ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2024 року
м. Київ
справа № 742/887/23
провадження № 61-3316св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа -Орган опіки та піклування Прилуцької міської ради Чернігівської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Орган опіки та піклування Прилуцької міської ради Чернігівської області, про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки над нею
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Зарічної Вікторії Сергіївни на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29 листопада 2023 року у складі судді Циганка М. О. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Висоцької Н. В., Мамонової О. Є., Онищенко О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив визнати недієздатним ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Прилуки Чернігівської області, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Встановити над недієздатним ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, опіку та призначити його опікуном ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи вимоги заяви, ОСОБА_1 посилався на те, що ОСОБА_2, є його рідним братом, який проживає з ним та перебуває на його утриманні. ОСОБА_2 є інвалідом першої групи, потребує постійного стороннього догляду та нагляду, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією. Внаслідок хвороби ОСОБА_2 постійно потребує лікування, оскільки не усвідомлює наслідків своєї поведінки та не може орієнтуватися в простих життєвих ситуаціях, потребує постійного нагляду та турботи. Стан його здоров`я з кожним роком погіршується. Також вказував, що має можливість виконувати обов`язки опікуна та подав відповідну письмову заяву до органу опіки та піклування.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області рішенням від 29 листопада 2023 року заяву задовольнив частково. Визнав недієздатним ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця. Строк дії рішення про визнання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, недієздатним визначив у два роки. У встановленні опіки над ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за поданням органу Опіки та піклування Прилуцької міської ради Чернігівської області від 07 квітня 2023 року, щодо призначення опікуном над недієздатним ОСОБА_2, - ОСОБА_1, відмовив, оскільки ОСОБА_1 24 лютого 2022 року призваний за мобілізацією, та на даний час проходить військову службу. Рішення щодо вирішення питання опіки у відповідності до норм чинного законодавства над недієздатним ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, направив до Органу опіки та піклування Прилуцької міської ради Чернігівської області. Вирішив рішення суду після набрання ним законної сили надіслати органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 . В іншій частині заяви відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що у ОСОБА_2 наявний тяжкий психічний розлад у формі помірної розумової відсталості, унаслідок чого він не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому суд вважав за необхідне визнати його недієздатним та для вирішення питання опіки відповідно до законодавства над недієздатним направити це рішення до Органу опіки та піклування Прилуцької міської ради Чернігівської області. Разом з тим суд дійшов висновку, що у встановленні опіки за поданням органу опіки та піклування Прилуцької міської ради Чернігівської області від 07 квітня 2023 року щодо призначення опікуном над недієздатним ОСОБА_2 . заявника ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки він 24 лютого 2022 року призваний за мобілізацією та проходить військову службу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Чернігівський апеляційний суд постановою від 06 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29 листопада 2023 року залишив без змін.
При цьому в мотивувальній частині постанови апеляційний суд зазначив, що рішення місцевого суду оскаржувалося та переглядалося лише в частині відмови в задоволенні вимог заяви про встановлення опіки над недієздатним ОСОБА_2 .
Судове рішення апеляційний суд мотивував тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У лютому 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Зарічна В. С. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29 листопада 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року в частині відмови ОСОБА_1 у встановленні опіки над ОСОБА_2 за поданням Органу опіки та піклування Прилуцької міської ради Чернігівської області від 07 квітня 2023 року щодо призначення опікуном над недієздатним ОСОБА_2 і в цій частині ухвалити нове рішення, яким вимоги задовольнити в повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження вказує те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме статті 63 ЦК України, та порядку звільнення з військової служби мобілізованих військовослужбовців під час дії воєнного стану на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (тут і далі в редакції, чинній на час розгляду справи в судах попередніх інстанцій).
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не надали правової оцінки аргументам заявника в частині того, що законодавством передбачена процедура звільнення з військової служби мобілізованих військовослужбовців під час дії воєнного стану на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", після чого заявник матиме можливість повноцінно та належним чином виконувати обов`язки опікуна, оскільки самі ж суди встановили, що обмежень, передбачених законодавством, за яких рідний брат недієздатного ОСОБА_2 - ОСОБА_1 не може бути опікуном, не встановлено.
Суд апеляційної інстанції, вийшовши за межі заявлених вимог, як на обґрунтування постанови послався на відсутність в матеріалах справи доказів та посилань на наявність таких доказів, що ОСОБА_3 зверталася із заявою про звільнення її від виконання обов`язків опікуна до органу опіки та піклування. ЦК України не передбачає подання такої заяви від одного опікуна для встановлення опікуном іншої особи.
Посилання апеляційного суду на те, що під час направлення до суду подання про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 у разі визнання його недієздатною особою не надано відомостей щодо неналежного виконання опікуном ОСОБА_3 своїх обов`язків щодо опіки над психічно хворим сином ОСОБА_2, не відповідають суті заявлених вимог, оскільки ОСОБА_1 у заяві посилається не на повну неможливість виконання ОСОБА_3 обов`язків опікуна взагалі, а саме незадовільну якість виконання ОСОБА_3 таких обов`язків, тобто можливість нею виконання таких частково. Для повного та повноцінного задоволення інтересів недієздатного потрібен другий опікун.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
03 квітня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно зі свідоцтвами про народження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, їх батьками відповідно записані ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а матір`ю - ОСОБА_3 . Тобто ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є рідними братами по матері.
Згідно зі свідоцтвом про смерть батько ОСОБА_2 - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З довідки про реєстрацію місця проживання встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 15 грудня 1993 року дотепер. За вказаною адресою також проживає і ОСОБА_2 .
З рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області від 03 вересня 2002 року № 520 відомо, що ОСОБА_3 призначено опікуном над психічнохворим сином ОСОБА_2, проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з довідками Прилуцького наркологічного відділення КНП "ЧОПНЛ" ЧОР від 20 січня 2023 року та психоневрологічного відділення поліклініки КНП "Прилуцька центральна міська лікарня" від 23 січня 2023 року ОСОБА_1 на обліку у лікаря-нарколога не перебуває та за наркологічною допомогою не звертався, також не перебуває на обліку у лікаря-психіатра.
Відповідно до довідки МСЕК від 19 грудня 2011 року МСЕ-ЧНВ № 272665 та довідки психоневрологічного відділення поліклініки КНП "Прилуцька центральна міська лікарня" від 23 січня 2023 року ОСОБА_2, 1976 року народження, є особою з інвалідністю з дитинства, група інвалідності перша "А", безтерміново. Перебуває під наглядом лікаря-психіатра.
Згідно з висновком судово-психіатричного експерта Чернігівської філії судово-психіатричних експертиз ДУ "Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України" від 30 травня 2023 року № 316 у ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, наявний тяжкий психічний розлад у формі помірної розумової відсталості (F71 за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду), який позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Рішенням виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області від 06 квітня 2023 року № 75 вирішено направити до суду подання виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області від 07 квітня 2023 року про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 та відповідність такого призначення інтересам хворого.
Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_5 ) від 22 липня 2022 року № 3039 відомо, що ОСОБА_1 24 лютого 2022 року був призваний ІНФОРМАЦІЯ_5 на військову службу за призовом під час мобілізації та виключений зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_6 у зв`язку з його переведенням на нове місце служби у військову частину НОМЕР_1 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.