ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 907/269/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
представники учасників справи:
відповідача - Боднар М. Ю.,
третіх осіб - Пономаренко В. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Середнянської селищної ради Ужгородського району
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 (судді: Желік М. Б. - головуючий, Галушко Н. А., Орищин Г. В.) у справі
за позовом Середнянської селищної ради Ужгородського району
до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Державне підприємство Агропромислова фірма Леанка; 2) Фонд державного майна України; 3) Державне підприємство "Добро Буд" Закарпатської обласної державної адміністрації
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У травні 2022 року Середнянська селищна рада Ужгородського району (далі - Середнянська селищна рада) звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області) про:
- визнання протиправною бездіяльності ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області щодо неприйняття рішення про припинення належного Державному підприємству "Агропромислова фірма "Леанка" (далі - ДП "Агропромислова фірма "Леанка") права постійного користування земельною ділянкою площею 1660,3 гектарів землі в межах згідно з планом користування, яка перебуває у постійному користуванні згідно з державним актом на право постійного користування землею серії І-ЗК № 000715, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 10, на яку надано право постійного користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення 2 сесії 22 скликання Середнянської селищної ради народних депутатів від 29.12.1994 та передачу вказаної земельної ділянки до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування;
- зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області прийняти рішення про припинення належного ДП "Агропромислова фірма "Леанка" права постійного користування земельною ділянкою площею 1660,3 га та передачу вказаної земельної ділянки до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування;
- визнання протиправною бездіяльності ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області щодо неприйняття рішення про припинення належного ДП "Агропромислова фірма "Леанка" права постійного користування земельною ділянкою площею 1660,3 гектарів землі в межах згідно з планом користування, яка перебуває у постійному користуванні згідно з державним актом на право постійного користування землею серії І-ЗК №000717, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 10, яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення 2 сесії 22 скликання Середнянської селищної ради народних депутатів від 29.12.1994 та передачу вказаної земельної ділянки до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування;
- зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області прийняти рішення про припинення належного ДП "Агропромислова фірма "Леанка" права постійного користування земельною ділянкою площею 1660,3 га та передачу вказаної земельної ділянки до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування;
- визнання протиправною бездіяльності ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області щодо неприйняття рішення про припинення належного ДП "Агропромислова фірма "Леанка" права постійного користування земельною ділянкою площею 1167,3 га землі в межах згідно з планом користування, яка перебуває у постійному користуванні згідно з державним актом на право постійного користування землею серії І-ЗК №000718, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за 1995 № 1, яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення сесії скликання Ірлявської сільської ради народних депутатів від 05.04.1994 та передачу вказаної земельної ділянки до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування;
- зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області прийняти рішення про припинення належного ДП "Агропромислова фірма "Леанка" права постійного користування земельною ділянкою площею 1167,3 га та передачу вказаної земельної ділянки до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування;
- визнання протиправною бездіяльності ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області щодо неприйняття рішення про припинення належного ДП "Агропромислова фірма "Леанка" права постійного користування земельною ділянкою площею 1167,3 га землі в межах згідно з планом користування, яка перебуває у постійному користуванні згідно з державним актом на право постійного користування землею серії І-ЗК №000719, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за 1995 № 1, яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення 21 сесії 21 скликання Ірлявської сільської ради народних депутатів від 05.04.1994 та передачу вказаної земельної ділянки до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування;
- зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області прийняти рішення про припинення належного ДП "Агропромислова фірма "Леанка" права постійного користування земельною ділянкою площею 1167,3 га землі в межах згідно з планом користування, яка перебуває у постійному користуванні згідно з державним актом на право постійного користування землею серії І-ЗК № 000719, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за 1995 № 1, яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення 21 сесії 21 скликання Ірлявської сільської ради народних депутатів від 05.04.1994 та передачу вказаної земельної ділянки до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДП "Агропромислова фірма "Леанка" як землекористувач допустив систематичну несплату земельного податку, отже наявні підстава, передбачена у пункті "д" статті 141 Земельного кодексу України для припинення права постійного користування земельною ділянкою.
Припинення права користування земельною ділянкою у такому випадку проводиться у загальному порядку - за рішенням компетентного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування.
Оскільки розпорядником земельної ділянки є ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, саме цей орган уповноважений прийняти рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою, а після припинення права постійного користування відповідні земельні ділянки в силу підпункту "а" пункту 24 розділу Х Перехідних положень земельного кодексу України повинні бути передані в запас земель Середнянської селищної ради.
Позивач зазначав, що листом від 02.05.2022 вих. № 301/01-25 Середнянська селищна рада звернулася до ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області про припинення належного ДП "Агропромислова фірма "Леанка" права постійного користування земельними ділянками.
У відповідь на вказаний лист позивача було повідомлено, що за результатами позапланової перевірки дотримання вимог земельного законодавства стосовно земельних ділянок, які знаходяться у постійному користуванні ДП "Агропромислова фірма "Леанка" складено акт від 07.05.2019 № З85-ДК/386/АП/09/01-19, в якому зазначено, зокрема, що земельні ділянки не використовуються (не обробляються, забур`янені), що не відповідає вимогам законодавства, у зв`язку з чим директора підприємства притягнуто до адміністративної відповідальності. При цьому зазначено, що невжиття заходів з боротьби з бур`янами, у тому числі невикористання земельної ділянки, не включено до переліку, визначеного статтею 143 Земельного кодексу України. Також було зазначено, що нормами законодавства не передбачено порушення адміністративного провадження за систематичну несплату земельного податку та вжиття заходів, визначених статтею 144 Земельного кодексу України.
Не погоджуючись з відповіддю ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області Середнянська селищна рада звернулася до суду.
1.3. У відзиві на позовну заяву ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області просило відмовити в її задоволенні, вказуючи на те, що порушення вимог земельного законодавства, встановлені при перевірці (невикористання земельної ділянки, що потягло за собою її забруднення та систематична несплата земельного податку), не включені до переліку визначеного статтею 143 Земельного кодексу України. Тобто, у цьому випадку відсутня протиправна бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області щодо неприйняття рішення про припинення права постійного користування земельними ділянками державним підприємством.
1.4. Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.05.2022, зокрема, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ДП "Агропромислова фірма "Леанка".
1.5. У червні 2022 Фонд державного майна України (далі - ФДМ України) подало заяву до Господарського суду Закарпатської області про ступ у справу, вказуючи, що є органом управлінням ДП "Агропромислова фірма "Леанка" з 20.12.2019.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.07.2022 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ФДМ України.
У поясненнях на позовну заяву ФДМ України просило відмовити в її задоволенні через необґрунтованість та безпідставність вимог позивача, вказуючи, зокрема, на те, що припинення безстрокового права постійного користування земельними ділянками без належних законодавчо встановлених підстав є втручанням у право державного підприємства на мирне володіння своїм майном і порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
1.6. Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 02.11.2022 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне підприємство "ДоброБуд" Закарпатської обласної державної адміністрації (далі - ДП "ДоброБуд").
У поясненнях на позовну заяву ДП "ДоброБуд", заперечуючи проти її задоволення, вказувало, зокрема, на ненаданні позивачем доказів наявності заборгованості державного підприємства зі сплати земельного податку та її систематичний характер, а також ненадання доказів порушення прав позивача.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 02.10.2023 (суддя Ремецькі О. Ф.) позовні вимоги задоволені частково, визнано протиправною бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області щодо неприйняття рішення про припинення ДП "Агропромислова фірма "Леанка" права постійного користування земельними ділянками, зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області прийняти рішення про припинення належного ДП "Агропромислова фірма "Леанка" права постійного користування земельними ділянками, які перебувають у постійному користуванні підприємства згідно з державними актами на право постійного користування землею серії І-ЗК № 000715, серії І-ЗК № 000717, серії І-ЗК №000718, серії І-ЗК № 000719 та передачу земельних ділянок до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
2.2. Суд першої інстанції на підставі листів Головного управління ДПС у Закарпатській області від 21.05.2021 року та від 11.08.2022 дійшов висновку, що в цій справі у третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору - ДП "Агропромислова фірма "Леанка" наявна заборгованість зі сплати земельного податку перед Середнянською селищною радою у розмірі 809 426, 80 грн, яка виникла 30.04.2014, що, за висновком суду, свідчить про систематичну несплату земельного податку, а отже і наявність правових підстав для припинення права постійного користування земельною ділянкою у зв`язку із систематичною несплатою земельного податку з підстави, передбаченої пунктом "д" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідач за наявності підстави передбаченої пунктом "д" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України повинен був прийняти рішення про припинення права постійного користування земельними ділянками ДП "Агропромислова фірма "Леанка", що свідчить про протиправну бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області та наявність підстав для задоволення позову.
2.3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 рішення Господарського суду Закарпатської області від 02.10.2023 скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
2.4. Суд апеляційної інстанції з посиланням на правові висновки Верховного Суду, виходив з того, що позивач заявив вимоги лише до ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, вказуючи, що спір стосується лише факту бездіяльності відповідача.
Однак, у разі задоволення позовних вимог, право постійного користування земельними ділянками втратить державне підприємство, а предмет доказування в ініційованому селищною радою спорі, становить також факт систематичної несплати земельного податку цим державним підприємством як підстава для припинення такого права.
Суд апеляційної інстанції установив, що ДП "Агропромислова фірма "Леанка" не перебуває в стані припинення, а відповідно до наявного в матеріалах справи статуту основним видом діяльності підприємства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, а також вирощування винограду.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги, хоч і спрямовані на спонукання органу владних повноважень до вчинення дій, проте, безпосередньо стосуються прав ДП "Агропромислова фірма "Леанка", якого позивач у позовній заяві визначив, а суд першої інстанції залучив до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.03.2024, Середнянська селищна рада у касаційній скарзі просить її скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Закарпатської області від 02.10.2023, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження судових рішень посиланням на пункти 2 та 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із необхідністю відступити від висновку Верховного Суду та відсутності висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Так, скаржник зазначає, що спір у справі виник з приводу бездіяльності Держгеокадастру, яка полягає у неприйнятті рішення про припинення права постійного користування ДП "Агропромислова фірма "Леанка" на землю та передачі вказаної землі до земель запасу селищної ради у зв`язку із систематичною несплатою земельного податку підприємством- землекористувачем. Селищна рада вважає, що за сукупності встановлених обставин Держгеокадастр зобов`язаний був прийняти рішення про припинення права постійного користування ДП "Агропромислова фірма "Леанка" на землю та передачу вказаної землі до земель запасу селищної ради і обраний позивачем спосіб захисту, як і склад учасників справи є вірним.
3.1.1. Оскаржуючи судові рішення з підстави, передбаченої у пункті 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Середнянська селищна рада вказує на неправильне застосування апеляційним судом положень підпункту "а" пункту 24 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України та необхідністю відступу від висновку щодо застосування вказаної норми у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 12.12.2023 у справі № 907/268/22, який застосований судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Заявник касаційної скарги вважає, що внаслідок внесення змін до Земельного кодексу України у органів місцевого самоврядування, зокрема і у Середнянської селищної ради, виникли законні сподівання отримати у комунальну власність усі земельні ділянки державної власності, що перебувають у межах відповідної територіальної громади. Такі сподівання поширюються на усі земельні ділянки державної власності, безвідносно до того, чи є такі земельні ділянки винятками, передбаченими підпунктами "а"-"е" пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України. Зазначені міркування вмотивовані тим, що оскільки за наявності визначених Законом підстав право державної власності на такі земельні ділянки може припинитися, то в такому випадку землі мають перейти до комунальної власності.
Проте внаслідок протиправної бездіяльності Держгеокадастру, попри наявність обґрунтованих підстав припинити право постійного користування, відповідач не вчиняв необхідних дій, тим самим не забезпечив вмотивований інтерес та законне сподівання позивача.
Скаржник вважає, що позиція апеляційного суду, яка побудована на висновках щодо застосування норм права, які викладено у постанові Верховного Суду від 12.12.2023 у справі № 907/268/22, створює ситуацію за якою селищна рада, яка згідно змін до Земельного кодексу України претендує на перехід земель у комунальну власність, позбавлена можливості у будь-який спосіб захищати свої права у ситуації, коли компетентний орган (Держгеокадастр) за наявності передбачених статтею 141 Земельного кодексу України підстав, не вчиняє будь-яких дій щодо припинення права постійного користування, що матиме наслідком передачу відповідних земель на користь територіальної громади.
Середнянська селищна рада вважає, що Верховний Суд у постанові у цій справі повинен прийняти протилежний висновок щодо застосування згаданої норми у подібних правовідносинах, який буде полягати у тому, що в органів місцевого самоврядування на території яких у постійному користуванні перебувають землі державних підприємств щодо яких наявні правові підстави для припинення права постійного користування, наявне "правомірне очікування" щодо передачі відповідних земельних ділянок до комунальної власності, оскільки після припинення права постійного користування державним підприємством щодо відповідних земельних ділянок, відповідні земельні ділянки будуть вважатися землями комунальної власності територіальних громад, а тому такі органи наділені повноваженнями оскаржувати рішення чи дії відповідних компетентних органів щодо вирішення питання про припинення права постійного користування.
3.1.2. Оскаржуючи судові рішення з підстави, передбаченої у пункті 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Середнянська селищна рада вказує на неправильне застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норм матеріального права, а саме положень пункту "д" статті 141, статті 143, частин 1, 2 статті 144, частини 1 статті 149 Земельного кодексу України та норм процесуального права, а саме положень частини 4 статті 45 Господарського процесуального кодексу України щодо яких відсутній висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Так, скаржник вважає неправильними висновки суду апеляційної інстанції стосовно незалучення до участі у справі як відповідача ДП "Агропромислова фірма "Леанка", вказуючи на те, що розпорядником відповідних земельних ділянок є ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, а тому саме ГУ Держгеокадастру уповноважене приймати рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою, а після припинення права постійного користування відповідні земельні ділянки в силу підпункту "а" пункту 24 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України повинні бути передані в запас земель Середнянської селищної ради.
У ситуації, що склалася за наявності підстав, які визначені статтею 141 Земельного кодексу України, припинення право постійного користування відбувається за рішенням компетентного органу, а тому саме цей компетентний орган є належним відповідачем у справі, коли оспорюється прийняте ним рішення чи дії/відмова такого органу.
Скаржник вказує, що у цьому випадку не саме рішення у справі є підставою для припинення права постійного користування, а виключно наказ Держгеокадастру, який може бути прийнятим на виконання такого рішення. Це означає, що рішення суду у цій справі не зобов`язує ДП "Агропромислова фірма "Леанка" до будь-чого, оскільки його прийняття не має наслідком автоматичне припинення права користування, адже для того, аби таке право припинилося компетентний орган (Держгеокадастр) повинен видати відповідний наказ.
Отже, заявник касаційної скарги вважає, що наразі наявні підстави для формування Верховним Судом висновків щодо застосування положень пункту "д" статті 141, статті 143, частин 1, 2 статті 144, частини 1 статті 149 Земельного кодексу України та положень частини 4 статті 45 Господарського процесуального кодексу України у подібних правовідносинах, які повинні зводитися до того, що у випадку наявності правових підстав для припинення права постійного користування, що передбачені статтею 143 Земельного кодексу України, належним відповідачем у спорі про припинення права постійного користування є землекористувач, що відповідає вимогам частині 2 статті 144 цього Кодексу, а при наявності підстав для припинення права постійного користування, які визначені статтею 141 Земельного кодексу України, припинення право постійного користування відбувається за рішенням компетентного органу, а тому саме цей компетентний орган є належним відповідачем у справі, коли оспорюється прийняте ним рішення чи дії/ відмова такого органу.
3.2. У відзиві на касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області просить відмовити в її задоволенні, акцентуючи увагу на тому, що позивач заявив вимоги лише до ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, однак у разі задоволення позовних вимог, право постійного користування земельними ділянками втратить державне підприємство, при цьому предметом доказування у цьому спорі має бути також систематична несплата землекористувачем земельного податку цим підприємством як підстава для припинення такого права.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу ФДМ України також просить відмовити в її задоволенні, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 залишити без змін, вказуючи на те, що згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 757/8221/19-ц, незалучення усіх належних відповідачів виключає можливість вирішення судом спору по суті заявлених вимог, проте ДП "Агропромислова фірма "Леанка" не було залучено до участі у справі відповідачем, у той час як заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав державного підприємства як постійного землекористувача земельною ділянкою.
3.4. Від представника Середнянської селищної ради надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке залишено без задоволення, а у судовому засіданні оголошено перерву на 18.06.2024. Повторно подане клопотання представника Середнянської селищної ради, яке надійшло до суду 18.06.2024, залишено без задоволення, з огляду на те, що явка представників учасників справи у судове засідання в суді касаційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи є достатніми для перевірки правильності застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.
4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 712-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Закарпатської області", утворено Середнянську територіальну громаду, до складу якої увійшли території колишньої Середнянської, Дубрівської, Ірлявської, Киблярівської, Пацканівської та Худлівської сільської ради.
Відповідно до витягу з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об`єднань Середнянську селищну раду зареєстровано 03.12.2020.
Суди також установили такі обставини:
- згідно з державним актом на право постійного користування землею серії І-ЗК №000715, виданим агропромисловій фірмі "Леанка" Середнянською селищною радою народних депутатів Ужгородського району Закарпатської області України, землекористувачу надано у постійне користування 1660,3 га землі в межах згідно з планом користування. Землю надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення 2 сесії 22 скликання Середнянської селищної ради народних депутатів від 29.12.1994 та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №10;
- згідно з державним актом на право постійного користування землею серії І-ЗК №000717, виданим агропромисловій фірмі "Леанка" Середнянською селищною радою народних депутатів Ужгородського району Закарпатської області України, землекористувачу надано у постійне користування 1660,3 га землі в межах згідно з планом користування. Землю надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення 2 сесії 22 скликання Середнянської селищної Ради народних депутатів від 29.12.1994 та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 10;
- згідно з державним актом на право постійного користування землею серії І-ЗК №000718, виданим агропромисловій фірмі "Леанка" Ірлявською сільською радою народних депутатів Ужгородського району Закарпатської області України, землекористувачу надано у постійне користування 1167,3 га землі в межах згідно з планом користування. Землю надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення сесії скликання Ірлявської сільської Ради народних депутатів від 05.04.1994 та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за 1995 № 1;
- згідно з державним актом на право постійного користування землею серії І-ЗК №000719, виданим агропромисловій фірмі "Леанка" Ірлявською сільською радою народних депутатів Ужгородського району Закарпатської області України, землекористувачу надано у постійне користування 1167,3 га землі в межах згідно з планом користування. Землю надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення 21 сесії 21 скликання Ірлявської сільської ради народних депутатів від 05.04.1994 та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за 1995 № 1.
Відповідно до листа Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області від 21.05.2021 № 7436/6/07-16-13-07 Середнянській селищній раді надано перелік боржників станом на 01.05.2021 в розрізі джерел доходів місцевого бюджету, зокрема, щодо ДП "Агропромислова фірма "Леанка", за яким є заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, рентної плати за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання водних об`єктів місцевого значення), плати за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин), акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, земельного податку з юридичних осіб, надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини, адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
За змістом листа Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області від 11.08.2022 № 3982/5/07-16-13-08-06 у ДП "Агропромислова фірма "Леанка" наявна заборгованість зі сплати платежу за кодом 18010500 (земельний податок з юридичних осіб) у розмірі 809 426, 80 грн, яка виникла 30.04.2014.
4.3. 02.05.2022 Середнянська селищна рада звернулась до ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області з листом від 02.05.2022 вих. № 301/01-25, в якому просила припинити належне ДП "Агропромислова фірма "Леанка" право постійного користування земельними ділянками згідно з державними актами серії І-ЗК № 000715, серії І-ЗК №000717, серії І-ЗК № 000718, серії І-ЗК № 000719.
ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області листом від 06.05.2022 № 18-7-0.72-1407/2-22 відмовило у вимозі Середнянської селищної ради, мотивуючи відмову тим, що невжиття заходів з боротьби із бур`янами, у тому числі невикористанні земельної ділянки, що призвело до її забур`янення, що було встановлено в ході проведеної перевірки, не включено до переліку визначеного статтею 141 Земельного кодексу України. Порушення вимог земельного законодавства, встановлені при перевірці (невикористання земельної ділянки, що потягло за собою її забур`янення та систематична несплата земельного податку) не включені до переліку визначеного статтею 143 Земельного кодексу України. ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області дійшло до висновку, що нормами законодавства не передбачено порушення адміністративного провадження за систематичну несплату земельного податку та вжиття заходів визначених статтею 144 Земельного кодексу України.
4.4. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога Середнянської селищної ради до ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення про припинення належного ДП "Агропромислова фірма "Леанка" права постійного користування земельною ділянкою та зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області прийняти рішення про припинення належного ДП "Агропромислова фірма "Леанка" права постійного користування земельними ділянками та передачу земельних ділянок до земель запасу Середнянської селищної ради.
4.5. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
У статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.