ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2024 року
м. Київ
справа № 639/2852/22
провадження № 51-6624км23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 31 січня 2023 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221210000601, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше судимого, останнього разу за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 22 січня 2018 року за частинами 1, 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, частинами 1, 4 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, звільненого 12 липня 2021 року на підставі ухвали Жовтневого районного суду м, Харкова від 2 липня 2021 року умовно достроково на невідбутий строк 12 днів,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком суду ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 8 місяців. На підставі ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_6 зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення з дня його фактичного затримання - 17 серпня 2022 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_6 17 серпня 2022 року приблизно о 12:57, будучи достовірно обізнаним, що на території України оголошено воєнний стан, повторно вчинив злочин проти власності, а саме проходячи біля сервісного центру " ІНФОРМАЦІЯ_2" ( АДРЕСА_2 ) звернув увагу на необачно залишений без нагляду біля вхідних дверей велосипед, що належав раніше йому незнайомому ОСОБА_8, який при цьому перебував у приміщенні зазначеного сервісного центру. Саме в той час у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення поміченого ним велосипеда "GHOST NAKAMURA".
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 спочатку підійшов до велосипеда та, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправність свого злочинного задуму, використовуючи ту обставину, що за його діями, як на його думку, ніхто не спостерігає та не може завадити доведенню протиправного умислу до кінця, шляхом вільного доступу заволодів вказаним велосипедом. Після цього ОСОБА_6 сів на велосипед та, встановивши контроль над ним, почав здійснювати його переміщення шляхом механічного руху.
Саме в той час його протиправні дії, спрямовані на таємне заволодіння чужим майном, були помічені власником велосипеда ОСОБА_8, який побачив через вітрину сервісного центру, що раніше йому незнайомий ОСОБА_6 незаконно заволодів велосипедом і почав здійснювати його протиправне вилучення. При цьому ОСОБА_8, вийшовши з сервісного центру, почав правомірно вимагати від ОСОБА_6, щоб той припинив протиправні дії та повернув йому велосипед, та почав наздоганяти останнього.
У свою чергу ОСОБА_6, оцінивши ситуацію, що склалася, усвідомлюючи той факт, що його протиправні дії є явними для ОСОБА_8, однак не реагуючи на законні вимоги про припинення протиправних дій, діючи відкрито, вирішив довести свій злочинний задум до кінці. При цьому ОСОБА_6 усвідомлював, що його повторні, злочинні дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, переросли у відкрите викрадення, оскільки він, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, діючи з метою остаточного заволодіння та утримання викраденого майна, продовжив прискорено залишати місце події, утікаючи на велосипеді від потерпілого, що переслідував його.
Таким чином, ОСОБА_6 у зазначений період часу виконав усі дії, які вважав за необхідне для відкритого заволодіння чужим майном, однак, будучи впевненим у цьому, не зміг довести грабіж до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки співробітники поліції, помітивши факт переслідування ОСОБА_6 потерпілим ОСОБА_8, припинили протиправні дії та затримали правопорушника неподалік від місця вчинення кримінального правопорушення.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу засудженого, а вирок суду-без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, неповноту судового розгляду, невідповідність висновків судів попередніх інстанцій фактичним обставинам кримінального провадженнята невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції. Вказує, що в основу обвинувального вироку щодо нього покладено ряд неналежних та недопустимих доказів, які отримані з порушенням вимог КПК, а також взято до уваги пояснення свідків та потерпілого, які різняться між собою. Зазначає, що кваліфікація за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК є не вірною, оскільки метою скоєння злочину у нього було таємне викрадення майна, обумовлене важким життєвим та матеріальним станом, і він був впевнений, що його дії ніким не викриті. Вказує, що поза увагою апеляційного суду залишилась його усна заява щодо застосування до нього на досудовому розслідуванні недозволених методів слідства.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та його захисник підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити. Прокурор заперечувала проти її задоволення.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Як установлено частинами 1, 2 ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Можливості скасування судових рішень через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження або неповноту судового розгляду, чинним законом не передбачено.
З касаційної скарги вбачається, що засуджений, крім іншого, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового розгляду, тоді як перевірку цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесено.
Щодо доводів касаційної скарги засудженого про неправильну кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК, колегія суддів вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.
Чинний КК визначає крадіжку як таємне викрадення чужого майна. Натомість грабіж відповідно до ст. 186 зазначеного Кодексу це відкрите викрадення чужого майна. Тобто ці склади злочинів відрізняються за способом їх вчинення.
Крадіжка це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб.
Таємність як спосіб вчинення крадіжки характеризується за допомогою двох критеріїв об`єктивного та суб`єктивного. Перший стосується зовнішньої обстановки вчиненого викрадення вважається таємним, коли заволодіння майном відбувається за відсутності будь-яких осіб (власників, очевидців, осіб, у володінні чи під охороною яких знаходиться майно), у присутності інших осіб, але непомітно для них, або вони у зв`язку з фізичними чи психічними особливостями були нездатні дати належну правову оцінку заволодінню майном, при розрахунку на потурання від інших осіб, чи коли інші особи переконані у правомірності дій винного.
Суб`єктивний критерій таємності як способу крадіжки означає прагнення винного діяти непоміченим з боку інших осіб, таким чином, щоб не зустріти будь-якого опору.
Натомість, грабіж це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, котра у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені й оцінюються як викрадення. При грабежі винний діє відкрито, ігноруючи можливий опір з боку потерпілого та інших сторонніх осіб. При цьому не має значення, чи вживали вказані особи заходів до того, щоб покласти край викраденню. Останнє при грабежі вчинюється заздалегідь очевидно, помітно для інших осіб, і така відкритість підвищує (порівняно з крадіжкою) суспільну небезпеку викрадення.
Відтак, розрізняючи крадіжку та грабіж, слід виходити зі спрямованості умислу винної особи та даних про те, чи усвідомлював потерпілий або інші особи характер вчинюваних винною особою дій. Дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж.
За результатами перевірки судових рішень у порядку касаційної процедури у межах передбачених законом повноважень не встановлено обставин, які би ставили під сумнів законність і обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК (закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану).
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 370, п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК вказані висновки ґрунтуються на об`єктивно з`ясованих обставинах, які підтверджено доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду й оціненими судом згідно зі ст. 94 цього Кодексу.
Зокрема, такі висновки у своєму рішенні місцевий суд обґрунтував показаннями:
- засудженого ОСОБА_6, який винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав частково та не оспорюючи фактичні обставини подій пояснив, що вдень 17 серпня 2022 року йшов по вул. Полтавський Шлях у м. Харкові з боку залізничного вокзалу в напрямку центру міста. В районі трамвайної зупинки побачив біля входу в один з магазинів велосипед, який був залишений без нагляду та не пристебнутий замком. Маючи намір провчити власника велосипеду за необачне залишення майна без нагляду, він сів на велосипед та почав рухатися спочатку по вулиці Полтавський Шлях, а потім повернув ліворуч на одну із вулиць. Після того, як він проїхав близько 120 метрів, з-за повороту раптово виїхав автомобіль. Бажаючи уникнути зіткнення, він не впорався з керуванням велосипедом та впав з нього;
- потерпілого ОСОБА_8, який пояснив, що 17 серпня 2022 року в денний час доби (з 12 до 13 години) приїхав на належному йому велосипеді до сервісного центру по АДРЕСА_2 відремонтувати телефон. При цьому велосипед залишив біля входу до сервісного центру, потерпілий бачив його у вітринне вікно. Через деякий час він на декілька секунд відволікся, щоб віддати телефон, а потім подивився у вітрину та побачив, як велосипед покидає місце, де потерпілий його залишив. Він вискочив на вулицю та побачив, як невідома особа, яку він бачив зі спини, рухається на його велосипеді в напрямку. Приблизно через 20 метрів велосипед повернув ліворуч в провулок. Потерпілий також забіг за поворот і почав голосно кричати "Велосипед украли! Держите вора!" В цей момент між ними було приблизно 20 м. Потерпілий бачив зловмисника на велосипеді весь час переслідування, окрім проміжку приблизно у дві секунди, поки він не добіг до повороту, куди повернув ОСОБА_6 . У той момент особа, що заволоділа велосипедом, озирнулася назад та почала після цього повертати на іншу вулицю, але побачила автомобіль, що їхав назустріч, не втримала рівновагу та впала, після чого почала бігти. Обвинувачений пробіг 40- 50 метрів. У цей час до потерпілого під`їхав автомобіль, де знаходилась дівчина та два хлопці, яким він повідомив про заволодіння його майном. Автомобіль поїхав за особою, що заволоділа велосипедом. Люди, що були в автомобілі, які виявилися співробітниками поліції затримали злочинця. При цьому були присутні інші громадяни. Зловмисник проїхав на велосипеді приблизно 80-100 метрів;
- свідка ОСОБА_9, який пояснив, що 17 серпня 2022 року приблизно з 12 до 13 години він їхав на службовому автомобілі з Конторського провулку в напрямку вул. Конторської в м. Харкові. Перед поворотом зліва з-за куту будинку на шаленій швидкості вискочив хлопець на велосипеді, озирнувся назад, а потім побачив його автомобіль, зробив маневр та впав, дивом не потрапивши під колеса, потім вскочив та побіл по вул. Конторській, залишивши велосипед, при цьому з його голови впала бейсболка. За ним з-за кута вибіг чоловік у велосипедному шоломі, який кричав, щоб затримали злочинця. Поруч із автомобілем свідка перебував автомобіль, в якому знаходились співробітники поліції, які одразу почали переслідувати та затримали хлопця, який біг. Затриманий хлопець у спілкуванні з поліцейськими говорив, що вкрав велосипед;
- свідка ОСОБА_10, який пояснив, 17 серпня 2022 року приблизно о 12:30 він чекав доньку в своєму автомобілі біля будинку по АДРЕСА_3 . Поблизу його автомобіля різко зупинився інший автомобіль. Свідок побачив, як якийсь чоловік швидко побіг від вказаного автомобіля, а потім побачив, як через 30 метрів поліцейські затримали вказаного чоловіка. Моменту падіння чоловіка свідок не бачив. Свідок разом з водієм іншого автомобіля підійшли до місця затримання. Він бачив велосипед, за яким прибіг власник та повідомив, що затриманий хлопець викрав його велосипед;