1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року

м. Київ

справа № 160/14756/23

адміністративне провадження № К/990/17177/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Рибачука А.І., Бучик А.Ю.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №160/14756/23

за позовом Дніпропетровської обласної прокуратури

до Дніпровської міської ради

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 (головуючий суддя: Рищенко А.Ю.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.04.2024 (колегія у складі: головуючого судді Чередниченка В.Є., суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.)-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Дніпропетровська обласна прокуратура (далі також - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської міської ради, в якому позивач просив:

- визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради, яка полягає у непроведенні реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна за адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_4, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9 у м. Дніпро;

- зобов`язати Дніпровську міську раду вчинити дії щодо реєстрації права комунальної власності на об`єкти нерухомого майна за адресами: АДРЕСА_10, АДРЕСА_11, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_4, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9 у м. Дніпро.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 закрито провадження у справі.

3. Вказана ухвала суду мотивована тим, що предметом спору в цій справі є оформлення та державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна, тобто він стосується майнових (цивільних) відносин, а не відносин щодо здійснення суб`єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, при цьому справи щодо оформлення та державної реєстрації права власності не відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

4. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.04.2024 ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 залишено без змін, виключивши з її мотивувальної частини висновок суду про те, що ця справа відноситься до юрисдикції господарського суду і повинна бути розглянута за правилами господарського судочинства.

5. Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції правильно закрив провадження у цій справі, оскільки наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді, однак Дніпропетровська обласна прокуратура, звертаючись до суду з цим позовом, зазначає про те, що такий позов подається в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру", не зазначаючи при цьому в інтересах кого чи якого органу подається такий позов.

Щодо висновку суду першої інстанції про те, що цей спір відноситься до юрисдикції господарського суду і він повинен бути розглянутим за правилами господарського судочинства, суд апеляційної інстанції зазначив, що такий висновок мав би місце тоді, коли позивачем було дотримано порядку звернення до суду з урахуванням статті 23 Закону України "Про прокуратуру". У зв`язку з вказаним, суд апеляційної інстанції вважав за необхідне виключити з мотивувальної частини ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 у справі №160/14756/23 висновок суду про те, що ця справа відноситься до юрисдикції господарського суду і повинна бути розглянута за правилами господарського судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. 02.05.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.04.2024, в якій позивач просить скасувати вказані судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

7. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що метою звернення прокурора з даним позовом є приведення управління та розпорядження комунальним майном у відповідність до імперативних вимог публічно-правових норм, спрямованих на захист суспільних інтересів, захист майнових прав та інтересів територіальної громади міста від неправомірних посягань, набуттю речових прав на майно всупереч встановленому законом порядку. Порушення прав територіальної громади беззаперечно свідчить про порушення державних інтересів, оскільки таке порушення також суперечить конституційному обов`язку держави щодо забезпечення прав людини та гарантування належного функціонування місцевого самоврядування, що потребує реагування у межах наданої Конституцією України компетенції.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. 02.05.2024 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

9. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Рибачук А.І., Бучик А.Ю.

10. Ухвалою Верховного Суду від 09.05.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.04.2024 у справі за вищевказаним позовом.

11. Ухвалою Верховного Суду від 24.06.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

13. Беручи до уваги доводи Прокурора, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у справі, що розглядається, колегія суддів відзначає, що ключовим питанням, яке належить вирішити суду касаційної інстанції, є питання стосовно наявності чи відсутності у прокурора права на звернення до суду з цим позовом, обґрунтованості вказаних ним підстав для представництва інтересів держави у суді, а також проте, чи взагалі передбачено Кодексом адміністративного судочинства України можливість розгляду такого спору адміністративним судом.

14. Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що питання реалізації прокурором права на звернення до суду з позовом до органів місцевого самоврядування з метою захисту інтересів держави, які збігаються з інтересами певної частини суспільства - відповідної територіальної громади, неодноразово вирішувалось Верховним Судом.

15. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №460/3890/20 (пункти 281-309) зазначалось, що відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

16. У Рішенні від 05.06.2019 №4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

17. Відповідно до частини третьої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

18. У Законі України "Про прокуратуру" закріплено вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у некримінальних провадженнях.

19. Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

20. Питання стосовно права на звернення прокурора до суду з самостійним позовом до органу місцевого самоврядування вирішувалось Верховним Судом й у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постанові від 29.11.2022 у справі №240/401/19.

21. У вищевказаній постанові Верховний Суд врахував, що особливістю органів місцевого самоврядування як суб`єктів владних повноважень є те, що кожен із таких суб`єктів, з урахуванням положень Конституції України, є самостійним і не перебуває у підпорядкуванні жодного органу.

22. Зокрема, відповідно до статті 5 Конституції України Україна є республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

23. Статтею 7 Основного Закону також передбачено, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

24. Частина перша статті 140 Конституції України визначає, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.


................
Перейти до повного тексту