ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2024 року
м. Київ
справа № 336/852/22
провадження № 61-15984св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_3 та неповнолітньої ОСОБА_4,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - районна адміністрація Запорізької міської ради по Вознесенівському району,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2023 року у складі суддіСтеценка А. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Трофимової Д. А., Бєлки В. Ю., Онищенка Е. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2022 року Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_3 та неповнолітньої ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - районна адміністрація Запорізької міської ради по Вознесенівському району, про виселення.
Позов обґрунтований тим, що 30 жовтня 2006 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_5 укладений кредитний договір № ZPS0GK00000413, за умовами якого позивач надав позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 30 000,00 дол. США строком до 30 жовтня 2026 року, а ОСОБА_5 зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами e строки та в порядку, встановлені кредитним договором.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 30 жовтня 2006 року АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_5 уклали договір іпотеки, згідно з яким остання надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок АДРЕСА_1, загальною площею 48,80 кв. м, житловою площею 32,60 кв. м, яке належить ОСОБА_5 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу.
АТ КБ "ПриватБанк" свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надало ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 30 000,00 дол. США.
Відповідно до умов договору іпотеки передбачено право іпотекодавця на реєстрацію у предметі іпотеки інших осіб лише при умові отримання від іпотекодержателя письмової згоди на такі дії. Однак, всупереч умовам договору іпотеки ОСОБА_5 без згоди позивача зареєструвала в предметі іпотеки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Просив виселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку (предмет іпотеки), розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2023 року, яке залишене без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року, у позові відмовлено.
Відмовляючи у позові, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ОСОБА_5 є власником будинку АДРЕСА_1, тому має право користування зазначеним будинком. Позивач не довів, що ОСОБА_5 на порушення пункту 20.12 договору іпотеки зареєструвала місце проживання своїх дітей у цьому будинку та не надало доказів, що реєстрація у зазначеному будинку членів сім`ї іпотекодавця порушує права позивача, перешкоджає йому у реалізації, у передбачений законом спосіб, прав іпотекодержателя.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2023 року АТ КБ "ПриватБанк"звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року, просить їх скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не застосували правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 570/3689/16-ц, провадження № 61-18802св18, від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17, провадження № 61-22315сво18, від 28 листопада 2019 року у справі № 910/8357/18, від 02 червня 2021 року у справі № 904/7905/16, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 361/4481/19, провадження № 14-109цс22.
Усі мешканці, що були зареєстровані у житловому приміщенні, що є предметом іпотеки, з порушенням вимог законодавства, не мають права користування, оскільки зареєстровані після укладення кредитного та іпотечного договорів та з порушенням їх умов без письмової згоди іпотекодержателя.
Предмет іпотеки придбано за кредитні кошти, тому відповідачі підлягають виселенню без надання іншого житла для проживання.
Суперечливою та недобросовісною є поведінка особи, яка спочатку передає своє житло в іпотеку, а потім, коли іпотекодержатель чи інша особа стає власником цього житла внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки через невиконання боржником своїх зобов`язань, відмовляється звільняти квартиру (будинок, інше житлове приміщення). Цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2024 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи.
У лютому 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2024 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Встановлені судами обставини
30 жовтня 2006 року між Закритим акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ "ПриватБанк") та ОСОБА_6 укладено кредитний договір № ZPS0GK00000413, відповідно до якого позивач зобов`язався надати позичальникові кредит на строк до 30 жовтня 2026 року у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 30 000,00 дол. США на купівлю житла (25 000,00 дол. США - на купівлю житла, 5 000,00 дол. США - на сплату страхових платежів) зі сплатою за користування кредитом процентів у розмірі 1,00 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. ОСОБА_6 зобов`язалася повернути кредит у строки та в порядку, передбаченому договором, сплатити відсотки за користування кредитом.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 30 жовтня 2006 року ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_5 уклали договір іпотеки № 341, згідно з яким остання надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок АДРЕСА_1, загальною площею 48,80 кв. м, житловою площею 32,60 кв. м, яке належить ОСОБА_5 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченому 30 жовтня 2006 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Грибановою О. В. за реєстровим № 1113, зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 30 жовтня 2006 року.
Відповідно до актового запису про шлюб від 16 грудня 2006 року № 763, ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_7, у зв`язку з чим після реєстрації шлюбу змінила прізвище з " ОСОБА_8" на " ОСОБА_9".
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запорожжя від 19 лютого 2013 року у справі № 0827/7263/2012 позов ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_5, ОСОБА_7, які діють в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_10 та ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Шевченківської районної адміністрації, про звернення стягнення на майно задоволено.
У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 30 жовтня 2006 року № ZPS0GК00000413 у розмірі 39 386,48 дол. США, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 24 215,59 дол. США; заборгованості за процентами у розмірі 7 712,48 дол. США; заборгованості за комісією за користуванням кредитом у розмірі 1 500,00 дол. США; пені за несвоєчасність невиконання зобов`язань за договором у розмірі 5 958,41 дол. США. Заборгованість у доларах США за курсом НБУ 7,99 дол. США. дорівнює 314 697,98 грн. Звернено стягнення на будинок АДРЕСА_1, загальною площею 48,80 кв. м, вартістю 126 250,00 грн шляхом продажу вказаного предмета іпотеки (на підставі договору іпотеки від 30 жовтня 2006 року № ZPS0GК00000413) ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, із можливістю здійснення ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.
Виселено ОСОБА_5, ОСОБА_7, та неповнолітніх ОСОБА_10 та ОСОБА_4, які зареєстровані та проживають у житловому будинку - предметі іпотеки, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .
21 жовтня 2017 року ОСОБА_11 уклала шлюб з ОСОБА_12, у зв`язку з чим після реєстрації шлюбу змінила прізвище з " ОСОБА_9" на " ОСОБА_13", що підтверджується копією актового запису про шлюб від 21 жовтня 2017 року № 385.
Наказом Міністерства фінансів України від 21 травня 2018 року № 519 у зв`язку зі зміною типу банку було змінено найменування позивача на Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк".
Рішенням Запорізької міської ради від 28 листопада 2018 року № 34 виключено з Переліку назв вулиць, провулків, майданів, проспектів м. Запоріжжя, який затверджено рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів від 29 грудня 1994 року № 534 "Про найменування вулиць, провулків, майданів, проспектів у м. Запоріжжі" назву урбаноніму "АДРЕСА_1", залишивши назву урбаноміму "АДРЕСА_2", які фактично в натурі є одним і тим же юридичним об`єктом.
Згідно з інформацією, наданою Департаментом реєстраційних послуг Управління державної реєстрації фізичних осіб Запорізької міської ради, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_5 з 28 лютого 2007 року до сьогодні; неповнолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 19 березня 2018 року до сьогодні; ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, з 09 жовтня 2004 року до сьогодні; малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 05 березня 2018 року до сьогодні.
З висновку районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району про недоцільність виселення від 17 серпня 2022 року № 01-10/107 випливає, що питання про доцільність або недоцільність виселення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, з житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 розглядалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району 12 серпня 2022 року, за результатами якого, комісія дійшла висновку про недоцільність виселення дітей, оскільки це порушує права дітей та призводить до їх безпритульності.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Звертаючись до суду з цим позовом, АТ КБ "ПриватБанк" посилалося на те, що на порушення пункту 20.12 договору іпотеки іпотекодавець зареєстрував у будинку, що є предметом іпотеки, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до частини першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Наслідки невиконання зобов`язання передбачені статтею 611 ЦК України.
У частині другій статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником негативного зобов`язання кредитор незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків і моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов`язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов`язання. Така вимога може бути пред`явлена кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов`язання.
Згідно із частиною першою статті 317 ЦК України власнику майна належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Іпотека є видом забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частинами першою, третьою статті 9 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не допускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу). Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.