1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 року

м. Київ

справа №400/348/22

адміністративне провадження № К/990/35265/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Мацедонської В. Е.,

суддів: Губської О. А., Уханенка С. А.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року (головуючий суддя Яковлєв О. В., судді: Єщенко О. В., Крусян А. В.)

І. Суть спору

У січні 2022 року Радсадівська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області (далі - позивач, Радсадівська сільрада) звернулася до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач), у якому просила:

- визнати неправомірними дії щодо винесення постанови від 20 грудня 2021 року у ВП № НОМЕР_1 про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 20 грудня 2021 року у ВП № НОМЕР_1 про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн;

- визнати неправомірними дії щодо винесення вимоги державного виконавця від 20 грудня 2021 року у ВП № НОМЕР_1;

- визнати протиправною та скасувати вимогу від 20 грудня 2021 року у ВП № НОМЕР_1;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 22 листопада 2021 року у ВП № НОМЕР_1 про стягнення виконавчого збору у розмірі 24 000,00 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 22 листопада 2021 року у ВП № НОМЕР_1 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;

- зобов`язати закінчити ВП № НОМЕР_1 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження"(повне виконання рішення згідно з виконавчим документом).

На обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що Радсадівська сільрада виконала рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року у справі № 400/5523/21, на підставі якого було відкрите виконавче провадження № НОМЕР_1, до відкриття цього виконавчого провадження, а тому вимога, постанови про накладення штрафу, стягнення виконавчого збору, про розмір мінімальних витрат прийнято відповідачем протиправно.

ІІ. Установлені фактичні обставини справи, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та мотиви їх ухвалення

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року у справі № 400/5523/21 позов ОСОБА_2 до Радсадівської сільради задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Радсадівської сільради від 27 квітня 2021 року № 40 "Про надання дозволу громадянці України ОСОБА_2 на розроблення документації із землеустрою для ведення особистого селянського господарства", яким ОСОБА_2 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га, кадастровий номер 4825181600:01:000:1707 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності в межах території Козирської сільської ради (у складі Радсадівської сільради) Очаківського району Миколаївської області. Зобов`язано Радсадівську сільраду повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2 га за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності з кадастровим номером 4825181600:01:000:1707 в межах території Радсадівської сільради, з урахуванням висновків викладених у рішенні по судовій справі № 400/5523/21.

01 листопада 2021 року ОСОБА_2 отримала виконавчий лист № 400/5523/21.

22 листопада 2021 року головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Квашенко С. С. відкрив виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 з примусового виконання рішення Миколаївського оружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року у справі № 400/5523/21 про зобов`язання Радсадівську сільраду повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

22 листопада 2021 року головним державним виконавцем Квашенком С. С. винесено постанову, якою визначено для боржника - Радсадівської сільради розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в загальній сумі 200,00 грн.

Цього ж дня, головним державним виконавцем ОСОБА_3 прийнято постанову про стягнення з боржника - Радсадівської сільради виконавчого збору в сумі 24 000,00 грн.

07 грудня 2021 року Радсадівська сільрада надіслала до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заяву про закриття виконавчого провадження на підставі фактичного виконання рішення суду до відкриття провадження виконавчої служби. Заява мотивована тим, що 12 листопада 2021 року Радсадівською сільрадою було виконано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року у справі № 400/5523/21 шляхом повторного розгляду клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведеної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2 га за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності з кадастровим номером 4825181600:01:000:1707 в межах території Радсадівської сільради. Разом з цією заявою Радсадівською сільрадою подано копію рішення ІХ позачергової сесії VІІІ скликання Радсадівської сільради від 12 листопада 2021 року № 25 "Про надання дозволу громадянці України ОСОБА_2 на розроблення документації із землеустрою для ведення особистого селянського господарства".

20 грудня 2021 року головний державний виконавець ОСОБА_3 виніс постанову про накладання штрафу на Радсадівську сільраду в сумі 5 100 грн, у якій зазначив, що боржником було подану державному виконавцю копію рішення Радсадівської сільради від 12 листопада 2021 року № 25, в якому відмовлено ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекта землеустрою. Однак, рішення не містить посилання на підстави відмови у наданні дозволу, тобто рішення сільради прийнято без урахування висновків, викладених у судовому рішенні у справі № 400/5523/21.

Крім того, головний державний виконавець ОСОБА_3 виніс вимогу від 20 грудня 2021 року, якою зобов`язав голову Радсадівської сільради протягом десяти робочих днів виконати рішення суду, яке зобов`язує боржника вчинити певні дії, надати докази виконання такого рішення та попередив останнього про кримінальну відповідальність за умисне невиконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Уважаючи вказані дії та рішення відповідача протиправними, Радсадівська сільрада звернулася до суду з цим позовом за захистом порушених, на її думку, прав та інтересів.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 червня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову від 20 грудня 2021 року № НОМЕР_1 про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн. Визнано протиправною та скасовано вимогу від 20 грудня 2021 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1. Скасовано постанову від 22 листопада 2021 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 про стягнення виконавчого збору у розмірі 24 000,00 грн. Зобов`язано головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) закінчити виконавче провадження № НОМЕР_1 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" (фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом). У решті позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, установлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Водночас, позивачем у цій справі надано державному виконавцю докази виконання судового рішення у справі № 400/5523/21 до відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1, а тому прийняті відповідачем постанови та вимога є протиправними та підлягають скасуванню.

Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги у частині визнання неправомірними дій щодо винесення вимоги та постанов державного виконавця задоволенню не підлягають, оскільки права позивача порушені не самими діями державного виконавця, а тими рішеннями, які прийняті за результатами цих дій, та права позивача будуть захищені шляхом скасування постанов та вимоги. Крім того, суд першої інстанції зауважив, що позовні вимоги у частині визнання протиправною та скасування постанови від 22 листопада 2021 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 200,00 грн є передчасними, оскільки така постанова на час звернення позивача до суду не порушувала його прав, а судовому захисту підлягають тільки порушені права.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, представник особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_2, - ОСОБА_1 звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 червня 2022 року.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року поновлено строк апеляційного оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 червня 2022 року. Відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 Зупинено дію рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 червня 2022 року.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року закрито апеляційне провадження, що відкрите за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 червня 2022 року, згідно з пунктом 3 частини першої статті 305 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

П`ятий апеляційний адміністративний суд заначив, що судовий процес щодо оскарження дій та рішень державного виконавця, пов`язаних із накладенням фінансових зобов`язань на боржника у виконавчому провадженні, має лише формальний зв`язок зі стягувачем у такому виконавчому провадженні, права та інтереси якого вважаються повністю відновленими фактом виконання відповідного рішення суду. При цьому, факт визнання протиправними рішень державного виконавця, пов`язаних із надмірним накладенням фінансових зобов`язань на боржника у виконавчому провадженні, після фактичного виконання виконавчого документа, на підставі якого відкрите виконавче провадження, жодним чином не порушує прав та інтересів стягувача у такому виконавчому провадженні.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що перевіряючи на критерій якості та аргументованості наведених апелянтом доводів про порушення її прав, з урахуванням зібраних у матеріалах доказів та обставин справи, встановлених судом першої інстанції, наявні підстави для закриття апеляційного провадження у цій справі, оскільки оскаржуваними постановами та вимогою відповідача не були порушені права та інтереси ОСОБА_2, як стягувача у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

13 грудня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 червня 2022 року та ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 січня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою у частині оскарження ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року, на підставі частини третьої та пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, у частині оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 червня 2022 року у справі № 400/348/22.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 25 червня 2024 року (у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_4 у відставку) призначено склад суду: Мацедонська В. Е. (головуючий суддя), Губська О. А., Уханенко С. А.

ІV. Касаційне оскарження

У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

На обґрунтування вимог скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права (пункту 3 частини першої статті 305 КАС України), а також неврахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 28 квітня 2022 року у справі № 500/7005/18.

Скаржник зазначає, що ОСОБА_2 є стягувачем у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, однак її не було залучено до участі у цій справі як третьою особою, що є порушенням конституційного права на судовий захист. У зв`язку з такими обставинами, не було заслухано думку ОСОБА_2 щодо її незгоди з рішенням Радсадівської сільради від 12 листопада 2021 року № 25, на підставі якого суд першої інстанції скасував оскаржувані постанови та вимогу державного виконавця та зобов`язав останнього закрити виконавче провадження № НОМЕР_1.

Відзиви від позивача та відповідача до Верховного Суду не надходили, що не перешкоджає перегляду ухвали суду апеляційної інстанції.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За правилами частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною першою статті 18 вказаного Закону встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (пункти 1, 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.


................
Перейти до повного тексту