ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2024 року
м. Київ
справа № 401/1086/23
провадження № 61-4103св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Ситнік О. М.
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сичова Антона Юрійовича на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 19 лютого 2024 року в складі колегії суддів Мурашка С. І., Карпенка О. Л., Чельник О. І. за клопотанням представника ОСОБА_1 - адвоката Сичова Антона Юрійовича про ухвалення додаткового судового рішення
в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про розірвання попереднього договору купівлі-продажу квартири та
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (далі - ПрАТ "ХК "Київміськбуд"), фізичної особи-підприємця(далі - ФОП) ОСОБА_2 та просила: розірвати попередній договір купівлі-продажу квартири від 21 грудня 2021 року, укладений між ПрАТ "ХК "Київміськбуд" та нею; стягнути з ПрАТ "ХК "Київміськбуд" 1 286 461 грн 44 коп. внесеної передоплати; стягнути з ФОП ОСОБА_2 27 000 грн штрафу; розподілити судові витрати.
Короткий зміст судових рішень та оскаржуваної ухвали апеляційного суду
09 жовтня 2023 року рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області позов задоволено.
Розірвано попередній договір купівлі-продажу квартири від 21 грудня 2021 року, укладений між ПрАТ "ХК "Київміськбуд" (майбутній продавець) та ОСОБА_1 (майбутній покупець), який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зубченко Р. О. та зареєстровано в реєстрі за № 2170. Стягнуто з ПрАТ "ХК "Київміськбуд" на користь ОСОБА_1 1 286 461 грн 44 коп внесеної передоплати.Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 штраф у розмірі 27 000 грн. Стягнуто з ПрАТ "ХК "Київміськбуд" на користь ОСОБА_1 536,80 грн судового збору. Стягнуто з ПрАТ "ХК "Київміськбуд" на користь держави судовий збір у розмірі 12 864,61 грн. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.
08 листопада 2023 року додатковим рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області заяву представника позивача адвоката Сичова А. Ю. про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "ХК "Київміськбуд" на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 150 грн. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 150 грн.
23 січня 2024 року постановою Кропивницького апеляційного суду апеляційні скарги ПрАТ "ХК "Київміськбуд" залишено без задоволення, а рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 жовтня 2023 року та додаткове рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 листопада 2023 року в оскаржуваних частинах залишено без змін.
29 січня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Сичов А. Ю. подав до апеляційного суду клопотання про ухвалення додаткового рішення, в якому просив стягнути з ПрАТ "ХК "Київміськбуд" на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 21 000,00 грн.
19 лютого 2024 року ухвалою Кропивницького апеляційного суду клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Сичова А. Ю. про ухвалення додаткового судового рішення залишено без задоволення.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що представником позивачки не наведено обґрунтувань поважності причин неподання доказів, що підтверджують розмір судових витрат, до закінчення судових дебатів у справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
20 березня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Сичов А. Ю. через систему "Електронний Суд" подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 19 лютого 2024 року, в якій просить її скасувати та постановити нове судове рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 21 000,00 грн.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд залишив поза увагою те, що представником позивачки у відзиві на апеляційну скаргу зазначено про орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу, в судових дебатах заявлено про намір звернутися протягом п`яти днів із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, частина доказів на підтвердження витрат на правову допомогу була виготовлена після ухвалення 23 січня 2024 року.
Процесуальний закон не вимагає наведення обґрунтувань поважності причин неподання доказів витрат на правову допомогу до закінчення судових дебатів у справі. Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища людини.
Суд апеляційної інстанції помилково застосував до спірних правовідносин висновки Верховного Суду в постановах від 10 січня 2024 року в справі № 285/5547/21 та від 31 січня 2024 року в справі № 758/9989/16-ц, оскільки обставини в наведених справах відмінні від обставин цієї справи.
Суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).
Позиція відповідача
У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "ХК "Київміськбуд" зазначає, що суд апеляційної інстанції правомірно відмовлено в ухваленні додаткового рішення, представником позивачки не наведено обґрунтувань поважності причин неподання доказів, що підтверджують розмір судових витрат, до закінчення судових дебатів у справі. У випадку задоволення касаційної скарги відповідач просить зменшити витрати на правову допомогу, оскільки розмір гонорару є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Присудження адвокату "гонорару успіху" не є обов`язковим для суду.
Позиція Верховного Суду
Касаційне провадження у справі відкрито з підстави, передбаченої частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Згідно з пунктом 32 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги, відзиву та виснував, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
У ЦПК України визначено види судових витрат.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини 1, 2 статті 133 ЦПК України).
Згідно з положенням пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України в разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу; 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; (4) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу чи розподіл витрат судом.
Подібні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року в справі № 911/3312/21 (провадження № 12-43гс22) стосовно застосування норм Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Цивільним та господарським процесуальними кодексами, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено однакові процесуальні гарантії для сторони щодо відшкодування витрат за правничу допомогу, тому наведена постанова застосовна до спірних правовідносин.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).
Відповідно до частин першої-третьої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 26 липня 2023 року в справі № 160/16902/20 зазначено, що за загальним правилом, питання про стягнення витрат на правову допомогу має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви "про це" до закінчення судових дебатів. Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).
Вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, колегія суддів Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в справі № 340/2823/21 зауважила, що вказівка на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.