ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2024 року
м. Київ
справа № 761/5401/21
провадження № 61-17157св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2, законним представником якого є ОСОБА_3,
треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватний нотаріус Київського міського округу Гамаль Ірина Миколаївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 квітня 2023 року, додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, законним представником якого є ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватний нотаріус КМНО Гамаль І. М., про визнання права на обов`язкову спадщину, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та скасування реєстраційних дій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у 2019 році помер батько позивачки - ОСОБА_5, після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме: машиномісце № НОМЕР_1, сектор Б загальною площею 14,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; квартиру загальною площею 124,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку з кадастровим номером 3223186800:06:002:0111; квартиру загальною площею 144,1 кв.м., зо знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; житловий будинок загальною площею 468,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Окрім майна, до складу спадщини також увійшли частки ОСОБА_5 в наступних господарських товариствах: ТОВ "МЦПЛ", ТОВ "Архібуд-Алекс", ТОВ "Меркурій-Вишгород ЛТД"; ТОВ "Амакорд-Алекс", ТОВ "Альт-Девелопмент"; ТОВ "Алекскомпані".
ОСОБА_5 було складено декілька заповітів, що в подальшому були скасовані. Скасовані заповіти містили волевиявлення ОСОБА_5 на заповідання частини свого майна ряду своїх близьких родичів, в тому числі і позивачці.
Позивачка є інвалідом 2-ї групи, тяжкі хвороби потребують пожиттєвого лікування, тому вона позбавлена можливості працювати. Родина позивачки, зокрема її батько за життя, категорично забороняли позивачці документально оформлювати її інвалідність та розголошувати її медичні діагнози, через соціальний статус родини. Будучи запевненою батьком про включення її до заповіту, позивачка вчасно звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Однак, вже від нотаріуса дізналася про існування нового заповіту за яким усе майно заповідалось ОСОБА_3 та її малолітньому сину - ОСОБА_2 .
За відсутності документації про інвалідність позивачка не змогла оформити належним чином свою обов`язкову частку у спадщині, хоча мала на неї право за станом здоров`я, що зумовило оспорювання свого невизнаного права в суді.
При визначенні розміру обов`язкової частки у спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги. При визначенні розміру обов`язкової частки позивачки у спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, зокрема ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, а відтак частка, на яку має право позивачка, складає 1/6 від усієї спадкової маси.
З урахуванням заяви про зміну предмета позову, просила суд, визнати за ОСОБА_1 право на обов`язкову частку в спадщині, що складає 1/6 частку від усієї спадкової маси, що залишилась після смерті ОСОБА_5 ;
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, серія та номер: 4566 від 21 липня 2020 року, що видане ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 53232150 від 21 липня 2020 року, вчинену приватним нотаріусом КМНО Гамаль І. М., на об`єкт нерухомого майна: машиномісце ; 47, сектор Б, загальна площа 14,6 кв.м., адреса: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта: 2120337480000;
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, серія та номер: 4563 від 21 липня 2020 року, що видане ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 53231984 від 21 липня 2020 року, вчинену приватним нотаріусом КМНО Гамаль І. М., на об`єкт нерухомого майна: квартиру за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкта: 2120332680000;
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, серія та номер: 4109 від 06 липня 2020 року, що видане ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 52984617 від 06 липня 2020 року вчинену приватним нотаріусом КМНО Гамаль І. М., на об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку, кадастровий номер: 3223186800:06:002:0100, реєстраційний номер об`єкта: 2115947032231;
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, серія та номер: 4103 від 06 липня 2020 року, що видане ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 52984574 від 06 липня 2020 року вчинену приватним нотаріусом КМНО Гамаль І. М., на об`єкт нерухомого майна: квартиру, загальна площа 144,1 кв.м., житлова площа 128,6, опис: квартира АДРЕСА_5, реєстраційний номер об`єкта: 2115945301119;
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, серія та номер: 4106 від 06 липня 2020 року, що видане ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52984531 від 06 липня 2020 року вчинену приватним нотаріусом КМНО Гамаль І. М., на об`єкт нерухомого майна: житловий будинок, з адресою: АДРЕСА_4, реєстраційний номер об`єкта: 111565232231;
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за № 4116 від 06 липня 2020 року, що видане ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на спадкове майно, що складається з частки в статутному капіталі ТОВ "Амакорд-Алекс";
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі № 4113 від 06 липня 2020 року, що видане ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на спадкове майно, що складається з частки в статутному капіталі ТОВ "МЦПЛ";
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за ; 4114 від 06 липня 2020 року, що видане ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на спадкове майно, що складається з частки в статутному капіталі ТОВ "Архибуд-Алекс";
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за № 4115 від 06 липня 2020 року, що видане ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на спадкове майно, що складається з частки в статутному капіталі ТОВ "Меркурій-Вишгород ЛТД";
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за № 4117 від 06 липня 2020 року, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на спадкове майно, що складається з частки в статутному капіталі ТОВ "Альт-Девелопмент".
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 квітня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що станом на момент відкриття спадщини 26 грудня 2019 року позивачка не мала права на віднесення її до кола суб`єктів, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, так як органом медико-соціальної експертизи позивачки визнано інвалідом в установленому законом порядку лише 04 січня 2021 року, а тому у позивачки відсутнє право на обов`язкову частку у спадщині як у повнолітньої непрацездатної дитини спадкодавця, передбачене частиною першою статті 1241 ЦК України.
Додатковим рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 07 червня 2023 року, стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 як законного представника малолітнього відповідача ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 866 грн.
Додаткове рішення мотивоване тим, що судом по справі не було вирішено питання щодо судових витрат на правову допомогу адвоката.
Короткий зміст судових рішень апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 квітня 2023 року та додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 червня 2023 року залишено без змін.
Апеляційний суд, погоджуючись з висновками місцевого суду про відмову в задоволенні позову зазначив про те, що суд першої інстанції надав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки позивачка не довела той факт, що її було визнано інвалідом в установленому законом порядку на момент відкриття спадщини після смерті батька, ОСОБА_5, та у неї станом на 26 грудня 2019 року було відсутнє право на обов`язкову частку в спадщині як у повнолітньої працездатної дитини спадкодавця, передбачене частиною першою статті 1241 ЦК України.
Апеляційний суд зазначив про те, що місцевий суд вирішуючи питання про ухвалення додаткового рішення, та стягнення з позивачки на користь відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 30 866 грн виходив з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року, стягнуто з ОСОБА_1 а користь ОСОБА_2 законним представником якого є ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу в розмірі 13 420,00 грн.
Додаткова постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом не було вирішено питання щодо судових витрат на правову допомогу адвоката за перегляд справи в суді апеляційної інстанції.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У грудні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Боряк Г. О. звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій з урахуванням доповнень, скасувати на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 квітня 2023 року, додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 червня 2023 року, постанову Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів касаційної скарги, зазначила, що зважаючи на характер позову та суть позовних вимог, суди попередніх інстанцій мали б встановити, чи була позивачка особою, яка має право на обов`язкову частку у спадщині, чи ні, тобто чи була ОСОБА_1 непрацездатною на день відкриття спадщини.
Однак, судами попередніх інстанцій було поверхнево оцінено докази надані судам, та в обґрунтування відмови у задоволенні позову послугувала фактично єдина підстава - відсутність у позивачки довідки МСЕК про встановлення їй групи інвалідності, а тому суди вважали, що її інвалідність виникла з дати отримання такої довідки - 04 січня 2021 року.
Зазначає, що нею на доведення факту непрацездатності станом на день відкриття спадщини було подано ряд медичних документів, які залишились поза увагою суду.
Зазначає, що всі її хвороби є наслідком ВІЛ - інфекції і призвели до повної непрацездатності позивачки як станом на дату відкриття спадщини так і задовго до цього.
Окрім цього, на доведення факту непрацездатності ОСОБА_1 станом на день відкриття спадщини позивачкою було замовлено судово-медичну експертизу, за наслідками якої Тернопільським обласним бюро судово-медичних експертиз було надано висновок №272, у відповідності до якого було встановлено, що у ОСОБА_1 станом на вересень 2018 року та грудень 2019 року спостерігались захворювання та патологічні стани, зумовлені довготривалим прогресуючим порушенням функції імунної системи при ВІЛ інфекції, які мають ознаки інвалідності та могли б слугувати підставою для направлення її на МСЕК.
Тобто, підставою для встановлення позивачці ІІ групи інвалідності стали хвороби зумовлені ВІЛ та були наявні у останньої ще задовго до дня відкриття спадщини.
Твердження судів попередніх інстанцій, що позивачка окрім доведення в неї факту наявності захворювань станом на 26 грудня 2019 року, мала б доводити факт встановлення їй групи інвалідності МСЕК на час відкриття спадщини є об`єктивно необґрунтованими.
Звертає увагу на те, що чинне законодавство містить чітку норму, яка регламентує момент встановлення групи інвалідності, а не момент втрати працездатності особи (фактичне набуття інвалідності).
Твердження судів про те, що позивачка мала довести наявність у неї встановленої групи інвалідності довідкою з МСЕК станом на дату відкриття спадщини є необґрунтованим, оскільки у разі наявності у неї цього документу необхідності у зверненні до суду не було б.
Оскільки право позивачки на обов`язкову частку на спадщину є невизнаним саме через відсутність довідки МСЕК станом на момент відкриття спадщини, суд наділений повноваженнями встановити наявність у неї такого права, виходячи з дослідження наданих стороною доказів, які свідчать про її непрацездатність на момент смерті батька.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 26 травня 2021 року в справі № 159/4322/14-ц, від 01 серпня 2019 року в справі № 510/350/16-ц, від 27 липня 2022 року в справі № 686/28627/18, від 02 грудня 2020 року в справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року в справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року в справі № 753/1203/18, від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року в справі № 925/1137/19, від 26 червня 2019 року в справі № 813/481/18, від 06 березня 2019 року в справі № 922/1163/18, від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16, від 15 квітня 2020 року в справі № 199/3939/18-ц, від 09 червня 2020 року в справі № 466/9758/16-ц, від 30 вересня 2020 року в справі № 379/1418/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також вказує на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 15 лютого 2023 року в справі № 686/23517/19 (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У січні 2024 року представник відповідача - адвокат Жогіна О. О., подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 квітня 2023 року, додаткового рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 червня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року, у якому просить відмовити в задоволенні цієї касаційної скарги.
Відзив обґрунтовано тим, що оскільки позивачкою не надано доказів про те, що до ня смерті батька або після його смерті вона за станом здоров`я була непрацездатною особою та у зв`язку із стійким розладом функцій організму направлена на МСЕК, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили в позові.
Зазначає, що при визначенні розміру судових витрат на оплату послуг адвоката судами враховано складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час витрачений адвокатами на виконання послуг; обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціна позову та значенням справи для сторін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 квітня 2023 року, додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 червня 2023 року та витребувано її з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2024 року прийнято до розгляду доповнення до касаційної скарги ОСОБА_1, у яких остання просила суд скасувати також додаткову постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2013 року.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 28 серпня 1973 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було укладено шлюб. В цьому шлюбі в них народилося двоє дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У 2019 році помер батько позивачки - ОСОБА_5 .
У 2018 році ОСОБА_5 склав заповіт, яким усе майно, де б воно не знаходилось і з чого не складалось, заповідав цивільній дружині ОСОБА_5 - ОСОБА_3 та їх малолітньому сину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у рівних долях. ОСОБА_3 відмовилась від своєї частки на користь свого сина.
Спадщину було відкрито у Приватного нотаріуса КМНО Гамаль І.М.
Внаслідок отримання права на спадкове майно ОСОБА_3 відмовилась від своїх прав спадкоємиці на користь свого малолітнього сина ОСОБА_2 .
Отже, після смерті ОСОБА_5 усе належне йому майно перейшло у власність його малолітнього сина - ОСОБА_2, якому Приватний нотаріус КМНО Гамаль І. М. 06 липня 2020 року та 21 липня 2020 року видала свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 вказувала на те, що за відсутності документації про інвалідність вона не змогла оформити належним чином свою обов?язкову частку у спадщині, хоча мала на неї право за станом здоров?я, що зумовило оспорювання свого невизнаного права у суді. При визначенні розміру обов?язкової частки у спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги. Стаття 1261 ЦКУ визначає, що першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. При визначенні розміру обов?язкової частки Позивачки у спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, зокрема ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, а відтак частка, на яку має право Позивачка, складає 1/6 від усієї спадкової маси.
2.Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.