ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/938/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
здійснивши перегляд у порядку письмового провадження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 (судді: Філінюк І. Г. - головуючий, Аленін О. Ю., Богатир К. В.)
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесакомунекологія" у справі
за позовом заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Південного офісу Держаудитслужби
до Управління капітального будівництва Одеської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесакомунекологія"
про визнання недійсним договору та стягнення 8 152 000,00 грн,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог і заяви про забезпечення позову
1.1. Заступник керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Південного офісу Держаудитслужби до Управління капітального будівництва Одеської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесакомунекологія" (далі - ТОВ "Одесакомунекологія") про визнання недійсним договору про закупівлю підрядних робіт за державні кошти від 06.12.2017 № 166-17/П "Капітальний ремонт стадіону ОСШ № 40 за адресою: м. Одеса, вул. Давида Ойстраха, 15а", укладеного між відповідачами у справі; та стягнення з ТОВ "Одесакомунекологія" на користь Управління капітального будівництва Одеської міської ради 8 152 000,00 грн, а з Управління капітального будівництва Одеської міської ради одержані ним за рішенням суду 8 152 000,00 грн стягнути в дохід держави.
Позов обґрунтовано обставинами укладання оспорюваного договору всупереч інтересам держави та суспільства, оскільки з боку ТОВ "Одесакомунекологія" мали місце антиконкурентні узгоджені дії, направлені на спотворення результатів публічної закупівлі, за результатами якої укладено такий договір.
1.2. Одночасно з позовом прокурор подав до суду заяву, в якій просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать ТОВ "Одесакомунекологія" та знаходяться на всіх рахунках відповідача в банківських або інших фінансово-кредитних установах, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, в межах суми позову 8 152 000,00 грн.
Заява з посиланням на положення статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України обґрунтована наявністю підстав для вжиття обраного прокурором заходу забезпечення позову, оскільки виконання майбутнього судового рішення у справі у разі задоволення позову залежатиме від тієї обставини чи матиме відповідач грошові кошти для задоволення позовних вимог.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.03.2024 (суддя Лічман Л. В.) у задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову відмовлено.
Аргументуючи ухвалу, місцевий господарський суд виходив із недоведеності прокурором викладених у заяві обставин та передумов, необхідних для вжиття заходів забезпечення позову.
2.2. За наслідками перегляду вказаної ухвали Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 15.04.2024 (судді: Філінюк І. Г. - головуючий, Аленін О. Ю., Богатир К. В.) скасував ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.03.2024 та прийняв нове рішення, яким заяву прокурора про забезпечення позову задовольнив. На період розгляду справи накладено арешт на грошові кошти ТОВ "Одесакомунекологія" у розмірі 8 152 000,00 грн, які знаходяться в банківський установах на всіх рахунках відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання постанови суду про забезпечення позову.
Апеляційний господарський суд, керуючись положеннями статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи сталу судову практику Верховного Суду у питанні застосування вказаних норм, дійшов висновку про наявність у наведеному випадку підстав для вжиття заявлених заходів забезпечення позову. При цьому суд виходив із того, що вжиття заходів забезпечення позову у цій справі в обраний прокурором спосіб відповідає вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову; обставини щодо ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів є доведеними.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень
3.1. Не погоджуючись із висновком суду апеляційної інстанцій, ТОВ "Одесакомунекологія" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у цій справі, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.03.2024 залишити без змін.
Скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, неврахування позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17, від 05.08.2019 у справі № 922/599/19, від 21.01.2019 у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 у справі № 910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі № 922/2163/17, від 14.12.2022 у справі № 904/1513/22, від 11.01.2024 у справі № 916/3599/23, від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17, від 05.08.2019 у справі № 922/599/19, від 12.12.2019 у справі № 910/13985/19, від 25.09.2020 у справі № 925/77/20, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 щодо необхідності дотримання принципів співмірності та адекватності заходів забезпечення позову.
Зокрема, за доводами скаржника, суд апеляційної інстанції не перевірив і не застосував принципів адекватності та співмірності застосованого заходу забезпечення позову; суд не аналізував при обранні міри заходу забезпечення реальних фактичних обставин справи.
3.2. Від прокурора та позивачів відзивів на касаційну скаргу не надійшло.
4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
4.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.05.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Одесакомунекологія" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 в порядку письмового провадження; витребувано з Господарського суду Одеської області/Південно-західного апеляційного господарського суду справу № 916/938/24.
Згідно з інформацією автоматизованої бази даних "Діловодство спеціалізованого суду" справа № 916/938/24 надійшла до Верховного Суду 24.06.2024.
З урахуванням викладеного, справу розглянуто у розумні строки після надходження матеріалів справи на запит до суду касаційної інстанції.
4.2. Переглянувши оскаржену у справі постанову суду апеляційної інстанції, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що правових підстав для задоволення касаційної скарги немає.
4.3. Предметом касаційного оскарження є постанова апеляційного господарського суду у цій справі про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.
4.4. Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову унормовані у статті 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з положеннями частини 1 якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (частина 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України).
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (пункт 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 01.05.2023 у справі № 914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 906/1162/22, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22, від 18.05.2023 у справі № 910/14989/22, від 24.06.2022 у справі № 904/8506/21.
За загальним правилом достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Водночас слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.
Обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.