ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 913/202/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні клопотання Лозно-Олександрівської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі
за позовом заступника керівника Луганської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військової адміністрації
до Лозно-Олександрівської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: (1) Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", (2) Державного підприємства "Білокуракинське лісомисливське господарство", (3) Державного підприємства "Старобільське лісомисливське господарство"
та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Луганській області
про витребування земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
1. Господарський суд Луганської області рішенням від 24.10.2023 задовольнив позовні вимоги заступника керівника Луганської обласної прокуратури в інтересах держави у цій справі.
2. За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку Східний апеляційний господарський суд своєю постановою від 15.02.2024 рішення господарського суду першої інстанції скасував та прийняв нове рішення про відмову у позові.
3. В подальшому Східний апеляційний господарський суду прийняв додаткову постанову від 04.03.2024, якою частково задовольнив заяву Лозно-Олександрівської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області (далі - Лозно-Олександрівська СВА, відповідач) про ухвалення додаткового рішення та стягнув з Луганської обласної прокуратури 21 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
4. Верховний Суд постановою від 05.06.2024 касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишив без задоволення. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 і додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 залишив без змін.
5. Між тим, у поданому Лозно-Олександрівською СВА відзиві на касаційну скаргу остання, серед іншого, навела попередній розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу, які вона очікує понести в суді касаційної інстанції, в розмірі 33 000 грн.
6. В подальшому, а саме 10.06.2024 Лозно-Олександрівська СВА через систему "Електронний суд" звернулася до Верховного Суду із клопотанням про ухвалення додаткового рішення у справі № 913/202/23, в якому просить розподілити судові витрати шляхом стягнення з Харківської обласної прокуратури витрати на професійну правничу допомогу адвоката Суткового А.М. в загальному розмірі 28 900 грн, з яких: 26 000 грн - фіксований гонорар за супровід розгляду справи в суді касаційної інстанції, складання та подання відзиву на касаційну скаргу, представництво при розгляді в суді касаційної інстанції; 2 900 грн - за участь адвоката у судовому засіданні в приміщенні Верховного Суду.
7. Верховний Суд ухвалою від 13.06.2024 клопотання Лозно-Олександрівської СВА про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в справі № 913/202/23 призначив до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.06.2024.
8. 17.06.2024 до Верховного Суду від Харківської обласної прокуратури надійшли заперечення на відповідне клопотання Лозно-Олександрівської СВА.
9. Розглядаючи клопотання Лозно-Олександрівської СВА про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат та враховуючи заперечення Харківської обласної прокуратури щодо нього, Верховний Суд висновує таке.
10. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
11. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
12. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
13. Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
14. Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
15. Відповідно до частин першої - другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
16. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
17. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
18. Відповідно до положень статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
19. Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).
20. Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
21. Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
22. Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.