ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2024 року
м. Київ
справа № 299/559/18
провадження № 61-15958св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць, Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Держава Україна в особі Державної казначейської служби України, прокуратура Закарпатської області, Берегівська окружна прокуратура, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, Виноградівський районний відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу керівника Закарпатської обласної прокуратури на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 червня 2021 року у складі судді Левка Т. Ю. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 04 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Кондора Ю. Р., Кожух О. А., Бисаги Т. Ю., та касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 04 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Кондора Ю. Р., Кожух О. А., Бисаги Т. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, прокуратури Закарпатської області, Берегівської окружної прокуратури, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, Виноградівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури.
Позовна заява мотивована тим, що 27 березня 2007 року прокурором Виноградівського району було порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем та службового підроблення службовими особами ВАТ "Виноградівське ATП - 12144" за ознаками злочинів передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України про те, що службові особи ВАТ "Виноградівське ATП - 12144" в період з липня 2005 до червня 2006 років, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, умисно знизили базу оподаткування податку на прибуток підприємства, податку на додану вартість, внесли неправдиві відомості у Декларацію з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість, які подали до ДПІ у Виноградівському районі, чим скоїли службове підроблення, внаслідок чого до державного бюджету не допоступило грошових коштів у вигляді податку на прибуток підприємства на суму 22 465 гривень та податку на додану вартість на суму 42 077 гривень, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.
Зазначала, що 29 травня 2007 року їй пред`явлено обвинувачення в скоєнні злочинів, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України.
05 жовтня 2012 року начальником СВ Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області підполковником міліції Мелаєм М. Ю. було винесено постанову про закриття вказаної кримінальної справи.
Копію даної постанови вона отримала в кінці березня 2015 року після неодноразових звернень до правоохоронних органів.
Вказувала, що перебувала під слідством та судом у період з 27 березня 2007 року до 05 жовтня 2012 року, тобто 5 років 7 місяців та 10 днів, тривалий час перебувала на підписці про невиїзд, не могла виїхати зі свого постійного місця проживання на відпочинок, не знала, що проти неї закрито кримінальну справу.
Позивачка вказувала, що їй завдано значної моральної шкоди, було порушено її нормальні життєві зв`язки, їй довелося змінити місце роботи, докладати додаткових зусиль для організації свого життя, незаконне притягнення до кримінальної відповідальності спричинило негативний психічний сплив на неї, завдало моральних страждань, призвело до погіршення стосунків з друзями та колегами, потягло інші негативні наслідки.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд зобов`язати Державне казначейство України списати у безспірному порядку з відповідного казначейського рахунку Державного бюджету України на її користь 2 000 000 грн моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 червня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з Єдиного казначейського рахунка Державної казначейської служби України в установленому законом порядку на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 000 000 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог та із того, що відповідно до встановлених у справі обставин у позивачки виникли передбачені законом підстави для відшкодування державою завданої їй незаконними діями органу досудового слідства та прокуратури моральної шкоди в повному заявленому до стягнення обсязі.
Суд зазначив, що, оскільки позивачка перебувала під слідством і судом з 29 травня 2007 року (з моменту пред`явлення обвинувачення) до 05 жовтня 2012 року (64 місяці та 7 днів), тобто 64 повні місяці, то гарантований мінімальний розмір відшкодування моральної шкоди становить 384 000 грн (6 000 грн (мінімальна заробітна плата) х 64 (кількість місяців).
Разом з цим, суд вважав, що незаконним притягненням до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 завдано значну моральну шкоду - моральні втрати, які привели до порушення її нормальних життєвих зв`язків та вимагали додаткових зусиль для організації свого життя. Внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 було заподіяно моральні страждання, які неодноразово виникали внаслідок психічного впливу, що призвело до зміни місця роботи, погіршення відносин з друзями, колегами по роботі, інших негативних наслідків морального характеру.Отже, заявлений до стягнення розмір заподіяної моральної шкоди, який позивачка оцінила у 2 000 000 грн (два мільйони гривень) суд вважав обгрунтованим і, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 04 вересня 2023 року апеляційні скарги виконувача обов`язків керівника Закарпатської обласної прокуратури та Державної казначейської служби України задоволено частково.
Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 червня 2021 року змінено.
Виключено з мотивувальної частини рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 червня 2021 року судження про необхідність відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 2 000 000 грн та викладено резолютивну частину рішення суду першої інстанції у такій редакції:
"Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у рахунок моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури грошові кошти у розмірі 500 000 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог щодо стягнення коштів відмовити."
Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 червня 2021 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області та Виноградівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області скасовано.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області та Виноградівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачкою доведено, що діями органів і службових осіб досудового слідства та прокуратури її права були порушені, їй було завдано моральної шкоди, такі дії призвели до значних негативних наслідків для неї, до негативних переживань, у тому числі, за себе, за свою сім`ю, її матеріальне становище, до душевних страждань, позивачці довелося тривалий час терпіти приниження, докладати великих додаткових зусиль для організації свого життя, для захисту від необґрунтованих звинувачень у злочинах, для захисту честі, гідності, а також докладати значних зусиль для з`ясування власне самого факту закриття кримінальної справи та отримання відповідної постанови, в тому числі, докладати зусиль для судового захисту своїх законних прав та інтересів. З огляду на зазначене, апеляційний суд вважав також доведеним факт заподіяння позивачці моральної шкоди, оскільки позивачка майже п`ять із половиною років перебувала під слідством і судом, щодо неї був застосований запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, який роками обмежував свободу пересування включно з можливістю отримати документи для виїзду за кордон та виїхати на відпочинок чи лікування. Негативна інформація про позивачку була відома її сім`ї, родині, колегам, друзям. Стрес, який переживала позивачка, її психологічний стан вочевидь слугували одними з причин руйнування усталених життєвих зв`язків.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що, задовольнивши вимоги позивачки повністю та стягнувши в рахунок компенсації завданої моральної шкоди 2 000 000,00 грн, районний суд не повною мірою врахував усі обставини справи в їх взаємозв`язку, характер і тривалість моральних страждань, що їх зазнала позивачка. На переконання апеляційного суду пред`явлений до стягнення розмір моральної шкоди є непропорційним, надмірним і не є достатньо обґрунтованим. Дії відповідачів хоча і були протиправними, тривалими, не потягли в контексті питання про моральну шкоду таких непоправних, незворотних негативних наслідків для позивачки, які б виправдовували заявлений нею розмір компенсації цієї шкоди.
Зважаючи на встановлене, беручи до уваги, що непоправні, незворотні негативні наслідки для позивачки не настали, проте водночас позивачка вимушена була тривалий час докладати значних зусиль для організації свого життя та захисту своїх порушених прав, а моральна шкода була завдана державою в особі органів досудового слідства та прокуратури, тоді як повага до прав людини і громадянина та їх захист визначають зміст і спрямованість діяльності держави, що підвищує відповідальність у разі порушення прав людини державою в особі органів, через які вона діє, апеляційний суд дійшов висновку, що з урахуванням характеру і наслідків завданої шкоди, фактів, що мають значення, результату виконання обов`язку доказування шкоди, вимог розумності і справедливості позов доведений частково і розмір компенсації моральної шкоди позивачці слід визначити у 500 000,00 грн.
Крім того, суд апеляційної інстанції закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України щодо відповідачів Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області та Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області, оскільки вимоги до зазначених відповідачів не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Додатковою постановою Закарпатського апеляційного суду від 23 жовтня 2023 року компенсовано Державній казначейській службі України за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 9 911,25 грн.
Додаткова постанова апеляційного суду мотивована тим, що, оскільки постановою Закарпатського апеляційного суду від 04 вересня 2023 року змінено рішення Виноградівського районного суду від 24 червня 2021 року і вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з Державного бюджету України у рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в сумі 500 000,00 грн (1/4 від заявленого до стягнення розміру відшкодування), а в іншій частині позовних вимог щодо стягнення коштів відмовлено, відтак, Державній казначейській службі України належить компенсувати за рахунок держави судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, пропорційно задоволеним вимогам цієї особи, тобто, 3/4 сплаченого судового збору.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі керівник Закарпатської обласної прокуратури, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 червня 2021 року, постанову Закарпатського апеляційного суду від 04 вересня 2023 року в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить постанову Закарпатського апеляційного суду від 04 вересня 2023 року в частині незадоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У листопаді 2023 року касаційна скарга керівника Закарпатської обласної прокуратури надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
У листопаді 2023 року касаційна скарга ОСОБА_1 надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою керівника Закарпатської обласної прокуратури, витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
У грудні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 травня 2024 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга керівника Закарпатської обласної прокуратури мотивована тим, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій не відповідають положенням статей 263-265 ЦПК України та підлягають скасуванню. Вважає, що суди неправильно застосували норми статей 23, 1176 ЦК України, статей 2, 3, 4, 13 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".
Вважає, що, якщо позивачем не надано додаткових доказів спричинення йому моральної шкоди, зокрема, висновок експерта, судом мають застосовуватися передбачена законом мінімальна компенсація такої шкоди, оскільки понесені незаконно засудженою особою страждання вже були враховані законодавцем.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень керівник Закарпатської обласної прокуратури вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц, від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц та постановах Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 758/824/17, від 21 серпня 2019 року у справі № 523/13432/16-ц, від 31 серпня 2022 року у справі № 306/701/20, від 15 серпня 2023 року у справі № 569/20230/21, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано зменшив розмір моральної шкоди, яку вона заявляла до стягнення. Посилається на те, що під час розгляду справи встановлено факт її незаконного засудження, обмеження її прав, що тягне за собою право на відшкодування моральної шкоди. Вважає заявлений нею розмір моральної шкоди обґрунтованим та таким, що відповідає рівню її душевних страждань.
Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 686/2373/15-ц (провадження № 14-298цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 383/596/15 (провадження № 14-342цс18), від 05 грудня 2018 року у справі № 210/5258/16-ц (провадження № 14-463цс18), від 22 квітня 2019 року у справі № 236/893/17 (провадження № 14-4цс19), від 29 травня 2019 року у справі № 522/1021/16-ц (провадження № 14-136цс19) та постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 754/8730/19 (провадження № 61-9673св20), від 03 березня 2021 року у справі № 638/509/19 (провадження № 61-7643св20), що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційні скарги
У січні 2024 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу керівника Закарпатської обласної прокуратури, у якому зазначила, що доводи касаційної скарги не містять обґрунтування, у чому полягає порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Вважає, що відсутні підстави для задоволення касаційної скарги керівника Закарпатської обласної прокуратури.
У лютому 2024 року керівник Закарпатської обласної прокуратури подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якій зазначив, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки позивач ніяк не обґрунтовує, якими саме доказами доводяться обмеження, яких вона зазначила під час розслідування кримінальної справи щодо погіршення відносин з друзями, колегами по роботі, тощо. Жодна особа з близького оточення позивачки до суду не викликалася і не допитувалася як свідок. При цьому розмір компенсації моральної шкоди, визначений судами попередніх інстанцій, значно перевищує мінімальний розмір відшкодування, визначений Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", що не відповідає розмірам сатисфакції.
У лютому 2024 року Державна казначейська служба України подала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якій вказала про необґрунтованість доводів касаційної скарги та відсутність підстав для її задоволення. Вважає, що судами безпідставно завищено розмір морального відшкодування ОСОБА_1 .
Фактичні обставини, встановлені судами
27 березня 2007 року прокурором Виноградівського району було порушено кримінальну справу за ознаками злочинів передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України за фактом зловживання службовим становищем та службового підроблення службовими особами ВАТ "Виноградівське ATП-12144".
29 травня 2007 року ОСОБА_1, як службовій особі, яка перебувала на посаді головного бухгалтера ВАТ "Виноградівське АТП-12144" було пред`явлено обвинувачення в скоєнні злочинів, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України та обрано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.
В ході досудового розслідування та судового розгляду кримінальна справа надсилалась на додаткове розслідування, судами виносилась ухвала про повернення такої на додаткове розслідування, постановлявся виправдальний вирок.
Після неодноразових змін пред`явленого обвинувачення, дії ОСОБА_1 остаточно перекваліфіковано на частину четверту статті 191 КК України.
Постановою начальника СВ Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області підполковника міліції Мелая М. Ю. від 05 жовтня 2012 року кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за частиною четвертою статті 191 КК України закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 6 КПК України (1960 року), у зв`язку з відсутністю складу злочину.
Про закриття кримінальної справи ОСОБА_1 відомо не було.
Протягом 2014-2015 років ОСОБА_1 зверталася до органів прокуратури та органів внутрішніх справ з приводу стану досудового розслідування у кримінальній справі відносної неї, подавала наступні звернення:
- заява від 15 жовтня 2014 року до начальника СВ Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області про надання можливості ознайомитися з матеріалами справи;
- заява від 26 грудні 2014 року до начальника СВ УМВС України в Закарпатській області про надання інформації з приводу скасування відомостей про порушення кримінальної справи та запобіжного заходу;
- скарга від 09 січня 2015 року до прокурора Закарпатської області про зобов`язання прокурора Виноградівського району, начальника та слідчого СВ Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області надати відповіді на її звернення та копію постанови про закриття кримінальної справи;
- заява про правопорушення від 09 січня 2015 року до начальника УМВС України в Закарпатській області, що виявилося у ненаданні відповідей на звернення, копії постанови про закриття кримінальної справи прокурором Виноградівського району, начальником та слідчим СВ Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області;
- заяви до начальника СВ Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області від 04 березня 2015 року, від 27 березня 2015 року та від 15 вересня 2015 року з приводу надання копії постанови про закриття кримінальної справи, внесення змін у постанову, надання копії постанови про обрання запобіжного заходу та копії підписки про невиїзд.