ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2024 року
м. Київ
справа № 634/799/21
провадження № 51-4624 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6 ( у режимі
відеоконференції),
захисника ОСОБА_7 ( у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 26 квітня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221090000119, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), інваліда ІІІ групи, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Диканського районного суду Полтавської області від 27 грудня 2022 року ОСОБА_6 засуджено за ч.1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Строк відбуття покарання постановлено рахувати з моменту затримання, тобто з 29 квітня 2021 року.
Вирішено цивільний позов, а також питання щодо речових доказів, процесуальних витрат у провадженні та скасовано арешт на майно.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 26 квітня 2023 року апеляційні скарги прокурора та захисника залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_6 були кваліфіковані за ч.2 ст.15 ч. 1 ст. 115 КК України, однак суд із цим не погодився та перекваліфікував його дії на ч.1 ст. 121 КК України, за якою й засудив.
За вироком суду встановлено, що ОСОБА_6 29 квітня 2021 року близько 12:00, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, біля магазину "Продукти", що по АДРЕСА_2, побачив ОСОБА_8 та, діючи з раптово виниклим умислом, спрямованим на заподіяння тілесних ушкоджень, з мотивів особистої неприязні наніс ОСОБА_8 один удар ножем в область грудної клітки зліва, після чого потерпілийвідштовхнув його та почав тікати додому, й в подальшому йому була надана невідкладна медична допомога, а обвинувачений з місця скоєння злочину зник. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_8 спричинено тяжкі тілесні ушкодження, які були небезпечними для його життя в момент заподіяння.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Зазначає, що апеляційний суд дійшов передчасного висновку про те, що місцевий суд вірно перекваліфікував дії винного з ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України на ч.1 ст.121 КК України, оскільки не дав належної оцінки обставинам справи, зокрема, тому що ОСОБА_6 наніс потерпілому цілеспрямований удар ножем в ліву частину грудної клітки, де розташовані життєво важливі органи, тобто засуджений діяв з прямим умислом на вбивство потерпілого, який не був доведений до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Вважає, що внаслідок цього, засудженому призначено надто м`яке покарання, оскільки повною мірою не враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також дані про особу засудженого, який вину у інкримінованому діянні не визнав, що на переконання прокурора свідчить про відсутність щирого каяття.
Також, суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у клопотанні сторони обвинувачення про повторне дослідження доказів, їх безпосередньо не дослідив, чим порушив норми ст. 404 КПК України.
Посилається на невідповідність ухвали вимогам статей 370, 419 КПК України через її незаконність та необґрунтованість.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні вимоги касаційної скарги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.
Засуджений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 вважали касаційну скаргу сторони обвинувачення необґрунтованою та просили залишити її без задоволення.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
За змістом ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до вимог ст. 438 цього Кодексу підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. При перевірці доводів касаційної скарги суд виходить із фактичних обставин, встановлених судами.
За нормами ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності, обґрунтованості й вмотивованості рішення суду першої інстанції, що перевіряється в апеляційному порядку, тому, безумовно, повинна відповідати вимогам ст. 370 КПК України.