ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2024 року
м. Київ
справа № 225/6821/20
провадження № 61-11150св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_3, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 червня 2023 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Зубакової В. П., Остапенко В. О.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 06 березня 1999 року. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом із матір`ю. Шлюб розірваний відповідно до рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02 жовтня 2019 року.
Згідно з витягом із Державного реєстру прав власності за ОСОБА_1 зареєстроване наступне майно:
-квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельна ділянка кадастровий номер 1410137700:01:001:0648 площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
- земельна ділянка кадастровий номер 1410137700:01:001:0797 площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2 ;
- житловий будинок з господарськими спорудами загальною площею 277,4 кв. м., житловою площею 150 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;
- земельна ділянка кадастровий номер 1410137700:01:001:0800 площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2 ;
- земельна ділянка кадастровий номер 1410137700:01:001:0649 площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2 ;
- нежитлове приміщення кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" площею 97,10 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 в;
- земельна ділянка під нежитловою будівлею - кафе " ІНФОРМАЦІЯ_2" за адресою: АДРЕСА_3 в, кадастровий номер 1421580800030000623.
За інформацією, яка міститься у Витязі з реєстру прав власності, за ОСОБА_2 зареєстрована квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 .
Згідно із договором дарування грошових коштів від 21 вересня 2005 року позивачуподаровано грошові кошти в розмірі 200 000,00 дол. США, що на момент укладення договору було еквівалентно 1 010 000,00 грн.
Згідно із даним договором грошові кошти повинні були бути витрачені на придбання двох земельних ділянок та будівництво домоволодіння.
На виконання умов даного договору позивачем було придбано 2 земельні ділянки, а саме:
- земельну ділянку кадастровий номер 1410137700:01:001:0648 площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
- земельну ділянку кадастровий номер 1410137700:01:001:0797 площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2 .
Згодом на цих земельних ділянках було побудовано житловий будинок з господарськими спорудами загальною площею 277,4 кв.м, житловою площею 150 кв. м, якому було присвоєно адресу: АДРЕСА_2 . Право власності на дане домоволодіння зареєстроване 31 травня 2013 року.
Крім того, позивач зазначила, що за договором дарування грошових коштів від 09 червня 2010 року вона отримала в дар грошові кошти в розмірі 200 000,00 дол.США, що на момент укладення договору було еквівалентно 1 596 000,00 грн.
За умовами даного договору грошові кошти вона повинна була витратити на участь у Фонді фінансування будівництва виду "А" "Престижне житло" та купівлю, згідно із проектною документацією, квартири АДРЕСА_5 .
На виконання умов даного договору позивачем укладений договір про участь у Фонді фінансування будівництва виду "А" "Престижне житло", придбано вищевказану квартиру та 30 червня 2010 року нею було сплачено 1 254 330,20 грн за її придбання. Після завершення будівництва позивачем було отримано свідоцтво про право власності на квартиру 12 січня 2011 року.
Таким чином, вказані об`єкти нерухомості позивач вважає своєю особистою приватною власністю, оскільки вони були придбані за кошти, що належали їй за договором дарування.
Інше майно позивач вважає спільною сумісною власністю з ОСОБА_2 .
При цьому позивач зазначає, що вартість земельної ділянки кадастровий номер 1410137700:01:001:0800 площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2 становить 35 000,00 грн; вартість земельної ділянки кадастровий номер 1410137700:01:001:0649 площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2 становить 35 000,00 грн; вартість квартири за адресою: АДРЕСА_4 - 496 800,00 грн; вартість нежитлової будівлі - Кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" - 140 000,00 грн, вартість земельної ділянки під нежитловою будівлею кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" - 70 000,00 грн.
За таких обставин, позивач просила:
в порядку поділу спільного сумісного майна виділити їй у власність: земельну ділянку кадастровий номер 1410137700:01:001:0800 площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку кадастровий номер 1410137700:01:001:0649 площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлове приміщення кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" площею 97,10 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 в та земельну ділянку під нежитловою будівлею - кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" за адресою: АДРЕСА_3 в, кадастровий номер1421580800030000623;
визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;
визнати за нею право особистої приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 1410137700:01:001:0648 площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; земельну ділянку кадастровий номер 1410137700:01:001:0797 площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2, а також житловий будинок з господарськими спорудами загальною площею 277,4 кв. м, житловою площею 150 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Селидівського міського суду Донецької області 26 грудня 2022 року позов ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Шейко В. В., до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково.
Визнано особистою приватною власністю ОСОБА_1 квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 :
- земельну ділянку кадастровий номер 1410137700:01:001:0648 площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
- земельну ділянку кадастровий номер 1410137700:01:001:0797 площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2 ;
- житловий будинок з господарськими спорудами загальною площею 277,4 кв. м, житловою площею 150 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;
- земельну ділянку кадастровий номер 1410137700:01:001:0800 площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2 ;
- земельну ділянку кадастровий номер 1410137700:01:001:0649 площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2;
- квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 ;
- нежитлове приміщення кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" площею 97,10 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 в;
- земельну ділянку під нежитловою будівлею - кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" за адресою: АДРЕСА_3 в, кадастровий номер 1421580800030000623.
В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 ідеальній частці :
- земельної ділянки кадастровий номер 1410137700:01:001:0648 площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
- земельної ділянки кадастровий номер 1410137700:01:001:0797 площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2 ;
- житлового будинку з господарськими спорудами загальною площею 277,4 кв. м, житловою площею 150 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Залишеножитловий будинок із господарськими спорудами загальною площею 277,4 кв. м, житловою площею 150 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, земельну ділянку кадастровий номер 1410137700:01:001:0648 площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, земельну ділянку кадастровий номер 1410137700:01:001:0797 площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2 в спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на:
- земельну ділянку кадастровий номер 1410137700:01:001:0800 площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2 ;
- земельну ділянку кадастровий номер 1410137700:01:001:0649 площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2 ;
- нежитлове приміщення кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" площею 97,10 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 в;
- земельну ділянку під нежитловою будівлею - кафе " ІНФОРМАЦІЯ_2" за адресою: АДРЕСА_3 в, кадастровий номер1421580800030000623.
В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 .
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 10 510 грн.
Рішення суду мотивоване тим, що позивачем надано переконливі та достовірні докази використання грошових коштів, отриманих в порядку дарування на цілі і в спосіб, встановлені цим договором. Вказане дає підстави вважати, що квартира АДРЕСА_5 є особистою приватною власністю ОСОБА_1, тому в цій частині її позовні вимоги підлягають задоволенню. Матеріали справи не містять жодних доказів про те, що на зведення будинку АДРЕСА_2, були витрачені саме кошти, які були подаровані позивачці відповідно до договору дарування грошових коштів від 21 вересня 2005 року.
Суд не прийняв до уваги надані стороною позивача документи (дозволи на будівництво, документи щодо присвоєння адреси, також стосовно проведення електроенергії,газифікації, забезпечення водопостачання, виводу твердих побутових відходів тощо), як докази будівництва житлового будинку за особисті кошти позивача, оскільки вказані документи жодним чином не підтверджують понесені позивачем витрати на зведення будинку, а саме закупівлю будівельних матеріалів чи оплату послуг будь-якій будівельній компанії на будівництво житлового будинку за вищевказаною адресою. Крім того надані позивачем документи, лише підтверджують факт вчинення дій необхідних для початку будівництва, обслуговування та введення в експлуатацію вищевказаного житлового будинку, і не дають суду переконливих доказів того, що вказані дії були вчинені безпосередньо за подаровані кошти позивачу.
В свою чергу, суд звернув увагу, що будівництво даного об`єкту нерухомості зайняло тривалий час в період шлюбу, при цьому позивачем та представником позивача суду не надано жодних належних на допустимих доказів того, що на зведення вказаного будинку були витрачені лише кошти, одержані позивачкою за договором дарування, про що вкотре наголошує суд.
Суд також не визначив земельну ділянку, кадастровий номер 1410137700:01:001:0648 площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельну ділянку кадастровий номер 1410137700:01:001:0797 площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2, на яких побудований житловий будинок, як особисту приватну власність позивача, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів витрачення особистих коштів позивача на їх придбання.
Суд зауважив, що саме лише співставлення дати дарування грошових коштів та дат придбання земельних ділянок не дає підстави вважати, що подаровані кошти були витрачені, серед іншого, на придбання земельних ділянок, та зводиться до припущень, що в доказовому значенні в цивільному процесі є недопустимим.
В даній справі презумпція спільності права власності подружжя на житловий будинок АДРЕСА_2 та дві земельні ділянки, на яких він розташований, не спростована.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що вказаний будинок, а також земельні ділянки, на яких він розташований, є спільною сумісною власністю сторін.
З урахуванням вищевикладеного, суд зробив висновок, що в задоволенні вимоги ОСОБА_1 про визнання вказаних будинку та земельних ділянок особистою приватною власністю слід відмовити.
Враховуючи те, що судом було визнано зазначений будинок і земельні ділянки спільною сумісною власністю сторін, вони підлягають поділу.
Суд звернувувагу на те, що в даному випадку це не є виходом за межі позовних вимог, оскільки, як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 03 серпня 2022 року у цивільній справі № 756/13997/15-ц, обрання судом варіанту поділу спільного майна, не є виходом за межі позовних вимог, оскільки позов пред`явлено саме про поділ спільного майна подружжя.
Разом з тим, позовна заява не містить вимог щодо порядку поділу такого майна. Суд зауважив, що відповідач в судове засідання не з`явився, жодних заяв щодо суті позовних вимог до суду від нього не надходило. Тому при поділі даного майна, а саме житлового будинку та земельних ділянок суд виходить з положень, встановлених в частині першій статті 70 СК України, яка передбачає, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
З урахуванням вищевикладеного, суд погодився з поділом, який запропонований позивачем. Водночас, суд звернувувагу на те, що одним із об`єктів визначеного позивачем спільного сумісного майна, є квартира, яку останній просить залишити саме відповідачу та вартість вказаного майна, в разі поділу, перевищує вартість майна, право власності на яке визнається за позивачем.
Разом з тим, будь-яких вимог щодо компенсації рівності часток, сторона позивача не заявляє, тому в силу положень статті 13 ЦПК України, дане питання суд не вирішує.
За таких обставин, суд зробив висновок про визнання в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя за ОСОБА_1 земельних ділянок за адресами: АДРЕСА_2, та АДРЕСА_2, а також нежитлового приміщення кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована, та про визнання в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_6 .
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 червня 2023 року апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Шейко В. В. задоволено.
Заочне рішення Селидівського міського суду Донецької області від 26 грудня 2022 року в частині визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : земельної ділянки кадастровий номер 1410137700:01:001:0648 площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; земельної ділянки кадастровий номер 1410137700:01:001:0797 площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2 та житлового будинку з господарськими спорудами загальною площею 277,4 кв. м, житловою площею 150 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 1/2 ідеальній частці та залишення в спільній частковій власності зазначеного нерухомого майна скасовано, ухвалено у цій частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Визнано особистою приватною власністю позивача ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 1410137700:01:001:0648 площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; земельну ділянку кадастровий номер 1410137700:01:001:0797 площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_7, цільового призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; житловий будинок з господарськими спорудами загальною площею 277,4 кв. м, житловою площею 150 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
В іншій частинірішення суду першої інстанції залишено без змін.
Стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду в розмірі 3 120,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що cтороною позивача рішення суду оскаржується в частині визнання спільною сумісною власністю сторін земельної ділянки з кадастровим номером 1410137700:01:001:0648 площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2 ; земельної ділянки з кадастровим номером 1410137700:01:001:0797 площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_7 ; житлового будинку з господарськими спорудами загальною площею 277,4 кв. м, житловою площею 150 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та залишення цього майна у спільній частковій власності сторін. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалось і відповідно в апеляційному порядку не переглядалось.
Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 1410137700:01:001:0648 площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2, була придбана 29 вересня 2005 року, тобто через тиждень після отримання від матері в дар грошових коштів 21 вересня 2005 року.
Земельна ж ділянка з кадастровим номером 1410137700:01:001:0797 площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_7, була придбана позивачем 30 вересня 2005 року, тобто через вісім днів після отримання від матері грошових коштів в дар 21 вересня 2005 року.
Договора купівлі-продажу земельних ділянок позивачем ОСОБА_1 не визнавались недійсними або неукладеними, тому посилання в Державних актах на земельні ділянки на договори, на підставі яких отримано право власності позивача, свідчить про їх укладення та виконання всіх умов, в тому числі і передачу грошових коштів.
Згідно з відомостями, що зазначені в рішенні виконавчого комітету Ленінської районної у м. Донецьку ради №260/3 від 13 червня 2007 року, за актом обстеження від 04 червня 2007 року, на земельних ділянках по АДРЕСА_8, збудовано двоповерховий житловий будинок ведуться кінцеві оздоблювальні роботи. Даним рішенням зазначеному житловому будинку присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2 .
Зазначеними відомостями встановлено, що спірний житловий будинок було збудовано протягом року 2006-2007 років.
Стороною відповідача належними та допустимими доказами не спростовано тієї обставини, що земельні ділянки і спірний будинок були придбані і відповідно збудовані за подаровані матір`ю позивача грошові кошти.
За наведених вище підстав, колегія суддів не погодилась з висновком суду першої інстанції, що спірний будинок і дві земельні ділянки, на яких він розташований, є спільною сумісною власністю сторін, оскільки наданими позивачем доказами доведено цільове використання подарованих їй за договором дарування від 21 вересня 2005 року грошових коштів в розмірі 200 000 дол. США, а саме придбання двох земельних ділянок та будівництво у 2006-2007 роках спірного будинку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_5, в якій просив скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 червня 2023 року, залишити в силі рішення Селидівського міського суду Донецької області 26 грудня 2022 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції при винесенні постанови не застосував висновок Верховного Суду щодо поділу майна подружжя викладений в постанові від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17. Суд апеляційної інстанції не дав належної оцінки доводам відповідача про те, що наявність договору дарування грошових коштів від 21 вересня 2005 року, укладеного між позивачем та її матірю - ОСОБА_6 та закріплення в його положеннях цільового призначення використання коштів на придбання двох земельних ділянок та будівництво домоволодінь на цих земельних ділянках не може бути доказом для визнання права особистої приватної власності за позивачем на зазначені об`єкти нерухомості тому що договором дарування не був передбачений порядок відстеження цільового використання коштів, документального підтвердження їх цільового використання, з боку позивача не надано ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції.
Крім того, судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки доводам відповідача про те, що при укладанні нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу земельних ділянок ним надавалась письмова згода відповідно до частини третьої статті 65 СК України, яка була нотаріально засвідчена, що ще раз підтверджує спільність придбаного майна.
Також судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки твердженням відповідача, щодо відсутності у позивача документів на підтвердження фінансування будівництва спірного будинку.
Крім того, судом апеляційної інстанції не надано оцінки доказам, які за клопотанням представника відповідача були надані під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що судове рішення оскаржується в частині визнання особистою приватною власністю ОСОБА_1 земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_2 ; та АДРЕСА_2 та житлового будинку, тому в іншій частині не оскаржується та в касаційному порядку не переглядається.