ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2024 року
м. Київ
справа № 300/2896/22
касаційне провадження № К/990/15818/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Пасічник С.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року (головуючий суддя - Біньковська Н.В.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Мікула О.І.; судді: Курилець А.Р., Кушнерик М.П.)
у справі № 300/2896/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім"
до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У липні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (далі - ТОВ "Карпатнафтохім", позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - ЗМУ ДПС РВПП, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 грудня 2021 року № 427/33-00-07-01.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 22 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року, позов задовольнив.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, судові інстанції виходили з того, що при визначенні податкових зобов`язань з податку на додану вартість за операціями з поставки товарів власного виробництва товариство виходило з договірних цін, визначених сторонами в договорі поставки, які відповідають рівню звичайних цін. При цьому, кoнтрoлюючий oрган не дoвів належним чином факт реалізації прoдукції пoзивача за цінами, які не відповідають рівню звичайних/ринкових.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, покликаючись на порушення судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган наголошує на тому, що позивач реалізував соду каустичну (натрію гідроксид технічний) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (далі - ТОВ "Миколаївський глиноземний завод") за ціною, нижчою виробничої собівартості. Зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 27 лютого 2020 року у справі № 440/1503/19.
Ухвалою від 06 липня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ЗМУ ДПС РВПП.
02 серпня 2023 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судовими інстанціями норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судовий розгляд встановив, що відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Карпатнафтохім" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2020 року, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, у порядку контролю за правильністю висновків акта документальної позапланової виїзної перевірки від 19 лютого 2021 року № 39/33-00-07-01-01/33129683.
За результатом проведення перевірки податковий орган склав акт від 04 листопада 2021 року № 407/33-00-07-01/33129683, яким встановив порушення платником вимог підпунктів 14.1.71, 14.1.219, пункту 14.1 статті 14, пункту 188.1 статті 188, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за листопад 2020 року, на 2 439 699,36 грн.
Такі висновки податкового органу обґрунтовані тим, що під час проведення перевірки відповідач встановив, що в листопаді 2020 року ТОВ "Карпатнафтохім" здійснювало реалізацію соди каустичної (натрію гідроксид технічний), марка А, вищий сорт, на користь ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" за ціною, яка нижче звичайної ціни (нижче 7 819,26 грн за 1 тонну).
На підставі висновків акта перевірки контролюючий орган 15 грудня 2021 року прийняв податкове повідомлення-рішення № 427/33-00-07-01, яким зменьшив розмір від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за листопад 2020 року, на 2 439 699,36 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття податковим органом названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 23.1 статті 23 ПК України базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об`єкта оподаткування.
База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об`єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов`язання.
За приписами пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.