ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 червня 2024 року
м. Київ
справа № 560/8818/23
адміністративне провадження № К/990/43701/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів - Жука А. В., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мандрика Владислава Володимировича
на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2023 року (головуючий суддя - Козачок І.С.)
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року (головуючий суддя - Шидловський В.Б., судді: Курко О.П., Боровицький О.А.)
у справі №560/8818/23
за позовом ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
I. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з цим позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України; зобов`язати нарахувати та виплатити додаткову винагороду за вересень 2022 року за безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
2. У обґрунтування позовних вимог вказував на те, що у період з 12 червня по 27 жовтня 2022 року брав безпосередню участь у бойових діях, однак за вересень 2022 року не отримав додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн.
3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Не погодившись із вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, представник позивача звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
5. Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Солдат ОСОБА_1 з 08 червня 2022 року призваний ІНФОРМАЦІЯ_1 на військову службу по мобілізації на особливий період.
7. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08 червня 2022 року №161 ОСОБА_1 з 08 червня 2022 року зарахований до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення, вважати таким, що з 08 червня 2022 року справи та посаду прийняв та приступив до виконання обов`язків за посадою старшого оператора протитанкового взводу роти вогневої підтримки 2 десантно-штурмового батальйону.
8. Відповідно до змісту довідки військової частини НОМЕР_1 від 15 травня 2023 року №1420/убд ОСОБА_1 у період з 12 червня по 27 жовтня 2022 року брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи у м. Слов`янськ Донецької області, н.п. Невське Сватівського району Луганської області.
Підстава видачі: витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 27 жовтня 2022 року №808, витяг із журналу бойових дій НОМЕР_2 окремої десантно-штурмової бригади від 27 жовтня 2022 року, витяги із наказів командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11 червня 2022 року №164, від 27 жовтня 2022 року №302.
9. Додаткова винагорода за період дії військового стану за вересень 2022 року не виплачувалось позивачу у зв`язку з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03 жовтня 2022 року №1119 через встановлені обставини відмови від виконання бойового наказу.
10. Так, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05 жовтня 2022 року №1135 призначено службове розслідування по факту відмови від виконання бойового наказу, зокрема, солдатом ОСОБА_1, з метою з`ясування причин і умов, що сприяли невиконанню військовослужбовцями бойового наказу, встановлення ступеня їх вини, дій та бездіяльності, які стали причиною правопорушення, за результатами якого складено акт службового розслідування.
11. Службовим розслідуванням встановлено, що 18 вересня 2022 року від командира 2 десантно-штурмового батальйону надійшла доповідь про те, що близько 6.00 години прямим начальником, тимчасово виконуючим обов`язки командира роти вогневої підтримки 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 старшим лейтенантом ОСОБА_2 в населеному пункті Студенок Харківської області було видано наказ про висування вперед, а саме до околиць населеного пункту Студенок та зайняти лінію оборони. Почувши такий наказ, солдат ОСОБА_1 та деякі інші військовослужбовці відкрито відмовились його виконувати саме з цим командиром. Відповідне підтверджується рапортом тимчасово виконуючого обов`язки командира роти вогневої підтримки 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 18 вересня 2022 року вхід. №2058/в.
12. Вказані неправомірні дії, згідно з висновками службового розслідування, призвели до невиконання законних вимог командира, зриву виконання бойового наказу, зниження боєздатності підрозділу в умовах воєнного стану.
13. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 13 жовтня 2022 року № 772 за порушення вимог статей 11, 30, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України внаслідок повторної відкритої відмови від виконання бойового наказу командира притягнуто ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності - оголошено сувору догану.
14. Позивач, уважаючи, що має право на отримання додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 000 грн за вересень 2022 року, звернувся до суду з цим позовом.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про те, що пунктом 2 наказу №1119 командира військової частини НОМЕР_1 від 03 жовтня 2022 року передбачено до наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень за період з 01 вересня по 30 вересня 2022 року не включати військовослужбовців, зокрема згідно з додатком 2, ОСОБА_1, як такого що відмовився виконувати бойовий наказ. Відмова від виконання бойового наказу підтверджується матеріалами службового розслідування. Згідно із висновками службового розслідування обставини та факти, що були встановлені під час його проведення вказують на те, що неправомірні дії ОСОБА_1 та інших осіб призвели до невиконання законних вимог командира, зриву виконання бойового наказу, зниження боєздатності підрозділу в умовах воєнного стану. Вина військовослужбовців, зокрема ОСОБА_1, виражалась у формі прямого умислу. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги статей 11, 30, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статтю 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, у результаті чого притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани.
16. Суди указали на те, що доказів оскарження вказаного наказу матеріали справи не містять, а тому невиплата додаткової винагороди є прямим наслідком відмови від виконання бойового наказу, що узгоджується з положеннями Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року №912/з/29.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. Представник позивача у касаційній скарзі з посиланням на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права, передбачених:
1) абзацом 1 пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168):
- пунктом 3 Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року №912/з/29;
в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Збройних Сил України та командуванням військових частин у зв`язку з використанням зазначеного Окремого доручення для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди згідно пункту 2-1 Постанови №168, а саме визначення вичерпного переліку документів, обов`язкових для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди;
2) пунктом 2-1 Постанови № 168;
- підпунктом 9.7 пункту 9 Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 912/з/29;
- частиною першою статті 48 Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України від 24 березня 1999 року № 551-ХІV;
в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Збройних Сил України та командуванням військових частин у зв`язку з позбавленням таких військовослужбовців права на виплату їм додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови №168, внаслідок як власне притягнення їх до дисциплінарної відповідальності (накладення дисциплінарного стягнення), так і вирішення питання про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності (проведення службового розслідування).
18. Представник позивача наголошує на тому, що на час спірних правовідносин не існувало жодного наказу Міноборони, який би одночасно:
- зачіпав соціально-економічні права, свободи й законні інтереси військовослужбовців, що проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, а саме визначав порядок та умови нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.;
- містив відомості про реєстрацію в Міністерстві юстиції України, а, відтак, вважався таким, що пройшов правову експертизу і набрав законної сили у порядку, встановленому законодавством;
- підлягав застосуванню при не включенні позивача до наказу про виплату додаткової винагороду, передбаченої саме Постановою № 168.
19. На переконання позивача, Окреме доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 912/з/29, на яке посилаються суди попередніх інстанцій, не було зареєстрованим, не пройшло правову експертизу та не набрало чинності у встановленому законодавством порядку, положення цього акту не підлягали застосуванню під час позбавлення позивача права на збільшену до 100 000 грн додаткову винагороду за спірний період.
20. Звертає увагу Суду на те, що вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення шляхом невиконання бойового наказу та/або накладення дисциплінарного стягнення не може бути підставою для позбавлення права на виплату додаткової винагороди, передбаченої саме Постановою №168.
21. Наведений у Дисциплінарному Статуті Збройних Сил України, затвердженому Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV (далі - Дисциплінарний Статут ЗСУ) перелік видів дисциплінарних стягнень є вичерпним і додатковому розширенню не підлягає, а тому застосування такого виду дисциплінарного стягнення як позбавлення додаткових доплат до грошового забезпечення не передбачено нормами Дисциплінарного Статуту ЗСУ, отже знаходиться поза межами правового поля. Водночас, Постанова № 168 також не містить будь яких виключень щодо можливості позбавлення додаткової винагороди, яка має виплачуватись військовослужбовцю за перебування на військовій служби у період дії воєнного стану.
22. Відповідач не скористався правом надіслати відзив на касаційну скаргу.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.
24. Спірні правовідносини склалися щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди за вересень 2022 року у зв`язку з невиконанням бойового наказу.
25. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
26. У частині другій статті 9 цього Закону установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
27. Відповідно абзацу першого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
28. Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та їх розміри визначені постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
29. Абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
30. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.
31. Цього ж дня (24 лютого 2022 року) Указом Президента України №69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.