ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2024 року
м. Київ
Справа № 760/16404/17
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/824/4459/2023
Провадження № 51 - 146 км 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6 у режимі відеоконференції,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100090008675 від 28 липня
2017 року, щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня 2023 року за ст. 15 ч. 3, ст. 186 ч. 3,
ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць,
за ст. 185 ч. 3 КК України,
за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року щодо нього.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 13 червня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 70 ч. 4 КК України шляхом часткового складання покарань за цим вироком і вироками Голосіївського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2022 року та Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня 2023 року ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк
6 років.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 вказано рахувати з моменту, визначеного за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 19 жовтня
2022 року, яким на підставі ст. 70 ч. 4 КК України призначеним покаранням було поглинуто менш суворе покарання за вироком Шевченківського районного суду
м. Києва від 13 січня 2020 року, а саме з 13 січня 2020 року.
На підставі ст. 72 ч. 5 КК України в редакції Закону від 26 листопада 2015 року
№ 838-VIIІ згідно з вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 13 січня 2020 року у строк покарання ОСОБА_6 зараховано попереднє ув`язнення з
18 жовтня 2016 року по 21 жовтня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
На підставі ст. 72 ч. 5 КК України в редакції Закону від 26 листопада 2015 року
№ 838-VIIІ згідно з вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2022 року у строк покарання ОСОБА_6 зараховано попереднє ув`язнення з
05 серпня 2016 року по 07 серпня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
На підставі ст. 72 ч. 5 КК України у строк покарання ОСОБА_6 зараховано попереднє ув`язнення з 27 липня 2017 року по 15 серпня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він
27 липня 2017 року приблизно о 20 годині 00 хвилин на третьому поверсі бізнес-центру " Домініон" за адресою: м. Київ, вул. Ушинського, 40, шляхом віджиму вхідних дверей проник до приміщення офісу ТОВ "Версея", звідки повторно таємно викрав відеокарти марки "GeForce GTX 1060" вартістю 7 800 гривень, відеокарти марки
"GeForce GTX 1070" вартістю 12 500 гривень та процесор марки "і7-7700 Intel" вартістю 7 800 гривень.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо нього і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Даючи свою оцінку доказам у кримінальному провадженні, вважає, що під виглядом огляду місця події 27 липня 2017 року було проведено його затримання та особистий обшук, при цьому йому не були роз`ясненні його права. Зазначає, що в матеріалах кримінального провадження відсутні постанови про створення групи прокурорів та групи слідчих. Вважає, що у кримінальному провадженні також відсутній належний потерпілий. Указує на те, що про всі зазначені порушення він вказував у апеляційній скарзі, проте суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив усіх доводів його апеляційної скарги.
Заперечень на касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 від учасників судового провадження не надходило.
На спростування доводів касаційної скарги про те, що досудове розслідування проведено неуповноваженими особами, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_8 надіслав завірені належним чином: - копію постанови заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 9 про створення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 28 липня 2017 року; - копію постанови начальника слідчого відділу Солом`янського УП ГУНП у м. Києві про створення слідчої групи від 28 липня 2017 року; - копію постанови начальника слідчого відділення в аеропорту "Київ" слідчого відділу Солом`янського УП ГУНП у м. Києві про зміну в складі слідчої групи від 29 серпня 2017 року, про що 21 червня 2024 року на адресу Верховного Суду надійшов відповідний лист (вх. № 332/0/166-24 від 21 червня 2024 року).
Позиції учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_6 у судовому засіданні висловив доводи на підтримання своєї касаційної скарги та просив її задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу засудженого
ОСОБА_6 необґрунтованою і просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались зазначених вимог закону.
Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому
статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.
Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених
у статтях 2, 7 КПК України, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства.
При залишенні апеляційної скарги без задоволення суд апеляційної інстанції має зазначити підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, тобто процесуальний закон вимагає від суду проаналізувати доводи, викладені в апеляційній скарзі, і дати на них мотивовані відповіді. Недотримання цих положень є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке веде до скасування судового рішення.
Засуджений ОСОБА_6, не погодившись із висновками суду першої інстанції щодо доведеності його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, оскаржив вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 13 червня 2023 рокудо Київського апеляційного суду, подавши апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_6, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просив скасувати вирок місцевого суду щодо нього, а кримінальне провадження закрити на підставі ст. 284 ч. 1 п. 3 КПК України. Серед доводів обвинувачений ОСОБА_6 указував на недопустимість доказів обвинувачення. Зазначав, що під виглядом огляду місця події 27 липня