про відмову у переведенні (аж до моменту звільнення з роботи), йому також не пропонували інших посад для переведення протягом всього двомісячного строку, що передував звільненню з роботи.
Вважає, що відповідачем в порушення вимог частини третьої статті 492 КЗпП України йому не була запропонована інша робота на цьому ж підприємстві як в день попередження про наступне вивільнення, так і протягом всього двох місяців, що передували звільненню.
Вважає, що має переважне право перед іншими працівниками на посаду яку обрав із списку вакантних посад, оскільки має досвід, кваліфікацію та найбільший стаж роботи в установі.
З урахуванням викладеного, просив скасувати постанову Рівненського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року, а рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 грудня 2022 року залишити в силі.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2023 року представник Південного МУВГ - Кулик Н. В. подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи. Просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Фактичні обставини справи
Згідно диплому КВ № 716529 від 29 лютого 1984 року ОСОБА_1 у 1984 році закінчив Український ордена Дружби народів інститут інженерів водного господарства та 22 лютого 1984 року ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію інженера-гідротехніка.
Із трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що він працював за спеціальністю із 1977 року, а 04 жовтня 2017 року переведений на посаду інженера з використання водних ресурсів І категорії (наказ № 240-ос від 02 жовтня 2017 року).
У наказі Державного агентства водних ресурсів України № 175 від 27 лютого
2020 року "Про реорганізацію Дубенського міжрайонного управління водного господарства" зокрема вказано реорганізувати Дубенське МУВГ шляхом приєднання до Південного МУВГ (пункт 1) та установити, що Південне МУВГ є правонаступником Дубенського МУВГ, до якого з моменту припинення діяльності переходять усі майнові права та обов`язки Дубенського МУВГ (пункт 2).
У наказі Дубенського МУВГ № 18-В від 28 лютого 2020 року вказано, зокрема:
- не пізніше ніж за 2 місяці повідомити всіх працівників Дубенського МУВГ про зміни умов праці та можливе вивільнення;
- звільнення провести 29 травня 2020 року в зв`язку із реорганізацією управління, відповідно до частини першої статті 40 КЗпП України. Із наказом працівники ознайомились під підпис, зокрема ОСОБА_1 .
Наказом начальника управління Південного міжрайонного управління водного господарства № 39-В від 28 лютого 2020 року створено комісію з визначення працівників, що мають переважне право на залишення на роботі, або щодо яких встановлено обмеження на звільнення, а також з визначення відповідності працівників кваліфікаційним характеристикам професій при переведенні на іншу посаду Південного МУВГ.
25 березня 2020 року ОСОБА_1 отримав письмове попередження про вивільнення із займаної посади з 29 травня 2020 року, на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України. Одночасно із попередженням про вивільнення запропоновано перевестися на іншу посаду згідно переліку. До вказаного переліку було включено всі наявні посади, зокрема 252 посад повних штатних одиниць та більше 30 посад 0,25 та 0,5 штатних одиниць.
Згідно з Протоколом № 6 засідання комісії з визначення працівників, що мають переважне право на залишення на роботі, або щодо яких встановлено обмеження на звільнення, а також з визначення відповідності працівників кваліфікаційним характеристикам професій при переведенні на іншу посаду Південного МУВГ від 27 квітня 2020 року рекомендовано відхилити заяву позивача щодо переведення на посаду сторожа Дубенської експлуатаційної дільниці Південного МУВГ та рекомендовано на звільнення ОСОБА_1 із посади
Відповідно до наказу № 34-ос від 06 травня 2020 року начальника управління Південного МУВГ в порядку переведення з Дубенського МУВГ прийняті на посади працівники, зокрема чотири працівники на посаду сторожа.
Із протоколу засідання профспілкового комітету Дубенського МУВГ від 14 травня 2020 року вбачається, що було погоджено вивільнення деяких працівників, зокрема ОСОБА_1 . Засідання профкому було проведене без присутніх членів профспілки, які підлягають на вивільнення, у зв`язку із запровадженням в Україні карантинних заходів.