ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2024 року
м. Київ
справа № 560/14593/23
адміністративне провадження № К/990/1218/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Радишевської О.Р.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 560/14593/23
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року (суддя-доповідач - Граб Л.С., судді: Смілянець Е.С., Сторчак В.Ю.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1, у якому визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 23 листопада 2021 року та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 23 листопада 2021 року, починаючи з 29 січня 2020 по день фактичної виплати - 04 серпня 2023 року.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Не погодившись з цим рішенням, позивач звернувся до Сьомого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28 вересня 2023 року залишив скаргу ОСОБА_1 без руху та запропонував у десятиденний строк з моменту отримання ухвали усунути виявлені недоліки, а саме, надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
На виконання вимог ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року позивачем подано заяву, в якій останній вказав, що компенсація втрати частини доходу є складовою заробітної плати, що підтверджується висновком Верховного суду у справі № 380/8976/21, а відтак, згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) він звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Ухвалою від 25 жовтня 2023 року Сьомий апеляційний адміністративний суд продовжив ОСОБА_1 термін для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали. На думку суду апеляційної інстанції, компенсація втрати частини доходів не може розцінюватися як виплата, на отримання якої військовослужбовець має право при звільненні, оскільки за своєю правовою природою така є лише спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу та інших виплат.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року повернуто особі, яка її подала. Суд виходив із того, що станом на 20 грудня 2023 року скаржник не виконав вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
09 січня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року про повернення апеляційної скарги, в якій він просить скасувати вказане судове рішення та направити справу для продовження розгляду.
У касаційній скарзі її автор зазначає про незгоду з оскаржуваним судовим рішенням і в якості доводів посилається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI при вирішенні питання щодо наявності права для звільнення від сплати судового збору у спорах про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення та компенсації за втрату частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати такої індексації, викладені у постановах від 05 травня 2022 року у справі № 380/8976/21 та від 29 листопада 2023 року у справі № 560/1895/23.
На переконання скаржника, спір про нарахування та виплату компенсації за втрату частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, стосується заробітної плати військовослужбовця, а тому у вказаній категорії справ позивачі звільнені від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.
Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Відповідач відзив на касаційну скаргу не подав, що відповідно до частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України) не позбавляє суд касаційної інстанції можливості переглянути оскаржуване судове рішення.
Ухвалою від 24 червня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
IV. Нормативне регулювання. Позиція Верховного Суду
Перевіривши в межах, визначених статтею 341 КАС України, правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права при постановленні ухвали про повернення апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Спір у цій справі стосується бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати позивачеві компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення.
У межах даного касаційного провадження спірним є питання звільнення позивача від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
З матеріалів справи слідує, що підставою для залишення апеляційної скарги без руху слугувало те, що позивач не надав суду документ, який підтверджує оплату судового збору.
На виконання зазначеної ухвали позивач подав заяву, в якій зазначив, що вимога про отримання компенсації за втрату частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення охоплюється поняттям "стягнення заробітної плати", тож у разі порушення законодавства про оплату праці у частині її виплати, відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI позивач звільняється від сплати судового збору в усіх судових інстанціях.
Суд апеляційної інстанції з такими доводами позивача не погодився і продовжив строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а у подальшому - повернув апеляційну скаргу позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Відповідно до частин першої, другої статті 300 КАС України за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі.
Згідно з пунктом 1 частини п`ятої, частини шостої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
За змістом частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Приписами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України обумовлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Оцінивши правильність позиції апеляційного суду в аспекті застосування пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI до спірних правовідносин, Суд дійшов наступних висновків.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору.
Мета встановлення судового збору за подання апеляційної скарги не зводиться до переслідування фінансових цілей - наповнення доходної частини Державного бюджету України, а передбачає запобігання поданню безпідставних та очевидно необґрунтованих скарг. Коло осіб, які користуються пільгами щодо сплати судового збору у вигляді звільнення від його сплати, визначено законом.
Частинами першою, другою статті 132 КАС України обумовлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.