ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2024 року
м. Київ
справа № 539/2079/22
провадження № 61-17713св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи за першим позовом:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
учасники справи за другим (зустрічним) позовом:
позивач - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_3,
учасники справи за третім позовом:
позивач - ОСОБА_3 ,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_1,
учасники справи за четвертим позовом:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про усунення перешкод у користуванні майном шляхом вселення;
за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_3, про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності;
за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_1, про припинення права власності на частку у спільному майні, визнання права власності;
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про припинення права власності на частку у спільному майні, визнання права власності
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Антіховича Володимира Володимировича на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 червня 2023 року у складі судді Бєссонової Т. Д. та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Лобова О. А., Дорош А. І., Триголова В. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просила вселити її у квартиру АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що вона є власником 1/3 частини спірної квартири. Окрім неї, співвласниками квартири за станом на 29 грудня 2012 року були: мати позивачки - ОСОБА_3 і батько позивачки - ОСОБА_4, який у 2002 році розлучився з її матір`ю, сім`я почала проживати окремо. Правовстановлювальні документи на квартиру залишились у ОСОБА_4, який 19 лютого 2021 року подарував свою 1/3 частини квартири ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. З цього часу між сторонами велись безрезультатні переговори щодо можливості викупу часток одне у одної, проте пропозиції позивачки були відхилені, на усні звернення щодо надання доступу до житлового приміщення ОСОБА_2 відповіла відмовою. 18 липня 2022 року позивачка надіслала відповідачці заяву з вимогою надати ключі від вхідних дверей спірної квартири для можливості користуватися своєю власністю, однак відповіді не отримала. Спірна квартира перебуває у власності ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - по 1/3 частини квартири у кожної. Обмеження доступу до квартири порушує її право на користування своїм майном. У зв`язку з цим позивачка просила позов задовольнити.
У листопаді 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду зі зустрічним позовом до ОСОБА_1, у якому просила припинити право власності ОСОБА_1 на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 118 441,72 грн у рахунок компенсації вартості її частки у спільному майні з депозитного рахунка суду; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частини вказаної квартири.
У листопаді 2022 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просила припинити право власності ОСОБА_2 на 1/6 частини квартири АДРЕСА_1, стягнувши з ОСОБА_3 59 220,86 грн у рахунок компенсації вартості її частки у спільному майні з депозитного рахунка суду; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частини вказаної квартири.
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просила припинити право власності ОСОБА_2 на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, стягнувши із ОСОБА_1 59 220,86 грн у рахунок компенсації вартості її частки у спільному майні з депозитного рахунка суду; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину вказаної квартири.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області рішенням від 01 червня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом вселення відмовив. У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності відмовив. У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності відмовив. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності відмовив. Судові витрати, сплачені учасниками справи у вигляді судового збору, залишив за сторонами.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що ОСОБА_1 не надала доказів, які підтверджували б порушення ОСОБА_2 правил співжиття, оскільки як ОСОБА_1, так і ОСОБА_2 зазначили, що у спірній квартирі вони не проживають. У матеріалах справи немає доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 проживає у спірній квартирі та, відповідно, чинить перешкоди ОСОБА_1 у користуванні житлом.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Полтавський апеляційний суд постановою від 13 листопада 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 залишив без задоволення. Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 червня 2023 року залишив без змін.
Судове рішення апеляційний суд мотивував тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У грудні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Антіхович В. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 червня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 листопада 2023 року в частині відмови ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про усуненням перешкод у користуванні майном шляхом вселення та в цій частині ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Підставою касаційного оскарження вказував те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі № 357/9126/22.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами того, що у свій позовній заяві ОСОБА_2 визнала факт неможливості спільного проживання у спірній квартирі. Водночас під час розгляду справи ОСОБА_2 відмовилась надати ключі від спірної квартири, чим підтвердила наявність у позивачки перешкод у користуванні квартирою. У зв`язку з цим безпідставним є посилання суду як на підставу відмови у задоволенні позову на те, що ОСОБА_2 не проживає в спірній квартирі, а тому не чинить ОСОБА_1 перешкод в користуванні цією квартирою.
У квітні 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Палій А. В. подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки ці судові рішення є законними і обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали їм належну правову оцінку.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
15 січня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 07 травня 2011 року уклала шлюб із ОСОБА_6 та змінила прізвище на ОСОБА_1.
Зі свідоцтва про право власності на житло від 24 листопада 1994 року № 2934 відомо, що орган приватизації виконавчого комітету м. Лубни посвідчив, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 та членам його сім`ї: ОСОБА_3 і ОСОБА_1 .
Згідно з листом Комунального підприємства "Лубенське МБТІ" від 23 травня 2022 року № 62 станом на 29 грудня 2012 року право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1 .
На підставі договору дарування від 19 лютого 2021 ОСОБА_4 подарував належну йому 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим повторно, від 04 листопада 2021 року серії НОМЕР_1 .
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 12 липня 2022 року № 304740616 відомо, що ОСОБА_2 є власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, серія та номер 270, виданого 19 лютого 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Г. В.