ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2024 року
м. Київ
справа № 725/5617/22
провадження № 51-7834 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 26 червня 2023 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 26 вересня 2023 року у кримінальному провадженні № 12022262020002915 за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 26 червня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна, окрім житла.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 26 вересня 2023 року апеляційну скаргу захисника залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
Вироком суду встановлено, що ОСОБА_7, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та їх негативні наслідки, з метою особистого збагачення незаконно придбав, зберігав з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, в особливо великих розмірах, а також психотропну речовину в особливо великих розмірах.
Так, 14 квітня 2022 року, в період часу з 08:20 по 12:58 год., працівниками Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області, в ході проведення санкціонованого обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 ), виявили та вилучили 258 зіп-пакети, 219 згортки, пластикові ємності та фрагменти паперу з речовинами, які згідно висновку експерта є особливо небезпечними наркотичними засобами та психотропними речовинами, які він незаконно придбав та зберігав з метою збуту.
Загалом було вилучено: у великих розмірах особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - канабіс, загальною масою 512,598г, особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - смолу канабісу, загальною масою 6,731г, в особливо великому розмірі, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, загальною масою 653,0792г, в особливо великому розмірі психотропну речовину, обіг якої заборонено, - МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), загальною масою 20,0458г, в особливо великому розмірі, психотропну речовину, обіг якої заборонено, - амфетамін, загальною масою 26,4981г, психотропну речовину, обіг якої заборонено, - 2С-B (4-бром-2,5 диметоксифенетиламін), загальною масою 0,0112г, у великому розмірі психотропну речовину, обіг якої заборонено, лізергід (ЛСДДСД), загальною масою 0,0061г.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження. Зазначає, що судовий розгляд проведено неповно, винуватість його підзахисного не доведена допустимими доказами, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вирок суду ґрунтується на недопустимих доказах, зокрема, результатах НСРД, проведених в іншому кримінальному провадженні без ухвали слідчого судді; ухвала про проведення обшуку житла ОСОБА_7 винесена в іншому кримінальному провадженні, тому також є недопустимим доказом. Крім того, сам обшук був проведений з порушенням права ОСОБА_7 на захист, оскільки йому було відмовлено в залученні до цієї слідчої дії адвоката. Ухвала суду апеляційної інстанції не містить аналізу усіх доказів у справі та відповідей на всі доводи апеляційної скарги, а тому є необґрунтованою.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник у судовому засіданні підтримав скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор у суді касаційної інстанції заперечувала проти задоволення скарги та просила залишити судові рішення без зміни.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 цього Кодексу суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Мотиви суду
У касаційній скарзі захисник посилається на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та просить закрити кримінальне провадження через відсутність достатніх доказів для доведення винуватості особи. Це вимагає від суду дослідження доказів та встановлення певних обставин, що відповідно до ст. 433 КПК України не є компетенцією суду касаційної інстанції, а тому така вимога захисника не відповідає закону. При перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених судами.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Статтею 94 цього Кодексу передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Тобто, наведена норма процесуального закону вимагає від суду зробити ґрунтовну, всебічну оцінку сукупності усіх зібраних у справі доказів, співставити їх між собою та зробити остаточний висновок на підставі повного обсягу усіх досліджених доказів. Жоден окремо взятий доказ не має наперед встановленої сили. Тому суд робить свій висновок не на окремо взятому доказі, а на сукупності доказів (як прямих, так і непрямих), які доповнюють та уточнюють один одного.
Відповідно до ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті при ухваленні судового рішення.