ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2024 року
м. Київ
справа № 200/1914/23
адміністративне провадження № К/990/37245/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мандрика Владислава Володимировича
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року (головуючий суддя - Циганенко А.І.)
та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року (головуючий суддя - Гаврищук Т.Г., судді: Гайдар А.В., Компанієць І.Д.)
у справі № 200/1914/23
за позовом ОСОБА_1
до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 )
про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду
I. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправну бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100 000 гривень, у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 10 жовтня по 31 жовтня 2022 року, з 11 листопада по 26 листопада 2022 року, з 01 січня по 08 січня 2023 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100 000 гривень у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 10 жовтня по 31 жовтня 2022 року, з 11 листопада по 26 листопада 2022 року, з 01 січня по 08 січня 2023 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16 вересня 2022 року № 165 його було направлено з жовтня 2022 року по січень 2023 року в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ). Перебуваючи у відрядженні, він виконував бойові завдання на кордонні з Білоруссю на підставі бойових наказів (розпоряджень), набувши при цьому право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168), проте відповідач не нарахував та не виплатив йому таку винагороду.
3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.
4. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, представник позивача звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
5. Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій установлено, що сержант ОСОБА_1 проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_2 . У період з 09 жовтня 2022 року по 08 січня 2023 року відповідно до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16 вересня 2022 року № 165 гриф. перебував у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ).
7. В період з 27 листопада по 06 грудня 2022 року сержант ОСОБА_1 перебував у відпустці.
8. 29 листопада 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ) листом за № 22.4820-22-вих повідомив військову частину НОМЕР_2 про те, що підрозділи Держприкордонслужби України, що знаходяться в межах Чернігівської та Сумської областей, не виконують бойові завдання на лінії бойового зіткнення і тому підпункт 7 пункту 2 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року № 392/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168" не застосовується. У зв`язку із вищевикладеним, довідки про військовослужбовців військової частини НОМЕР_2, які брали участь у бойових діях або заходах за вересень та жовтень 2022 року у складі військової частини НОМЕР_3, не опрацьовувалися.
9. Згідно з наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 26 грудня 2022 року № 550-ОС ОСОБА_1 виплачена додаткова винагорода з розрахунку 30 000 грн на місяць пропорційно часу виконання обов`язків військової служби за період з 07 по 31 грудня 2022 року в сумі 24 193, 55 грн.
10. Супровідним листом від 03 січня 2023 року № 22/64-23 ІНФОРМАЦІЯ_2 направив начальнику НОМЕР_1 прикордонного загону довідку про військовослужбовців військової частини НОМЕР_2, які брали участь у бойових діях або заходах за грудень 2022 року у складі військової частини НОМЕР_3 . Згідно з довідкою про військовослужбовців військової частини НОМЕР_2, які брали участь у бойових діях або заходах за грудень 2022 року у складі військової частини НОМЕР_3, під номером 289 зазначений сержант ОСОБА_1 період безпосередньої участі з 07 грудня по 31 грудня 2022 року.
11. 08 січня 2023 року командиром військової частини НОМЕР_3 видана довідка № 3962, відповідно до якої сержант ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони на території Чернігівської області: з 10 жовтня по 31 жовтня 2022 року; з 11 листопада по 26 листопада 2022 року; з 07 грудня по 31 грудня 2022 року; з 01 січня по 08 січня 2023 року.
12. 10 січня 2023 року сержант ОСОБА_1 прибув зі службового відрядження до НОМЕР_1 прикордонного загону і приступив до виконання обов`язків, відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 10 січня 2023 року № 8-ВВ.
13. Згідно з наказом НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 20 січня 2023 року № 28-ОС ОСОБА_1 виплачена додаткова винагорода в розмірі із розрахунку 70 000 грн на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів з 07 грудня по 31 грудня 2022 року в сумі 56 451,61 грн.
14. 31 березня 2023 року представник позивача звернулась до військової частини НОМЕР_2 з заявою про нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до постанови № 168 на підставі копії довідки № 3962, виданої 08 січня 2023 року командиром військової частини НОМЕР_3 .
15. 10 квітня 2023 року начальник НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) листом за № 21-2799 повідомив представника позивача про те, що ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду з розрахунку до 30 000 грн на місяць за жовтень, листопад, грудень 2022 року та січень 2023 року. У зв`язку з ненаданням ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджуючих документів для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди до 100 000 гривень за жовтень, листопад 2022 року та січень 2023 року сержанта ОСОБА_1 не вносили в наказ про збільшення розміру виплати додаткової винагороди до 100 000 грн. У довідці від 08 січня 2023 року № 3962 у графі "Підстава:" зазначено лише бойовий наказ Адміністрації державної прикордонної служби України № 165 (гриф) від 16 вересня 2022 року, відповідно до якого військовослужбовця у складі підрозділу було направлено до НОМЕР_4 прикордонного загону для виконання бойових завдань, при цьому, документи які саме і підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах та кількість таких днів - журнал бойових дій, рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу у довідці не зазначені. Тобто, у наданій військовослужбовцю довідці відсутнє посилання на документи які підтверджують як його безпосередню участь у бойових діях або заходах, так і кількість днів такої участі за які нараховується підвищена грошова винагорода до 100 000 грн пропорційно до днів участі. Також довідка надана з порушенням вимог її оформлення і не відповідає вимогам наказу № 392-АГ, суперечить офіційній відповіді начальника НОМЕР_4 прикордонного загону (лист від 29 листопада 2022 року № 22/4928-22 вих. "Про надання інформації"), в якій зазначено, що НОМЕР_4 прикордонний загін не вбачає підстав надання довідок для виплати підвищеної додаткової винагороди до 100 000 грн підрозділам (військовослужбовцям) НОМЕР_1 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ), за час їх перебування на ділянці НОМЕР_4 прикордонного загону. У разі надання ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1 прикордонному загону підтверджуючих документів у відповідності до вимог наказу № 392-АГ (наказу № 628-АГ) щодо безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах у жовтні та листопаді 2022 року, військовослужбовцю буде нарахована та виплачена додаткова винагорода до 100 000 грн за відповідні періоди (дні) такої участі.
16. Згідно з архівною відомістю за січень-грудень 2022 року ОСОБА_1 нарахована та виплачена винагорода згідно з Постановою № 168: жовтень - 25 000 грн; листопад - 26 129,03 грн; грудень - 54 064, 52 грн.
17. Згідно з архівною відомістю за січень-лютий 2023 року ОСОБА_1 нарахована та виплачена винагорода згідно із Постановою № 168: січень - 56 451, 61 грн, лютий - 30 000 грн.
18. Не погодившись із бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди відповідно пункту 1 Постанови № 168 у розмірі до 100 000 грн за період з 10 жовтня по 31 жовтня 2022 року, з 11 листопада по 26 листопада 2022 року, з 01 січня по 08 січня 2023 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІII. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, висновки якого підтримав суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на період дії воєнного стану додаткова винагорода військовослужбовцю Держприкордонслужби збільшується до 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, який перебуває безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів. При цьому виплата вказаної винагороди військовослужбовцю, який перебуває у відрядженні, здійснюється за наказом начальника органу Держприкордонслужби за місцем служби такого військовослужбовця.
20. Водночас суди виходили з того, що матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах. При цьому суди зазначили, що сама по собі видача бойового наказу (розпорядження) не є безумовним доказом виконання військовослужбовцем та його безпосередньої участі у бойових діях чи відповідних заходах.
21. Судами не прийнято як доказ довідку військової частини НОМЕР_3 від 08 січня 2023 року № 3962, оскільки вона не є довідкою про підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, які складаються з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168. Зі змісту наведеної довідки вбачається, що вона була видана на підставі бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16 вересня 2022 року № 165 гриф., водночас вона не містить в собі жодних відомостей щодо наявності бойових наказів (бойових розпоряджень); журналів бойових дій (вахтових журналів), журналів ведення оперативної обстановки; списків особового складу, який залучався для виконання бойових (спеціальних) завдань; бойових донесень; рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань) тощо.
Положення наказів № 392-/0/81-22-АГ та № 628/0/81-22-АГ суди не застосовували при вирішенні спірних правовідносин з огляду на відсутність їх державної реєстрації, натомість відповідно до частини шостої статті 7 КАС України застосовували положення Інструкції № 188.
22. Наголошено судами і на тому, що в межах позовних вимог та предмету спору у цій справі позивачем не оскаржується бездіяльність начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) щодо нескладання та ненаправлення відповідачу інформації та документів (в тому числі довідок), передбачених наказом № 392, а тому суд не може надавати оцінку таким діям (бездіяльності) в межах цієї справи.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
23. У касаційній скарзі адвокат позивача зазначає підставу касаційного оскарження пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та наголошує, що на даний час відсутня правова позиція Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме:
1) абзацу 1 пункту 1 Постанови № 168, частин першої та другої розділу І Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі - Перелік № 309), в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин Держприкордонслужби у зв`язку з позбавленням таких військовослужбовців права на виплату їм додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, внаслідок віднесення конкретних населених пунктів, районів чи областей (де військовослужбовець бере безпосередню участь у бойових діях чи забезпечує здійснення заходів із захисту Батьківщини) саме до територій "можливих", а не "активних" бойових дій протягом спірного періоду;
2) пункту 2-1 Постанови № 168, пунктів 2, 3, 4, 5, 6 розділу IV Інструкції про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 березня 2016 року № 188 (далі - Інструкція № 188), в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин Держприкордонслужби у зв`язку із застосуванням положень зазначеної Інструкції для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди згідно з пунктом 2-1 Постанови № 168, а саме: визначення вичерпного переліку документів, обов`язкових для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди; необхідності попереднього звернення військовослужбовця із рапортом для підготовки командуванням частини усіх необхідних документів для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди; порядку підготовки та обміну необхідними для нарахування та виплати збільшеною додаткової винагороди документами між різними військовими частинами у разі, коли військовослужбовець набув право на таку винагороду, перебуваючи у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні іншої військової частини (тобто, в особовому складі та на фінансовому утриманні якої він не перебуває).
24. В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що аналіз пункту 1 Постанови № 168 свідчить про те, що для виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України у розмірі 100 000 грн достатньо встановлення наступних обставин: період дії воєнного стану; статус військовослужбовця; безпосередня участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії; перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Водночас для виплати цієї додаткової грошової винагороди не є обов`язковою лише безпосередня участь у бойових діях, оскільки положення пункту 1 Постанови № 168 передбачають також здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, як підставу для такої виплати.
25. Окрім того, представник позивача наголошує, що застосування до спірних правовідносин Інструкції № 188 свідчить про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, оскільки прийняття Інструкції передувало прийняттю Постанови № 168, вона не спрямована на реалізацію положень цієї постанови, а тому аналогія закону не може бути застосована у відповідності до вимог частини шостої статті 7 КАС України.
26. Водночас судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних рішень не було взято до уваги те, що згідно з Переліком № 309 "території можливих бойових дій" та "території активних бойових дій" відносяться до спільної категорії - територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.
27. Представник позивача акцентує увагу на тому, що ненарахування та не виплата додаткової винагороди з підстав, на які послалися суди першої та апеляційної інстанцій, є порушенням фундаментальних, конституційних принципів, якими встановлено, що права особи та їх об`єм визначаються виключно на підставі законів. При цьому проблеми, які виникають в процесі створення та обміну інформацією про участь військовослужбовця у бойових діях тощо, не можуть мати негативні наслідки для такого військовослужбовця, а саме впливати на його законні права.
28. Більше того, з огляду на покладення обов`язку щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності на відповідача (суб`єкта владних повноважень), судами попередніх інстанцій було безпідставно встановлено для позивача надзвичайні та заздалегідь недосяжні стандарти доказування, що призводить до порушення права на справедливий суд, передбаченого частиною першою статті 2 КАС України. Фактично позивач набув право та дотримання усіх умов для виплати йому додаткової винагороди, однак реалізація цього права обмежена власними діями відповідача та військової частини НОМЕР_3 в частині дотримання ними формальних процедур для прийняття остаточного рішення про виплату, а тому скаржник вважає, що у цьому випадку на позивача не може бути покладено тягар негативних наслідків за недотримання однією із військових частин встановленого ДПС України порядку, позаяк цим порушуватиметься суть гарантованого законом права позивача на отримання належного йому грошового забезпечення у повному обсязі.
29. Відсутність певних відомостей щодо підстав видачі довідки від 08 січня 2023 року № 3962, а також надання військовою частиною НОМЕР_3 цієї довідки позивачу, а не направлення її до відповідача, не може бути підставами для неврахування наведеної у ній інформації. При цьому відповідачем не спростована достовірність наведеної у зазначеній довідці інформації.
30. Відповідач не скористався правом надіслати відзив на касаційну скаргу.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
31. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.
32. Частиною другою статті 2 Закону України "Про державний кордон" від 04 листопада 1991 року № 1777-XII передбачено, що захист державного кордону України є невід`ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
33. Прикордонний загін є органом охорони державного кордону, призначений для охорони визначеної ділянки державного кордону, а також здійснення інших повноважень, передбачених законодавством України.
34. За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" від 03 квітня 2003 року № 661-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державну прикордонну службу України.
35. Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
36. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
37. Згідно зі статтею 1 Закону № 2011-XII соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
38. Законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.
39. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації (стаття 1-2 Закону № 2011-XII).
40. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
41. За приписами частини другої статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
42. Частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
43. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 та №69/2022 Кабінет Міністрів України постановою від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім`ям під час дії воєнного стану" серед іншого передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.
44. Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць (з 19 липня 2022 року з набранням чинності постановою від 07 липня 2022 року №793 (застосовується з 01 червня 2022 року) (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів , - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.