ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2024 року
м. Київ
справа № 560/10788/23
адміністративне провадження № К/990/8211/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Прокопенка О.Б.
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,
розглянувши в письмовому провадженні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №560/10788/23
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року (прийняте у складі головуючого судді - Божук Д.А.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Сторчака В.Ю., суддів: Граб Л.С., Полотнянка Ю.П.)
У С Т А Н О В И В :
І. Суть спору
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно пункту 1 положення постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168) у розмірі до 100 000 грн за період з 01 листопада 2022 року по 31 січня 2023 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою №168 у розмірі до 100 000 грн за період з 01 листопада 2022 року по 31 січня 2023 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до його грошового забезпечення за період з 01 листопада 2022 року по 31 січня 2023 року не було включено додаткову винагороду у розмірі до 100 000 грн. У цей період позивач брав участь у бойових діях на території м.Дружківка Донецької області.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
ОСОБА_1 згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 09 травня 2022 року №3 зарахований 09 травня 2022 року до списків особового складу військової частини НОМЕР_1, справи та посаду прийняв і приступив до виконання обов`язків за посадою головного сержанта механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 .
У період з 24 липня 2022 року по 24 жовтня 2022 року позивач брав безпосередню участь у бойових діях та здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, у зв`язку з чим йому нараховувалася грошова винагорода в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
24 жовтня 2022 року позивач вибув на стаціонарне лікування у цивільну лікарню м. Краматорськ згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 24 жовтня 2022 року №171.
25 жовтня 2022 року позивач прибув до військової частини та вибув на стаціонарне лікування у ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 25 жовтня 2022 року №172.
09 листопада 2022 року позивач прибув зі стаціонарного лікування та приступив до виконання службових обов`язків, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 09 листопада 2022 року №181.
На адвокатський запит представника позивача від 22 лютого 2023 року відповідачем було надано відповідь від 30 березня 2023 року, до якої долучено докази наведеної інформації.
Також повідомлено, що в період з 09 листопада 2022 року по 31 січня 2023 року позивач не брав безпосередню участь у бойових діях та здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, виконував бойові (спеціальні) завдання за межами лінії бойового зіткнення, у зв`язку з чим йому нараховувалася грошова винагорода в розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць. Позивач під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 поранень (травм), пов`язаних з захистом Батьківщини, не отримував.
31 січня 2023 року позивач вибув до нового місця служби до військової частини НОМЕР_2 згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 31 січня 2023 року №31.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року, в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що доказів, які б підтверджували безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за Постановою №168, суду не надано і судом не встановлено. Позивачем таких доказів не надано, а відповідач повідомив про те, що у спірний період позивач не брав безпосередню участь у бойових діях та здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
IV. Касаційне оскарження
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), представник позивача зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права, передбачених:
1) пунктом 1 Постанови №168;
- в цілому Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Державної прикордонної служби та командуванням військових частин у зв`язку з невиплатою таким військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постановою КМУ № 168;
2) пунктом 2-1 Постанови №168 у контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Збройних сил України та командуванням військових частин у зв`язку із застосуванням положень зазначеної телеграми для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди згідно з пунктом 2-1 Постанови №168 (діючої на момент спірних правовідносин);
визначення вичерпного переліку документів, обов`язкових для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди.
На обґрунтування доводів касаційної скарги представник позивача наголошує на помилковості висновку судів, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у спірний період. Звертає увагу, що з 01 листопада 2022 року по 31 січня 2023 року позивач приймав участь у бойових діях на території м. Дружківка Донецької області. 31 січня 2023 року, відповідно наказу Відповідача №31 у м. Бахмут, позивача було виключено зі списків військової частини НОМЕР_1, що не заперечується відповідачем по справі та судами попередніх інстанцій.
У зв`язку з наведеним представник скаржника просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову.
У відзиві на касаційну скаргу, відповідач посилається на те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм процесуального права, а тому не підлягають скасуванню.
V. Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
За приписами частини другої статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно абзацу першого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
За абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан.
Крім того, Президент України Указом від 24 лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України та відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановив оголосити та провести загальну мобілізацію.
Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" Кабінет Міністрів України [зобов`язаний] невідкладно: 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" Кабінету Міністрів України [доручено] забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
Кабінет Міністрів України на виконання цих указів Президента України ухвалив Постанову №168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.
Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у первинній редакції) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Згодом цей пункт Постанови № 168 був змінений згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 217, від 22 березня 2022 року № 350, від 01 квітня 2022 року № 400, від 01 липня 2022 року № 754, від 07 липня 2022 року № 793.
Зокрема, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 (яка, згідно з пунктом 2, набирає чинності з дня її опублікування (19 липня 2022 року) та застосовується з 24 лютого 2022 року) у пункті 1 (Постанови № 168): " 1) в абзаці першому слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінити словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць";
2) доповнити пункт після абзацу першого новим абзацом такого змісту: "Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення." ;
2. Абзац шостий пункту 2 після слів "під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану" замінити словами "у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів".
3. Доповнити постанову пунктом 2-1 такого змісту: "2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів."".
Згідно з наказом Міністра оборони України від 01 квітня 2022 року № 98, (який, як у ньому зазначено, застосовується з 24 лютого 2022 року) внесені зміни до Порядку № 260 шляхом доповнення розділу І пунктом 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Для врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, Міністр оборони України видав, зокрема, Окреме доручення від 25 березня 2022 року № 248/1298, Окреме доручення від 23 червня 2022 року №912/з/29 (доведено до відома кожної окремої військової частини (установи) телеграмами).
За пунктом 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року №248/1298 (яке діяло до 01 червня 2022 року) під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно- розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).
Згідно з пунктом 2 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року №248/1298 на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:
100 000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);
30 000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв`язку зі звільненням з військової служби).
За пунктом 3 Окремого доручення від 25 березня 2022 року № 248/1298 райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
Згідно з пунктом 4 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року №248/1298 командирам військових частин (установ), до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цієї телеграми.