ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 913/205/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Луганської області від 03.10.2023 (суддя Смола С. В.),
додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 24.10.2023 (суддя Смола С. В.),
постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 (головуючий суддя Здоровко Л. М., судді Бородіна Л. І., Лакіза В. В.)
і додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 (головуючий суддя Здоровко Л. М., судді Бородіна Л. І., Лакіза В. В.)
у справі № 913/205/23
за позовом заступника керівника Луганської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Луганської обласної державної адміністрації Луганської обласної військової адміністрації
до Лозно-Олександрівської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - 1) Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", 2) Державне підприємство "Білокуракинське лісопромислове господарство" і 3) Державне підприємство "Старобільське лісопромислове господарство",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 4) Головне управління Держгеокадастру у Луганській області,
про витребування земельної ділянки,
ВСТУП
1. Учасниками цього спору є заступник керівника Луганської обласної ради (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військової адміністрації (далі - позивач) і Лозно-Олександрівська селищна військової адміністрації Сватівського району Луганської області (далі - відповідач).
2. Верховний Суд у цій справі розглядав касаційну скаргу Харківської обласної прокуратури (далі - скаржник), яка не погоджувалася з висновками судів попередніх інстанцій щодо того, що прокурором не доведено належність спірної земельної ділянки до земель лісового фонду, а також заперечував те, що судами попередніх інстанцій прийнято як беззаперечний факт доводи відповідача щодо віднесення спірної земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення.
3. Також у своїй касаційній скарзі скаржник зазначав, що не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки відповідачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу є співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних робіт (надання послуг).
4. За результатом розгляду касаційної скарги, Верховний Суд прийшов до висновку про необхідність залишення оскаржуваних судових рішень без змін, про що детально викладено нижче.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Узагальнений зміст і підстави позовних вимог
5. Прокурор в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військової адміністрації звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Лозно-Олександрівської селищної ради, повноваження якої виконує тимчасовий орган Лозно-Олександрівська селищна військова адміністрація Сватівського району Луганської області, у якій просив витребувати на користь держави в особі Луганської обласної державної адміністрації Луганської обласної військової адміністрації з чужого незаконного володіння Лозно-Олександрівської селищної ради земельну ділянку площею 62,0855 га з кадастровим номером 4420955700:17:002:0340 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1541917144209), яка розташована в адміністративних межах Лозно-Олександрівської селищної ради Сватівського (колишнього Білокуракинського) району Луганської області, за межами смт Лозно-Олександрівка.
6. Обґрунтовуючи позовні вимоги Прокурор посилався на приписи статей 5, 7, 8, 17, 31, 45, 47, 48, 54 та пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України (далі - ЛК України) (в редакції, чинній з 29.03.2006), статей 12, 20- 22, 55, 57, 84, 122, 149, 153, 155 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 317, 319, 321, 387, 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 1, 35, 50 Закону України "Про землеустрій", статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та стверджував, що у спірних правовідносинах передача вказаної земельної ділянки в комунальну власність Лозно-Олександрівської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Селищної ради відбулася з порушенням норм земельного та лісового законодавства, оскільки на момент такої передачі частина спірної земельної ділянки (а саме 62,0855 га) перебувала в постійному користуванні Державного підприємства "Білокуракинське лісомисливське господарство" (далі - ДП "Білокуракинське ЛМГ", Підприємство, Лісгосп, третя особа 2) на підставі розпорядження голови Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області (далі - Білокуракинська РДА) від 06.02.2006 № 35 і при цьому Луганська ОДА, як власник земельної ділянки, не повідомлялася та не погоджувала передачу спірної земельної ділянки в комунальну власність.
7. Прокурор зазначав, що на момент проведення інвентаризації частина земельної ділянки з кадастровим номером 4420955700:17:002:0340, а саме 19,5845 га, перебувала в постійному користуванні ДП "Білокуракинське ЛМГ". Хоча Державний акт на право постійного користування державним підприємством не отримано, право постійного користування підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.
8. За інформацією Державного підприємства "Харківська державна лісовпорядна експедиція" Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання від 26.04.2023 № 162 та доданою схемою перетину, земельна ділянка з кадастровим номером 4420955700:17:002:0340 має частковий перетин із землями державного лісового фонду ДП "Білокуракинське ЛМГ", орієнтована площа перетину становить 19,5845 га.
9. Прокурор підкреслював, що у спірних правовідносинах рішеннями неуповноважених органів фактично сформовано спірну земельну ділянку, визначено її площу, цільове призначення та в подальшому зареєстровано право власності на неї попри те, що вона накладається на землі лісогосподарського призначення. Наголошував, що перебування спірної земельної ділянки у незаконному володінні Селищної ради створює умови для подальшого незаконного розпорядження цією земельною ділянкою лісогосподарського призначення, а тому її у примусовому порядку слід витребувати на користь держави.
Короткий зміст судових рішень, ухвалених у цій справі
10. 03.10.2023 рішенням Господарського суду Луганської області у задоволенні позову відмовлено повністю.
11. 24.10.2023 додатковим рішенням Господарського суду Луганської області стягнуто з Луганської обласної прокуратури, на користь Лозно-Олександрівської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області, витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 45 000 грн.
12. 08.02.2024 постановою Східного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Луганської області від 03.10.2023 і додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 24.10.2023 залишено без змін.
13. 21.02.2024 додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду заяву Лозно-Олександрівської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області задоволено частково та стягнуто з Луганської обласної прокуратури на користь Лозно-Олександрівської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 21 000 грн.
14. Рішення суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивовані тим, що зі змісту розпорядження 06.02.2006 № 35 неможливо встановити, до якої групи земель відносилась спірна земельна ділянка (пасовища чи сіножаті) та чи увійшла вона до складу земель загальною площею 333,2 га, які передавались у постійне користування Білокуракинському ДЛМГ.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що прокурор належними та допустимими доказами цього також не довів, оскільки не надав відповідних висновків, схем, картографічних матеріалів тощо, які б дали змогу суду ідентифікувати спірну земельну ділянку, як таку що передавалась згідно розпорядження від 06.02.2006 № 35.
Також суди попередніх інстанцій зазначили, що надана прокурором до матеріалів справи копія планшету № 5 лісовпорядкування 2007 року не містить посилань на розпорядження від 06.02.2006 № 35. Крім того, у вказаній копії відсутні підписи осіб, які її склали; із наданої прокурором копії додатку № 4 до проєкту організації і розвитку лісового господарства ДП "Білокуракинське ЛМГ" "Відомості про приймання та передавання лісових ділянок за минулий ревізійний період" у графі "лісництво" зазначено "Білокуракинське, Лозно-Олександрівське", у графі "прийнято" "860", у графі "підстави для приймання" "Розпорядження голови Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області розпорядження від 06.02.2006 № 35", у той же час графи "рік" та "від кого прийнято" не заповнені взагалі.
З огляду на встановлені судами обставини щодо відсутності підстав набуття Білокуракинським ДЛМГ права постійного користування спірною земельною ділянкою на підставі розпорядження голови Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області розпорядження від 06.02.2006 № 35 та враховуючи, що спірна земельна ділянка як об`єкт цивільних прав сформувалася тільки 24.04.2018, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що обраний прокурором спосіб захисту права не відповідає змісту порушення.
Поряд з цим, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що у даній справі частина спірної земельної ділянки площею 19,5845 га, яка, як вважає прокурор, належить до земель лісогосподарського призначення, не мала кадастрового номеру та не була сформована як самостійний об`єкт нерухомості, а отже на переконання судів попередніх інстанцій, спосіб захисту повинен забезпечувати поновлення прав позивача до стану, який мав місце до стверджуваного прокурором порушення права держави, а не безпідставно надавати позивачеві нові блага, у вигляді зареєстрованого права власності на земельну ділянку, площа якої більша на 42,501 га, ніж площа земельної ділянки, яка в силу перехідних положень ЛК України, на думку прокурора, перебувала на праві постійного користування у лісгоспу (19,5845 га).
Також, суди зазначили, що обраний прокурором спосіб захисту не враховує наявний статус спірної земельної ділянки її віднесення до земель сільськогосподарського призначення, не скасовує віднесення спірної земельної ділянки саме до цієї категорії та не поновлює її категорію цільового використання як земель лісогосподарського призначення.
15. Додаткове рішення і постанова (в частині перегляду додаткового рішення) аргументовані положеннями статей 123, 126, 129 ГПК України, з урахуванням яких суди, дослідивши умови договору про надання правової допомоги від 20.02.2023 № 20/02/2023, акта від 09.10.2023 № 2 та інших наявних у матеріалах справи доказів, дійшли висновку про обґрунтованість покладання на Луганську обласну прокуратуру обов`язку з відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 45 000 грн, які складаються з вартості гонорару успіху в фіксованому розмірі 30 000 грн і сукупної вартості участі в судових засіданнях у справі № 913/205/23, які відбулися 27.07.2023, 17.08.2023, 29.08.2023, 12.09.2023 і 03.10.2023, у сумі 15 000 грн (3 000 грн за участь адвоката в одному судовому засіданні).
Разом з тим суд першої інстанції зазначив, а суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками, що згідно приписами статей 74, 126 ГПК України відповідачем доведено обставини надання йому адвокатом відповідних послуг професійної правничої допомоги при розгляді справи № 913/205/23 у Господарському суді Луганської області та належним чином обґрунтовано заявлений до стягнення розмір оплати цих послуг.
16. Додаткова постанова суду апеляційної інстанції аргументована положеннями статей 123, 126, 129 ГПК України, з урахуванням яких суд, дослідивши умови договору про надання правової допомоги від 20.02.2023 № 20/02/2023, додаткової угоди від 27.06.2023 № 1 і акта від 08.02.2024 № 3 та інших наявних у матеріалах справи доказів, а також з урахуванням клопотання прокурора про зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про часткову обґрунтованість покладання на Луганську обласну прокуратуру обов`язку з відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 21 000 грн, які складаються з вартості гонорару успіху у розмірі 15 000 грн і сукупної вартості участі в судових засіданнях у справі № 913/205/23, які відбулися 24.01.2024 і 08.02.2024, у розмірі 6 000 грн (3 000 грн за участь адвоката в одному судовому засіданні).
Касаційна скарга
17. Не погодившись із прийнятими рішеннями, Харківська обласна прокуратура звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 03.10.2023 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 (в частині перегляду рішення по суті) і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов прокурора.
18. Також скаржник просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 24.10.2023, постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 (в частині перегляду додаткового рішення) і додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяв адвоката про стягнення судових витрат.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи касаційної скарги
19. На обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права, наголошуючи на тому, що:
(1) на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування положень статей 123, 125, 126 ЗК України (в редакції, чинній станом на 06.02.2006) в подібних правовідносинах (у контексті того, з якого саме моменту державні лісогосподарські підприємства) є постійними користувачами лісової земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту, або ж набувають право постійного користування, або ж земельна ділянка є наданою - чи з часу прийняття відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування (апеляційний суд не уточнив, про яке саме рішення йдеться), чи з часу одержання державного акта (державної реєстрації права постійного користування), як це передбачено статтями 125, 126 ЗК України, чи з часу відображення земельної лісової ділянки на планово-картографічних матеріалах лісовпорядкування);
(2) на теперішній час відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування норми пункту 5 Прикінцевих положень ЛК України (в редакції, чинній з 29.03.2006 до 15.01.2020) в подібних правовідносинах (щодо правових підстав набуття державними лісогосподарськими підприємствами права постійного користування земельними лісовими ділянками; щодо дати виникнення в держави права власності на земельну лісову ділянку з огляду на відсутність державного акта, тобто до її формування та державної реєстрації права власності за державою; щодо встановлення факту, які землі слід розуміти раніше наданими в користування - до 28.03.2006 включно);
(3) суди не врахували висновків щодо застосування норми пункту 5 Прикінцевих положень ЛК України (в редакції, чинній з 29.03.2006 до 15.01.2020), викладених у постановах Верховного Суду України від 24.12.2014 у справі № 6-212цс14, від 25.01.2015 у справі № 6-224цс14, від 27.01.2015 у справі № 21-570а14, в постановах Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 31.05.20.23 у справі № 681/804/20, від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, від 20.12.2023 у справі № 619/77/15, від 30.01.2018 у справі № 707/2192/15-ц, від 13.06.2018 у справі № 278/1735/15-ц, від 24.05.2023 у справі № 367/3254/15-ц, від 16.08.2023 у справі № 676/4200/21, від 01.11.2023 у справі № 676/5079/21 та від 22.11.2023 у справі № 911/2523/20, від 31.05.2023 у справі № 488/2807/17;
(4) суди не врахували, викладеного в постановах Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 361/6826/16, від 06.07.2022 у справі № 372/1688/17, від 30.09.2020 у справі № 363/669/17, від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 31.05.2023 у справі № 681/804/20, від 01.11.2023 у справі № 676/5079/21 висновку про те, що інформація, надана Виробним об`єднанням "Укрдержліспроект" (далі - ВО "Укрдержліспроект"), а також доданий до неї графічний матеріал, є належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні статей 76 - 78 ГПК України;
(5) суди не врахували, викладеного в постановах Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц та від 20.12.2023 у справі № 619/77/15 висновку щодо застосування положень статті 387 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) (в контексті того, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України є ефективним способом захисту права власності);
(6) суди не врахували висновку щодо необхідності застосування ефективного способу захисту прав позивача, викладеного в постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 925/378/17, від 26.02.2020 у справі № 210/5659/18, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц;
(7) суди не врахували висновку щодо застосування принципу jura novit curia ("суд знає закони"), викладеного в постановах Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 265/6582/16-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19, від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, від 30.05.2018 у справі № 686/17618/15-ц, від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, від 30.06.2021 у справі № 9901/172/20, від 01.07.2021 у справі № 9901/381/20, від 26.11.2021 у справі № 766/20797/18, від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14, від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц, від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18;
(8) суд не врахував висновків щодо застосування норм статей 126, 129 ГПК України, викладених у постановах Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 14.11.2018 у справі № 753/15687/15-ц, від 10.09.2020 у справі № 908/1611/19, від 06.06.2019 у справі № 752/4513/17, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 13.02.2020 у справі № 911/2686/18, від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 15.11.2023 у справі № 308/7190/21, від 21.09.2023 у справі № 922/1832/19.
Узагальнені доводи інших учасників справи
20. Лозно-Олександрівська СВА у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних рішенні та постанові. У відзиві також вказаний попередній розмір судових витрат, які Відповідач планує понести під час перегляду цієї справи в касаційному порядку.
21. Доводи відзиву Головного управління Держгеокадастру у Луганській області суд касаційної інстанції не бере до уваги, з огляду на пропуск заявником, встановленого судом строку на подання відзиву.
22. Інші учасники справи не скористалися правом на подання відзивів на касаційну скаргу.
Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
23. Спірна земельна ділянка вперше як об`єкт цивільних прав виникла 21.10.2013, у відповідності до технічної документації та наказу, яким її затверджено (та які чинними і не оскаржуваними на момент пред`явлення позовної заяви чи розгляду справ по суті) віднесена до земель сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, що є достовірними відомостями у відповідності до законодавства України до внесення відповідних змін до державного земельного кадастру та відміни технічної документації із землеустрою.
24. Розпорядженням голови Білокуракинської РДА від 06.02.2006 №35 "Про надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки під заліснення, які надаються в постійне користування Білокуракинському ДЛМГ на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Білокуракинському районі" надано згоду на надання в постійне користування та на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування на земельні ділянки загальною площею 860, 0га, зокрема, по Лозно-Олександрівській селищній раді 333, 2га, з них пасовищ 100, 4га та сіножатей 232, 8га, які надаються в постійне користування ДП "Білокуракинське ЛМГ" із земель державної власності на території, яка за даними державного земельного кадастру враховуються в Тимошинській, Червоноармійській, Дем`янівській, Шарівській, Курячівській, Олександрівській, Олексіївській сільських радах та Білокуракинській та Лозно-Олександрівській селищних радах.
25. Надана прокурором копія розпорядження голови Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області від 06.02.2006 № 35 частково нечитабельна, має дописки, частина тексту через низьку якість копії майже непридатна для сприйняття.
26. Також на вказаній копії міститься відмітка про її засвідчення, однак, відсутні такі реквізити: найменування посади особи, яка вчинила засвідчення, та дата засвідчення копії.
27. Прокурор зазначав, що на підставі зазначеного розпорядження Харківською державною лісовпорядною експедицією у 2009 році розроблено "Проект організації і розвитку лісового господарства Державного підприємства "Білокуракинське лісомисливське господарство", згідно якого земельну ділянку орієнтовною площею 19, 5845га включено до кварталу № 24 виділів № 1, № 2, № 3, № 4 Лозно-Олександрівського лісництва ДП "Білокуракинське ЛМГ".
28. Судами встановлено, що з наданої прокурором копії додатку № 4 до проєкту організації і розвитку лісового господарства ДП "Білокуракинське ЛМГ" "Відомості про приймання та передавання лісових ділянок за минулий ревізійний період" місцевим господарським судом встановлено, що у графі "лісництво" зазначено "Білокуракинське, Лозно-Олександрівське", у графі "прийнято" "860", у графі "підстави для приймання" "Розпорядження голови Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області розпорядження від 06.02.2006 № 35", у той же час графи "рік" та "від кого прийнято" не заповнені.
29. Надана прокурором копія планшету № 5 лісовпорядкування 2007 року не містить посилань на розпорядження від 06.02.2006 № 35.
Крім того, суди також встановили, що у вказаній копії відсутні підписи осіб, які її склали: начальника партії Ревако Л. Ю., інженера-таксатора Висоцького А. П., картографа Висоцького А. П.
30. Судом першої інстанції встановлено, що у наданих прокурором документах (копії додатку № 4 до проєкту організації і розвитку лісового господарства ДП "Білокуракинське ЛМГ" "Відомості про приймання та передавання лісових ділянок за минулий ревізійний період", планшету № 5 лісовпорядкування 2007 року) відсутні посилання на індивідуальні ознаки земельної ділянки, за якими можливо визначити її межі, місце розташування, цільове призначення тощо.
31. Судами також встановлено, що 24.07.2013 розпорядженням голови Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області № 145 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель" надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель запасу за межами населених пунктів на території Білокуракинського району Луганської області орієнтовною площею 828га, з метою формування земельних ділянок, визначення їх угідь, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, а також віднесення таких земельних ділянок до певних категорій.
32. 18.10.2013 висновком Відділу Держземагентства у Білокуракинському районі Луганської області №1424 погоджено Технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель запасу та резервного фонду за межами населених пунктів на території Лозно-Олександрівської селищної ради та Дем`янівської, Курячівської, Нещеретівської, Олександропільської, Просторівської, Бунчуківської сільських рад Білокуракинського району Луганської області.
33. 18.10.2013 розпорядженням голови Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області № 227 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель" затверджено Технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель запасу та резервного фонду, розташованих за межами населених пунктів на території Лозно-Олександрівської селищної ради та Дем`янівської, Курячівської, Нещеретівської, Олександропільської, Просторівської, Бунчуківської сільських рад Білокуракинського району Луганської області.
34. Визначено і віднесено земельні ділянки загальною площею 843,3376 га до категорії земель сільськогосподарського призначення.
35. На підставі Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок, зокрема, земельній ділянці площею 62,0855 га присвоєно кадастровий номер 4420955700:17:002:0340.
36. 24.04.2018 право державної власності на земельну ділянку площею 62,0855 га кадастровий номер 4420955700:17:002:0340 зареєстровано за ГУ Держгеокадастру у Луганській області.
Тобто, вперше земельна ділянка площею 62,0855 га кадастровий номер 4420955700:17:002:0340 була сформована як об`єкт цивільних прав 24.04.2018.
37. 18.06.2019 наказом ГУ Держгеокадастру у Луганській області "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" № 1187-сг вирішено передати Лозно-Олександрівській селищній об`єднаній територіальній громаді, в особі Лозно-Олександрівської селищної ради, у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані за межами населених пунктів на території Лозно-Олександрівської селищної ради, Мирненської, Солідарненської сільських рад Білокуракинського району Луганської області, згідно акта приймання-передачі.
38. 18.06.2019 між ГУ Держгеокадастру у Луганській області та Лозно-Олександрівською селищною радою було підписано акт приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, відповідно до якого ГУ Держгеокадастру у Луганській області відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Луганській області від 18.06.2019 № 1187-сг передало із державної власності сільськогосподарського призначення, а Лозно-Олександрівська селищна об`єднана територіальна громада прийняла у комунальну власність земельні ділянки у кількості 77, земельні ділянки загальною площею 1062,0328 га згідно з додатком, в тому числі земельну ділянку, площею 62,0855 га з кадастровим номером 4420955700:17:002:0340 (пункт 51 додатку до акту приймання-передачі).
39. На підтвердження місцезнаходження земельної ділянки кадастровий номер 4420955700:17:002:0340 Прокурор додав до позову схему поділу земель Лозно-Олександрівської селищної ради, яку затверджено рішенням Лозно-Олександрівської селищної ради від 06.12.2005 № 39/2 (копія вказаного рішення неякісна, оригінал відсутній).
З указаної схеми вбачається, що землі запасу, які вирішено надати у постійне користування Білокуракинському ДЛМГ на підставі рішення Лозно-Олександрівської селищної ради від 06.12.2005 № 39/2, знаходяться біля державного кордону, про що свідчить відповідне умовне позначення на зазначеній схемі ліній державного кордону.
У той час, земельна ділянка з кадастровим номером 4420955700:17:002:0340 знаходиться значно південніше населеного пункту Лозно-Олександрівка.
Таким чином, локація земель запасу, наданих у постійне користування Білокуракинському ДЛМГ знаходиться майже за 10 км від земельної ділянки з кадастровим номером 4420955700:17:002:0340, про що відповідач наглядно показав суду першої інстанції на відповідних схемах.
40. Судами встановлено, що у пункті 1 розпорядження від 06.02.2006 № 35 зазначено: дати згоду на надання в постійне користування Білокуракинському ДЛМГ та на розробку технічної документації і землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування на земельні ділянки загальною площею 860 га, в т.ч. пасовищ 476,6 га та сіножатей 383,4 га під заліснення, в т.ч. по Тимошинській сільській раді 125,6 га, з них пасовищ 99,6 га, сіножатей 26 га, по Червоноармійській сільській раді 124,9 га, з них пасовищ 124,9 га, по Дем`янівській сільській раді 77,87 га, з них пасовищ 25,7 га та сіножатей 52,1 га, по Шарівській сільській раді 9,1 га, з них сіножатей 9,1 га, по Курячівській сільській раді 31,7 га, з них сіножатей 31,7 га, по Білокуракинській селищній раді 26,1 га, з них пасовищ 26,1 га, по Лозно-Олександрівській селищній раді 333,2 га, з них пасовищ 100,4 га та сіножатей 232,8 га, по Олексіївській сільській раді 6,4 га, з них 6,4 га пасовищ, які надаються в постійне користування Білокуракинському ДЛМГ із земель державної власності на території, які заданими державного земельного кадастру враховуються в Тимошинській, Червоноармійській, Дем`янівській, Шарівській, Курячівській, Олександрівській, Олексіївській сільських радах та Білокуракинській, Лозно-Олександрівській селищних радах.
41. Зі змісту зазначеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що районною державною адміністрацією було лише надано згоду на надання в постійне користування Білокуракинському ДЛМГ та розробку технічної документації і землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування, зокрема, на земельну ділянку площею 333,2 га (з них пасовищ 100,4 га та сіножатей 232,8 га) по Лозно-Олександрівській селищній раді.
Однак, суди попередніх інстанцій встановили, що належних та допустимих доказів виконання даного розпорядження у порядку, визначеному земельним законодавством, матеріали справи не містять.
42. Суд апеляційної інстанції надав оцінку вказаному розпорядженню і встановив, що відповідно до розпорядження від 06.02.2006 № 35 районною державною адміністрацією надано згоду на надання в постійне користування Білокуракинському ДЛМГ та розробку технічної документації і землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування, зокрема на земельну ділянку площею 333,2 га (з них пасовищ 100,4 га та сіножатей 232,8 га) по Лозно-Олександрівській селищній раді, однак, доказів оформлення права користування Білокуракинським ДЛМГ у встановленому законом порядку матеріали справи не містять, як і не містять доказів заліснення земельної ділянки відповідно до розпорядження від 06.02.2006 № 35.
43. Докази набуття ДП "Білокуракинське ЛМГ" права користування земельною ділянкою відповідно до розпорядження від 06.02.2006 № 35 у матеріалах справи відсутні.
44. Суди зазначили, що з жодного з наданих прокурором доказів, як із кожного окремо, так і у їх сукупності, неможливо встановити імовірний перетин спірної земельної ділянки площею 62,0855 га із кадастровим номером 4420955700:17:002:0340 із земельною ділянкою орієнтованою площею 19,5845 га, про передачу якої ДП "Білокуракинське лісомисливське господарство" зазначав прокурор.
45. Суди попередніх інстанцій встановили, що матеріалами справи не підтверджується набуття ДП "Білокуракинське ЛМГ" права постійного користування земельною ділянкою відповідно до розпорядження №35 від 06.02.2006, як і не підтверджено набуття права користування будь-яким іншим чином до 28.03.2006; доказів погодження Проекту у визначеному статтею 123 Земельного кодексу України порядку матеріали справи не містять. Прокурор також не надав доказів, які б дали змогу судам ідентифікувати спірну земельну ділянку, як таку що передавалась згідно розпорядження від 06.02.2006 № 35; із матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка за своїм цільовим призначенням до земель лісового фонду не належала. Схема не містить ідентифікуючих відомостей про частковий перетин, як зазначав прокурор, земельної ділянки площею 62,0855 га із кадастровим номером 4420955700:17:002:0340 із земельною ділянкою орієнтованою площею 19,5845 га, про передачу якої ДП "Білокуракинське лісомисливське господарство" відповідно до розпорядження № 35 від 06.02.2006.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду попередньої інстанції
46. Згідно з частинами 1 - 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
47. Судові рішення у справі оскаржуються позивачем з підстав, передбачених пунктами 1 і 3 частини другої статті 287 ГПК України.
48. Дослідивши в межах вимог касаційної скарги наведені в ній доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
49. В основу оскаржуваних рішення та постанови покладено висновки місцевого та апеляційного господарських судів про недоведеність Прокурором і Підприємством належними та допустимими доказами обставин набуття Підприємством права постійного користування спірною земельною ділянкою до 28.03.2006, а саме на підставі розпорядження голови Білокуракинської РДА від 06.02.2006 № 35 "Про надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки під заліснення, які надаються в постійне користування Білокуракинському ДЛМГ на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Білокуракинському районі", оскільки наявні в справі планово-картографічні матеріали лісовпорядкування (план лісонасаджень Лозно-Олександрівського лісництва ДП "Білокуракинське ЛМГ", проєкт організації і розвитку лісового господарства ДП "Білокуракинське ЛМГ" складено та затверджено в 2007- 2009 рр., у зв`язку з чим спірна земельна ділянка за своїм цільовим призначенням ані до прийняття розпорядження від 06.02.2006 № 35, ані після його прийняття, до земель лісового фонду не належала, чим спростовується твердження Прокурора про її належність до земель лісогосподарського призначення. Адже умовою застосування до спірних правовідносин норми пункту 5 Прикінцевих положень ЛК України (в редакції, чинній з 29.03.2006) є підтвердження факту надання спірної земельної ділянки в постійне користування ДП "Білокуракинське ЛМГ" саме до 28.03.2006 включно, чого Прокурором і ДП "Білокуракинське ЛМГ" не доведено.
50. Таким чином, обраний Прокурором спосіб захисту не враховує наявного статусу спірної земельної ділянки, а саме її належності до земель сільськогосподарського призначення колишнього КСП "Правда", тобто не скасовує первісного віднесення спірної земельної ділянки до зазначеної категорії земель, а тому й не поновлює її категорію цільового використання як земель лісогосподарського призначення.
51. Водночас в основу оскаржуваного додаткового рішення покладено висновок суду першої інстанції про обґрунтованість покладання на Луганську обласну прокуратуру обов`язку з відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 45 00 грн, які складаються з вартості гонорару успіху в фіксованому розмірі 30 000 грн і сукупної вартості участі в судових засіданнях у справі № 913/205/23, які відбулися в місцевому господарському суді 27.07.2023, 17.08.2023, 29.08.2023, 12.09.2023 і 03.10.2023, у сумі 15 000 грн (3 000 грн за участь адвоката в одному судовому засіданні).
52. В основу оскаржуваної додаткової постанови покладено висновок суду апеляційної інстанції про часткову обґрунтованість покладання на Луганську обласну прокуратуру обов`язку з відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з урахуванням клопотання прокурора про зменшення розміру витрат, в сумі 21 000 грн, які складаються з вартості гонорару успіху і сукупної вартості участі в судових засіданнях у справі № 913/205/23, які відбулися в суді апеляційної інстанції 27.07.2023, 17.08.2023, 29.08.2023, 12.09.2023 і 03.10.2023, у сумі 15 000 грн (3 000 грн за участь адвоката в одному судовому засіданні).
53. Колегія суддів погоджується із зазначеними обґрунтованими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
54. Відповідно до частини 2 статті 5 ЛК України (в редакції, чинній станом на 06.02.2006) віднесення земельних ділянок до складу земель лісового фонду, визначення їх меж провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством.