1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року

м. Київ

справа № 161/13491/22

провадження № 61-1472св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - судді Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Олійник А. С., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Курило Вікторія Григорівна, на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 1 листопада

2022 року, постановлену суддею Черняком В. В., та постанову Волинського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року, прийняту колегією у складі суддів: Данилюк В. А., Киці С. І., Шевчук Л. Я.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересня 2022 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Акціонерного

товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (далі - АТ "ПУМБ"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н. С., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко О. Л., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову вказувала, що 21 березня 2019 року вона отримала від приватного нотаріуса виконавчого округу міста Києва Юхименко О. Л. постанову про відкриття виконавчого провадження від 18 березня 2019 року ВП № 56817533

про стягнення з неї на користь АТ "ПУМБ" заборгованості у розмірі 18 078,34 грн. Вказане виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого напису № 4007, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу

Харою Н. С. 18 лютого 2019 року.

Вважала, що вказаний виконавчий напис вчинено без додержання Закону

України "Про нотаріат", Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

За таких обставин просила визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 4007, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н. С. 18 лютого 2019 року про стягнення з неї на користь АТ "ПУМБ" заборгованості у розмірі 18 078,34 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 4 жовтня 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зокрема - сплати судового збору

у розмірі 992,40 грн.

Судове рішення місцевого суду мотивоване безпідставністю посилань позивача на те, що вона як споживач звільнена від сплати судового збору, оскільки у спірних правовідносинах оскаржується виконавчий напис нотаріуса про стягнення заборгованості, яка виникла за договором, а не про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави. Таким чином, ОСОБА_1 не є споживачем в розумінні

статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів", тому подана нею позовна заява оплачується судовим збором.

24 жовтня 2022 року на виконання ухвали суду першої інстанції від 4 жовтня

2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Курило В. Г. надіслала клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" в якому, серед іншого, послалася на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 643/2870/18 (провадження № 61-4126св19).

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 1 листопада 2022 року позов визнано неподаним та повернено.

Судове рішення місцевого суду мотивоване тим, що у заяві про усунення недоліків представник позивача повторно вказує про відсутність у позивача обов`язку зі сплати судового збору, тобто зазначає ті ж самі обставини, які вже були відхилені судом. Таким чином, ОСОБА_1 не виконала вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху та не сплатила судовий збір у встановлених законодавством порядку і розмірі.

Постановою Волинського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року залишено без задоволення апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Курило В. Г., а ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 1 листопада

2022 року - без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши про відповідність висновків про повернення позову обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У січні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Курило В. Г. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 1 листопада 2022 року та постанову Волинського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року.

Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 643/2870/18 (провадження № 61-4126св19), про те, що позов про визнання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню, стосується кредитних правовідносин. У випадку пред`явлення такого позову споживачем фінансових послуг підлягає застосуванню частина третя

статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів".

Заявник зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій

статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів", а саме застосування цієї норми без урахування висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду

у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц

(провадження № 14-57цс18).

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 6 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Акціонерного

товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (далі - АТ "ПУМБ"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н. С., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко О. Л., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 1 листопада 2022 року позовну заяву визнано неподаною та повернено з підстав невиконання вимог ухвали від 4 жовтня .

Судове рішення місцевого суду мотивоване тим, що у заяві про усунення недоліків представник позивача повторно вказує про відсутність в неї обов`язку зі сплати судового збору, тобто зазначає ті ж самі обставини, які вже були відхилені судом. Таким чином, ОСОБА_1 не виконала вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху та не сплатила судовий збір у встановлених законодавством порядку і розмірі.

Постановою Волинського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Курило В. Г. залишено

без задоволення, а ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області

від 1 листопада 2022 року - без змін.

Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши правильність застосування норм матеріального права і додержання процесуального права в межах вимог та доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд дійшов таких висновків.

Пунктом 6 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги в межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Позовна заява за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 175 ЦПК України.

Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (частини перша, третя, четверта статті 177 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.


................
Перейти до повного тексту