ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2024 року
м. Київ
справа № 337/1565/22
провадження № 61-1681св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Приладишевої Наталії Геннадіївни на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26 липня 2023 року, ухвалене у складі судді Ширіної С. А., та постанову Запорізького апеляційного суду від 10 січня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Гончар М. С., Маловічко С. В., Подліянової Г. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що він є власником 1/6 частини квартири АДРЕСА_1, що підтверджує свідоцтво про право власності на житло від 15 квітня 1999 року № 6853. Співвласниками зазначеної квартири є також ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_6 .
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22 липня 2020 року у справі № 337/5708/19 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про визначення часток у спільному сумісному майні, припинення права на частку у спільному майні, визнання права власності та виселення його було позбавлено права власності на належну йому 1/6 частину вказаної квартири та позов в частині виселення з квартири залишено без задоволення. Після ухвалення рішення у справі під час апеляційного оскарження його примусово виселили зі спірної квартири.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 09 грудня 2021 року його апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22 липня 2020 року скасовано в частині задоволення позову про припинення його 1/6 частки у спірній квартирі та визнання права власності на цю частку за ОСОБА_2, а також в частині покладання обов`язку на Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області виплатити йому грошову компенсацію цієї частки у розмірі 97 746,66 грн та відмовлено в задоволенні цих позовних вимог. В частині задоволення позовних вимог про визначення часток у спільній сумісній власності на квартиру залишено без змін.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд усунути йому перешкоди з боку ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_6 у користуванні квартирою АДРЕСА_1, шляхом вселення.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 10 січня 2024 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1, шляхом вселення.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач є співвласником спірної квартири, його право власності не оспорено в установленому законом порядку, тому відповідно до вимог частини першої статті 383 ЦК України він має право використовувати спірну квартиру для власного проживання. Таке право позивача в силу частини четвертої статті 41 Конституції України та частини першої статті 321 ЦК України є непорушним, і він не може бути протиправно його позбавлений або обмежений у його здійсненні.
Суд відхилив доводи відповідачів про те, що право власності позивача на спірну квартиру не зареєстроване у встановленому законодавством порядку, оскільки державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а лише засвідчує вже набуте особою право власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації, при цьому апеляційний суд послався на відповідні висновки Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У січні 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Приладишева Н. Г. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просила суд скасувати рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26 липня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 10 січня 2024 року і ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Приладишевої Н. Г. мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що матеріали справи не містять належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 перешкод ОСОБА_1 у користуванні спірною квартирою.
Також суди попередніх інстанцій не прийняли до уваги те, що право власності ОСОБА_1 на спірну квартиру не зареєстроване у встановленому законом порядку в реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційними довідками, які містяться в матеріалах справи.
Підставою касаційного оскарження рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26 липня 2023 року та постанови Запорізького апеляційного суду від 10 січня 2024 року заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, а саме застосування норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 30 липня 2020 року у справі № 619/782/18 (провадження № 61-9481св19), від 19 січня 2022 року у справі № 727/10631/20 (провадження № 61-11398св21).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У лютому 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до свідоцтва від 15 квітня 1999 року № 6853, виданого Хортицькою районною адміністрацією, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності: ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 .
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22 липня 2020 року у справі № 337/5708/19 позов ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про визначення часток у спільному сумісному майні, припинення права на частку в спільному майні, визнання права власності та виселення задоволено частково.
Визначено, що частка в спільному майні - квартирі АДРЕСА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 становить кожного 1/7 частина, ОСОБА_2 11/42 частин, ОСОБА_1 1/6 частина.
Припинено право власності ОСОБА_1 на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 .
Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області виплатити ОСОБА_1, грошову компенсацію вартості 1/6 частини квартири АДРЕСА_1
в розмірі 97 746,66 грн, яка внесена на депозитний рахунок ОСОБА_2, згідно з квитанцією АТ КБ "ПриватБанк" від 22 січня 2020 року № 2PL075564.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку припинення права власності ОСОБА_1 на частку квартири.
В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 09 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22 липня 2020 року скасовано в частині задоволення позову про припинення 1/6 частки ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 та визнання права власності на цю частку за ОСОБА_2, а також в частині покладання обов`язку на Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію цієї частки у розмірі 97 746,66 грн та відмовлено в задоволенні цих позовних вимог.
Здійснено поворот виконання рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22 липня 2020 року в частині отримання ОСОБА_1 суми депозиту в розмірі 97 746,66 грн, стягнувши цю суму з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .
У частині задоволення позовних вимог про визначення часток у спільній сумісній власності на квартиру рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22 липня 2020 року залишено без змін.
Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22 липня 2020 року в частині відмови у виселенні ОСОБА_1 не оскаржувалося та апеляційним судом не переглядалося. Рішення набрало законної сили.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 23 червня 2021 року у справі № 337/4628/20 у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 зняття з реєстрації, виселення та зобов`язання забрати речі особистого користування, відмовлено. Рішення набрало законної сили.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрацію прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 30 серпня 2022 року № 308502056 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_2, що також підтверджують правовстановлюючі документами.
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження № 68546334 від 07 лютого 2022 року на виконанні приватного виконавця Сколибог О. С. перебуває виконавче провадження № 68546334 відносно виконання повороту рішення, а саме стягнення з ОСОБА_1 отриманої суми грошової компенсації в розмірі 97 746,66 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.