ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2024 року
м. Київ
справа № 755/18770/19
провадження № 61-5104св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_1 на ухвали Київського апеляційного суду від 07 березня 2024 року та від 14 березня 2024 року (про відмову в перегляді постанови Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року за нововиявленими обставинами) у складі колегії суддів: Нежури В. А., Верланова С. М., Невідомої Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просив стягнути з відповідача на його користь майнову шкоду в розмірі 885 762,48 грн та моральну шкоду у розмірі 170 000,00 грн.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 12 грудня 2016 відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) на дорозі між Броварським пр-м та с. Зазим`я за участі належного йому на праві власності автомобіля марки "Toyota RAV-4", реєстраційний номер НОМЕР_1, та автомобіля марки "Toyota Camry", реєстраційний номер НОМЕР_2, належного відповідачу. В подальшому факт цієї ДТП став підставою для порушення кримінального провадження за частиною першою статті 286 КК України. Після вказаної ДТП належний йому автомобіль був вилучений та утримувався впродовж 40 календарних днів без ухвали слідчого судді про накладення арешту на нього, незважаючи на чисельні його звернення до відповідних органів.
Зазначав, що за фактом ДТП ОСОБА_2 надав неправдиві покази слідчим, які прибули на місце ДТП, а згодом - старшому слідчому, який проводив досудове розслідування у кримінальному провадженні від 28 грудня 2016 року № 12016100030015271, у зв`язку з чим правоохоронні органи незаконного вилучили та утримували на спеціальному майданчику тимчасового утримання транспортних засобів належний йому (позивачу) автомобіль, який у подальшому повернули у розібраному стані після проведення експертизи.
Посилаючись на наведене, просив його позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 22 липня 2020 року у задоволені позову відмовлено
Постановою Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року на наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 липня 2020 року скасовано на підставі частини 3 статті 376 ЦПК України та ухвалено нове судове рішення про відмову у позові.
Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими та виключними обставинами
У грудні 2023 року ОСОБА_1 подав заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими та виключними обставинами. Просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 за нововиявленими та виключними обставинами та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_2 на його користь майнову шкоду та понесені витрати в сумі 885 762,48 грн, а також 170 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Зазначав, що згідно пунктів 1, 2 частини 6 статті 19 ЦПК України ця справа, за ціною позову 1 055 762,48 грн, повинна була розглядатись у загальному порядку, а не у спрощеному, з повідомленням сторін, як розглядав суд першої інстанції.
Посилаючись на висновки Конституційного суду України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-рп(ІІ)/2023, якими встановлено, що пункти 1, 5 частини 6 статті 19 ЦПК України суперечать частині першій статті 8 та частині другій статті 24 Конституції України, та не є належними засобами регулювання процесуальних відносин, просив переглянути справу у зв`язку з виключними обставинами.
Також посилався на те, що постанова Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року є незаконною, винесеною з порушенням прав предметної та суб`єктної юрисдикції. Вказував, що існують істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, зокрема наявність ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправдивих показань свідка, фальсифікація письмових доказів призвели до ухвалення незаконного рішення у цій справі, переважна більшість доказів, на які зроблено посилання в рішенні, є неприпустимими, що є безумовною підставою для скасування постанови апеляційного суду.
Короткий зміст оскаржених судових рішень суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 березня 2024 року провадження за заявою ОСОБА_1 в частині перегляду постанови Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року за виключними обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди закрито, як помилково відкриту. Заяву в частині перегляду судового рішення за виключними обставинами повернуто ОСОБА_1 .
Ухвала апеляційного суду аргументована тим, що суддя-доповідач Нежура В.А. у грудні 2020 року брав участь у перегляді оскаржуваного ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції від 22 липня 2020 року у суді апеляційної інстанції, тому згідно частини шостої статті 37 ЦПК України, у нього відсутні повноваження для перегляду постанови Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року за виключними обставинами, згідно поданої ОСОБА_1 заяви. Оскільки зазначена інформація не була врахована при визначені складу суду для розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами, суд дійшов висновку, що відкрите провадження в частині виключних обставин у цій справі підлягає закриттю, як помилково відкрите, а заява у зазначеній частині - поверненню заявнику.
Окрім того, ухвалою Київського апеляційного суду від 14 березня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року за нововиявленими обставинами відмовлено.
Апеляційний суд виходив із того, що вказані заявником обставини не є нововиявленими в розумінні статті 423 ЦПК України і не можуть бути підставою для перегляду чи зміни постанови апеляційного суду від 03 грудня 2020 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
06 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 07 березня 2024 року.
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.
13 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 14 березня 3024 року.
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційні скарги аргументовані тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при розгляді заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими та виключними обставинами.
Зазначає, що оскаржувані ухвали апеляційного суду від 07 березня та 14 березня 2024 року є незаконними, такими, що прийняті з порушенням права предметної та суб`єктної юрисдикції, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Доводи інших учасників справи
Відзив/заперечення на касаційні скарги не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалами Верховного Суду від 26 квітня 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали Київського апеляційного суду від 14 березня 2024 року про залишення без задоволення заяв ОСОБА_1 щодо відводу секретаря судового засідання Цуран С. С. та відводу колегії суддів Київського апеляційного суду у складі Нежури В. А., Верланова С. М. у цій справі.
Відкрито касаційне провадження у справі № 755/18770/19 за касаційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 березня 2024 року, на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 березня 2024 року про відмову в перегляді постанови Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року за нововиявленими обставинами.
Витребувано з Дніпровського районного суду м. Києва справу № 755/18770/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2024 року справу № 490/1956/20 призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).
Підставою касаційного оскарження судових рішень апеляційного суду є посилання заявника на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 березня 2024 року підлягає задоволенню, касаційна скарга на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 березня 2024 року (про відмову в перегляді постанови Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року за нововиявленими обставинами) задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Позиція Верховного Суду
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Що стосується касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду від 07 березня 2024 року
Виходячи з того, що суддя-доповідач Нежура В. А. у грудні 2020 року брав участь у перегляді оскаржуваного ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції від 22 липня 2020 року в суді апеляційної інстанції й згідно частини шостої статті 37 ЦПК України у нього відсутні повноваження для перегляду постанови Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року за виключними обставинами, згідно поданої ОСОБА_1 заяви, апеляційний суд закрив відкрите провадження в частині виключних обставин у цій справі.
Проте такий висновок апеляційного суду є помилковим.
Відповідно до частини першої та другої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову.
За частиною першою статті 427 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді або колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статтях 36, 37 ЦПК України. Пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до частини шостої статті 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.
Згідно з частиною першою статті 39 ЦПК України суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу.
З урахуванням наведених вище процесуальних норм, суддя Нежура В. А., з огляду на участь у перегляді оскаржуваного ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції від 22 липня 2020 року в суді апеляційної інстанції, на виконання вимог частини першої статті 39 ЦПК України зобов`язаний був заявити самовідвід та передати справу для проведення повторного автоматизованого розподілу, а не закривати провадження за заявою ОСОБА_1 в частині перегляду постанови Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року за виключними обставинами у цій справі, як помилково відкрите.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
У статті 255 ЦПК України визначені підстави для закриття провадження у справі.
Проте відкрите апеляційне провадження не може буте закрите як відкрите помилково, з огляду на неповноважний склад суду, оскільки процесуальним законом передбачені інші процесуальні дії судді, якому за законом заборонено брати участь у розгляді справи.
Безпідставно закриваючи апеляційне провадження через неможливість судді брати участь у розгляді заяви про перегляд рішення за виключними обставинами, апеляційний суд повернув заяву за мотивів закриття апеляційного провадження, тим самим порушив право заявника на розгляд його заяви по суті.