ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2024 року
м. Київ
справа № 380/6241/22
адміністративне провадження № К/990/1206/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Мацедонської В.Е.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 380/6241/22
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заробітної плати, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року, прийняте в складі: головуючого судді Кузана Р.І., і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Шавеля Р.М., суддів Бруновської Н.В., Хобор Р.Б.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - відповідач) з вимогами: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому заробітної плати за період з 16.06.2016 по 16.01.2020; стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за період з 16.06.2016 по 16.01.2020.
2. На обґрунтування вимог позивач зазначив, що за період проходження служби, а саме: з 16.06.2016 по 16.01.2020 йому протиправно не виплачувалася заробітна плата.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 приходив службу в органах внутрішніх справ України, остання займана посада - слідчий слідчого відділення Галицького районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.
4. Наказом ГУ МВС України у Львівській області від 12.06.2015 № 1712 на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, а наказом від 25.06.2015 № 445 о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за підпунктом "є" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за порушення дисципліни).
5. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 у справі № 813/3615/15 визнано протиправними і скасовано накази ГУ МВС України у Львівській області від 12.06.2015 № 1712 у частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення та від 25.06.2015 № 445о/с у частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ; поновлено ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді слідчого СВ Галицького РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області з 25.06.2015; стягнуто з ГУ МВС України у Львівській області на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу.
6. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2016 у справі №813/3615/15 скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 в частині стягнення з ГУ МВС України у Львівській області на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу і прийнято в цій частині нову постанову, якою відмовлено в позові у цій частині. У решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
7. 06.11.2015 ГУ МВС України у Львівській області прийнято наказ №789 о/с, яким позивача поновлено в органах внутрішніх справ.
8. Іншим наказом ГУ МВС України у Львівській області від 06.11.2015 №826 о/с позивача звільнено з посади слідчого СВ Галицького РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області у запас за пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів) з 06.11.2015.
9. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2016 у справі №813/77/16 позов ОСОБА_1 визнано протиправним та скасовано наказ ГУ МВС України у Львівській області від 06.11.2015 № 826 о/с про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ з 06.11.2015; поновлено ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді слідчого СВ Галицького районного відділу Львівського міського управління ГУ МВС України у Львівській області з 07.11.2015; стягнуто з Галицького районного відділу Львівського міського управління ГУ МВС України у Львівській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 8 340 грн 24 коп.
10. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 у справі №813/77/16 скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2016 та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.
11. Постановою Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №813/77/16 скасовано постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 та залишено в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2016.
12. Наказом відповідача від 17.01.2020 №1254 о/с позивача поновлено в органах внутрішніх справ на посаді слідчого СВ Галицького районного відділу Львівського міського управління ГУ МВС України з 07.11.2015.
13. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.03.2022 у справі №380/2355/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2022, визнано протиправною бездіяльність ГУ МВС України у Львівській області щодо затримки у виконанні постанови Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2016 у справі №813/77/16 (постанови Верховного Суду від 06.02.2019) про поновлення на роботі за період з 06.02.2019 по 16.01.2020; стягнуто з ГУ МВС України у Львівській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 06.02.2019 по 16.01.2020 в розмірі 27 251 грн 68 коп, без врахування податків та зборів. У задоволенні позовної вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з затримкою виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 16.06.2016 по 05.02.2019 відмовлено.
14. З урахуванням наведених обставин, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 в цій справі, яка залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2022, закрито провадження в справі в частині стягнення з ГУ МВС України у Львівській області на користь позивача заробітної плати за період з 16.06.2016 по 24.01.2017 та з 06.02.2019 по 16.01.2020.
15. Отже, спірним є стягнення з ГУ МВС України у Львівській області на користь позивача заробітної плати за період з 25.01.2017 по 05.02.2019.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
16. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.08.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2022, позов задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.01.2017 по 05.02.2019 у розмірі 40 658 (сорок тисяч шістсот п`ятдесят вісім) гривень 67 копійок з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів. У задоволенні решти позовних вимог відмолено.
17. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що періодом вимушеного прогулу ОСОБА_1 є період з 25.01.2017 (з наступного дня після прийняття постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 у справі № 813/77/16) по 06.02.2019 (день винесення постанови Верховного Суду від 06.02.2019 в справі № 813/77/16).
18. Загальна кількість календарних днів у вказаному періоді з 25.01.2017 по 05.02.2019 становила 741 календарних дні.
19. Згідно з постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2016 у справі № 813/77/16 середній заробіток позивача за один робочий день, який враховувався при прийнятті рішення про поновлення його на роботі, становить 54,87 грн.
20. Отож сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь позивача, становить - 54,87 грн х 741 = 40 658,67 грн, з відрахуванням податків та зборів, нарахованих на цю суму доходів.
21. Суди попередніх інстанцій визнали необґрунтованою позовну вимогу ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати заробітної плати у період з 25.01.2017 по 05.02.2019.
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
22. 10.01.2023 до Суду надійшла касаційна скарга позивача на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2022.
23. У касаційній скарзі скаржник, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, просить їх скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, та ухвалити нове, яким стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.01.2017 по 05.02.2019 у розмірі мінімальної заробітної плати.
24. Посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спірних правовідносин застосовано положення пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, без урахування висновку щодо застосування зазначеної норми у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 465/3017/19, а саме: щодо обчислення середнього заробітку, якщо посадовий оклад є нижчим від мінімальної заробітної плати.
25. Скаржник зауважує, що якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, то середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку.
26. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", за схемою посадових окладів поліцейських управлінь, відділів (відділень) поліції (додаток 7), посадовий оклад слідчого становить 2 400 грн, що є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати. У зв`язку з чим, суму втраченого заробітку за час вимушеного прогулу слід обчислювати виходячи з відповідних розмірів мінімальної заробітної плати у періоді розрахунку з урахуванням місяців прогулу.
27. Таким чином, ураховуючи, що вимушений прогул ОСОБА_1 охоплює січень 2017 року - лютий 2019 року (2017 рік - 38 400 грн, 2018 рік - 44 676 грн, січень та лютий 2018 року - 8 346 грн.), середній заробіток за час вимушеного прогулу склав би 91 422,00 грн.
28. Крім того, скаржник наголошує, що судом першої інстанції не досліджено заробітну плату ОСОБА_1 за останні два робочі місяці. Відповідно до довідки про заробітну плату від 06.11.2015 №6716237 заробітна плата ОСОБА_1 за останні два місяці служби перед звільненням (травень-квітень 2015 року) становить 4 832,59 грн, середньоденна - 79, 22 грн, що підтверджено рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.03.2022 у справі № 380/2355/20.
29. Отже, відповідно за методом, який застосовували суди попередніх інстанцій при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу, заробітна плата позивача повинна була становити 58 702,02 грн (79,22 грн *741).
30. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційна скарга передана на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Мацедонській В.Е., Кашпур О.В.
31. Суд ухвалою від 12.01.2023 відкрив касаційне провадження за цією скаргою.
32. Відповідач правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
33. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
34. Відповідно до частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
35. Обчислення середньої заробітної плати працівника за час вимушеного прогулу здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
36. Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
37. У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.
38. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.