ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2024 року
м. Київ
справа № 702/21/21
провадження № 61-4440св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С., Ситнік О. М.,
учасники справи:
позивач - Фермерське господарство "Антонінське",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько Валентина Петрівна, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Фермерського господарства "Антонінське" на постанову Черкаського апеляційного суду від 19 січня 2023 року у складі колегії суддів Вініченка Б. Б., Карпенко О. В., Новікова О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року Фермерське господарство "Антонінське" (далі - ФГ "Антонінське") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Черкаській області), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько В. П. (далі - приватний нотаріус Шелудько В. П.), ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання незаконними наказів ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, договорів купівлі-продажу земельної ділянки та скасування реєстрації права власності на земельну ділянку.
Позовну заяву мотивовано тим, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22 травня 2020 року ФГ "Антонінське" є власником 1/2 частини силосної ями загальною площею 252,2 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (на час звернення до суду з позовом - Уманський район), Черкаська область, та нежитлової будівлі (вагової для скота) загальною площею 4,6 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
30 червня 2020 року ФГ "Антонінське" звернулося до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області з заявою про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо земельних ділянок, які розміщені під зазначеними спорудами та під`їзними дорогами до них.
Згідно з листом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 21 липня 2020 року позивачу повідомлено, що земельна ділянка, кадастровий номер 7123455500:03:001:1737, є приватною власністю іншої особи.
Так, позивач зазначав, що згідно з наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 12 липня 2019 року "Про надання дозволу на розроблення проєкту із землеустрою" ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність, розташованої в адмінмежах Цибулівської селищної ради Уманського району Черкаської області за межами населеного пункту, орієнтований розмір земельної ділянки - 1,50 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 02 вересня 2019 року "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" затверджено проєкт щодо відведення земельної ділянки площею 1,50 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адмінмежах Цибулівської селищної ради Уманського району Черкаської області; надано зазначену земельну ділянку, кадастровий номер 7123455500:03:001:1737, із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства у власність ОСОБА_2
ФГ "Антонінське" зазначало, що належні йому на праві власності 1/2 частина силосної ями та вагова для скота розташовані на території земельної ділянки, кадастровий номер 7123455500:03:001:1737, площею 1,50 га, що порушує право ФГ "Антонінське" користуватися цими об`єктами власності та під`їздами до них. ФГ "Атонінське" необхідна та частина цієї земельної ділянки, на якій розміщені належні йому будівлі та споруди і якою ФГ "Антонінське" користувалося до передачі її у власність відповідача ОСОБА_2 .
Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між продавцем ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_1, який посвідчений приватним нотаріусом Шелудько В. П. 20 березня 2020 року, земельна ділянка, кадастровий номер 7123455500:03:001:1737, площею 1,50 га, відчужена покупцеві ОСОБА_1 .
Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 23 листопада 2020 року між продавцем ОСОБА_1 та покупцем ОСОБА_3, земельна ділянка, кадастровий номер 7123455500:03:001:1737, площею 1,50 га, відчужена покупцеві ОСОБА_3 .
Також позивач зазначав, що відповідно до згаданого листа ГУ Держгеокадастру у Черкаській області на спірній земельній ділянці також розташована будівля комори, яка перебуває у приватній власності відповідача ОСОБА_2 .
Позивач вважав незаконною передачу земельної ділянки у власність виключно одному із власників будівель та споруд, що розташовані на цій земельній ділянці, яка необхідна для обслуговування цих будівель та споруд, оскільки у такому випадку права іншого власника будівель та споруд щодо користування земельною ділянкою, на якій вони розташовані, є порушеними.
Посилаючись на викладене, ФГ "Антонінське" просило суд:
визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 12 липня 2019 року № 23-2339/14-19-СГ "Про надання дозволу на розроблення проєкту із землеустрою", яким ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність, для ведення особистого селянського господарства;
визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 02 вересня 2019 року № 23-3541/14-19-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення", яким земельну ділянку, площею 1,50 га, кадастровий номер 7123455500:03:001:1737, розташовану в адмінмежах Цибулівської селищної ради Уманського району Черкаської області, передано ОСОБА_2, та скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_2 на цю земельну ділянку;
визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 20 березня 2020 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, кадастровий номер 7123455500:03:001:1737, площею 1,50 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Шелудько В. П., та скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_1 на цю земельну ділянку;
визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 23 листопада 2020 року, укладений між ОСОБА_1 та покупцем ОСОБА_3, кадастровий номер 7123455500:03:001:1737, площею 1,50 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Шелудько В. П., та скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_3 на цю земельну ділянку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
і мотиви їх ухвалення
Монастирищенський районний суд Черкаської області рішенням
від 20 жовтня 2022 року (у складі судді Жежер Ю. М.) позов ФГ "Антонінське" задовольнив частково.
Визнав незаконним та скасував наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 02 вересня 2019 року № 23-3541/14-19-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення", яким земельна ділянка, площею 1,50 га, кадастровий номер 7123455500:03:001:1737, яка розташована в адміністративних межах Цибулівської селищної ради Уманського району Черкаської області, передана ОСОБА_2, та скасував реєстрацію права власності ОСОБА_2 на цю земельну ділянку.
Визнав недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Шелудько В. П. 20 березня 2020 року і укладений 23 листопада 2020 року між продавцем ОСОБА_2, яка передала у власність покупця, та покупцем ОСОБА_1, яка прийняла земельну ділянку, площею 1,50 га, кадастровий номер 7123455500:03:001:1737, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, та скасував реєстрацію права власності ОСОБА_1 на цю земельну ділянку.
Визнав недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, який укладений 23 листопада 2020 року між продавцем ОСОБА_1, яка передала у власність покупця, та покупцем ОСОБА_3, яка прийняла земельну ділянку, площею 1,50 га, кадастровий номер 7123455500:03:001:1737, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, та скасував реєстрацію права власності ОСОБА_3 на цю земельну ділянку.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано таким.
ФГ "Антонінське", яке є власником 1/2 частини силосної ями і вагової для скота та має право на отримання земельної ділянки, на якій розміщено такі об`єкти пропорційно його частки на майно, обґрунтовано очікувало, що будь-які інші суб`єкти діятимуть відповідно до вимог закону і позивач матиме законну можливість реалізувати своє право на отримання такої земельної ділянки.
Передача у власність іншій особі земельної ділянки під майном фермерського господарства порушує право позивача на її набуття, тому місцевий суд вважав, що оспорюваний наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 02 вересня 2019 року видано незаконно і він підлягає скасуванню.
Оскільки скасовано наказ ГУ Держгеокадастру в Черкаській області, який став підставою для реєстрації права власності за відповідачем ОСОБА_2, вимоги щодо скасування реєстрації права власності за ОСОБА_2 підлягають задоволенню.
Вимоги щодо скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області "Про надання дозволу на розроблення проєкту із землеустрою" задоволенню не підлягають, оскільки цим наказом надано відповідачу ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, в порядку безоплатної приватизації. Таке рішення є підготовчою стадією процесу отримання права власності на земельну ділянку, проте отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам дозвіл не є правовстановлюючим актом. Отже, позивач не довів, яким чином факт надання дозволу відповідачу ОСОБА_2 на розроблення проєкту землеустрою порушує його права.
Щодо вимоги про скасування договорів купівлі-продажу земельної ділянки суд першої інстанції керувався тим, що такі вимоги є похідними від визнання незаконними наказу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення", який є правовстановлюючим документом, а тому вони підлягають задоволенню зі скасуванням реєстрації права власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на земельну ділянку.
Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 оскаржила його в апеляційному порядку. Зі змісту апеляційної скарги убачається, що відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.
Черкаський апеляційний суд постановою від 19 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнив.
Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області
від 20 жовтня 2022 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким
у задоволенні позовних вимог ФГ "Антонінське" відмовив.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд керувався тим, що реєстрація права власності за ФГ "Антонінське" нежитлових будівель (1/2 частини силосної ями та вагової для скота) було здійснено 19 травня 2020 року, а оспорюваний наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області був прийнятий 02 вересня 2019 року, реєстрація права власності здійснена ОСОБА_2 04 листопада 2019 року, тобто на час набуття ОСОБА_2 права приватної власності на спірну земельну ділянку права позивача не могли бути порушені.
У постанові зазначено, що особу можливо позбавити її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а під час вирішення питання про можливість позбавлення особи власності слід дотримуватися справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника. Проте суд першої інстанції це не врахував та дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову ФГ "Антонінське", чим фактично позбавив ОСОБА_3 власності на нерухоме майно, яке набуте останньою у встановленому законом порядку.
Апеляційний суд також виснував, що нормами статей 78, 120, 125 ЗК України, статті 377 ЦК України передбачено перехід права на землю (права власності чи права користування) у разі набуття права власності на нерухоме майно за цивільно-правовою угодою саме за наявності відповідного права у відчужувача нерухомого майна, оформленого і зареєстрованого належним чином.
Однак з матеріалів справи не установлено та позивач не довів, що попередній власник та власник майнового сертифіката нежитлових будівель (1/2 частини силосної ями та вагової для скота) Сільськогосподарський виробничий кооператив "Цибулівський" (далі - СГВК "Цибулівський") звертався до відповідного повноважного органу з відповідною заявою про надання земельної ділянки, необхідної для обслуговування нежитлових будівель.
Також не надано доказів, що земельна ділянка виділялася співвласникам майнових паїв СГВК "Цибулівський", як попереднім власникам вказаних нежитлових будівель.
Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що позивач не довів порушення його прав та інтересів, а тому підстави для задоволення його позовних вимог відсутні.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У березні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ФГ "Антонінське" на постанову Черкаського апеляційного суду від 19 січня 2023 року, у якій заявник просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду й залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судового рішення позивач посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що застосовані апеляційним судом висновки Верховного Суду сформовані у правовідносинах, які не є подібними до тих, що склалися у цій справі.
ФГ "Антонінське" посилається на те, що за наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної або комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок у межах встановлених норм першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проєкту землеустрою якої сформована відповідна земельна ділянка, якщо для цього немає законних перешкод. Водночас правової позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах сформовано не було.
ГУ Держгеокадастру у Черкаській області під час надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність не дотрималося принципу добросовісності, не перевірило, чи не перебуває вказана земельна ділянка у користуванні інших осіб, та не надало належної оцінки технічній документації щодо спірної земельної ділянки, яка фактично містила недостовірні відомості щодо об`єктів нерухомості, які на ній розташовані.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У квітні 2023 року матеріали цивільної справи передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією в складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_6 є засновником ФГ "Антонінське", що підтверджується статутом фермерського господарства (т. 1, а. с. 14-23).
Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14 липня 2011 року державну реєстрацію юридичної особи ФГ "Антонінське" проведено 04 квітня 2002 року (т. 1, а. с. 25).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22 травня 2020 року ФГ "Антонінське" на праві приватної власності належить 1/2 частка силосної ями, загальною площею 252,2 кв. м, позначена на плані літ. "І", яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Запис про право власності здійснено 19 травня 2020 року за № 36586636. Підставою для державної реєстрації права власності є акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер б/н, виданий 03 березня 2020 року, видавник - члени комісії СГВК "Цибулівський"; свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), серія та номер: НОМЕР_1, виданий 05 травня 2020 року, видавник - голова Цибулівської селищної ради ОСОБА_8.; акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 11 березня 2020 року, видавник - члени комісії СГВК "Цибулівський"; витяг з протоколу № 4, серія та номер: б/н, виданий 11 березня 2020 року, видавник: члени комісії СГВК "Цибулівський"; витяг з протоколу № 3, серія та номер: б/н, виданий 03 березня 2020 року, видавник - члени комісії СГВК "Цибулівський" (т. 1, а. с. 28).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22 травня 2020 року ФГ "Антонінське" на праві приватної власності належить нежитлова будівля (вагова для скота), загальною площею 4,6 кв. м, позначена на плані літ. "А", рік побудови 1976, фундамент дерев`яний, стіни дерев`яні: літ. "а" - навіс, рік побудови 1976, фундамент дерев`яний: № 1 - ворота; № 2 - огорожа; № 3 - ворота, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Запис про право власності здійснено 19 травня 2020 року за № 36585295. Підстава для державної реєстрації права власності - витяг з протоколу № 3, серія та номер: б/н, виданий 03 березня 2020 року, видавник - члени комісії СГВК "Цибулівський"; свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), серія та номер: НОМЕР_1, виданий 05 лютого 2020 року, видавник - голова Цибулівської селищної ради ОСОБА_8.; акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 03 березня 2020 року, видавник - члени комісії СГВК "Цибулівський" (т. 1, а. с. 29).
Відповідно до технічного паспорта на нежитлову будівлю (вагова для скота), виготовленого на замовлення ФГ "Антонінське", вагова для скота, літ. "А-1", навіс, літ. "а", розташована на АДРЕСА_1, площа основи 5,1 кв. м, об`єм 11 куб. м (т. 2, а. с. 210-213).
Згідно зі схемою розташування будівлі, літ. "І", силосна яма (1/2) розташована на АДРЕСА_1 . Відповідно до технічної характеристики силосна яма 1986 року спорудження, стіни - бетонні плити, підлога - асфальтобетон, площа основи 252,2 кв. м (т. 2, а. с. 214, 215).
Отже, суди встановили, що ФГ "Антонінське" на праві приватної власності належить 1/2 частина силосної ями, яка розташована на АДРЕСА_1, 1986 року побудови, та нежитлова будівля - вагова для скота, яка розташована на АДРЕСА_1, 1976 року побудови, право власності на яке зареєстроване позивачем 19 травня 2020 року.
Голова ФГ "Антонінське" ОСОБА_6 30 червня 2020 року звертався до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області із заявою про надання документів, які стали підставою для реєстрації земельної ділянки, кадастровий номер 7123455500:03:001:1737, на якій розташовані споруди, а саме силосна яма та вагова для скота, а також про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо земельних ділянок, що розташовані під зазначеними спорудами та під`їзними дорогами до них (т. 1, а. с. 30).
ГУ Держгеокадастру у Черкаській області 21 липня 2020 року надало відповідь, де повідомило, що у липні 2019 року до них надійшла заява від особи про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,5 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Цибулівської сільської ради Уманського району Черкаської області, під нежитловим приміщенням. У додаток до заяви було долучено свідоцтво про право власності на нерухоме майно, згідно з яким нежитлова будівля (комора) перебуває у приватній власності заявника. За результатами розгляду цих документів було видано наказ від 12 липня 2019 року "Про надання дозволу на розроблення проєкту із землеустрою". Надалі за результатами розгляду поданого проєкту землеустрою було прийнято наказ від 02 вересня 2019 року "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність". За даними Державного земельного кадастру земельна ділянка, кадастровий номер 7123455500:03:001:1737, є приватною власністю (т. 1, а. с. 31).
ГУ Держгеокадастру у Черкаській області 14 грудня 2020 року щодо можливості надання земельних ділянок ФГ "Антонінське" під належним йому майном надало відповідь, що відповідно до інформації з Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 7123455500:03:001:1737, розташована за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває у власності ОСОБА_3 . Чи перебуває фактично майно за вказаними в запиті адресами на цій земельній ділянці не відомо, це може встановити лише огляд на місцевості. Розміщення на цій земельній ділянці майна з іншою адресою технічно неможливе (т. 1, а. с. 45).
25 червня 2020 року ФГ "Антонінське" звернулося до Монастирищенського ДЗК із заявою про надання документів, які стали підставою для реєстрації земельної ділянки, кадастровий номер 7123455500:03:001:1737, на якій розташовані споруди, а саме силосна яма, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та вагова для скота, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, які належать ФГ "Антонінське" (т. 1, а. с. 33).
26 червня 2020 року Монастирищенське ДЗК на заяву ФГ "Антонінське" надало оспорювані накази (т. 1, а. с. 34).
Відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 12 липня 2019 року № 23-2339/14-19-СГ "Про надання дозволу на розроблення проєкту" надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність, розташованої в адмінмежах Цибулівської селищної ради Монастиришенського району Черкаської області за межами населеного пункту. Орієнтовний розмір земельної ділянки 1,50 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства (код КВ ЦПЗ - секція А, підрозділ - 01.03) (т. 1, а. с. 35, т. 3, а. с. 96, 97).
Згідно з наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 02 вересня 2019 року № 23-3541/14-19-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" затверджено проєкт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,50 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адмінмежах Цибулівської селищної ради Уманського району Черкаської області. Надано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 1,50 га, у тому числі землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами площею 1,50 га (кадастровий номер 7123455500:03:001:1737) із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства (код КВ ЦПЗ - секція А, підрозділ - 01.03), розташовану в адмінмежах Цибулівської селищної ради Уманського району Черкаської області. Право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 7123455500:03:001:1737) виникає з моменту державної реєстрації права та оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (т. 1, а. с. 36, т. 3, а. с. 103, 104).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право на земельну ділянку, кадастровий номер 7123455500:03:001:1737, було зареєстроване за ОСОБА_2 19 серпня 2019 року (т. 1, а. с. 46).
Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 20 березня 2020 року ОСОБА_2 продала ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 1,50 га за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 7123455500:03:001:1737. Правовий режим земельної ділянки - приватна власність, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, склад угідь: землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами - 1,4746 га, землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами - 0,0254 га (т. 1, а. с. 37-40, 212, 213), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23 березня 2020 року (т. 1, а. с. 214) та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23 листопада 2020 року (т. 1, а. с. 223-225).
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 23 листопада 2020 року земельна ділянка із кадастровим номером 7123455500:03:001:1737, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, площею 1,50 га, на праві приватної власності належить ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 231, 232).
ОСОБА_4 надав свою згоду дружині ОСОБА_1 на продаж земельної ділянки площею 1,50 га, кадастровий номер 7123455500:03:001:1737, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка набута у шлюбі, що підтверджується заявою ОСОБА_4 від 23 листопада 2020 року, яка нотаріально посвідчена (т. 1, а. с. 228).
Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 23 листопада 2020 року ОСОБА_1 продала ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 1,50 га, кадастровий номер 7123455500:03:001:1737, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Правовий режим земельної ділянки - приватна власність, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, склад угідь - землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами - 1,4746 га, землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами - 0,0254 га (т. 1, а. с. 41-44, 210, 211), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25 листопада 2020 року (т. 1, а. с. 229).
Отже, суди встановили, що ОСОБА_2 станом на 04 листопада 2019 року на праві приватної власності належала земельна ділянка, кадастровий номер 7123455500:03:001:1737, площею 1,5 га на якій розміщена нежитлова будівля (комора), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та яку 20 березня 2020 остання відчужила ОСОБА_1, яка 03 листопада 2020 року відчужила вказану земельну ділянку ОСОБА_3 також на підставі договору купівлі-продажу.
Згідно з довідкою від 04 липня 2019 року з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями станом на 31 грудня 2015 року земельна ділянка, розташована за межами населеного пункту Уманського району в адміністративних межах Цибулівської селищної ради, належить до земель запасу, категорія земель сільськогосподарського призначення, кадастровий номер відсутній, угіддя під господарськими будівлями та дворами (т. 3, а. с. 98). На кадастровому плані земельної ділянки із кадастровим номером 7123455500:03:001:1737 зображений лише один об`єкт нерухомого майна - комора (т. 1, а. с. 83, 88, 233, 234, т. 3, а. с. 105).
В експлікації земельних угідь зазначено: площа земельної ділянки 1,50 га, у тому числі за земельними угіддями, 1,4746 га - землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами та 0,0254 га - землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами (т. 1, а. с. 84).
Надана представником позивача технічна документація на суміжну земельну ділянку в адміністративних межах Цибулівської селищної ради, що межує з земельної ділянкою, кадастровий номер 7123455500:03:001:1737, на схемі розташування земельної ділянки містить три об`єкти нерухомого майна (т. 2, а. с. 207, зворот).
Монастирищенський районний суд Черкаської області ухвалою від 22 червня 2022 року під час судового розгляду справи вирішив провести огляд доказів будівель та споруд - силосної ями, вагової для скота, які належать на праві власності ФГ "Антонінське", розташовані за адресою: АДРЕСА_2, які розміщені на земельній ділянці площею 1,5000 га, кадастровий номер 7123455500:03:001:1737, що належить ОСОБА_3 .
Залучив до участі у справі спеціаліста інженера-землевпорядника ОСОБА_7 (кваліфікаційний сертифікат № 011752), який проживає за адресою: АДРЕСА_3, для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов`язаних із застосуванням технічних засобів під час проведення огляду на місцевості будівель та споруд за місцем їх знаходження, зі складанням відповідного письмового документа (план, схема).
Виїздом на місце знаходження будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2, встановлено, що на оспорюваній земельній ділянці, кадастровий номер 7123455500:03:001:1737, розміщені об`єкти нерухомого майна: вагова для скота та силосна яма, 1/2 частка якої належить ФГ "Антонінське", роки побудови відповідають технічним характеристикам, зазначеним у технічній документації.
20 вересня 2022 року ОСОБА_3 повідомила суд, що 14 січня 2022 року земельна ділянка, кадастровий номер 7123455500:03:001:1737, була поділена на земельну ділянку із кадастровим номером 7123455500:03:001:1837, площею 0,11 га, та земельну ділянку із кадастровим номером 7123455500:03:001:1838, площею 1,39 га (т. 3, а. с. 212-224).
Відповідно до довідки ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 05 травня 2022 року земельні ділянки з кадастровими номерами 7123455500:03:001:1837, площею 0,11 га, та 7123455500:03:001:1838, площею 1,39 га, утворились за рахунок поділу земельної ділянки, площею 1,50 га, кадастровий номер 7123455500:03:001:1737, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (т. 3, а. с. 216), що також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру від 30 грудня 2021 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т. 3, а. с. 216-224).
Згідно з висновком спеціаліста ОСОБА_7, який був залучений судом до проведення огляду за місцем знаходження будівель та споруд, встановлено, що земельна ділянка, на якій розташована силосна яма ( АДРЕСА_1 ), накладається на земельні ділянки з кадастровими номерами 7123455500:03:001:1838 та 7123455500:03:001:1837, що належать на праві приватної власності ОСОБА_3 . Земельна ділянка, на якій розташована вагова для скота ( АДРЕСА_1 ), накладається на земельну ділянку за кадастровим номером 7123455500:03:001:1838, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 .
Відповідно до схеми розміщених земельних ділянок об`єкти нерухомості ФГ "Антонінське" розташовані в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 7123455500:03:001:1838 та 7123455500:03:001:1837, що належать на праві приватної власності ОСОБА_3 .
Отже, суди встановили, що об`єкти нерухомого майна: 1/2 частина силосної ями, 1986 року побудови, та нежитлова будівля (вагова для скота) 1976 року побудови, як на момент видачі оспорюваних наказів, так і станом на сьогодні, розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером 7123455500:03:001:1737, яка надалі поділена на дві земельні ділянки із кадастровими номерами 7123455500:03:001:1838 та 7123455500:03:001:1837, вказані об`єкти мають різні юридичні адреси.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши доводи касаційної скарги з підстав та у межах касаційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова апеляційного суду зазначеним вимогам закону не відповідає.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
У статті 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно зі статтями 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У частині першій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968сво21)).
Приватноправовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).
Щодо вимог про скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 02 вересня 2019 року "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення"
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначено статтею 118 Земельного кодексу України (тут і далі - у редакції, чинній на час звернення ОСОБА_2 до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, ЗК України).
Частина шоста цієї статті передбачає, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (частина сьома статті 118 ЗК України).