ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2024 року
м. Київ
справа №560/11050/22
адміністративне провадження № К/990/8251/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 560/11050/22
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_1, на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року (головуючий суддя - Полотнянко Ю.П., судді: Смілянець Е.С., Драчук Т.О.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі також - відповідач), у якому просив:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078), при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01 березня 2018 року по 09 лютого 2021 року;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 09 лютого 2021 року, виходячи з фіксованої величини 4078,91 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 у сумі 144072,93 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 09 лютого 2021 року №30 позивача звільнено з військової служби у запас та виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення. На виконання рішення суду по справі №560/8268/21 відповідачем було здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачу. Водночас усупереч вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 відповідачем не нараховано та не виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 09 лютого 2021 року, виходячи з фіксованої величини 4078,91 грн у місяць на загальну суму 144072,93 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Додатково зазначено, що правовідносини у цьому позові не досліджувалися та не встановлювалися у справі № 560/8268/21.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Вирішуючи спір, окружний суд дослідив спірні правовідносини через крізь призму абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та встановив, що підвищення постійних складових грошового забезпечення позивача, у тому числі розміру посадового окладу, відбулося у березні 2018 року. Отже, місяць березень 2018 року є базовим для обчислення індексу споживчих цін. При цьому, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з квітня 2018 року. Відповідно до даних Державної служби статистики України індекс споживчих цін з квітня 2018 року по вересень 2018 року не перевищував 103%. Таким чином у позивача відсутні права на отримання індексації за період з 01 березня до 01 квітня 2018 року. Окрім того, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%, а тому передбачені Законом № 1282-XII підстави для індексації грошового забезпечення позивача за вказаний період були відсутні. Право на проведення індексації грошових доходів у військовослужбовців виникло лише у грудні 2018 року. За таких обставин, оскільки за період з 01 березня по 30 листопада 2018 року грошове забезпечення позивача індексації не підлягало, відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.
Одночасно з цим суд першої інстанції установив, що в період з 01 грудня 2018 року по 09 лютого 2021 року (день виключення зі списків особового складу) позивачу індексація грошового забезпечення була виплачена у повному обсязі, з урахуванням базового місяця березень 2018 року. Вказана обставина підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 26 квітня 2021 року №845 та не заперечується сторонами.
Поряд з цим, у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2022 року у справі № 560/8268/21 колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 09 лютого 2021 року.
Зважаючи на це та враховуючи положення статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), суд першої інстанції виснував, що оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлена відсутність права позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 09 лютого 2021 року, то позовні вимоги про перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення, виходячи з фіксованої величини 4078,91 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 в сумі 144072,93 грн не підлягають задоволенню.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року рішення суду першої інстанції скасовано. Провадження у справі № 560/11050/22 закрито на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.
Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позовні вимоги, які позивач заявив у даній справі є ідентичними тим, які вирішені Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 20 червня 2022 року у справі № 560/8268/21. При цьому, формулювання змісту заявлених позовних вимог у спосіб, який є відмінним від наведеного у справі № 560/8268/21 не змінює суті спірних правовідносин та обставин, якими позивач їх обґрунтовує. Ураховуючи це, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі, оскільки між сторонами новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, який вирішений у справі № 560/8268/21 і рішення суду набрало законної сили.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
04 березня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, в якій скаржник просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року та направити справу №560/11050/22 для продовження розгляду до цього суду.
У касаційній скарзі її автор вказує про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме застосування до спірних правовідносин пункту 4 частини першої статті 238 КАС України (суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав). Скаржник уважає, що спір у цій справі не є тотожним спору у справі № 560/8268/21, як про те зазначив апеляційний суд в оскаржуваній постанові.
Таку позицію скаржник пояснює тим, що у справі №560/8268/21 судами фактично досліджувалося питання права позивача на виплату так званої "поточної" індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 09 лютого 2021 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року та перевищення порогу індексації 103 відсотка. При цьому, питання щодо обрахунку індексації, яка належить до виплати позивачу, судом при розгляді справи № 560/8268/21 не вирішувалося, оскільки суд уважав, що воно віднесено до дискреційних повноважень відповідача. Натомість, предметом спору у цій справі є право позивача на отримання так званої "індексації - різниці" грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 09 лютого 2021 року, виходячи з фіксованої величини 4078,91 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078. Таким чином, на переконання скаржника, пункт 4 частини першої статті 238 КАС України не підлягає застосуванню, оскільки предмети у двох вищезазначених справах різні, а тому спір у цій справі підлягає розгляду по суті позовних вимог.
На тлі цього заявник вказує про неврахування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні висновків Верховного Суду щодо застосування пункту 4 частини першої статті 238 КАС України у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 30 листопада 2023 року у справі № 600/3563/22-а, від 15 грудня 2022 року у справі №460/3473/21, від 31 січня 2023 року у справі №340/3391/22, від 13 березня 2023 року у справі №560/11003/22, від 15 червня 2023 року у справі № 420/18923/21, від 22 червня 2023 року у справі №140/6870/22, від 28 червня 2023 року у справі №200/4258/22, від 13 липня 2023 року у справі №560/832/23, від 24 липня 2023 року у справі №140/7076/22, від 27 липня 2023 року у справі №560/10793/22, від 27 липня 2023 року у справі №380/14200/22, від 02 серпня 2023 року у справі №420/2884/23, від 03 серпня 2023 року у справі №200/2373/22, від 08 серпня 2023 року у справі №140/6709/22, від 30 серпня 2023 року у справі №240/24565/22, від 07 вересня 2023 року у справі № 380/14610/22, від 14 вересня 2023 року у справі №160/16055/22, від 26 жовтня 2023 року у справі №560/2917/23.
Ухвалою від 13 березня 2024 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Від відповідача відзив на касаційну скаргу не надійшов, що не є перешкодою для перегляду оскаржуваного судового рішення у касаційному порядку відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України.
Ухвалою від 24 червня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
IV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Позивач проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 09 лютого 2021 року № 30 позивача звільнено з військової служби у запас та виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року у справі №560/8268/21 визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо врахування березня 2018 року, як місяця за яким здійснювалось обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 09 лютого 2018 року по 28 лютого 2018 року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 09 лютого 2018 року по 28 лютого 2018 року з установленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) - січня 2008 року, з урахуванням виплачених сум. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01 березня 2018 року по 09 лютого 2021 року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 09 лютого 2021 року, з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, з урахуванням виплачених сум.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2022 року у справі №560/8268/21 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року скасовано в частині визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01 березня 2018 року по 09 лютого 2021 року та зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 09 лютого 2021 року з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням виплачених сум. Прийнято в цій частині нову постанову, якою відмовлено в задоволенні адміністративного позову. В решті рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року залишено без змін.
На виконання рішення суду у справі № 560/8268/21 відповідачем було здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачу.
Позивач зазначає, що за період з 01 березня 2018 року по 09 лютого 2021 року відповідачем не було нараховано та виплачено позивачу індексацію, виходячи з фіксованої величини 4078,91 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 в сумі 144072,93 грн. З огляду на це звернувся до суду з даним позовом.
V. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи. Позиція Верховного Суду
Згідно з ухвалою від 13 березня 2024 року, касаційне провадження у цій справі відкрито з метою перевірки доводів щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції пункту 4 частини першої статті 238 КАС України при прийнятті постанови, якою закрито провадження у справі, що відповідає підставам касаційного оскарження.
Перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права у межах, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів дійшла наступних висновків.
За змістом пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 11-257заі18, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.